Причини та наслідки інфляцій в Україні

Міністерство  фінансів України

Львівська державна фінансова  академія

Кафедра економічної теорії 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Індивідуальне науково-дослідне завдання

із  дисципліни  “Макроекономіка”

  на тему:

«Причини  та наслідки інфляцій в Україні» 
 
 
 

                                                                 
 
 
 
 
 

                                                                  Виконала:

                                                                                        ст. 205-Ф групи

                                                                             Ребрина Наталія

                                                                     Перевірив:

                                                                        Зеленко В.А. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Львів 2011

Зміст

1. Антиінфляційна політика та основні засоби боротьби з інфляцією
2. Природа та види інфляції
3. Показники інфляції
4. Причини інфляцій
5. Динаміка інфляції в Україні
6. Наслідки інфляцій
7. Основними причинами інфляції в Україні вважаються:
8. Львівський економіст назвав 10 основних причин інфляції в Україні 2007 року

 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

     Вступ 

   Оскільки  Україна вибрала шлях ринкових відносин, то мимоволі значення грошей суттєво  змінилося у порівнянні з минулими роками. Проблеми грошового господарства стають основними і в практичних заходах по реконструкції народного господарства, і в теоретичних дослідженнях. Тому, незважаючи на жваве обговорення зазначених питань на сторінках економічної преси, актуальність їх не зменшується. Висока вартість аналізу інфляційних процесів, велике число діючих чинників ускладнюють виробіток правильної грошової політики. Як показує досвід нашої, а також інших країн, перехід на ринкові відносини супроводжується швидким зростанням цін, підсиленням дії інфляційних чинників. Дуже важливо правильно оцінити, чи є самий перехід на ринкові відносини причиною заглиблення інфляції чи при цих відносинах накопичений раніше інфляційний потенціал одержує свій реальний вислів.

   В умовах ринкових відносин можливості штучного стримування інфляції різко  скорочуються. Разом з тим непослідовність в прийнятті рішень по переходу до ринку, непродуманість деяких кроків усугубляють існуючі труднощі, підсилюють інфляційні процеси.

   Світовий  досвід показав, що тривале функціонування централізованого планування, як правило, призводить до порушення збалансованості матеріальних і грошових струмів.

   Раніше  інфляція виникала, як правило, в надзвичайних обставинах. Так, під час війн держави  часто випускали велику кількість  незабезпечених паперових грошей для  покриття військових видатків. В останні двадцять - тридцять років інфляція стала хронічним захворюванням економік багатьох країн світу. 
 

     Природа та види інфляції 

   Від чого ж залежить кількість грошей, необхідна для забезпечення товарного  обігу ? Передусім від суми цін  товарів, що підлягають реалізації протягом певного періоду, скажімо року. Що більше товарів, тим більше потрібно грошових одиниць для їх реалізації.

   Кількість грошей в обігу залежить далі від  швидкості обігу кожної грошової одиниці. Це пов'язане із тим, що одна і та ж сума грошей може обслугувати більше чи менше число актів купівлi - продажу.

   Перевищення кількості грошових одиниць, що знаходяться  в обігу, над сумою товарних цін  і поява внаслідок цього грошей, не забезпечених товарами, означає  інфляцію. Вона призводить до зростання цін на товари (явному чи прихованому). Тому індекс цін - це один із головних і найбільш наочних показників наявності чи відсутності інфляції, її глибини. Інфляція може бути викликана різними чинниками. Це і випуск зайвої кількості грошових одиниць, і відставання виробництва товарів від зростання платіжездатного попиту, і надходження на ринок товарів, що не користуються попитом.

   Інфляція  – це переповнення фінансових каналів паперовими грошима, що призводить до їх знецінювання. Інфляція - це грошове явище, але вона не обмежується знецінюванням грошей. Вона проникає у всі сфери економічного життя і починає руйнувати ці сфери. Від неї страждає держава, виробництво, фінансовий ринок, але більше за все страждають люди. Під час інфляції має місце:

   1. Знецінювання грошей по відношенню до золота.

   2. Знецінювання грошей по відношенню  до товару.

   3. Знецінювання грошей по відношенню  до іноземної валюти.

   Ще  одне визначення інфляції ми можемо прочитати  в сучасних американських підручниках:

   «Інфляція - це підвищення загального рівня цін. Це, зрозуміло, не означає, що підвищуються обов’язково всі ціни. Навіть в періоди досить швидкого зростання інфляції деякі ціни можуть залишатися відносно стабільними, а інші падати. Одне із головних хворих місць - це те, що ціни мають тенденцію підійматися дуже нерівномірно. Перші підстрибують, другі підіймаються понад помірними темпами, а треті зовсім не підіймаються.»

   Для того, щоб економіка не переживала інфляційних криз:

   1. Має бути постійна рівновага  державного бюджету.

   2. Центральний банк повинен вести ідеальну політику.

   3. Державі не слід втручатися  в розподіл прибутку.

   4. Країну повинні населяти громадяни  зі здоровою ринковою психологією,  люди, позбавлені інфляційних очікувань.

   За  величиною темпів розрізняють такі види інфляції :

   повзуча інфляція — яка проявляється в тривалому поступовому зростанні цін;

   галопуюча інфляція — зростання цін темпами в межах 10-50% в річному вимірі;

   гіперінфляція — з дуже високими темпами зростання цін (сотні, тисячі та ін. відсотків зростання цін в річному вимірі).

   Споживчу  інфляцію можна розподілити на такі складові:

   базова  інфляція (є мірою інфляції попиту, наприклад, може обумовлюватися перевищенням сукупного попиту свого довгострокового рівноважного рівня);

   вузька  базова інфляція — зміна цін імпортованих товарів, що відображає таким чином  вплив зміни обмінного курсу.

   небазова  інфляція (відображає вплив факторів пропозиції), остання включає в себе зміну цін, що регулюються адміністративно, зміну цін на товари з малою ступінню обробки (сирі овочі, фрукти та ін.), а також зміну цін на паливо.

     Показники інфляції

   Темпи інфляції визначаються як величина зміни індексів цін, що, в свою чергу, є вираженням вартості набору товарів (послуг) в певний період часу, %. Найбільш поширеним показниками для розрахунку інфляції є:

• індекс споживчих цін (ІСЦ, англ. CPI — Consumer Price Index) 
• індекс цін виробників (ІЦВ, англ. WPI - Wholesale Price Index, PPI - Production Price Index);
• дефлятор ВВП (англ. GDP deflator).

   Зручність використання ІСЦ полягає насамперед у використанні досить великої кількості  товарів (Державний комітет статистики (ДКС) України використовує споживчий кошик з 296 компонентів  (Посібник ДКС України з ІСЦ)) та висока частота оновлення даних статистичними органами (зазвичай місяць), тоді як дані щодо дефлятора ВВП, що хоча й охоплює більшу кількість товарів, однак розраховується лише щоквартально.

   Індекс  цін (I) — це відношення рівня цін в період t (P) до рівня цін базового періоду (P_b), тобто:

   

   Індекс  цін можна використовувати для  визначення зміни купівельної спроможності грошової одиниці:

   

   де   — поточна вартість грошової одиниці,  — індекс цін, базою розрахунку є порівнюваний період.

   Темп  зростання цін визначається як відношення індекса цін поточного періоду до індекса цін попереднього періода у відсотках за вирахуванням бази індексу (1 або 100%). Наприклад:

   

   Темпи інфляції (або ж для кращого  вирізнення їх в окремий показник — рівень інфляції) відображають зміну цін за більш тривалий термін, зазвичай рік (досить часто використовують поняття «плинного року», тобто дані щодо показника за останні 12 місяців). Річний рівень інфляції використовується для відображення реальної процентної ставки. Даний вираз отримав назву формули Фішера:

   

   де:

     — рівень інфляції,

     — реальна процентна ставка,

     — номінальна процентна ставка.

   За  даної суми грошей і відсоткової  ставки, можна розрахувати майбутній  обсяг грошей, виходячи із формули  складних відсотків:

   

   де   — майбутня сума,  — початкова сума,  — відсоткова ставка,  — кількість періодів, на які нараховуються відсотки.

   І навпаки, за обіцяної в майбутньому грошової винагороди, можна визначити її поточну вартість:

     
 

     Причини інфляцій 

   З'ясування причин інфляції має велике значення для розробки антиінфляційної політики.

   Коріння інфляції слід шукати насамперед у  порушеннях грошового обігу. Вона спостерігається  тоді, коли центральний банк, що представляє  державу, здійснює політику наповнення каналів обігу надлишковою грошовою масою, яка не забезпечується товаром та послугами. Наприклад, коли він надає уряду позики для покриття дефіциту державного бюджету. 
Отже, будь-яка причина, що породжує дефіцит бюджету (збільшення державного апарату та зростання виплат на нього, збільшення рівня заробітної плати, підвищення розміру пенсій і стипендій, збільшення штату поліції та армії, мілітаризація економіки, екологічні та соціальні програми тощо), спричиняє інфляцію.

   Інфляція, в основі якої лежить зростання сукупного попиту, що не супроводжується відповідним зростанням виробництва, товарного обігу і відповідно доходів держави від реального сектору економіки, має монетарний характер.

   У випадку, коли державна політика спрямована на зростання швидкості грошового  обігу без відповідної динаміки товарного виробництва, має місце інфляція попиту. Вона починається у секторі споживання, а згодом охоплює всі галузі економіки.

   Крім  того, існують ще причини немонетарного  характеру. В Україні це особливості  національної структури виробництва, диспропорції, що склалися між засобами виробництва та предметами споживання і послугами.

   До  немонетарних причин інфляції в умовах перехідної економіки належать високий  монополізм і низький рівень конкуренції. Монополії протидіють появі на своїх ринках нових виробників, зменшуючи обсяги виробництва, вони підвищують ціни, одержуючи при цьому надприбутки. 
Яскравим прикладом цього с формування вітчизняних тарифів на електроенергію. До споживачів вона надходить від генеруючих корпорацій по мережах компаній-постачальників, які надмірно завищують ціни. Як результат — відношення вітчизняних електротарифів до середньої заробітної плати у промисловості вдвічі-втричі перевищує аналогічні показники економіки США. В Україні практику неконкурентного ціноутворення можна спостерігати у більшості галузей.

   Ще  однією з немонетарних причин інфляції в Україні є неможливість у  короткий термін збільшити обсяги виробництва  у відповідь на зростаючий попит. Так, неможливо відразу відновити  базу тваринництва, яка значно скоротилася порівняно з 1990 р.