Оцінка вартості підприємства

     · Замовляючи оцінку професіоналу, інвестор укладає з ним договір, в якому встановлюються права та обов'язки сторін. Оцінювач несе певну відповідальність за якість виконаних робіт, отже, ризик неправильної оцінки «лягає на плечі» експерта, а не замовника;

     · Оцінка вартості в макроекономічному  аспекті є одним з важелів управління та регулювання економіки з боку держави, особливе значення оцінка має при управлінні державної і муніципальної власністю.

     Таким чином, оцінка вартості дозволяє вирішувати багато нагальних завдання в ринковій економіці. Будучи важливим інструментом ринкової економіки, вартісна оцінка повинна бути певним чином організована. Від цього залежить якість роботи оцінювачів, ефективність і адекватність прийнятих з їх допомогою рішень.

     Практично у всіх країнах, де проводиться оцінка вартості, її здійснюють незалежні професіонали оцінювачі, які тим не менш у своїй роботі дотримуються встановлених стандартів оцінки.

     У нашій країні оцінка вартості різних об'єктів, в тому числі і бізнесу, проводиться на підставі закону про  оціночну діяльність і стандартів незалежними ліцензованими оцінювачами, які пройшли спеціальну професійну підготовку.

     3. Об'єкти і суб'єкти вартісної оцінки

     Процес  оцінки передбачає наявність оцінюваного об'єкту і оцінюваного суб'єкта.

     Суб'єктом  оціночної діяльності є, з одного боку, професійні оцінювачі, що володіють спеціальними знаннями і практичними навичками, з іншого боку - споживачі їх послуг, замовники.

     У ролі професійних оцінювачів виступають юридичні особи (оціночні фірми, відділи оцінки аудиторських та інших компаній) і фізичні особи (індивідуальні підприємці). У будь-якому разі їх діяльність регулюється законом про оціночну діяльність.

     Професійні  оцінювачі працюють за замовленнями, що надходять від державних органів, підприємств, банків, інвестиційних і страхових інститутів, а також громадян.

     У своїй діяльності вони керуються  правовими, професійними та етичними нормами. Правові норми закріплені в Законі «Про оціночної діяльності в Україні».

     Оцінювач має право:

     · Самостійно вибирати і застосовувати  методи оцінки відповідно до стандартів;

     · При обов'язковій оцінці вимагати від замовника забезпечення доступу в повному обсязі до документації, необхідної для здійснення цієї оцінки;

     · Отримувати роз'яснення та додаткові відомості, необхідні для здійснення даної оцінки;

     · Запитувати в письмовій або усній  формі в третіх осіб інформацію, необхідну для проведення оцінки, за винятком інформації, яка є державною або комерційною таємницею; у разі, якщо відмова в наданні інформації істотно впливає на достовірність оцінки, оцінювач вказує це у звіті;

     · Залучати в міру необхідності на договірній основі до участі у проведенні оцінки інших оцінювачів або інших фахівців;

     · Відмовитися від проведення оцінки об'єкта в разі, якщо замовник порушив  умови договору, не забезпечив відповідні договору умови роботи.

     Обов'язки оцінювача полягають у:

     · Дотриманні вимог закону про оціночну діяльність та прийняті на його основі нормативних правових актів;

     · Відмову від оцінки у разі виникнення обставин, що перешкоджають об'єктивній оцінці;

     · Забезпечення схоронності документів, що отримуються у ході проведення оціночних робіт;

     · Надання замовнику інформації про  вимоги законодавства України про оціночну діяльність, про статут і про кодекс етики відповідної саморегулівної організації (професійного громадського об'єднання оцінювачів чи некомерційної організації оцінювачів), на членство в якій посилається оцінювач у своєму звіті;

     · Надання на вимогу замовника документів про освіту, що підтверджують отримання  професійних знань у області  оцінної діяльності;

     · Не розголошенні конфіденційної інформації, отриманої від замовника в ході проведення оцінки, за винятком випадків, передбачених законодавством України;

     · Зберіганні копій складених звітів протягом трьох років;

     · Надання копій зберігаються звітів або інформації з них правоохоронним органам або органам місцевого самоврядування за їх законній вимозі.

     Проведення  оцінки також не допускається, якщо:

     · Щодо об'єкта оцінки оцінювач має речові або зобов'язальні права поза договору;

     · Оцінювач є засновником, власником, акціонером, кредитором, страховиком  юридичної особи або юридична особа є засновником, акціонером, кредитором, страховиком оцінної фірми.

     Не  допускається втручання замовника  або інших зацікавлених осіб у  діяльність оцінювача, якщо це може негативно  з впливати на достовірність результату проведення оцінки об'єкта оцінки, в тому числі обмеження кола питань, що підлягають з'ясуванню або визначенню при проведенні оцінки об'єкта оцінки.

     Розмір  оплати послуг оцінювача за проведення оцінки об'єкта оцінки не може залежати від підсумковій величини вартості об'єкта оцінки.

     Страхування цивільної відповідальності оцінювачів є умовою, що забезпечує захист прав споживачів послуг оцінювачів, і здійснюється відповідно до законодавства України.

     Страховим випадком є заподіяння збитків третім особам у зв'язку із здійсненням оцінювачем своєї діяльності, встановлене набрав законної сили рішенням суду, арбітражного суду або третейського суду.

     Оцінювач  не вправі займатися оціночною діяльністю без укладання договору страхування. Наявність страхового поліса є обов'язковою умовою для укладення договору про оцінку об'єкта оцінки.

     Важливим  кроком у розвитку оціночної діяльності в Україні є введення її ліцензування, що дозволило підвищити якість виконуваних робіт, відповідальність оцінювачів, виключити з їх числа випадкових людей, що не володіють відповідними знаннями і кваліфікацією.

     Об'єктом  вартісної оцінки є будь-який об'єкт  власності. При цьому в розрахунок приймаються не тільки різні характеристики об'єкта, а й права, якими наділений  його власник. Об'єкти оцінки є об'єктами цивільних прав, щодо яких законодавством встановлена ​​можливість їх участі у цивільному обороті. У законі про оціночну діяльність до об'єктів оцінки віднесені окремі матеріальні об'єкти (речі). Сукупність речей, що становлять майно особи, в тому числі майно певного виду (рухоме або нерухоме, в тому числі підприємства); право власності та інші речові права на майно або окремі речі зі складу майна, права придбання, зобов'язання (борги), робота, послуги , інформація; інші об'єкти цивільних прав, щодо яких законодавством встановлена ​​можливість їх участі у цивільному обороті.

     До  складу майнового комплексу підприємства входять усі види майна, призначені для реалізації його цілей: для здійснення господарської діяльності та отримання прибутку.

     Майновий  комплекс включає в себе: нерухомість (земельні ділянки, будівлі, споруди), машини, устаткування, транс кравці засоби, інвентар, сировину, запасні деталі, частини, продукцію, а також майнові зобов'язання, фірмове найменування, знаки обслуговування, товарні знаки та інші види нематеріальних активів та інтелектуальної власності. Тому при оцінці бізнесу оцінювач оцінює підприємство в цілому, визначаючи вартість його власного капіталу. Враховуючи методичні особливості та технології оціночних робіт, розрізняють об'єкти оцінки: підприємство в цілому (бізнес); нерухомість, машини, обладнання, транспортні засоби, інтелектуальну власність і нематеріальні активи.

     Велике  значення має організаційно правова форма існування підприємства. При оцінці необхідно конкретизувати склад майна підприємства, його права, адже структура багатьох промислових підприємств дуже складна. У структуру підприємства можуть входити цеху, дільниці, обслуговуючі господарства, спеціальні підрозділи, конторські будівлі, засоби зв'язку і комунікації, які можуть розташовуватися на різних площах і навіть у різних регіонах. Об'єктом оцінки можуть бути об'єднання або холдинги, або фінансово-промислові групи. У цьому випадку в рамках одного бізнесу об'єднуються кілька дочірніх компаній, відділень, філій. Для правильної оцінки необхідно простежити формування грошових потоків та напрямки їх руху, а також права і роль кожного підрозділу. Необхідно також з'ясувати, чи входять до складу об'єкта оцінки підрозділи соціально культурної сфери.

     При оцінці бізнесу треба враховувати  те, що підприємство, будучи юридичною  особою одночасно є і господарюючим  суб'єктом, тому його вартість повинна  враховувати наявність певних юридичних  прав. Це є однією з основних особливостей бізнесу як об'єкта оцінки. Іншою важливою особливістю бізнесу як об'єкта оцінки є те, що, оцінюючи вартість бізнесу, ми визначаємо вартість власного капіталу підприємства (організації). Справа в тому, що основу будь-якого бізнесу становить капітал, який функціонує в рамках певних організаційних структур підприємств (організацій).

     4. Цілі оцінки і види вартості

     Професійний оцінювач у своїй діяльності завжди керується конкретною метою. Чітка, грамотна формулювання мети дозволяє правильно визначити вид розраховується вартості, вибрати метод оцінки.

     Як  правило, мета оцінки полягає у визначенні будь-якого виду оціночної вартості, необхідної клієнту для прийняття інвестиційного рішення, для укладання угоди, для внесення змін у фінансову звітність і т.п. У проведенні оціночних робіт зацікавлені різні сторони, від державних структур до приватних осіб: контрольно-ревізійні органи, управлінські структури, кредитні організації, страхові компанії, податкові фірми та інші організації, приватні власники бізнесу, інвестори і т.п.

     Сторони, зацікавлені у проведенні оціночних  робіт, прагнучи реалізувати свої економічні інтереси, визначають цілі оцінки.

     Оцінку  бізнесу проводять з метою:

     · Підвищення ефективності поточного управління підприємством, фірмою;

     · Купівлі продажу акцій, облігацій підприємств на фондовому ринку;

     · Прийняття обґрунтованого інвестиційного рішення;

     · Купівлі продажу підприємства його власником цілком або по частинах;

     · Встановлення частки співвласників  у разі підписання або розірвання договору або у разі смерті одного з партнерів;