Характеристика проблем и перспективы развития главных рекреационных регионов Украины

      2. 2. Характеристика Полісся

      Унікальними природними умовами і багатими рекреаційно-туристичними ресурсами характеризується і Полісся, що в перспективі дозволить розвивати його як рекреаційно-туристичний комплекс. Ландшафти цього краю характеризуються неповторним поєднанням лісових масивів, природних і штучних водойм, різнотравних луків та пасовищ, різноманітним рослинним і тваринним світом. Полісся надзвичайно цікаве в етнографічному, історичному та архітектурному аспектах.

      Поверхня  регіону охоплює рівнинні простори Поліської низовини, Волинської височини. Помірно континентальний клімат з достатнім, а в деяких районах – надмірним зволоженням, зумовили формування на рівнинах природних комплексів мішаних лісів з дерново - підзолистими, іноді заболоченими ґрунтів.

      Полісся має значні природні рекреаційні  ресурси. Це передусім мальовничі ландшафти  поліських лісів та озер (Шацькі озера). Частка потенційно рекреаційних територій у структурі земель Рівненської області є найбільшою в Україні.

      Основним  природно-рекреаційним багатством Волинської області є озера (понад 220), найбільші  з  яких – Світязь, Пулемецьке, Турське, Лука, Пісочне. Тут  також протікає 130 річок, загальна протяжність яких – понад 3000 км [9].

      Відомим  на  весь світ  рекреаційний об’єктом являється Шацький національний парк, який розташований на вододілі рік Західний Буг та Прип'ять. Створений він був у 1983 році з метою збереження озерного комплексу, мальовничих ландшафтів, для охорони рідкісних видів флори і фауни, використання рекреаційних ресурсів. Площа національного парку – 32,8 тисяч гектарів. На території парку знаходиться 23 озера, найбільшими з яких є Світязь (площа - 24,2 кв.км, максимальна глибина – 58,4 м) і Пулемецьке (площа – 1638 га, максимальна глибина – 19,2 м).

      В озерах водиться понад 30 видів риб, серед яких і славнозвісні вугрі. Шацькі озера в літню пору - це улюблені місця відпочинку волинян. На берегах Світязя, серед соснового бору, до послуг відвідувачів - житлові корпуси пансіонату «Шацькі озера». Популярним став фестиваль української естрадної пісні «На хвилях Світязя», який на свято Івана Купала збирає увесь пісенний цвіт України. Багатьом українцям відомий санаторій «Лісова пісня», що розташований на озері Пісочне.

      Ліси, серед яких 70 відсотків – соснові насадження, оточені болотами, різними за типом торфових покладів і характером рослинного покриву. В межах парку зростає близько 800 видів рослин, з яких 20 видів занесено до «Червоної книги України» [17].

      Також на території Полісся знаходиться Черемський заповідник, який розташований у Маневицькому районі Волинської області, серед незайманих лісів та імлистих боліт. До його складу ввійшли: ботанічний заказник загальнодержавного значення «Черемський», загальнозоологічний заказник місцевого значення «Карасинський ялинник», орнітологічний заказник місцевого значення «Урочище Сузанка». Загальна площа заповідника становить 2975,7 гектарів. Існують різні версії щодо назви заповідника, одна пов'язана з назвою болота Черемче, Чірмуське, інша – з черемхою і чемерицею.

      На території Черемського природного заповідника зосереджено приблизно 25 відсотків рідкісних та зникаючих видів рослин Українського Полісся. Черемське болото охороняється згідно з умовами Рамсарської конвенції, оскільки відноситься до категорії водно-болотяних угідь міжнародного значення.

        Подорожуючи Поліссям потрібно обов’язково завітати до села Журавичі, яке розмістилось в північній частині Ківерцівського району Волинської області в долині ріки Рудка, на лінії глибинного геологічного розлому. Фізико-хімічні процеси, що відбувались в товщах земних порід, обумовили концентрацію підземних мінеральних вод та їх вихід на поверхню в урочищі Журавичі.

      Згідно з результатами досліджень, які проводилися спеціалістами Одеського науково-дослідного інституту курортології, вода Журавичівського родовища відноситься до хлоридно-натрієвих з середньою мінералізацією (12-14г/л) та сірководневих з домішками радону й брому. Таке поєднання фізико-хімічних особливостей робить воду унікальною, здатною боротися з багатьма недугами, така вода є лише в Грузії і в Карлових Варах у Чехії [1].

      Неподалік автотраси Луцьк-Маневичі у село Оконськ Маневицького району знаходяться Оконські джерела. За чисту воду і незміриму глибину джерела називали «оком», звідси, мабуть, і походить назва села Оконськ. Кількість джерел у різні часи була неоднакова. Нині на поверхні озера, дно якого вкрито грудочками крейди, вирує лише два смарагдові водограї. Джерела огороджені, тут обладнано майданчик з виводом води, яку можуть скуштувати усі бажаючі. Потік, що йде через шлюзи, живить систему ставків форелевого господарства.

      Прозора, з постійною температурою +8,5 градусів за Цельсієм вода Оконських джерел виявилася придатною для розведення вибагливого, незвичного для Волині виду риб - форелі. Постійний кругообіг джерельної води в інкубаторі і злагоджена робота досвідчених працівників господарства забезпечують успішне штучне запліднення ікринок і вирощування мальків форелі. Тут ніколи нема криги, тільки пара клубочиться над плесом маленького озера, береги якого вкриті білою сніговою периною.

      Полісся  також  багате  та архітектурні пам’ятки. Наприклад, в Рівненській області налічується 1088 пам’яток археології, 1761 пам’ятка історії, 325 пам’яток архітектури та містобудування, 84 пам’ятки монументального мистецтва.

      Для Рівненщини характерна унікальна замкова  культура, що носила оборонне значення. Найяскравішими підтвердженнями тому є Тараканівський форт, Дубенський та Острозький замки, Межиріцький монастир-фортеця.

      Цікавими  туристичними об’єктами  також   можуть слугувати Державний історико-культурний заповідник в Острозі, Державний  історико-культурний заповідник в Дубно, історико-меморіальний заповідник «Поле Берестецької битви», Державний музей-заповідник «Козацькі могили», монастир-фортеця  XV – XVII ст. у Берестечку, Верхній замок XIII – XIV ст. і залишки храмів і житлових будівель   (X – XIV ст.) у місті Луцьку.

      Багате  Полісся і своєю духовністю. У Рівненському обласному краєзнавчому музеї зберігається найдревніша українська ікона, написана в ХІІІ ст., – Богородиця Одигітрія. А на півночі області в урочищі Юзефін і нині росте дуб князя Ігоря – найстаріший в Україні, чий вік перевищує 1300 років.

      У с. Сварицевичі (в єдиному місці в країні) зберігся древній дохристиянський обряд "Водіння куста". Крім того, лише в поліських селах можна побачити вулики-борті. Історія розвитку такого виду бджільництва перевищує навіть час зародження вищезгаданого обряду [12].

      Таким чином поєднанні якісні і кількісні параметри з географічними факторами є важливими об'єктивними передумовами розвитку рекреаційного комплексу Полісся.

      2.3. Причорноморський  рекреаційний  регіон

     Курортно-рекреаційне господарство є одною з найперспективніших ланок економіки Причорномор’я. Сприятливі кліматичні умови причорноморської частини території, численні пляжі, тепле море, лікувальні грязі та мінеральні води різних типів визначають його державне та міжнародне значення. Причорноморський регіон включає Автономну Республіку Крим, Одеську, Миколаївську, Херсонську області та м. Севастополь. У регіоні виділяють Кримську та Одеську рекреаційні зони. Найінтенсивніше для лікування і відпочинку використовуються кліматичні курорти Південного берегу Криму (Ялта, Алушта, Алупка, Гурзуф, Місхор, Сімеїз, Артек). Грязі, мінеральні води та сприятливий клімат – лікувальні чинники Західного берега Криму (Євпаторія і Саки). В Одеській рекреаційній зоні особливо виділяється група кліматичних і грязелікувальних санаторіїв Одеси.

      В Автономній Республіці Крим зосереджено 36 % санаторіїв курортного фонду України, понад 30 % будинків і пансіонатів відпочинку, майже 20 % туристських закладів. Діють 127 санаторіїв і пансіонатів з лікуванням, 94 будинки відпочинку і пансіонати, у яких щороку відпочиває понад 1 млн чол. На базі джерел мінеральних вод функціонують санаторії в Євпаторії, Саках, Феодосії. Практичне значення мають термальні води Тарханкутського півострова, лікувальні грязі численних солоних озер [5].

      Крим  – один з основних курортних районів: він розташований на приморській смузі вздовж узбережжя Чорного моря від мису Айя (на заході) до Семидвір'я (на сході). До нього відносяться: Батили-ман – Ласпі, Форос – Меласс, Оливи, Кастрополь, Блакитна затока, Симеїз, Алупка, Місхор, Лівадія, Масандра, Ялта, Гурзуф, Фрунзенське, Карабах, Алушта, Семидвір'я – клімат тут винятково сприятливий, період з температурою, вищою за 10 °С триває 7 місяців. Курорт Алушта – один з найгарніших куточків Південного берега Криму. Він оточений пасмом гір, проте вони недостатньо захищають його. Через перевали північні вітри прориваються до Алуштинської долини. Тому зима та весна тут трохи холодніші, ніж у Ялті, літо – менш жарке. Є природні пляжі.

      Ялта розташована на березі морської затоки. Частина головного пасма Кримських гір утворює навкруги Ялти амфітеатр, що спускається до моря. Гірські схили над Ялтою вкриті віковим сосновим лісом та виноградником. На території курорту багато парків, скверів, квітників, протікають річки. Завдяки географічному положенню Ялти клімат відноситься до теплого морського. За 3 км на південний захід від Ялти, на східному схилі гори Монабі, розташований курорт Лівадія. Його привабою та одним із лікувальних факторів є Лівадійський парк. Основною археологічною пам'яткою Місхорського узбережжя є мис із Ластівчиним гніздом. Окрасою курорту Місхор є також парк. Пляжні й кліматичні рекреаційні ресурси лягли в основу курорту Кастрополь. Курорти Південного берега Криму та Гірського Криму спеціалізуються на лікуванні хворих із неспецифічними захворюваннями дихальної та нервової системи [12].

      В Одеській області  діють 43 санаторії і пансіонати з лікуванням, 16 будинків і пансіонатів відпочинку, турбази і дитячі табори. Функціонують курорти: Аркадія, Великий Фонтан, Кароліно-Бугаз – Затока, Куяльницький та ін. Всі вони в Одеському рекреаційному районі. Курорт Аркадія розташований в одному з мальовничих куточків Одеси. До нього входить уся приморська територія від Відради до Аркадії. Основними лікувальними факторами курорту є клімат, таласотерапія та мінеральні води.

      Мікроклімат курорту Великий Фонтан вирізняється інтенсивною сонячною радіацією, деякою сухістю повітря, яке пом'якшується  бризами; він сприятливий для  лікування пацієнтів із захворюваннями органів дихання. Основними лікувальними факторами також є кліматолікування, таласотерапія й мінеральні води, які використовуються для приготування ванн та приймання всередину [15].

      Курорт  Чорноморка розташований на рівному  плато. Там дається взнаки вплив моря: частіші бризи, чимала кількість ясних днів. На курорті є чудовий дрібнопіщаний улаштований пляж. Пологий берег, піщане без каменів дно, невелика глибина створюють сприятливі умови для купання. Приморський кліматичний курорт Очаків має місцеве значення. Клімат курорту помірно теплий. Поблизу розташований Березанський лиман з лікувальними мулистими грязями. Кліматичний приморський курорт Скадовськ знаходиться на положистому березі мілкої Джарилгацької затоки Чорного моря. Чисте степове повітря, постійні морські бризи створюють чудові кліматичні умови.

      На  березі Азовського моря є два кліматогрязевих курорти – Бердянськ та Кирилівка. Грязьовий та кліматичний приморський рівнинний курорт степової зони Бердянськ знаходиться на північному березі Азовського моря. Клімат помірно-континентальний. Основні лікувальні засоби курорту - мулисті грязі та ропа озер Червоне, Велике й затоки Азовського моря, а також мінеральні хлоридні й натрієві води. Клімат курорту Кирилівка – помірно-континентальний, наближений до клімату Криму. До основних лікувальних факторів відносяться мулисті сульфідні грязі у руслах річок Великий та Малий Утлюк, Утлюцькому й Молочному лиманах та високомінералізовані хлоридні натрієві мінеральні води [18].

     Заклади відпочинку Миколаївської області розташовані головним чином у курортних зонах Очакова та Миколаєва. Є 4 санаторії і пансіонати з лікуванням, 17 будинків та пансіонатів відпочинку, численні бази відпочинку, дитячі табори. Херсонська область має значні можливості для розвитку курортного господарства та масового відпочинку в долинах Дніпра, Інгульця, на узбережжях Каховського водосховища, Дніпровського лиману, Чорного та Азовського морів, але вони використовуються незначною мірою. Функціонують курорти Гола Пристань, Скадовськта курортна місцевість Арабатська Стрілка. В області – 8 санаторіїв та пансіонатів з лікуванням та 38 будинків і пансіонатів відпочинку, численні бази відпочинку та дитячі табори. Причорноморський економічний район – один з найбільших центрів туризму міжнародного значення. Численні пам'ятки історії, архітектури, археології, екзотичні природні об'єкти, м'який клімат зумовлюють розвиток пішохідного, автомобільного, водного, гірського та інших видів      туризму [2].