Експортно-імпортні товарообмінні операції на безвалютній основі

Тема: «Експортно-імпортні товарообмінні операції на безвалютній основі» 

1. Зустрічна торгівля та її характеристика.
2. Класифікація зустрічної торгівлі.
3. Товарообмінні операції у галузі зовнішньоекономічної діяльності.
4. Класифікація товарообмінних й компенсаційних угод на безвалютній основі.

 

      

1. Зустрічна торгівля та її характеристика.

    Зовнішньоекономічна діяльність, тобто міжнародний обмін  товарами й послугами, належить до числа  найбільш давніх форм міжнародних відносин.

    Серед видів міжнародного обміну товарами й послугами посідає значне місце зустрічна торгівля.

    Зустрічна торгівля – це зовнішньоторгівельна операція, при здійсненні якої в  документах (договорах або контрактах) фіксуються тверді зобов’язання експортерів  і імпортерів виконати повний чи частково збалансований обмін товарами. В останньому випадку різниця в вартості покривається грошовим платежем [4, С.268].

    Згідно  з термінологією, яка використовується експертами ООН, усі види зустрічних угод об'єднуються поняттям «міжнародні  компенсаційні угоди», згідно з якими підприємства (фірми) різних країн домовляються про те, що конкретні дії (поставка товарів, надання послуг або технології) однієї із сторін будуть компенсуватись чітко зазначеним у відповідних договірних документах способом та у визначених у них розмірах іншими конкретними діями (поставкою товарів, наданням послуг, технології) іншої сторони.

    Найвигіднішою зустрічна торгівля є для імпортерів, які при нехватці валюти можуть робити закупки необхідних товарів з  повною або частковою оплатою  власними товарами. Однією з особливостей зустрічної торгівлі є те, що експортери проводять зустрічні закупки товарів, які не можуть бути використані для власного виробництва, а наперед визначені для подальшого продажу на внутрішньому або зовнішньому ринках.

    Існують різні види зустрічних угод, але причини їх використання однакові:

    - нестача або обмеженість валюти для здійснення прямих закупівель товарів чи послуг;

    - необхідність здійснення гарантованих поставок;

    - вихід на нові або труднодоступні ринки;

    - спрощення фінансових взаєморозрахунків;

    - необхідність подолання кризових явищ в економіці (неплатежі, часткова або повна неконвертованість національної валюти, падіння обсягу виробництва, зниження конкурентоспроможності товарів).

    Міжнародні  операції зустрічної торгівлі дуже різноманітні й класифікуються в залежності від характеру взаємних зустрічних зобов'язань, форми компенсації поставок, термінів їх виконання. 

    

2. Класифікація  зустрічної торгівлі.

    Спеціалісти ООН запропонували наступну класифікацію зустрічної торгівлі [4, С.268]:

• бартерні операції;
• торгові компенсаційні операції;
• промислові компенсаційні операції;

    Усі операції зустрічної торгівлі згідно з їх економічною природою можна  поділити на такі види:

• операції натурального обміну;
• операції, які передбачають участь продавця в реалізації товарів, запропонованих покупцем;
• операції в рамках промислового співробітництва;
• операції на давальницькій сировині;
• операції з викупу застарілої продукції;
• операції, які передбачають поставки на комплектацію.

    Організація економічного співробітництва і розвитку поділяє зустрічні операції на дві категорії [4, С.269]:

• торгова компенсація;
• промислова компенсація.

    Торгова компенсація – торгова операція на невелику суму, включаючи обмін  різними товарами, які часто органічно  не пов’язані між собою.

    Промислова  компенсація – операції, які охоплюють  продаж пов’язаних між собою товарів  на більшу суму, зазвичай на суму комплексного промислового устаткування або готових  підприємств.

    Фомічев М.І. виділяє класифікацію за ознакою  організаційно-правової основи операцій і принципу компенсації [5, С.169]:

1. товарообмін і компенсаційні операції на безвалютній основі:
• операції з одночасною поставкою:
• бартерні операції;
• пряма компенсація;
• операції з довгостроковим виконанням:
• глобальна угода;
• базові угоди;
• угода про товарообмін на основі листа-зобов’язання;
• протоколи;
2. компенсаційні операції на комерційній основі:
• короткотермінові компенсаційні операції:
• часткова компенсація;
• повна компенсація;
• трьохстороння компенсація;
• короткотермінові зв’язні угоди;
• зустрічні закупівлі:
• паралельні операції;
• джентльменська угода;
• угода з передачею фінансових зобов’язань;
• передчасні авансові закупівлі;
3. компенсаційні операції на основі угод про виробниче співробітництво:
• великомасштабна довгострокова компенсаційна угода з зворотною закупкою товарів:
• угоди, в яких зобов’язання по компенсаційним закупкам більші вартості поставленого устаткування;
• угоди, в яких зобов’язання по компенсаційним закупкам рівні або нижчі вартості поставленого устаткування;
• угоди про “поділ продукції”;
• угоди “розвиток-імпорт”.

    Ці  три основних видів операцій відрізняються  великою різноманітністю з точки  зору їх цілей та характеру, термінів виконання, механізму розрахунків, порядку виконання.

    Всі зустрічні операції, незалежно від  форми; об'єднуються одним принципом - принципом компенсації, разом з тим вони відрізняються технологією їх здійснення, що визначається метою і характером цих угод. 

    

3. Товарообмінні операції у галузі зовнішньоекономічної діяльності.

    Закон України " Про регулювання товарообмінних (бартерних) операцій у галузі зовнішньоекономічної діяльності " встановлює режим здійснення товарообмінних (бартерних) операцій у галузі зовнішньоекономічної діяльності, відповідальність за порушення його норм та визначає повноваження і функції державних органів під час здійснення контролю за проведенням таких операцій.

      Товарообмінна (бартерна) операція  у галузі зовнішньоекономічної  діяльності - це один з видів  експортно-імпортних операцій, оформлених  бартерним договором або договором  із змішаною формою оплати, яким часткова оплата експортних (імпортних) поставок передбачена в натуральній формі, між суб'єктом зовнішньоекономічної діяльності України та іноземним суб'єктом господарської діяльності, що передбачає збалансований за вартістю обмін товарами, роботами, послугами у будь-якому поєднанні, не опосередкований рухом коштів у готівковій або безготівковій формі.

    У бартерному договорі зазначається загальна вартість товарів, що імпортуються, та загальна вартість товарів (робіт, послуг), що експортуються за цим договором, з обов'язковим вираженням в іноземній валюті, віднесеній Національним банком України до першої групи Класифікатора іноземних валют.

    Товари, що імпортуються за бартерним договором, підлягають ввезенню на митну територію  України у строки, зазначені в  такому договорі, але не пізніше 90 календарних днів з дати митного оформлення (дати оформлення вантажної митної декларації на експорт) товарів, що фактично експортовані за бартерним договором, а в разі експорту за бартерним договором робіт і послуг - з дати підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання послуг.

    Датою ввезення товарів за бартерним договором  на митну територію України вважається дата їх митного оформлення (дата оформлення вантажної митної декларації на імпорт), а в разі імпорту за бартерним договором робіт або послуг - дата підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання послуг.

    У разі експорту за бартерним договором  високоліквідних товарів строки ввезення на митну територію України  імпортних товарів не повинні перевищувати 60 календарних днів з дати оформлення вивізної вантажної митної декларації. Перелік високоліквідних товарів встановлюється Кабінетом Міністрів України.

    Порушення суб'єктом зовнішньоекономічної діяльності України передбачених частинами  першою - третьою статті 2 цього Закону строків ввезення товарів (виконання  робіт, надання послуг), що імпортуються за бартерним договором, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка вартості неодержаних товарів (робіт, послуг), що імпортуються за бартерним договором. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати розміру заборгованості.

    Згідно  пункту 4 статті 3 Закону суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності України, які здійснили експорт або імпорт робіт, послуг за бартерним договором, зобов'язані протягом п'яти робочих днів з дня підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт чи надання послуг, повідомити органи державної митної служби України (якщо імпортуються або експортуються за даним договором товари) або органи державної податкової служби України (якщо імпортуються або експортуються за даним договором роботи чи послуги) про факт здійснення експорту товарів (робіт, послуг). При цьому, стягнення податковими органами пені, нарахованої в іноземній валюті, здійснюється у грошовій одиниці України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості. 

    

4. Класифікація  товарообмінних й компенсаційних угод на безвалютній основі.

      Товарообмінні й компенсаційні  угоди на безвалютній основі  визначають оплату поставок в  товарній формі, коли продаж  одного чи кількох товарів  одночасно зв'язується з покупкою  іншого товару і розрахунки  в іноземній валюті не проводяться. Товарообмінні та компенсаційні угоди на безвалютній основі передбачають розрахунки за товар не у грошовій, а у товарній формі, коли продаж одного товару взаємопов'язаний з купівлею іншого товару та не передбачає взаємних грошових розрахунків. 

    Розрізняють [2, c.173]:

    1.1. Угоди з єдиноразовою поставкою 

    1.1.1. Бартерні угоди

    1.1.2. Пряма компенсація

     

    1.2. Угоди з тривалими термінами  виконання.  Глобальні угоди

    1.2.1. Базові угоди

    1.2.2. Угоди про товарообмін на основі  листа зобов’язання

    1.2.3. Протоколи 

    

1. Бартерні  угоди - це операції по обміну узгодженої кількості одного товару на інший  без використання грошових форм розрахунків [5, c.219]. В такій угоді встановлюється кількість товарів, що взаємно постачатимуться, чи сума, на яку сторони зобов'язуються доставити товари. При визначенні вартості товарів взаємного постачання оцінювання робиться на основі світових цін з урахуванням витрат на товарообіг.

    Бартерні  угоди мають такі особливості:

    - разовий характер угоди й участь  в ній, як правило, двох сторін;

    - оформлення угоди одним контрактом;

    - визначення в контракті кількості  та якості товарів взаємного  постачання, інколи без запису  в договорі їх грошової оцінки;

    - здійснення угоди повністю на  основі зустрічних зобов'язань  без використання грошових переказів;

    - одночасне виконання зустрічних  поставок. Бартерні угоди були  дуже поширені в перші роки  після другої світової війни  в умовах підвищеного попиту  на окремі товари і нестачі  засобів міжнародних платежів. Частка  їх в сучасній міжнародній торгівлі незначна.

    Частіше всього зустрічаються угоди типу "сировина - сировина", "сировина - готові вироби" між розвиненими  і тими, що розвиваються країнами. В  Україні, як і в інших країнах  СНД, бартер складає достатньо велику частину зовнішнього товарообігу. Проте в останні роки спостерігається його зниження.

    Мета  бартеру [1, c.115]:

    1) пом'якшення проблеми інвалютного  фінансування імпорту;

    2) спрощення порядку розрахунків;

    3) розширення можливостей вкорінення  на ринок країни контрагента;

    4) додаткова можливість одержання імпортного обладнання, реалізація якого утрудняється на звичайних комерційних умовах та ін.

    В Україні головна причина використання бартеру в зовнішньоторговому обігу - нестача інвалютних засобів, неплатоспроможність  багатьох господарських суб'єктів. Обмін продукцією між підприємствами-кооперантами може здійснюватись на безвалютній збалансованій основі за умовами бартерних операцій [3, c.211].