Економіка створення та експлуатації нового структурного підрозділу виробничого підприємства

Таким чином загальна вартість ОФ і НА складає 35864,645тис.грн., в тому числі НА 194,769тис.грн. загальна сума амортизації складає 8340,5тис.грн

 

1.4. Складання кошторису витрат  на створення нового цеху.

 

Загальна форма складання кошторису  витрат згідно затвердженої методики розрахунку собівартості об’єкту будівництва.

Таблиця 1.6

Кошторис витрат за економічними елементами собівартості створення  цеху

 

Економічні елементи витрат	Склад витрат за економічними Елементами	Витрати
1. Матеріальні витрати	Вартість устаткування з урахуванням  робіт з доставки, монтажу й  налагодження, що виконуються власними силами підприємства (господарським  методом) укрупнено.	34130,15
2. Оплата праці *		-
3. Відрахування на  соціальні заходи *		-
4. Амортизація *		-
5. Інші операційні	Оплата послуг підрядних організацій**	1734,5
Разом (Кс):		35864,65

 

В даній курсовій роботі застосовано  укрупнений метод розрахунку та прийнято підрядний метод будівництва.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2. ВИЗНАЧЕННЯ ПОТРІБНОГО  РОЗМІРУ РІЧНИХ ВИТРАТ НА ВИРОБНИЦТВО ПРОДУКЦІЇ ЗГІДНО ЗАДАНОЇ ПРОГРАМИ

 

Визначення потрібного розміру  обігових коштів та загального розміру  авансованого капіталу виконується  для подальшого обґрунтування очікуваних показників рівня використання вкладених  коштів, таких як рентабельність виробництва. Крім того, в укрупнених планових розрахунках  таке визначення може слугувати основою  для складання калькуляції собівартості продукції, яка планується до виробництва  у новому цеху. Обігові кошти обслуговують сферу виробництва (оборотні фонди) та сферу обігу (фонди обігу).

 

2.1. Розрахунок потрібної кількості  основних матеріалів та їх  вартості.

Вартість сировини та основних матеріалів в машинобудуванні складає  значну частину усіх оборотних фондів підприємства, і визначає співвідношення основних та оборотних засобів при  створенні нового виробництва.

Розрахунок потреби в  основних матеріалах провадиться на основі проектної цехової програми виготовлення деталей і норм видатку матеріалів на кожну одиницю продукції. Вартість основних матеріалів звичайно вміщує транспортно-заготівельні видатки, організації підготовки та транспортування заготівель і враховуються відповідним коефіцієнтом (Ктз). Якщо відходи обробки можуть бути утилізовані та використані їх вартість за нормою видатку та ціною відходів віднімається від загальних витрат.

 

У загальному виді витрати  на основні матеріали, що йдуть на виконання річного завдання, можуть бути розраховані за формулою:

 

М = (Мз * Цм * Ктз – Нв * Цв) * N,   (2.1)

 

де М – річні витрати на основні матеріали, грн.;

Мз – норма видатку (маса заготівлі), кг;

Цм – ціна матеріалу  за 1 кг, грн.;

Ктз – коефіцієнт транспортно-заготівельних  видатків (1,06);

Нв – норма зворотних  відходів (маса на одиницю виробів), кг;

Цв – ціна 1 кг зворотних  відходів, грн.;

N – річна програма виробництва деталей, шт.

 

 

М =(9*5,3*-4,5*0,53)*450000=20391750(грн.)

 

 

Маса відходів (Мв) визначається згідно технології, за якою обробляється деталь. Для розрахунку послідовно визначається маса заготівлі до обробки (Мз):

 

Мз = Нм / Квм,     (2.2)

де Нм – чиста маса деталі.

Мз =4,5/0,5=9 (кг)

 

Наступним кроком розраховується норма відходів (Нв):

 

Нв = Нм / Квм – Нм = Нм × (1/Квм – 1)    (2.3)

Нв =4,5/0,5-4,5=4,5(кг)

 

Загальна маса відходів дорівнює добутку норми відходів (Нв) та програми:

 

Мв = Нв × N     (2.4)

          Мв =4,5*450=2025000(кг)

 

Таблиця 2.1

Розрахунок витрат на основні  матеріали

 

Річна програма випуску, тис. шт.	Маса матеріалу (у заготівлях)		Ціна матеріалу *1т., грн.	Вартість. матеріалу, грн.	Маса  відходів		Ціна** 1 т відходів, грн.	Вартість. відходів, грн.	Вартість. матеріалу за винятком відходів, грн.
	на деталь, кг.	на програму, т.			на деталь, кг.	на програму, т.
N	Мз	N × Мз	Цм		Нв	Нв × N	Цв	7×8	М
1	2	3	4	5	6	7	8	9	10
450	9	4050	5300	21465000	4,5	2025	530	1073250	20391750

 

* З урахуванням транспортно-заготівельних  видатків 6%.

** Ціна за тону відходів  приймається 10% від ціни 1 т. матеріалу.

 

 

2.2. Визначення витрат на технологічне  паливо та електроенергію.      

 

В курсовій роботі технологією виготовлення деталі передбачена термічна обробка. Нагрівання деталі провадиться за допомогою електроенергії, яка визначається як витрати енергії на технологічні цілі. Витрати на електроенергію для термічної обробки деталей можна визначити по формулі:

 

Эт = Сп_і * Фд * Nу * Кз_і * Кп * Це,    (2.5)

 

де Сп_і – прийнята кількість установок для термічної обробки;

Фд – дійсні річний фонд часу роботи одиниці обладнання, годвстановлена потужність одного агрегату;

Кз_і  – коефіцієнт завантаження агрегат;

Кп – коефіцієнт попиту, що враховує недовантаження по потужності й допоміжний час (для установки ТВЧ - 0.5; для  цементації й загартування - 0.8);

Це – ціна одного кВт електроенергії приймається за актуальними даними засобів інформації щодо тарифів  для промислових підприємств, якщо вказані тарифи не задано керівником роботи.

 

Эт =3*3920*108*0,76*0,8=772,208тис.грн

Таким чином витрати на технологічне паливо та електроенергію складають 772,208 тис.грн

2.3. Визначення потреби у трудових  ресурсах за категоріями працівників.

 

Для розрахунків заробітної плати не можна використовувати  укрупнені методи, тому необхідно  точно визначити чисельність  виробничо-промислового персоналу  цеху за категоріями. До складу цього  персоналу входять робітники, які  безпосередньо виготовляють продукцію; допоміжні робітники, зайняті обслуговуванням  виробничого процесу (наладчики, ремонтники, транспортні робітники, комірники, контролери й ін.); а також службовці, до складу яких входять керівники, фахівці, конторський, обліковий і інший  персонал. Кількість працюючих у  цеху розраховується окремо по категоріях: основні робітники, допоміжні, службовці, у тому числі: керівники, фахівці, інші службовці.

 

Кількість основних виробничих робітників визначають за нормами обслуговування технологічного обладнання, виходячи з кількості встановленого обладнання, прийнятого режиму змінності роботи за даними та результатами розрахунків, зведеними до таблиці 1.2

Результати розрахунків  занесемо до таблиці 2.2

 

 

Таблиця 2.2

Розрахунок чисельності основних робітників

 

Найменування операції	Кількість одиниць облад.	Норма обслуговування	Професія	Розряд робітника	Кількість людей у зміну	Змінність	Явочний склад
Центрівка та токарна обробка	25	1	Токар	4	25	2	50
Свердління отворів	5	1	Свердлильник	3	5	2	10
Нарізання різьби	9	4	Токар	4	3	2	6
Фрезування пазів	9	1	Фрезувальник	4	9	2	18
Цементування та закалювання	3	1	Терміст	3	3	2	6
Шліфування шийок	15	2	Шліфувальник	4	8	2	16
Разом	66	-	-	-	53	-	106

Розрахунком визначається явочний  склад робітників, для чого кількість  одиниць обладнання слід розділити  на норму обслуговування та помножити  на кількість змін, за припущенням, що у всіх змінах кількість працюючих  однакова. Для одержання облікового складу, який враховує чисельність  працівників у відпустках тощо, необхідно  збільшити явочну чисельність для  усіх категорій працюючих в 1,1 рази

Чо=1,1*Чя=1,1*106=117(чол)

Чисельність допоміжних робітників, зайнятих наладкою обладнання, визначається аналогічно по нормах обслуговування. Нормативи чисельності цієї категорії  робітників для велико-серійного  виробництва наведені. Результати розрахунку оформляються у табл. 2.3 за прикладом  для токарної групи.

Чисельність допоміжного  цехового персоналу, зайнятого ремонтним  обслуговуванням механічного, електричного та будь-якого вимірювального обладнання усього цеху, визначається по нормах. Результати розрахунку зводяться в табл. 2.4

Чисельність чергового, транспортно-складського та контролюючого персоналу визначається залежно від норм обслуговування, чисельності основних робітників, кількості змін. Результати розрахунку зводяться в табл. 2.5.

У табл. 2.3 обладнання групується не за операціями, а конструктивними  ознаками (токарне, фрезерне, свердлильне  тощо). Норма обслуговування залежить від складності налагоджувальних операцій, але для спрощення розрахунків в курсовій роботі приймається, що в групі одна норма для усіх верстатів.

Таблиця 2.3

Розрахунок чисельності допоміжних робітників, зайнятих налагоджуванням  устаткування

 

Група обладнання	Кількість одиниць обладнання	Норма обслуговування обладнання наладчиком у зміну	Розряд робітника	Кількість людей у зміну	Змінність	Явочний склад
Токарно-револьверне	25	10	5	3	2	6
Свердлильне	5	16	5	1	2	2
Токарне	9	15	5	1	2	2
Фрезерне	9	12	5	1	2	2
Агрегати для термічної обробки	3	10	5	1	2	2
Круглошліфувальні універсальні	15	16	5	1	2	2
РАЗОМ наладчиків						16

У табл. 2.4 групування виконується  за спеціалізацією ремонтного персоналу. В курсовій роботі виділено три групи  ремонтних робітників, спеціалізованих  з ремонту механічної частини  обладнання, електричної частини  металорізального та термічного обладнання й електромереж освітлення та вентиляції, усієї різноманітності контрольно-вимірювальних  приладів.

Таблиця 2.4

Ремонтний персонал за спеціалізацією

 

Професія	Кількість одиниць обладнання цеху	Норма обслуговування ремонтником  у зміну	Розряд робітника	Кількість людей у зміну	Змінність	Явочний склад
Слюсарі-ремонтники	66	30	6	2	2	4
Слюсарі-електрики з ремонту  обладнання	66	55	6	1	2	2
Слюсарі по контрольно-вимірювальним  приладам	66	70	6	1	2	2
РАЗОМ ремонтників						8
УСЬОГО робітників, зайнятих наладкою та ремонтним обслуговуванням						24

 

 

Таблиця 2.5

 

Чисельність чергового, транспортно-складського  та контролюючого персоналу

Професія допоміжного робітника	Розряд робітників	Норматив обслуговування	Кількість у зміну	Змінність	Явочний склад
Сантехник	3	1 у зміну	1	2	2
Електромонтер	4	1 у зміну	1	2	2
Крановик	5	1 на од. обл.	1	2	2
Стропальник	3	1 на од. обл.	7	2	14
Водій	4	1 на од. обл.	3	2	6
Комірник, комплектувальник, роздавальник інст..	4	1 на 70 осн. роб.	2	2	4
Контролер	4	8% від числ. осн. вироб. роб.	9	2	18
Контр. майстер	6	1 у зміну	1	2	2
РАЗОМ:					50
з них контролери					20