Макроекономічна нестабільність

МІНІСТЕРСТВО  ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ТЕРНОПІЛЬСЬКІЙ  НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ 

Кафедра економічної теорії 
 
 
 
 
 

Курсова робота

з макроекономіки на тему:

«Макроекономічна  нестабільність»

  
 

                                                       Виконала:

                                                      студентка групи М-11 факультету

                                                       міжнародної економіки

                                                       Лук’янчук Аліна 
 

                                                        Науковий керівник:

                                                        к.е.н.доцент

                                                        Родіонова Л.А.   
 
 
 
 
 

Тернопіль-2009

План  роботи:

Вступ.

Глава 1. Макроекономічна нестабільність: зміст, форми вияву та головні макроекономічні суперечності.

Глава 2. Інфляція та безробіття, як чинник макроекономічної нестабільності.

Глава 3. Система соціального захисту  населення за умов макроекономічної нестабільності.

Висновки.

Література. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Вступ

    Економіка ніколи не перебуває у стані спокою. Тому важливою рисою економіки є її нестабільність. Процвітання змінюється крахом або панікою. Національний доход, зайнятість і виробництво падають. Ціни і прибуток знижується, а робітників викидають на вулицю (зростає безробіття). Врешті-решт досягається критична точка і починається пожвавлення. Відновлення може бути повільним або швидким. Воно може бути неповним і ,навпаки, настільки сильним, що призведе до нового буму. Нова смуга процвітання може означати тривалий, стійкий рівень пожвавленого попиту, велику кількість вільних робочих місць, підвищення цін і життєвого рівня. Або вона може означати швидке інфляційне роздування цін і зростання спекуляції, за якими настає нова важка криза.

    Актуальність даної теми в тому, що однією з функцій держави є недопущення зростання економічної напруги з приводу майнової нерівності, передбачення й фінансування негативних проявів ринку для громадян (безробіття, інфляція).

    Метою роботи є дослідження сучасної структури  економіки України, аналіз її стану, характеристика сучасних процесів, що протікають в економічній сфері. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

   Глава 1. Макроекономічна  нестабільність: зміст, форми вияву та головні макроекономічні  суперечності.

   Теорія  економічного циклу разом із теорією  економічного зростання описує макроекономічну динаміку. Проте якщо теорія зростання досліджує фактори й умови зростання як довгострокову тенденцію, то теорія циклу  причини коливань економічної активності в часі. Напрямок і ступінь зміни сукупності показників, що характеризують рівноважний розвиток економіки, формують економічну кон'юнктуру.

   Незважаючи  на те, що відтворення є безперервним процесом виробництва і кожна країна прагне до економічного зростання, довгострокове зростання не є рівномірним процесом. Як правило, періоди швидкого зростання змінюються періодами спаду виробництва, що викликають негативні наслідки у вигляді безробіття та інфляції.

   Ідея  циклічності як першооснови світу  виникла в світовій науці ще з часів Стародавньої Греції та Стародавнього Китаю, Проте якщо філософів проблема циклічності цікавила протягом багатьох сотень років, то економісти звернули на неї увагу порівняно недавно, коли економіка досягла високого ступеня зрілості і з'явились перші циклічні коливання ділової активності (початок XIX ст.). До цього часу циклічність достатньо рельєфно не проявлялась, що забезпечувалось ефективним механізмом взаємодії попиту і пропозиції.

   Чергування  етапів піднесень і спадів в економіці  призводить до того, що її розвиток має не прямолінійно зростаючий, а хвилеподібно зростаючий характер. Однак макроекономічні коливання в економіці відбуваються не хаотично, а у формі економічних циклів.

   У 1825 р. відбулась перша світова  економічна криза, яка стала початком розвитку теорії циклічних коливань. Економічний цикл - це форма, в якій відбувається рух економіки. Економічним циклом є послідовність етапів піднесення і спадів макроекономічної активності протягом кількох років (рух суспільного виробництва від одного кризового явища до іншого, що постійно повторюється)[1;456].

   Кожний  економічний цикл являє собою  певну послідовність альтернативних фаз, які повторюються одна за одною. Американський економіст У. К. Мітчелл в економічному циклі чітко виокремив декілька фаз (періодів):

• криза (спад);
• депресія (застій);
• пожвавлення;
• піднесення.

Оскільки  розвиток економіки відбувається нерівномірно і безперервно, то динаміка макроекономічних показників має хвилеподібний вигляд: у кінці попереднього і при проходженні нового циклу відбуваються погіршення показників, на нижньому рівні встановлюється короткострокова рівновага, під час поширення нового економічного циклу показники різко зростають, на верхньому рівні піднесення досягається рівновага, а потім знову відбувається спад економіки.

   Криза є початковою і головною фазою циклу, яка завершує попередній цикл і починає наступний. Криза, що порушує нормальний хід економічного розвитку, розпочинається труднощами збуту продукції в оптовій та роздрібній торгівлі. Починається процес затоварювання - підприємства працюють на склад (нагромаджують запаси). Скорочується виробництво, що зменшує сукупний попит на інвестиції, предмети споживання і працю. Закривається і банкрутує частина підприємств, зростає безробіття, зменшуються реальні доходи населення. З обігу зникають вільні грошові засоби, що ускладнює процес розрахунків між виробниками, різко зростає попит на позичковий капітал, збільшується процентна ставка за кредит. Паніка охоплює ринок цінних паперів, курс яких різко знижується. Такою є реакція об'єктивного ринкового механізму на порушення рівноваги між попитом і пропозицією, виробництвом і споживанням (порушення пропорцій народного господарства). Скорочення виробництва в ході кризи поступово призводить до встановлення необхідних пропорцій і ринкова економіка входить у фазу депресії[2;258].

 Ознаки економічної кризи:

• перевиробництво товарів порівняно з платоспро 
  можним попитом на них;
• різке падіння цін, зумовлене перевищенням про 
  позиції над попитом;
• падіння обсягів виробництва і, як наслідок, падіння норми прибутковості;
• зростання запасів;
• збільшення кількості банкрутств;
• зростання рівня безробіття;
• падіння рівня доходів;
• потрясіння кредитної системи (різке зростання норми номінального процента у зв'язку з тим, що попит на гроші зростає, а пропозиція зменшується внаслідок відливу грошових капіталів із банків, різке скорочення комерційних і банківських кредитів, падіння курсу акцій і облігацій і т. ін.).

   Депресія  - фаза циклу, яка проявляється в застої виробництва. У ній відтворення є простим, виробництво не розширюється, але й не звужується. Поступово реалізуються товарні запаси, які нагромадилися під час кризи в умовах різкого зменшення платоспроможного попиту. Рівень безробіття залишається високим, але стабільним. В умовах скорочення виробництва процентна ставка за кредит падає до свого мінімального значення. Проте поступово зростає сукупний попит і готуються умови для пожвавлення виробничо-комерційної діяльності (з'являються "точки зростання").      

Характерні риси депресії:

• зменшення запасів;
• призупинення різкого падіння цін;
• призупинення падіння виробництва;
• зменшення позикового процента.

   Пожвавлення розпочинається з невеликого зростання обсягів виробництва, помітного скорочення безробіття. Підприємці, намагаючись відновити прибутковість виробництва, замінюють стару техніку і технології на нові, більш прогресивні. Це створює передумови для нарощування сукупного попиту на нові інвестиції, тому в цій фазі відбувається масова заміна основного капіталу, що дає поштовх до зростання обсягів виробництва в галузях, що виробляють засоби праці. Це стимулює попит на сировину, матеріали, енергію, предмети особистого споживання для додаткових робітників, які поступово залучаються в суспільне виробництво. Обсяг виробництва досягає до кризового рівня, зростають ціни, прибуток, зарплата. Економіка вступає у фазу піднесення.

   Ознаки  пожвавлення і  піднесення:

• зростання виробництва;
• зростання загального рівня цін;
• зменшення рівня безробіття;
• зменшення запасів;
• зростання рівня доходів;
• розширення кредиту (кредитна експансія) тощо.

   Піднесення  - фаза циклу, коли обсяги виробництва перевищують рівень попереднього циклу і зростають високими темпами. Будуються нові підприємства, зростають зайнятість, доходи домогосподарств, прибутки фірм, розширюється попит на товари і ресурси, поступово зростає ставка банківського процента, активізується комерційна діяльність, прискорюється обіг капіталу. Розпочинається економічний бум - швидке економічне зростання, що готує базу для наступної кризи, а, отже, і циклу. Залежно від того, як змінюється значення макроекономічних параметрів у процесі циклічного розвитку економіки, вони поділяються на проциклічні, контрциклічні та ациклічні (табл. 1.)

   Таблиця 1.

   Крім  цього, згідно з класифікацією Націонольного бюро економічних досліджень США розрізняють три види параметрів за ознакою синхронізації: випереджувальні, запізнювальні та співпадаючі (табл. 2.)

   Таблиця 2.

   Враховуючи  зміни макроекономічних показників на кожному з етапів циклічного розвитку економіки дає змогу своєчасно використати важелі антикризового управління, а також забезпечити основні макропропорції в проведенні структурної політики.

Схематично  сучасний діловий цикл можна зобразити таким чином, як на рис. 10.3.

  Як  видно із рисунка, у сучасному  циклі економіки відсутні чотири чітко визначені фази, а є лише дві: спад і піднесення.

Точки В, Р, М — пікові точки;

Точки Д, К, Р — нижчі точки (дно).

Відрізки ВД, FK та МР на рис. 3 відображають рецесію, а відрізки АВ, ДБ, КМ –розширення виробництва.

 
 
 
 
 
 
 
 
 

   Рис. 3. Схема сучасного ділового циклу