Облік надходження виробничих запасів

Первісна вартість запасів, придбаних в обмін на неподібні запаси, дорівнює справедливій вартості переданих запасів збільшеній (зменшеній) на суму грошових коштів або їх еквівалентів, передану (отриману) в процесі обміну.

Відповідно до П(С)БО 15 „Дохід” подібними активами вважаються активи, котрі подібні за своїм функціональним призначенням і мають однакову справедливу вартість. Активи, які не підпадають під дане визначення, вважаються неподібними.

Класифікація запасів на подібні та неподібні має значення при відображенні в обліку бартерних операцій.

Бартер подібними запасами

Цей вид бартеру відбувається тоді, коли активи, які обмінюються, мають однакове призначення та застосовуються в одній галузі діяльності. Справедлива вартість при обміні подібними запасами має співпадати. Здійснюючи бартерну операцію подібними запасами, підприємства повинні узгодити між собою договірну ціну, яка не може бути нижчою від звичайної. Договірну ціну приймають за справедливу. Від справедливої ціни нараховують податковий кредит і податкове зобов’язання.

Первісна вартість одиниці запасів, придбаних у результаті обміну на подібні запаси, дорівнює балансовій вартості переданих запасів Якщо балансова вартість переданих запасів перевищує їх справедливу вартість, то первісною вартістю отриманих запасів є їх справедлива вартість. Різниця між балансовою і справедливою вартістю переданих запасів включається до складу витрат звітного періоду (рахунок 946 “Втрати від знецінення запасів”).

Бартер із неподібними запасами

Бартер неподібними запасами досить часто зустрічається при здійсненні розрахунків між вітчизняними підприємствами. Його суть полягає у тому. Що підприємство обмінює запаси, якими володіє в надлишку на запаси, щодо яких існує потреба на підприємстві.

При цьому згідно з положеннями П(С)БО 15 „Дохід” сума доходу за бартерними контрактом визначається за справедливою вартістю запасів, які отримані чи підлягають одержанню підприємством.

Первісною вартістю запасів, придбаних в обмін на неподібні запаси,  визнається справедлива вартість отриманих запасів. 

Подібними запасами є запаси, призначення яких співпадає та які мають однакову справедливу вартість. Всі інші запаси є неподібними.

Дохід від обміну неподібними активами визнається у розмірі справедливої вартості активів, що одержані або підлягають одержанню підприємством, зменшеною або збільшеною відповідно на суму переданих або одержаних грошових коштів та їх еквівалентів   (П(С)БО 15, пп.23, 24).

Згідно з П(С)БО 19 справедливою вартістю запасів є сума, за якою може бути здійснений обмін активу, або оплата зобов’язання в результаті операції між обізнаними, зацікавленими та незалежними сторонами. Визначення справедливої вартості для окремих видів запасів наведено у таблиці. 6.

Таблиця 6

Види запасів	Визначення справедливої вартості
Готова продукція і товари	Ціна реалізації за вирахуванням витрат на реалізацію та суми надбавки (прибутку), виходячи з надбавки (прибутку) для аналогічної готової продукції та товарів
Незавершене виробництво	Ціна реалізації готової продукції за вирахуванням витрат на завершення, реалізацію та надбавки (прибутку), розрахованої за розміром прибутку аналогічної готової продукції
Матеріали	Відновлювальна вартість (сучасна собівартість придбання)

 

Таким чином, для визначення справедливої вартості виробничих запасів підприємство може використовувати інформацію прайс-листів та інших подібних документів або скористатися послугами експерта.

 

3.3. Облік запасів на складах

 

Облік матеріалів на складах повинен забезпечити отримання точної  інформації про залишки матеріалів по кожному найменуванню і в розрізі окремих  видів, розмірів і сортів. Складський облік (кількісній, сортовий, оперативний)  матеріалів у СТОВ Агрофірма «Брацлав» веде матеріально відповідальна особа Богуш М.М. в Книзі складського обліку (Додаток 6).  Книга складського обліку  матеріалів оформлюється в бухгалтерії і видається під розписку матеріально відповідальній особі. Записи в книгах ведуть матеріально-відповідальні особи в день здійснення операції. Нумерація записів здійснюється по черзі з початку року або кварталу, після кожного запису виводиться залишок матеріалів. Підставою для записів є накладна, прибутковий ордер, лімітно-забірна картка, накладна-вимога, накладна на відпуск виробничих запасів на сторону.

Організують складський облік за видами об’єктів, що зберігаються, за місцями зберігання, за кількістю матеріальних цінностей. За необхідності складський облік організують за партіями надходження виробничих запасів.

Аналітичний облік виробничих запасів передбачає відкриття аналітичних рахунків на кожний вид матеріальних цінностей (за номенклатурними номерами), в якому об’єкти обліку відображаються за їх кількістю і сумою вартості

 Для забезпечення вірогідності  даних складського обліку здійснюється  систематичний контроль працівниками  бухгалтерії за його веденням  шляхом  перевірки своєчасності  і правильності оформлення первинних  документів зі  складських операцій.

У бухгалтерії застосовують сортовий, партіонний та оперативно-бухгалтерський (сальдовий) метод обліку матеріалів (найбільш поширений).

Сутність оперативно-бухгалтерського методу обліку полягає у тому, що на складі ведеться номенклатурно-кількісний облік матеріалів в книгах складського обліку. При цьому проводиться систематичний контроль за правильністю ведення складського обліку, який є складовою частиною бухгалтерського обліку. Правильність записів в книзі складського обліку працівник бухгалтерії підтверджує своїм підписом.

 Взаємозв’язок між  номенклатурно-кількісним обліком  на складах і синтетичним обліком  в бухгалтерії проводиться за  допомогою «Книги залишків матеріалів» (сальдової книги або відомості ). Сальдова відомість відкривається  на рік і ведеться за матеріально відповідальними особам.

 Номенклатура матеріалів  у книзі розташована за номерами  синтетичних рахунків.  Наприкінці  місяця зав. складом складає Звіт  про рух товарно-матеріальних  цінностей (Додаток 7) по кожному виду цінностей , по яких відбувався рух протягом місяця.  Після цього ці дані в бухгалтерії (або на ЕОМ) таксуються , підраховуються результати за групами матеріалів, синтетичним рахункам і складом. Отримані результати звіряють у бухгалтерії з відомістю про рух матеріалів в грошовому виразі. Тотожністю даних підтверджується правильність ведення складського обліку матеріалів.

 

3.4. Синтетичний  та аналітичний облік надходження  виробничих  запасів

 

Важливим аспектом щодо організації обліку виробничих запасів на  даному підприємстві є стан організації аналітичного і синтетичного обліку.

Облік запасів на СТОВ Агрофірма «Брацлав»  здійснюється відповідно до П(С)БО 9.

На даному підприємстві виробничі запаси складаються із сировини й матеріалів, основних і допоміжних матеріалів, будівельних матеріалів, запасних частин, палива, тари й тарних матеріалів. Для одержання деталізованої інформації, необхідної для управління запасами за їх окремими видами і процесами, організується аналітичний  облік. З цією метою до окремих рахунків синтетичного обліку та субрахунків відкриваються рахунки аналітичного обліку. Аналітичний облік запасів дозволяє отримати інформацію про їх обсяг в цілому і за кожним видом окремо. Для ведення аналітичного обліку СТОВ Агрофірма «Брацлав»  відкриває аналітичні рахунки, на яких обліковується окремі назви чи типи певних виробничих запасів. Аналітичні рахунки забезпечують докладну характеристику виробничих запасів на підприємстві. Аналітичний  облік на підприємстві ведеться у розрізі грошових та натуральних показників. Аналітичний облік виробничих запасів ведеться на складі за допомогою книги складського обліку, що знаходиться на складі та ведеться за групами виробничих запасів відповідно до номенклатури-цінника.

Для узагальнення інформації про наявність і рух належних СТОВ Агрофірма «Брацлав»  запасів сировини і матеріалів, запасних частин, тарних матеріалів, відходів основного виробництва Планом рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств і організацій, призначено рахунок 20 “Виробничі запаси”. За його дебетом відображають наявність та надходження запасів на підприємство, їх дооцінку, а за кредитом — витрачання на виробництво, переробку, відпуск на сторону, уцінку та інше.

Рахунок 20 має такі субрахунки:

— 201 «Сировина й матеріали»;

— 202 «Купівельні напівфабрикати та комплектуючі вироби»;

— 203 «Паливо»;

— 204 «Тара і тарні матеріали»;

— 205 «Будівельні матеріали»;

— 206 «Матеріали, передані в переробку»;

— 207 «Запасні частини»;

— 208 «Матеріали сільськогосподарського призначення»;

— 209 «Інші матеріали».

Субрахунок 201 призначено для відображення наявності та руху сировини та основних матеріалів, які входять до складу продукції, що виготовляється, або є необхідними компонентами при її виготовленні.

На субрахунку 202 відображають наявність та рух покупних напівфабрикатів, готових комплектуючих виробів, придбаних для комплектування продукції, що випускається, які потребують додаткових витрат праці з їх обробки або збирання. Вироби, придбані для комплектації готової продукції, вартість яких не входить до собівартості продукції цього підприємства, відображається на рахунку 28 “Товари”.

Субрахунок 203 використовують для обліку наявності палива, що купується або заготовлюється для технологічних потреб виробництва, експлуатації транспортних засобів, а також для вироблення енергії та опалення будівель. Тут також обліковуються оплачені талони на нафтопродукти і газ.

Субрахунок 204 призначено для відображення наявності та руху всіх видів тари, крім тари, що використовується як господарський інвентар, а також матеріалів і деталей, які використовуються для виготовлення тари і її ремонту.

На 205 субрахунку підприємства-забудовники показують рух будівельних матеріалів, конструкцій і деталей, обладнання і комплектуючих виробів, які належать до монтажу, та інших матеріальних цінностей, необхідних для виконання будівельно-монтажних робіт. На даному субрахунку не обліковується обладнання, яке не потребує монтажу.

Субрахунок 206 використовують для обліку матеріалів, які передано в переробку на сторону та які надалі входять до складу собівартості отриманих із них виробів.

Субрахунок 207 призначено для обліку придбаних чи виготовлених запчастин, готових деталей, вузлів агрегатів, які використовуються для проведення ремонтів, заміни запчастин машин, обладнання, двигунів тощо, а також автомобільних шин у запасі та обороті.

Субрахунок 208 застосовують для обліку мінеральних добрив, отрутохімікатів для боротьби зі шкідниками й хворобами сільськогосподарських культур, біопрепаратів і медикаментів, хімікатів. Тут також відображаються саджанці, насіння й корми, що використовуються для висаджування, посіву та відгодівлі тварин безпосередньо в господарстві.

На субрахунку 209 ведуть облік бланків суворого обліку (за вартістю придбання) відходів виробництва, невиправного браку, матеріальних цінностей, що одержано від ліквідації основних засобів, які не можуть бути використані як матеріали, палива, зношених шин тощо.

Синтетичний облік виробничих запасів у СТОВ Агрофірма «Брацлав» ведеться у журналі-ордері № 5А с.-г. (Додаток 8), а аналітичний завідуючим складом  у Книзі складського обліку. Кореспонденція з обліку надходження виробничих запасів відображена у таблиці 7

Таблиця 7

Основні бухгалтерські записи, якими оформлюються операції з виробничими запасами

№	Найменування операції	Згідно плану рахунків		На підприємстві
		Д-т	К-т	Д-т	К-т
1	2	3	4	5	6
Облік операцій з купівлі запасів за грошові кошти
1.	Відображено суму запасів, придбаних за  кошти, без ПДВ	20	63	20	63
2.	Відображено суму ПДВ, включену до вартості запасів, на рахунок 644, якщо оприбуткуванню передувала передоплата,  або на 641, якщо оприбуткування перша подія	644, 641	63	644, 641	63
1	2	3	4	5	6
Облік операцій придбання запасів підзвітною особою
1.	Відображено суму запасів, придбані підзвітною особою, без ПДВ	20	372	20		372
2.	Відображено суму ПДВ в складі податкового кредиту	644	372	644		372
Облік надходження запасів як внесок до статутного капіталу
1.	Нарахована сума статутного капіталу, відображена в установчих документах	46	46	-		-
2.	Відображено суму запасів, внесену засновниками в якості внеску до статутного капіталу	20	46	-		-
Відображення обліку запасів, одержаних безоплатно
1.	Оприбутковано безоплатно одержані запаси	20	719	-		-
Відображення в обліку бартерних операцій з обміну подібними активами
Варіант 1: балансова вартість дорівнює справедливій вартості
1.	Списано “старі” запаси	361	28	361		28
2.	Нараховані податкові зобов’язання з  ПДВ	361	641	361		641
3.	Оприбутковано “нові” запаси	28	631	28		631
4.	Відображено податковий кредит	641	631	641		631
5	Здійснено взаємозалік заборгованостей	631	361	631		361
Відображення в обліку бартерних операцій з обміну подібними активами
Варіант 2: балансова вартість перевищує справедливу вартість
1	2	3	4	5		6
1	Списано “старі” запаси за балансовою вартістю	361	20	361		20
	Нараховані податкові зобов’язання з  ПДВ, виходячи зі звичайної вартості (припустимо, що звичайна вартість дорівнює справедливій)	361	641	361		641
3.	Оприбутковано “нові” запаси	20	631	20		631
4.	Відображено податковий кредит	641	631	641		631
5.	Здійснено взаємозалік заборгованостей	631	361	631		361
6.	Віднесена на витрати різниця між балансовою та справедливою вартістю	94	361	94		361