Аудит капіталу акціонерних товариств

Зобов’язання за фінансовою орендою виникає у лізінгоодержувача.

Орендар (лізингоодержувач) відображає в бухгалтерському обліку одержаний у фінансовий лізинг об’єкт одночасно як актив і зобов’язання за найменшою на початок строку оренди оцінкою:

• справедливою вартістю активу;
• теперішньою вартістю суми мінімальних орендних платежів.

Для проведення якісного аудиту, необхідно  перевіряти правильність оформлення договорів. Якщо в договорі фінансової оренди не зазначена орендна ставка відсотка, то для визначення теперішньої вартості суми мінімальних орендних платежів і розподілу фінансових витрат орендар  застосовує ставку відсотка на можливі  позики орендаря [5, ст. 199].

Оскільки за П(с)БО №14 «Оренда» вартість обладнання відображається орендарем у періоді отримання об’єкта, то із загальної суми орендного платежу слід виділити ту частину, яка є фінансовими витратами орендаря і відноситься до звітного періоду. Такі витрати відображають на субрахунку 952 «Інші фінансові витрати» [3].

 

Аудит відстрочених податкових зобов’язань

Величина бухгалтерського прибутку внаслідок різниці у визнанні активів, зобов’язань, статей доходів і витрат суб’єктів підприємницької діяльності відрізняється від оподатковуваного прибутку. Саме це призводить до появи різниць, які слід відобразити у фінансовій звітності й прозоро висвітлити причини їх появи.

Порядок визначення та обліку відстрочених податкових зобов’язань установлено ПБО № 17. Цей стандарт є обов’язковим для всіх підприємств - платників податку на прибуток, окрім бюджетних установ, підприємств, які перебувають на спрощеній системі оподаткування і платників податку на прибуток, які складають звітність згідно з П(с)БО №25.

Під відстроченими податковими  зобов’язаннями в пункті 3 П(с)БО № 17 розуміється сума податку на прибуток, який сплачуватиметься в наступних періодах з тимчасових різниць, що підлягають оподаткуванню [3].

Варто зазначити, що при проведенні аудиту треба мати на увазі правила  бухгалтерського обліку відстрочених податкових зобов’язань [5, ст. 201].

 

Аудит короткострокових кредитів і прострочених позик

 

Облік розрахунків ведеться на рахунку 60 «Короткострокові позики» у національній та іноземній валюті за кредитами банків, строк повернення яких не перевищує дванадцяти місяців з дати балансу, та за позиками, термін погашення яких минув. За кредитом цього рахунка відображаються суми одержаних кредитів, за дебетом – погашення та переведення до довгострокових зобов’язань у разі відстрочення кредитів (позик).

Кредитний договір укладають  установа банку і підприємство; у  ньому передбачається об’єкт кредитування, умови одержання і сплати позик, процентні ставки плати у кредит, строки, на які видаються позики.

Аудитор здійснює аналіз фінансового  стану підприємства, контролює дотримання строків платежів, своєчасність сплати комерційного кредиту. Комерційні кредити  підприємство покриває за рахунок власних  оборотних коштів, інших джерел, а також за рахунок банківського кредиту. Завдання аудитора – перевірити законність одержання і використання банківських кредитів за цільовим призначенням, своєчасність погашення їх.

За даними балансу і записами в реєстрі аналітичного обліку аудитор встановлює, чи використовувалася позика за цільовим призначенням. Аудитор перевіряє правильність відомостей про забезпечення виданих позик, наявність власних оборотних коштів у товарних запасах, повноту використання позик на тимчасові потреби, під нормативні запаси матеріальних цінностей. Особливій перевірці підлягають факти виникнення простроченої заборгованості, при цьому встановлюють причини, суму збитків від сплати процентів за підвищеною ставкою, перевіряють ефективність заходів щодо погашення прострочених позик, з оздоровлення фінансового стану підприємства [5, ст. 104].

 

Аудит короткострокових векселів виданих

При аудиті короткострокових векселів виданих перевіряється бухгалтерський рахунок 62 та аналітичний облік за кожним виданим векселем і за строками їх погашення.

Аудитор повинен знати, що векселі є бланками суворої звітності. Тому їх придбання, зберігання, облік  і списання на адміністративні витрати  здійснюється згідно з порядком обліку бланків строгої звітності [5, ст. 108].

 

Аудит кредиторської заборгованості за товари, роботи, послуги

Розрахунки з постачальниками  й підрядниками - розділ обліку, де поряд  з перевіркою відображення операцій у системі бухгалтерського обліку, важливого значення набуває оцінка системи первинного обліку. Зв’язано це в першу чергу з тим, що практично всі документи, що оформляють операції даного розділу, надходять в організацію ззовні.

Аудит здійснюється окремо за кожним постачальником за кожним документом (рахунком) на сплату.

Аудитор перевіряє правильність і своєчасність виконання договірних зобов’язань постачальниками і підрядниками за виконані роботи чи надані послуги. Аудит починають з аналізу результатів інвентаризації кредиторської заборгованості за відповідними звітними періодами на найближчу дату до початку аудиту. Дані інвентаризації слід звірити із сумами, відображеними у Головній книзі та балансі за рахунком 63 «Розрахунки з постачальниками і підрядниками». Звірянню підлягають залишки кредиторської заборгованості на початок звітного періоду, відображені в регістрах бухгалтерського обліку, із залишками в попередньому звітному періоді, й уточнюється реальність кредиторської заборгованості.

Аналіз матеріалів інвентаризації розрахунків дає аудитору змогу  зосередити увагу на сумнівних розрахунках, перевірити обґрунтованість створення  резерву за сумнівними боргами і  законність їх списання з балансу. Для перевірки достовірності первинних документів, за якими здійснені розрахункові операції, доцільно провести зустрічні звірки різних документів на даному підприємстві й зробити письмовий запит у відповідні підприємства про стан розрахунків. Доцільно відбирати рахунки, за якими проводилися сторнувальні записи, записи щодо перерахування сум з одного рахунка на інший, а також ті, де складались бухгалтерські проводки на підставі довідок. Кожна сума дебіторської і кредиторської заборгованості на окремих рахунках розглядається з погляду виникнення боргу, причини і давності створення заборгованості, реальності її одержання. Заборгованість, не сплачена в установлений строк, - це заборгованість зі строком сплати, що минув, яка має бути погашена. Тому необхідно з’ясувати причини її непогашення у визначені терміни.

Під час аудиту розрахунків  із постачальниками необхідно встановити наявність договорів поставки товарів, перевірити доцільність придбання, дотримання встановлених договором  розрахунків. Щоб встановити повноту  оприбуткування матеріальних цінностей, слід зіставити дані про їх кількість  і вартість за платіжними документами (платіжним дорученням і вимогами-дорученнями) з даними документів на їх оприбуткування (рахунків, рахунків-фактур, товарно-транспортних накладних) і показниками аналітичного обліку розрахунків з постачальниками (реєстрів операцій за рахунками з  постачальниками), книгами, картками складського  обліку, звітами руху товарів. Звертається  увага на правильність застосування постачальниками цін, тарифів за послуги. Подібні факти виявляють  зіставленням цін, вказаних у рахунках постачальників, з цінами, вказаними  в договорах.

 

Аудит розрахунків за податками і платежами

Одним із важливих чинників розв’язання економічної кризи в суспільстві є удосконалення системи оподаткування. Завдання аудитора - перевірити правильність обчислення податків і платежів та своєчасність і повноту їх сплати. Перевірці підлягає кожний вид податку і платежу. До основних нетоварних розрахункових операцій належать розрахунки з бюджетом (із фінансовими органами) за податки з обороту (акцизний збір, ПДВ тощо), з прибутків, з доходу працівників та ін. Облік розрахунків з бюджетом відображають на рахунку 64 «Розрахунки за податками і платежами», у кредит якого записують суми, що підлягають внесенню в дохід бюджету, а в дебет - внесені платежі.

У процесі аудиту вивчають акти перевірок, проведених державною  податковою адміністрацією, банком, Пенсійним  фондом тощо. Крім того, з’ясовують причини прострочення платежів, за чий рахунок віднесена пеня, яких заходів вжито до винних осіб за несвоєчасне перерахування коштів.

Основними джерелами інформації для перевірки розрахунків з  бюджетом є: довідки і розрахунки, декларації за окремими видами платежів; виписки банків і додані до них  документи про перерахування  належних сум у бюджет; бухгалтерські  записи на рахунку 64 «Розрахунки за податками і платежами», регістри синтетичного і аналітичного обліку, баланс та інші види фінансової звітності.

Під час аудиторської перевірки  слід уточнити правильність виведення  оборотів і сальдо за кожним видом  податків і платежів на кінець звітного періоду, для чого дані аналітичного обліку кожного виду податку чи платежу  порівнюють із залишками в регістрах  аналітичного обліку і Головній книзі  за рахунком 64 «Розрахунки за податками і платежами» чи іншими рахунками. Якщо виявлено неточності у розрахунках, слід вжити заходів щодо їх усунення і з’ясувати, чи підприємство заплатило штрафи, пеню податковим адміністраціям за неправильне визначення розміру платежу або його прострочення. Штрафи і пеню слід стягувати з посадової особи, винної у простроченні або у неправильному обчисленні платежу в бюджет.

 

 

 

 

Аудит розрахунків  з оплати праці й за соціальним страхуванням

Аудит розрахунків зі страхування  та оплати праці доцільно проводити  одночасно тому, що від правильності нарахування та утримання платежів залежить сума виплаченої робітникам заробітної плати.

Для аудиторської перевірки розрахунків  по оплаті праці аудитор користується наступними документами: наказ про  облікову політику підприємства, заяви  про прийом, звільнення, трудова  угода, акт виконаних робіт, накази: про прийняття на роботу, про відпустки, на відрядження, про роботу у вихідні  й святкові дні, про премії, про  доплати, про звільнення, про прийом, на утримання із заробітної плати, підвищення заробітної плати, наряди та розцінки; особиста картка у відділі кадрів, табель обліку робочого часу, особовий рахунок робітника, лікарняний аркуш, записка про надання відпустки, штатний розклад, Положення про  премії, розрахунково-платіжна відомість, розрахунковий листок, платіжні відомості  на видачу авансу, заробітної плати, зведені  регістри, Головна книга й баланс, оборотно-сальдові відомості по рахунках: 23, 30, 641, 65, 661, 91, 92, 93.

Важливим моментом у проведенні аудиту є перевірка оформлення трудових взаємовідносин.

Аудит поточних зобов’язань за розрахунками зі страхування та оплати праці

Аудит розрахунків зі страхування  та оплати праці доцільно проводити  одночасно тому, що від правильності нарахування та утримання платежів залежить сума виплаченої робітникам заробітної плати.

Для аудиторської перевірки розрахунків  по оплаті праці аудитор користується наступними документами: наказ про  облікову політику підприємства, заяви  про прийом, звільнення, трудова  угода, акт виконаних робіт, накази: про прийняття на роботу, про відпустки, на відрядження, про роботу у вихідні  й святкові дні, про премії, про  доплати, про звільнення, про прийом, на утримання із заробітної плати, підвищення заробітної плати, наряди та розцінки; особиста картка у відділі кадрів, табель обліку робочого часу, особовий рахунок робітника, лікарняний аркуш, записка про надання відпустки, штатний розклад, Положення про премії, розрахунково-платіжна відомість, розрахунковий листок, платіжні відомості на видачу авансу, заробітної плати, зведені регістри, Головна книга й баланс, оборотно-сальдові відомості по рахунках: 23, 30, 641, 65, 661, 91, 92, 93.

Важливим моментом у проведенні аудиту є перевірка оформлення трудових взаємовідносин.

При перевірці чисельності працівників  підприємства може бути встановлено неправильне визначення середньоспискової чисельності й відповідне відображення її в звітності. На основі розрахунку чисельності працівників необхідно перевірити правильність розрахунків з оплати праці.

Слід також зіставити фактичну чисельність працівників з чисельністю, що відображена в розрахунку платежів з оплати праці, перевірити наявність  трудових книжок працюючих.

Контроль правильності обліку відпрацьованого  часу необхідно проводити на основі перевірки правильності оформлення табеля обліку робочого часу і розрахунків  відпрацьованого часу.

При перевірці правильності визначення обсягів виконаних робіт, виявленні  приписок треба сконцентруватися на розрахунках основної й додаткової оплати праці у всіх галузях та за категоріями працівників.

Виплату заробітної плати за трудовими  угодами, укладеними з приватними особами, необхідно перевіряти за обсягом  виконаних робіт, правильністю визначення розцінок і сум, виплачених після  закінчення робіт. Треба перевірити зміст трудової угоди, наявність  у ній даних про виконавця, дотримання строків виконання робіт, відповідність обсягу, наведеному в  трудовій угоді та акті приймання  робіт, правильність і повноту проведення розрахунку за виконану роботу.