Інноваційні напрями регіонального розвитку

Аналіз функціонування видів  економічної України свідчить, що до найбільш пріоритетних, з позиції  інвестування та інновацій належать ракетно-космічне виробництво; літакобудування; суднобудування; інформатизація; біотехнології; виробництво окремих видів озброєння  і військової техніки.

Фактично підприємства та організації цих видів економічної  діяльності завдяки своїй наукомісткості та високій технологічності вже  є інноваційними лідерами України. А інновації стають щоразу перспективнішими, оскільки так забезпечується технологічне оновлення виробництва, підтримується  і розвивається конкурентоспроможність [12, c. 901-904].

Україна має визнаний високий  науковий та виробничий потенціал і  певний доробок світового рівня  в космічному виробництві. Його державна підтримка надає можливість не тільки вирішити внутрішні економічні проблеми на якісно новому технічному рівні, а  й виходити на світовий ринок зі зразками космічної техніки, що не мають  аналогів у світі, для одержання  прибутків від продажу продуктів  та результату космічної діяльності.

На думку провідних  спеціалістів інноваційної діяльності, експортний потенціал авіабудування  — серед найперспективніших у  машинобудуванні України.

Реалізація пріоритетних напрямів інноваційного розвитку сприятиме  подоланню великої енерго- і матеріалоємності вітчизняної економіки та промисловості, структурної перебудови за допомогою  підтримки інноваційних напрямків, які вже нині можуть виходити на світовий ринок із конкурентоспроможною продукцією, а також визначенню і  забезпеченню прискореного розвитку нових  науково-технологічних розробок, де високий потенціал учених і виробників, їх творчий доробок та наявні ресурси  дають підстави сподіватися на здійснення стратегічного прориву.

Для здійснення ефективної інноваційної діяльності важливу роль відіграє законодавче та нормативно-правове  забезпечення, яке в Україні започатковано  Законом України «Про основи державної  політики у сфері науки і науково-технічної  діяльності».

Проведений аналіз діючого  законодавчого і нормативно-правового  забезпечення переходу економіки України  на інноваційну модель розвитку показав, що таких документів у нашій державі  є понад 200.

Закон України «Про інноваційну  діяльність» визначає її об'єкти, кількість  яких надзвичайно велика. На їх здійснення необхідні величезні фінансові  та матеріальні ресурси, що, як відомо, в нашій державі обмежені. Це вимагає  визначити пріоритети інноваційної діяльності. На вирішення цієї проблеми спрямований Закон України «Про пріоритетні напрями інноваційної діяльності в Україні», яким на строк  до 2007 р. за стратегічними пріоритетними  напрямами інноваційної діяльності в Україні на 2003–2013 рр. визначені  середньострокові пріоритетні напрями  інноваційної діяльності загальнодержавного рівня. Ось деякі з них:

1. Модернізація електростанцій; нові та відновлювані джерела  енергії; новітні ресурсозберігаючі  технології:

• засоби охорони праці  та підвищення техніки безпеки на вугледобувних підприємствах;

• модернізація електростанцій та електромереж; електромережі видачі потужностей атомних електростанцій; парогазові установки та технології спалювання низькосортного твердого, рідкого і газоподібного палива.

2. Машинобудування як  основа високотехнологічного оновлення  всіх галузей виробництва; розвиток  високоякісної металургії:

• виробництво сучасної ракетно-космічної та авіаційної техніки, суден і електровозів нового покоління;

• енергоефективні двигуни  та електроприводи для базових галузей  економіки; енергоекономічні джерела  світла та системи освітлення;

• комбайни і трактори, агрегати тракторів середньої потужності, кормозбиральна та бурякозбиральна  техніка;

• обладнання та матеріали  для зварювання і здійснення споріднених  процесів, довговічні зварні конструкції;

• обладнання, комплектуючі та новітні технології для складання  та виробництва автомобілів;

• обладнання та спеціальні технології металургійного виробництва;

• організація виробництва  на інноваційній основі телевізорів, холодильників  та інших товарів довгострокового  користування.

3. Нанотехнології, мікроелектроніка, інформаційні технології, телекомунікації:

• інформаційні технології контролю та управління об'єктами базових  технологій; інтелектуальні комп'ютерні засоби високої продуктивності; програмні  системи розпізнавання об'єктів  та процесів;

• лазерна техніка та обладнання, технологічні процеси їх застосування;

• глобальні та регіональні  системи радіонавігації транспортних засобів із використанням супутникового  та наземного обладнання.

4. Удосконалення хімічних  технологій, нові матеріали, розвиток  біотехнологій:

• сучасний каталіз, розвиток і використання нових каталізаторів  та нових каталітичних процесів; розвиток генно-інженерних технологій, генетично  модифікованих культур та організмів.

5. Високотехнологічний розвиток  сільського господарства і переробної  промисловості:

• біодобрива; засоби захисту  рослин і тварин;

• сучасні технології зберігання сільськогосподарської продукції; екологічно чисті харчові продукти та продукти з високими оздоровчими  властивостями з овочевих та зернових культур.

6. Транспортні системи:  будівництво і реконструкція:

• інноваційні технології будівництва і реконструкції  доріг, мостів і транспортних систем;

• реконструкція портів; модернізація систем транспортування  газу, нафти, аміаку.

7. Охорона і оздоровлення  людини та навколишнього середовища:

• діагностичні та лікувальні програмно-технічні комплекси;

• обладнання та технології для використання альтернативних джерел енергії;

• енергоефективне, ресурсозберігаюче, модульне, екологічно безпечне обладнання та устаткування для здійснення процесів водопідготовки, очищення води, теплопостачання  та засоби управління цими процесами.

Закон України “Про загальнодержавну комплексну програму розвитку високих  наукоємних технологій” регламентує  реалізацію проектів із розроблення  наукоємних технологій та впровадження їх в економіку, що за пріоритетними  напрямами інноваційних процесів сприяло  б нарощуванню обсягів виробництва  у більшості видів промислової  діяльності, освоєнню нових видів  конкурентоспроможної продукції, закріпленню  на зовнішніх ринках.

Підсумовуючи, слід зазначити, що в Україні створено законодавчу  та нормативно-правову базу для здійснення і розвитку науково-технічної та інноваційної діяльності [11, c.296-300].

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

3. Пріоритетні напрями розвитку регіональної економіки

В сучасних умовах спаду  економічного розвитку регіону важливу  роль відіграють пошуки нових напрямів в регіональній реформі. На сучасному  етапі дуже мало приділяється уваги  новаторським питанням. Таким чином, розвиток інноваційної діяльності суб’єктів  господарювання регіону може бути використаний як дієвий чинник економічного оздоровлення.

Результатом сучасної реформи  регіональної економіки України  повинна стати модель високорозвиненої, соціально-орієнтованої економіки  регіону, яка ефективно функціонує під регулюючим впливом держави  і найголовніше стимулюючою дією ранкової кон’юнктури.

Успішне продовження економічного реформування економіки України  вимагає здійснення ефективної та гнучкої  регіональної політики, головною метою  якої, є підвищення життєвого рівня  населення кожного регіону.

Одним з найважливіших  завдань для досягнення основної мети регіональної політики є використання інноваційних чинників перебудови економіки  регіону.

Найбільш чутливими до будь-яких інновацій є малий та середній бізнес. Розвиток цього сектора  економіки виступає необхідною умовою функціонування сучасних ринкових відносин. Для успішного розвитку підприємницькі структури повинні мати в своєму складі менеджерів, які швидко сприяють інновації.

Вітчизняний досвід підприємницької  діяльності та історії комерційного успіху світових лідерів переконливо  доводять, що саме інновації різної природи стають вирішальним фактором у сучасній конкурентній боротьбі [13, c.200-201].

За даними Держкомстат  України основним джерелом фінансування інноваційної діяльності підприємств  в останні роки залишаються їхні власні кошти. Але це джерело об’єктивно має обмежений характер, тому що рентабельність операційної діяльності промислових підприємств є вкрай  низькою. Виникає потреба опрацювати комплекс конкретних організаційно-економічних  питань. Основними принципами їх вирішення  є:

- попереднє ретельне обґрунтування  економічної ефективності інноваційної  діяльності;

- гнучкість і динамічність  окремих елементів системи фінансування;

- правова захищеність  форм і механізмів залучення  інвестиційних коштів;

- дотримання термінів  реалізації інноваційної програми  та її фінансових обмежень;

- швидке й ефективне  впровадження новації, що забезпечує  зростання фінансової віддачі  від інноваційної діяльності;

- реалізація певних організаційно-економічних  заходів із зниження фінансових  витрат та інноваційного ризику.

Окрім загальноекономічної  підтримки малого і середнього бізнесу  на рівні регіону дуже ефективно  впроваджувати та фінансувати науково-технічні, економічні та соціальні програми дійсно інноваційного характеру.

Одним з пріоритетних напрямків  інноваційного розвитку регіону  – є залучення інвестицій до розвитку малого та середнього бізнесу під  гарантії регіонального бюджету.

Iнвестиції — один з  головних чинників, що визначають  темпи економічного зростання  як у державі в цілому, так  в регіонах. На сучасному етапі  реформування економіки активізація  iнвестицiйних процесів - єдиний шлях  до вирішення проблем структурної  переорієнтації економіки України  на виготовлення конкурентоспроможної  продукції.

Недостаток iнвестицiйних ресурсів в економіці України спонукає до пошуку рiзноманiтних шляхів стимулювання iнвестицiйних процесів, яке можливо  забезпечити шляхом вибору ефективних форм державного регулювання умов iнвестиційної дiяльностi. Такими формами регулювання  з боку органів державної влади  є:

• податкове регулювання: система податків та їx ставки, податковi пільги;

• регулювання відрахувань  до амортизаційних фондiв;

• регулювання умов надання  кредитив;

• система експертизи, контролю та нагляду за інвестиціями;

• умови приватизації державної  власності;

• антимонопольне регулювання.

Виходячи з першочергових  завдань економічної політики, пріоритетними  можна визнати тi напрямки інвестування, які спроможні в порівняно  короткий термін забезпечити суттєві  зрушення в економіці регіону.

Першочерговими завданнями можна вважати ті, що забезпечують приріст обсягів виробництва  високоякісної конкурентоздатної  продукції в регіоні. Такими напрямками є галузі виробництва з:

• коротким терміном окупності (легка, харчова);

• суттєвим мультиплікативним  ефектом, тобто виробництво на яких забезпечує розвиток супутніх виробництв;

• значним експортним потенціалом  конкурентоспроможності;

• виробництво iмпортозамінної продукцї.

Для ширшого залучення  як іноземних, так i внутрішніх інвесторів у регіоні повинна бути розроблена спеціальна стратегія залучення  іноземних iнвестицiй у регіон. Стратегія  повинна бути сформована таким чином, щоб її можна було впровадити в  реальну практику, тобто щоб вона не носила занадто загально теоретичний  характер.

Елементи стратегії залучення iнвестицiй у регіон доцільно визначити  наступні:

1. Створення агенцій регіонального  розвитку, які надаватимуть інформацію  як для потенційних інвесторів  про підприємства, так i для підприємств  про інвесторiв.

2. Розвиток недержавних  фондiв, асоціацій, які сприятимуть  залученню фінансових pecypciв у  регіон.

3. Розширення спеціалізованих  тренувальних програм в університетах,  інститутах щодо iнвестицiйного менеджменту.

4. Співпраця з іншими  регіонами як за кордоном, так  i в Українi з приводу вкладання  коштів у підприємства регiону.

5. Страхування iнвестицiй.

6. Навчання населення  як заробляти кошти інвестуючи  кошти в те чи інше підприємство [10].

інноваційний економіка  національний україна

 

            3.Розвиток інноваційної діяльності в Донецькій області

Основні напрямки та складові інноваційної моделі економічного розвитку держави визначено Концепцією науково-технологічного та інноваційного розвитку України, схваленою Постановою Верховної  Ради України від 13.07.99 № 916-XIV, а також  законами України «Про інноваційну  діяльність» та «Про пріоритетні  напрями інноваційної діяльності в  Україні».