Макроекономічна нестабільність

 Важливим  є дослідження формування податкової політики держави як одного з методів впливу на життєвий різень населення, оцінка діяльності профспілкових організацій та їх впливу на зростання життєвого рівня населення відповідно до основного задекларованого завдання профспілок, яким є захист прав і інтересів трудящих з питань трудових відносин.

 Важливе значення в розвитку перспективного напряму державного регулювання соціально-економічного розвитку країни в процесі ринкового перетворення економіки має розробка теоретичних положень щодо становлення і функціонування системи установ соціального захисту населення як соціальних інститутів, що відповідають ринковій моделі економіки.

 Аналізуючи ступінь розробленості проблеми формування та реалізації соціальної політики, можна зробити висновок, що в роботах В. Го-шовської, Н. Діденко, В. Креміня, В. Куценко, Л. Ліпіча, О. Новікової, О. Скрипнюк, І.Яковюк та інших провідних науковців значна увага приділяється питанням, що стосуються окремих аспектів розвитку соціальної сфери. Разом з тим недостатнім є відображення концептуальних положень щодо розвитку соціальної сфери не стільки в нових умовах ринкових перетворень, а й в умовах постійних та непередбачуваних змін у світовій та національній економіці та, як наслідок, макроекономічної нестабільності.

  Вплив соціальної політики держави на доходи фізичних і юридичних осіб залишається об'єктом численних досліджень в зарубіжній і вітчизняній економічній науці, разом з тим аналіз проблеми потребує розробки і застосування новітніх підходів у дослідженні. Необхідні також уточнення і доповнення щодо розробки практичних рекомендацій, пов'язаних з формуванням податкової політики в некомерційних організаціях.

  Крім  того, недостатньо чітко простежуються взаємозв'язок, взаємообумовленість І поетапність заходів, спрямованих на підвищення доходів населення. Ці питання особливо актуальні в умовах існування таких суперечностей як: надання соціальної допомоги непрацюючим і працюючим бідним, посилення адресності і застосування категоріального принципу надання соціальних виплат і пільг, тощо.

  Також значний науковий і практичний Інтерес викликає проблема гарантування захисту заощаджень заселення, але багато її теоретичних, методологічних і практичних аспектів залишаються недостатньо розробленими. Відсутність комплексного підходу до цієї проблеми як на рівні формування, так і на рівні реалізації державної політики не дозволяє використовувати інвестиційний потенціал заощаджень населення. В сучасних умовах в Україні дослідження теоретичних аспектів захисту заощаджень населення, а також пошук шляхів їх активного залучення до Інвестиційного процесу має виключно важливе значення д,л я соціально-економічного розвитку країни.

  Актуальність  і недостатня розробленість даної проблеми визначили цілі і задачі дослідження щодо розробки механізмів державного управління соціальною сферою в області регулювання доходів населення, рівня життя і захисту заощаджень населення в умовах макроекономічної нестабільності.

  Потребують  ретельного аналізу теоретичні основи формування соціальної політики держави в сфері доходів і трудових відносин на підставі системного підходу, визначення ролі податкової політики, виявлення значення некомерційних організацій в реалізації соціальної політики в Україні. Важливим є проведення дослідження особливостей теоретичних підходів у вивченні суті та структури соціальної сфери як елементу і складової системи суспільних відносин, взаємозв'язку і взаємозалежності між соціальною та економічною компонентами в суспільстві з метою удосконалення державного регулювання соціальної сфери в умовах ринку.

  Разом з тим необхідно визначити  можливості реалізації соціальної політики у напрямі соціального захисту населення на підставі розробки і впровадження механізмів державного регулювання розвитком економічної бази установ соціального захисту я к результату удосконалення інструментів державного регулювання в цій сфері, а також розробити методику оцінки ефективності фінансування соціальної сфери на основі визначення цілей міжбюджетних відносин як інструменту державної соціальної політики.

  Ринкові відносини, що реалізуються в Україні, в значній мірі ускладнюють виконання установами соціального захисту населення своєї головної мети. Падіння обсягів виробництва, що спостерігається останнім часом, може призвести до зменшення відрахувань підприємств до державного бюджету. Крім того, наслідки світової фінансової кризи, що спостерігаються а Україні, спричиняють зниження рівня життя громадян країни. Все перелічене істотно збільшує навантаження на діяльність установ соціального захисту населення.

    Недоліки державного регулювання формування і розвитку економічної бази установ соціального захисту населення приводять по різних диспропорцій, зокрема неефективного розподілу фінансових ресурсів між установами соціального захисту населення, перевиробництву або дефіциту в наданні окремих видів соціальних послуг. Також не є розробленою сучасна методика розподілу фінансових ресурсів між установами соціального захисту населення нерегіональному рівні, відсутня необхідна ефективність, прозорість і чіткість надання соціальних послуг на рівні місцевого самоврядування.

    Крім того, особливістю сучасного етапу розвитку країни є зростання регіональної диференціації в доходах і рівні життя населення, що ускладнюється нерівним, залежним від місця проживання доступом громадян до отримання гарантованих державою мінімальних доходів. Дисбаланс соціальних витрат держави викликаний, перш за все, недосконалістю системи міжбюджетних відносин, відсутністю чіткого розмежування повноважень, прав та відповідальності між найвищими органами державної влади, регіональними органами державної влади і органами місцевого самоврядування. Таким чином, ситуація в сфері доходів і рівня життя, що склалася в Україні за останні роки, а також неадекватність наявним проблемам заходів сучасної соціальної політики, вимагають уточнення механізму державної дії на сферу розподільних відносин. Крім того, за роки формування та становлення ринкових відносин украй обмежені заходи держави із забезпечення мінімально прийнятного рівня життя не захищених верств населення, практично не були реалізовані. Кризову ситуацію з низкою невирішених проблем щодо забезпечення зростання доходів і рівня життя населення може істотно посилити фінансово-економічна криза 2008 року.

  Вирішення проблем формування державної політики соціального захисту населення  в сучасних умовах макроекономічної нестабільності потребує:

1. Розробка рекомендації по вдосконаленню державного регулювання соціальної сфери суспільства в умовах ринкової системи господарювання (темпів і способів ринкових перетворень у соціальній сфері суспільства; розширення темпів житлово-комунального будівництва з набором обов’язкових побутових послуг, посилення агропромислової інтеграції).
2. Аналізу системи соціально захисту населення України, її елементів з виділенням установ соціального захисту населення як інституту, що виконує функції надання соціальної допомоги і соціального обслуговування.
3. Обгрунтування трактування соціальної послуги як специфічного різновиду товару, який обумовлений особливостями соціально-економічних відносин в системі установ соціального захисту населення в умовах формування ринку соціальних послуг та подальшого вдосконалення державного регулювання розвитку економічної бази установ соціального захисту населення на принципах залучення додаткових джерел фінансування, стратегічного планування і маркетингового управління.
4. Розробки та впровадження системи інформаційного забезпечення, що характеризує структуру попиту і пропозиції соціальних послуг, а також методики розподілу фінансових ресурсів між установами соціального захисту населення відповідно до структури попиту і пропозиції наданих соціальних послуг.
5. Уточнення понятійного і категоріального апарату економічної теорії стосовно поняття «заощадження населення», розробки класифікації ощадних мотивів, форм і видів, а також чинників заощаджень, моделі трансформації заощаджень в інвестиції.
6. Оцінки економічного потенціалу заощаджень населення України в розрізі споживчого і інвестиційного аспектів, розробка основних напрямів державної політики по активізації інвестиційного використання заощаджень населення України, зокрема поліпшення умов розвитку заощаджень, розвитку ощадних інструментів і інститутів.
7. Розробки моделі інституту гарантування банківських внесків, що містить оцінку позитивних і негативних чинників функціонування інституту, його цілі, а також механізм його реалізації і концепції підвищення прозорості кредитних організацій на основі системи їх обов’язкової рейтингової оцінки.

    Система соціального захисту в Україні включає :

• пенсії (ПФ, ФСС);
• допомога по безробіттю (ФЗ);
• система короткотермінових грошових допомог при хворобі, при народженні дитини (ФСС, ПФ).
• Універсальні системи
• програма допомоги сім‘ям із дітьми (ПФ, ФСС, МБ+ДБ);
• державні програми дотацій і житлових субсидій (ДБ);
• допомога на поховання (ФСС, ПФ, ФЗ, МБ);
• державна система охорони здоров‘я (МБ, ДБ, ЧФ);
• державна система освіти(МБ, ДБ).
• Соціальний захист осіб, котрі постраждали в результаті аварії на ЧАЕС
• Система соціальних допомог
• цільові допомоги (грошові, натуральні, безготівкові, тобто пільги по оплаті);
• соціальне забезпечення (система інтернатних установ та територіальних центрів).
• Соціальний захист через недержавні організації.
• Соціальна допомога з фондів підприємств .
• Система соціального захисту населення складається з :
• Соціального страхування.
• Соціальної допомоги.
• Соціальних гарантій.

Різко погіршився життєвий рівень абсолютної більшості населення. І так невисокі доходи нині стали взагалі жалюгідними. Середня зарплата становить лише п'яту частину зарплати 1991 року.

Очевидні  негативні наслідки впливу кризового  стану на бюджет. Його доходи різко  зменшилися. В цих умовах на критичному рівні фінансуються потреби освіти, науки, культури, охорони здоров'я, оборони, забезпечуються виплати пенсій, стипендій, допомог.

Окремі  показники економічного стану України в 2003 - 2009рр., (%)

Економіка України має всі ознаки затяжної економічної кризи, яка досягла  в останні місяці 1993 р. і особливо 1994 р. катастрофічного рівня. Вихід  з неї, зупинення падіння виробництва  й поступове поліпшення ситуації - проблема, що хвилює сьогодні все населення країни.

Основною  перешкодою економічному зростанню  як основи підвищення рівня життя  населення України є інвестиційний  голод, тобто відсутність необхідних інвестицій в реальний сектор економіки. Однією з глобальних проблем економічної  політики України є пошук реальних джерел інвестицій, а також створення необхідних передумов для формування і використання інвестиційних ресурсів в реальному секторі економіки. Проте держава у пошуках реальних джерел інвестицій не робить ставку на заощадження населення. Існуюча державна політика в цій сфері недостатня, щоб розрахувати на активну притоку заощаджень населення в реальний сектор економіки.

      Таким чином, результати дослідження  можуть бути використані на  міжгалузевому рівні в процесі  формування і реалізації соціальної політики держави. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Висновоки

Кожне суспільство прагне до економічного зростання. Технічний прогрес, запровадження  нових технологій, збільшення виробничих потужностей та підвищення життєвого  рівня людей є стратегічними  напрямами динамічного розвитку економіки кожної країни. Проте довгострокове економічне зростання не завжди є рівномірним. Воно переривається періодами економічної нестабільності, коливаннями у темпах економічного зростання, структурі й ефективності відтворення. Періоди швидкого зростання економіки перериваються спадом виробництва, низьким рівнем зайнятості (безробіттям) та зростанням цін (інфляцією). Циклічність була помічена давно вченими-економістами. Особливо коли почастішали періодичні економічні кризи - торгові, фінансово-кредитні, а потім і промислові. Спочатку вони охопили окремі найрозвинутіші країни ( насамперед Англію ), а потім набули характеру світових криз. Циклічний розвиток економіки став предметом дослідження багатьох учених-економістів.

Отже, важливою особливістю ринкової економіки є її нестабільність. Чергування піднесень і спадів у економіці призводить до того, що її розвиток носить непрямолінійно зростаючий, а хвилеподібно зростаючий характер. У макроекономічній науці домінує думка, що хвилеподібні коливання в економіці відбуваються не хаотично, а в формі економічних циклів.  На базі опрацьованої інформації можна зробити деякі висновки: