Особливості тіньового сектора економіки України

Найбільших масштабів досяг тіньовий сектор економіки у державах, що розвиваються. Наприклад, тіньова економіка у Нігерії оцінювалась у 76% офіційного ВВП. Значний масштаб тіньового сектора відмічався також у Таїланді (71%), Єгипті (68%), Болівії (66%) і Панамі (62%). Фактично, можна казати, що в більшості держав Азії, Африки і Латинської Америки існує, скоріш, „паралельна”, або „друга” економіка, яка не набагато поступається по масштабу офіційній.

Якщо у державах Западу у тіньовому секторі працюють переважно невеликі фірми, то у країнах, що розвиваються ситуація інша. Мігранти з сільської місцевості не можуть знайти працю у легальному секторі, тому змушені працювати у тіньовій економіці.

На пострадянському просторі у першій половині 90-х рр. минулого століття найбільшу вагу тіньовий сектор мав в економіці Грузії (43-51% офіційного ВВП), Азербайджані (34-41%) і Росії (27-46%). Для всіх пострадянських держав характерна тенденція до росту тіньової економіки, у середньому з 26% у 1990-м до 35% у 1995 році.

У Східній Європі найбільший масштаб тіньова економіка придбала у балканських державах – Македонії, Хорватії і Болгарії (приблизно 40% ВВП). В Албанії економіка практично повністю функціонує у тіньовій сфері. У цій державі, де середньорічний прибуток громадянина складає лише 70 доларів, тільки по офіційній статистиці на 3,2 млн. населення приходиться 500 тис. автомобілів (60 % з них – „мерседеси”). Основна частина цих автомобілів викрадені із західноєвропейських держав.

Існує безліч форм проявів тіньової економіки в Україні, проте механізми її поширення досить уніфіковані і зводяться головним чином до формування умов: протекціонізму, пріоритетності, капіталотворення в окремих сферах економіки, зловживання службовим становищем тощо. Поширенню тіньової економіки сприяє неврегульованість відносин власності на землю, капітал, засоби виробництва і робочу силу.

За розрахунками Світового банку на неофіційний сектор української економіки припадає 43% ВВП і більше.

По даним журналу „Бізнес” у  2013 році у тіньовій економіці виготовлялося  30-50% ВВП, що в абсолютному відношенні складає приблизно 188-220 млрд. грн. (Додаток 2).

Тобто критичний рівень, який, за західними оцінками становить 30-35% ВВП, у нашій країні вже перевершено.

Як свідчать проведені дослідження, у зрілих ринкових економіках існує прямий зв'язок між рівнем оподаткування, часткою державних доходів у ВВП і розмірами тіньової економіки: чим вищі податки, тим вищі доходи держави і тим більші розміри тіньової економіки.

В перехідних економіках все навпаки: чим нижчий рівень державних прибутків (і чим більше він знизився за останні роки), тим більший обсяг тіньової економіки. Фактично в перехідних економіках спостерігається ефект витіснення держави підпільним бізнесом "один до одного": на кожний процентний пункт падіння частки державних доходів у ВВП приходиться в середньому збільшення частки тіньової економіки у ВВП також на один процентний пункт.

Отже, можна стверджувати, що питома вага фінансових ресурсів, що перебувають під контролем "тіньовиків" і мають неофіційний обіг у сфері торгово-посередницьких та кредитних операцій сягнула 50% ВВП.

За даними офіційної статистики, в небанківському обігу перебуває близько 40% всієї грошової маси України. Згадані ресурси також головним чином обслуговують економіку і є одним з параметрів неофіційної економічної діяльності в Україні.

В той же час треба враховувати, що величезна кількість тіньових товарно-грошових операцій здійснюється в Україні з використанням валюти інших держав, й передусім - це долари США готівкою.

Щорічний відплив капіталу за межі України становить кілька мільярдів доларів. За деякими оцінками, за кордоном перебуває до 20 млрд. дол., неофіційно експортованих з України. За іншими джерелами, за 5 років з України вивезено 15 млрд. доларів, тоді як сума кредитів, одержаних нею за той самий період, становила 9 млрд. доларів.

При таких масштабах вплив аналізованого феномена на всі сторони суспільного життя є винятково високим, а роль його в економіці важко переоцінити.

 

 

Розділ 2. Особливості функціонування тіньового сектору в Україні

 

2.1. Поточний стан тіньового сектору в Україні

          З проблемами присутності тіньової економіки стикаються майже всі країни світу. В одних її обсяги фіксуються на рівні, що не має значного впливу на економіку, а в інших — є свідченням існування відтворювальної системи тіньових економічних відносин. До другої категорії, на жаль, відноситься Україна, обсяги тіньової економіки якої за різними джерелами фіксується на рівні 30-50% ВВП.

Оцінка частки тіньового сектору економіки України, % ВВП:

Рік	Оцінка за методикою Держком- стату	Метод «витрати населення — роздрібний товарообіг»	Електрич- ний метод	Монетар- ний метод	Метод збит- ковості підприємств	Метод сукупного попиту — сукупної пропозиції	Оцінка проф. Фрідріха Шнайдера
2004	18,9%	33,5%	28,0%	29,5%	25,0%	39,0%	49,0%
2005	18,1%	46,5%	28,0%	25,0%	24,0%	37,0%	48,0%
2006	17,3%	40,5%	27,5%	24,5%	23,5%	33,5%	47,0%
2007	15,5%	38,0%	27,0%	26,0%	24,0%	34,5%	47,0%
2008	15,1%	40,0%	26,0%	38,0%	30,0%	35,5%	46,0%
2009	16,1%	45,0%	35,0%	40,5%	31,0%	30,0%	46,0%
2010	16,5%	44,0%	37,0%	30,0%	31,0%	33,0%	45,0%
2011	16,0%	44,0%	37,5%	27,0%	31,5%	34,0%	44,1%
2012		Інтегральний показник рівня тіньової економіки — 32%
2013		Інтегральний показник рівня тіньової економіки — 35%
2014. I кв.		Інтегральний показник рівня тіньової економіки — 40%

Джерело: дані Держкомстату, Мінекономіки, дослідження Ф.Шнайдера

 

Державна служба статистики України останніми роками визначає обсяги тіньової економіки у середньому від 15 % до 18 % ВВП. Варто зазначити, що ці дані значно відрізняються від даних інших служб та науковців.

Відповідно до розрахунків Міністерства економічного розвитку та торгівлі України обсяг тіньо- вої економіки в Україні за останні 5 років становить від 28 % до 39 % ВВП. Зазначений показник розраховується різними методами, які враховують розбіжності між доходами та витратами на- селення, динамікою готівки в обігу та обсягами виробництва, використанням електроенергії та обсягами виробництва, а також динамікою цін факторів виробництва, готової продукції та рента- бельністю виробництва.

 Метод «витрати населення — роздрібний товарообіг» полягає у виявленні перевищення спо- живчих грошових витрат населення на придбання товарів над загальним обсягом продажу насе- ленню товарів усіма суб’єктами господарювання. Електричний метод полягає в порівнянні приросту внутрішнього споживання електроенергії з приростом ВВП. Існує наступне припущення — приріст внутрішнього споживання електро- енергії повинен відповідати приросту реального ВВП. Якщо відбувається перевищення приросту внутрішнього споживання електроенергії над приростом ВВП, то вважається, що електроенергія спрямовується на виробництво в тіньовій економіці.

Монетарний метод полягає у визначенні тенденцій зміни співвідношення обсягу готівки до банківських депозитів протягом аналізованого періоду. Фінансовий метод полягає у визначенні тенденцій зміни пропорцій між вартістю товарів, робіт і послуг, використаних у процесі виробництва, та валовим доходом підприємств в країні в цілому або у конкретній сфері економічної діяльності. Відповідно до досліджень Ю. Харазішвілі, проведених з використанням функцій сукупного по- питу й пропозиції, рівень тінізації економіки України коливається у діапазоні від 30 % до 40 % ВВП. Відповідно до розрахунків австрійського економіста Ф. Шнайдера рівень тіньової економіки в Україні становить 52,8% від офіційного ВВП. Цей показник широко використовується у міжнародних порівняннях. Поширення тіньової економіки негативно позначається на дієвості механізмів та інструментів глобального управління, управління національними економіками. Основними сучасни- ми проблемами тінізації економічних відносин у глобальному вимірі визнано тіньову зайнятість та тіньові фінансові потоки.

 До основних інструментів  тінізації фінансових потоків  відносимо мінімізацію податкових  зобов’язань, ухилення від оподаткування, виведення коштів за межі України, легалізацію доходів, одержаних  злочинним шляхом, та порушення бюджетних видатків. За оцінками фіскальних органів, у 2012 році загальний обсяг тіньового сектора української еко- номіки становив як мінімум 350 млрд. грн. на рік. При цьому 170 млрд. грн. становила зарплата в «конвертах», 100 млрд. — виведення безготівкових коштів у готівкову форму або на інвалютні рахунки в іноземних банках, 35 млрд. — неофіційні платежі, 45 млрд. грн. — основні кошти, мате- ріальні ресурси і послуги тіньового сектора. У 2013 році у тіні опинилося приблизно 250 млрд. грн. коштів українських платників податків. 41% закупівель державні та комунальні підприємства проводили без застосування тендерних про- цедур. За даними СБУ від 50 до 75% бюджетних асигнувань під час процедури держзакупівель освоюється з численними пору- шеннями. Через корупційні оборудки у сфері держзакупівель збитки становлять 10-15% (35-53 млрд. грн.) видаткової части- ни держбюджету щорічно. Обсяги виведення коштів, отриманих в результаті корупційних та економічних злочинів, за оцінками міжнародних експертів, перевищують 10 млрд. дол. США на рік. При цьому в останні роки виведення капіталів за рахунок заниження цін експорту складає від 73 до 79%. За оцінками Міжнародної організації праці (МОП), рівень тіньової зайнятості в Україні стано- вить близько 9%. За даними Інституту економіки і прогнозування у 2012 р. частка працюючих в тіні складає 16,61% від усіх працюючих.

 За оцінками Конфедерації  роботодавців України, «в тіні»  працюють близько 5–7 млн. українців. За січень-жовтень 2013 року співробітники  Міністерства У міжнародних порівняннях обсяг тіньової економіки оцінюється на рівні 52,8% ВВП У 2013 році у тіні опинилося приблизно 250 млрд. грн. бюджетних коштів 3 доходів і зборів України виявили понад 80 тис. найманих працівників, які працювали без укладан- ня трудових угод з працедавцями.

Разом з тим, специфікою тінізації ринку праці в Україні є наявність комбінованих форм оплати праці, які передбачають часткову виплату заробітної плати «у конвертах». За підрахунками профспілок, обсяг тіньової зарп- лати в Україні складає орієнтовано 200 млрд. грн., а за оцінка- ми податківців — 170 млрд. грн. щорічно. Якщо оцінювати цей обсяг на основі зіставлення статистичних даних по доходам населення і роздрібному товарообігу, рівень тіньових доходів домогосподарств може сягати 40-45%. Орієнтов- ні втрати бюджету оцінюються на рівні понад 46 млрд. гривень, а недоотримані соціальні внески складають більш ніж 97 млрд. гривень на рік. Негативну тенденцію щодо тіньової економіки характеризують ряд світових рейтингів, в яких України посідає одні з найгірших місць:

	Economic Freedom Index, 2014	Corruption Perception Index, 2013	Doing Business, 2014	World Competitiveness Report, 2014-15	Shadow Economy Index, 1999-07
Україна	155 (out of 186)	144 (out of 177)	112 (out of 189)	76 (out of 144)	145 (out of 162)
Source:	Heritage Foundation	Transparency International	World Bank	World Economic Forum	Schneider, Buehn, Montenegro

 

      Аналіз Індексу економічних свобод-2014 засвідчив, що одні з найгірших умов для розвитку еко- номіки серед країн Європи та більшості пострадянських країн є в Україні. Динаміка показників говорить про незадовільний стан інвестиційного клімату та рівня корупції, де Україні традиційно належать одні з найнижчих рейтингів у світі: 168 та 152 місця відповідно. Аналогічні показники за критерієм рівня корупції у Камеруну, а за критерієм інвестиційного клімату — у Конго.                           Результати Індексу сприйняття корупції 2013 від Transparency International свідчать, що умови для ведення довгострокового бізнесу в Україні значно погіршилися. Основні причини — корумпо- ваний протекціонізм і злиття політичних та бізнес-інтересів. Згідно з цьогорічним дослідженням Індексу сприйняття корупції (Corruption Perceptions Index, CPI), рейтинг України за рівнем ко- румпованості залишився практично незмінним — 25 балів зі 100 можливих. Таким чином країна посіла 144 місце серед 177 держав, охоплених дослідженням. Основними причинами такого стану визначаються монополізація бізнесу, неможливість його довгострокового планування та окупація державними корупціонерами.

 У рейтингу легкості ведення  бізнесу Doing Business-2014 Україна піднялася  на 28 позицій по- рівняно з Doing Business-2013, опинившись на 112-ому місці. В цілому  Україна поліпшила свої показники  за такими напрямками: реєстрація підприємств (на 3 пункти); отримання дозволів на будівництво (+145 пунктів); реєстрація власності (+61 пункт); кредитування (+11 пунктів); опо- даткування (+4 пункти). Погіршення показників, на думку експертів Світового банку, відбулося в таких сферах як підключення до системи електропостачання (-2 пункту), захист інвесторів (-1 пункт) і дозвіл неплатоспроможності (-5). За критеріями «Міжнародна торгівля» та «Забезпечення виконання контрактів» експерти змін зафіксували 145-е і 48-е місця відповідно. Україна покращила своє місце в індексі глобальної конкурентоспроможності в рейтингу Всес- вітнього економічного форуму (ВЕФ), піднявшись з 84 місця в минулому році на 76 місце в 2014.

 Найкращі позиції України  зафіксовано в наступних секторальних  індексах: розмір ринку (38-е міс- Обсяг тіньової зарплати складає від 170 до 200 млрд.грн. щорічно Україна посідає найгірші місця у світових рейтингах 4 це), вища освіта (40), здоров’я та початкова освіта (43), інфраструктура (68). Найгірші позиції зафіксовано в таких сферах: якість інституційної структури (130-е місце), розвиток фінансового ринку (107), макроекономічне середовище (105), умови ведення бізнесу (99). Найбільш неспри- ятливими факторами для ведення бізнесу виділено наступні (по мірі спадання значення): коруп- ція, політична нестабільність, доступ до фінансування, часта зміна урядів, забюрократизованість владних структур, інфляція, податкові ставки, адміністрування податків та ін. Рейтинг складався на основі статистики за 2013 рік і опитувань підприємців на початку 2014 року до анексії в Криму, початку агресії Росії в Україні та розгортання військових дій на Сході країни. Відповідно, зазначені чинники не були враховані та не вплинули на погіршення позиції України.

 

 

 

 

2.2.Причини виникнення тіньової економіки

Тінь з’являється у погано освітлених місцях. Економічна „тінь” – не виключення. Конфлікт економічних інтересів держави і бізнесу породжує „тінь”. Основними факторами відходу легальної економіки у „тінь” є непосильні податкові навантаження; надмірна регламентація економічної діяльності; невиправдане збільшення масштабів державного втручання в економіку.

Непосильне податкове навантаження є головною з причин тінізації. За оцінками спеціалістів, з цієї причини 55% всіх підприємств повністю або частково уходять у „тінь”. В Україні воно проявляється  у високому рівні відрахувань у фонди соціального страхування, високій ставці ПДВ та практиці відшкодування цього податку. Неможливо обійти увагою і „неофіційні” податки, за розміром порівняні із законодавчо оформленими. Для порівняння: в США тінізація в основному зумовлена високими ставками прибуткового податку. Дослідження, які були проведені в ряді розвинутих держав, показали пряму залежність між сукупним рівнем оподаткування прибутків і масштабом  розвитку тіньової економіки. Наприклад, у Греції, Італії, Бельгії та Швеції, де у вигляді податків вилучається   72 -78% прибутків, тіньовий сектор найбільш розвинений. А в США і Швейцарії, де податковий тягар складає відповідно 41,4%  і  39,7%, масштаби „тіні” невеликі. Надмірне податкове навантаження  та пов’язана з ним тінізація  приводять до деформації податкового навантаження в окремих галузях  економіки. Окрім того, поглибленню „тіні” сприяє репресивний характер санкцій, які застосовуються податковими органами до правопорушників.