Аналіз ключових проблем та перспектив розвитку автомобілебудування в економіці України

Автор: Пользователь скрыл имя, 03 Апреля 2013 в 19:24, реферат

Краткое описание

Це стосується насамперед якості та асортименту продукції, що в умовах загальної економічної кризи призвело до значного занепаду галузі. В автомобілебудуванні нашої країни склалася чітка спеціалізація підприємств по випуску окремих типів машин. Виникнувши в силу особливостей свого розміщення в промислово розвинутих районах України, де малися найбільше сприятливі умови для організації внутрішньої і міжгалузевої кооперації, автомобілебудування зараз почало розвиватися і в нових економічних районах.

Оглавление

Вступ 3
Соціально-економічна характеристика 5
Маркетингово-економічна характеристика 10
Фінансова характеристика 13
Державне регулювання 16
Висновок 19
Список використаної літератури 20

Файлы: 1 файл

Аналіз ключових проблем та перспектив розвитку автомобілебудування в економіці України.docx

— 769.73 Кб (Скачать)
  • Збільшення обсягів виробництва автомобільної техніки з поглибленням глибини переробки (30139 млн. грн. (54,2%))
  • Збільшення обсягів виробництва автомобільних агрегатів (21589 млн. грн. (38,8%)) 

Державне регулювання

Автомобілебудування доцільно розглядати як самостійний  об’єкт державного регулювання, що являє  собою підгалузь машинобудування, до складу якої входять підприємства з виробництва автомобілів, спеціальної  автомобільної техніки сільськогосподарського призначення, автобусів, причепів, автонавантажувачів, мото- і велотехніки, а також супутніх комплектуючих виробів і запасних частин до них. Систематизовано функції  державного регулювання у галузі автомобілебудування за найбільш типовою  класифікацією: загальні, спеціальні, допоміжні. До загальних функцій  віднесено такі − прогнозування  і моделювання, планування, координацію, контроль, інформаційне забезпечення, комунікаційну. Як спеціальні функції  розглядаються − охорона навколишнього  природного середовища від шкідливого впливу автомобільного транспорту, безпечне функціонування сучасного національного  автомобіля, створення рівних умов для розвитку господарської діяльності автомобілебудівних підприємств та ін.

Допоміжні функції  призначені для обслуговування процесу  регулювання (діловодство, секретаріат, архівна діяльність тощо).

Стосовно  системи державного регулювання, під адаптером, як пристроєм управління адаптацією, запропоновано розглядати комплекс моделей й алгоритмів із засобами їх програмної реалізації на апаратній базі автоматизованої системи державного регулювання. Розроблена схема функціонування адаптера системи державного регулювання розвитку галузі автомобілебудування із виділенням у кожному блоці суб’єктів на різних рівнях управління та визначенням їх функцій. Відповідно до впливу факторів зовнішнього середовища на функціонування автомобілебудівної галузі запропоновано заходи, спрямовані на механізм державного регулювання. Для більш ефективного регулювання в рамках наявного апарату доцільно створити координаційну групу, функції якої включатимуть розробку комплексної програми соціально-економічного розвитку.

Відповідно  до Концепції розвитку автомобільної  промисловості та регулювання ринку  автомобілів на період до 2015 року та з урахуванням розпорядження  Кабінету Міністрів України ―Про схвалення Концепції проекту Загальнодержавної цільової економічної програми розвитку промисловості на період до 2017 року запропоновано розробку та концептуальні засади

Антикризової  програми розвитку автомобілебудування  до 2015 року. У роботі обґрунтовано необхідність прийняття та реалізації програми, визначено головну мету та основні її завдання. Запропоновано певні заходи щодо реалізації даних завдань, які передбачають: внесення змін до чинного законодавства щодо залучення інвестицій, збільшення обсягів продаж, вдосконалення технічної політики; освоєння виробництва нових моделей; взаємодію науково-технічних організацій та підприємств автомобілебудування; реалізацію єдиної технічної політики; проведення системної роботи з поліпшення умов доступу продукції вітчизняного автомобілебудування на зовнішні ринки. Фінансування запропонованих заходів може бути здійснено за рахунок бюджетних коштів чи позабюджетних коштів та кредитів банків. Обґрунтовано доцільність прийняття Закону України Про автомобілебудування, що обумовлено відсутністю у системі законодавства відповідного документа та необхідністю регулювання розвитку автомобілебудування на законодавчому рівні. Прийняття цього закону забезпечить: ефективне державне управління розвитком галузі автомобілебудування, врегулювання суперечностей між Україною та ЄС щодо вітчизняного законодавства у сфері автомобілебудування; створення умов для стабілізації та розвитку автомобілебудування, стимулювання національного автовиробника, захист автомобільного ринку, залучення іноземних і внутрішніх інвесторів у цю галузь економіки; затвердження найбільш перспективних інвестиційних програм щодо автомобілебудівних підприємств; створення значної кількості робочих місць, які забезпечують функціонування та розвиток автомобілебудування України; прискорення економічного та соціального розвитку держави.

Правове регулювання  у сфері автомобілебудування  ґрунтується на ряді законодавчих актів:

Закон України  від 19 вересня 1997 р. «Про стимулювання виробництва 

автомобілів в Україні»,

Закон України  від 11 грудня 1991 р. «Про податок з  власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів»,

Закон України  від 07 грудня 2000р. «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України  щодо регулювання ринку автомобілів  в Україні»,

Закон України  від 15 жовтня 2001 р. «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України  щодо державної підтримки автомобілебудівної промисловості України»,

Закон України  від 18 березня 2004 р. «Про розвиток автомобільної 

промисловості України»,

Закон України  від 06 липня 2005 року «Про внесення змін до Закону

України «Про розвиток автомобільної промисловості  України»,

Закон України  від 06 липня 2005 р. «Про деякі питання  ввезення на територію України та реєстрації транспортних засобів»,

Закон України  від 30 листопада 2006 р. «Про внесення змін до Закону України «Про деякі питання ввезення на митну територію України транспортних засобів»,

Закон України  від 06 грудня 2006 р. «Про внесення змін до Закону України «Про деякі питання ввезення на митну територію України транспортних засобів».

Основні напрямки державної політики в сфері автомобілебудування  в Україні, законодавчі основи її реалізації визначає Верховна Рада України; Кабінет Міністрів України в сфері автомобілебудування забезпечує проведення фінансової, цінової, інвестиційної та податкової політики; спрямовує і координує роботу міністерств, а саме: Міністерства промислової політики України, Міністерства транспорту та зв'язку

України, Міністерства економіки України, Міністерства фінансів України та інших органів виконавчої влади; розробляє на строк своїх повноважень програму діяльності, яка спрямована на відродження відповідної галузі; Мінпромполітика розробляє пропозицій щодо вдосконалення механізму державного регулювання функціонування автомобілебудівного промислового сектору економіки; реалізує державні програми розвитку автопромисловості України.

Структурним підрозділом, що функціонально підпорядковується Мінпромполітики України є Департамент машинобудування, до складу якого входять 3 управління:

1) управління  енергетичного, хімічного та нафтовидобувного машинобудування;

2) управління  машинобудування для гірничо-металургійного  комплексу, транспортного машинобудування та верстатоінструментальної промисловості;

3) управління  автомобільної та дорожньої техніки.

Головними завданнями Департаменту машинобудування є: розробка і опрацювання проектів Законів України та інших нормативно-правових актів з питань промислової політики та розбудови вітчизняної промисловості; проведення єдиної науково-технічної та інвестиційної політики в галузях машинобудування; вивчення наявних і перспективних потреб у продукції; участь у плануванні, освоєнні та випуску імпортозамінюючої продукції, розробка і участь в реалізації комплексних науково-технічних програм розвитку галузей; налагодження зовнішньоекономічної діяльності підприємств, організацій та установ галузей з метою захисту економічних інтересів держави.

На місцевому  рівні державне управління у сфері автомобілебудування здійснюється у галузях управління промисловістю, енергетикою, транспортом та зв’язком облдержадміністрації. 

Висновок

Автомобілебудівна галузь України має такі проблеми: падіння виробництва, низька якість продукції, застарілі технології, відсутність  фінансових ресурсів, продаж автомобілів  в кредит і як наслідок зменшення  обігових коштів. Все це не дозволяє їй конкурувати навіть на ринку СНД, не говорячи  про Європейські  ринки.

Для України  найбільш перспективною є змішана  стратегія розвитку: створення виробника  легкових автомобілів на базі "АвтоЗАЗ", а також інтеграція у виробництво  автомобілів та комплектуючих в  межах СНД (так як ці спроби вже  робляться на складальних заводах  в Україні, але Україна має  створювати не менше 50% доданої вартості автомобілів). Виробник вантажівок "КрАЗ" має реальні плани щодо виходу на європейський ринок завдяки кредитним  лініям, що були відкриті для нього  в українських банках.

Необхідною  умовою для реалізації такої стратегії  є створення прозорого законодавчого  поля та справедливого податкового  законодавства, які були б незалежними  від політичної кон'юнктури.

У Верховній  Раді України зареєстровані два  однойменних законопроекти «Про розвиток автомобільної промисловості  України» (№№ 3677 і 3677-1), подані двома  групами народних депутатів, спрямовані на забезпечення економічних інтересів  держави в нарощуванні обсягів  виробництва українських автопідприємств  і приведення національного законодавства  у відповідність з вимогами ГАТТ/ВТО  й Угоди про партнерство і  співробітництво між Україною і  ЄС. Очікується надходження урядового  законопроекту «Про внесення змін у  деякі законодавчі акти України  щодо стимулювання автомобілебудівної промисловості й оподатковування».

Унаслідок скасування ряду пільг для автомобілебудівних підприємств, значно зросте рівень оподатковування  національного виробника, і вітчизняні автомобілі стануть набагато дорожчими, утративши конкурентноздатність.

Разом з тим, при переході до ринкової економіки  і при загальній відсталості  промисловості автомобільне виробництво  протягом визначеного часу не може бути конкурентноздатним і вимагає  перехідного періоду і захисту. Але діючі умови оподатковування  імпорту не захищають вітчизняний  автомобільний ринок від експансії  іноземних виробників. Є ще над  чим працювати і є що вдосконалювати.

Основним  напрямом розвитку автомобільної промисловості  України має бути значне підвищення якості її продукції із використанням  наукових і технічних досягнень.

За рахунок  інноваційного розвитку автомобілебудування  Україна зможе реалізувати конкурентоспроможну  продукцію як на національному, так  і на світових ринках, що забезпечить  вихід України в міжнародне економічне співтовариство. Держава має створити діючу і прибуткову галузь промисловості  шляхом її глибокої зміни і модернізації, яка зможе вижити у зростаючій конкуренції та глобалізації. 

Список використаної літератури

  1. Машинобудування в Україні: тенденції, проблеми, перспективи / Під заг. ред. Б.М. Данілишина. – Ніжин: Аспект-Поліграф, 2007. – 308 с.
  2. Гриньов А.В. Інноваційний розвиток промислових підприємств: концепція, методологія, стратегічне управління. – Харків: ІНЖЕК, 2003 – 308 с.
  3. Виклюк М.І. Місце та роль транспортного машинобудування в інноваційному розвитку України // Науковий вісник НЛТУ України: Збірник науково-технічних праць. – Львів : НЛТУ України. – 2007. – Вип. 17.8. – 336 с.
  4. Автомобілебудування України (2007 р.) / Сайт державної підтримки Українськогоекспорту - http://ukrexport.gov.ua/ukr/prom/ukr/29.html.
  5. Розвиток автомобілебудівного сектора в Україні: максимізація економічного та соціального впливу здійснюваної політики з дотриманням обмежень, що накладаються ринковою економікою, правилами конкуренції та зобов’язаннями. Жан-Люк Поже, Жан-Поль Бландіньєр, Петро Моргос, UEPLAC, 2001
  6. Андрєєв О.В. Ознаки автомобілебудування як об’єкту державного регулювання / О.В. Андрєєв // Науковий вісник Академії муніципального управління. Серія: Управління. Вип.4(6). Державне управління та місцеве самоврядування / [за заг. ред. В.К. Присяжнюка, В.Д. Бакуменка]. – К.: Видавничо-поліграфічний центр Академії муніципального управління, 2008. – С. 122–130.
  7. Андрєєв О.В. Перспективи розвитку державного регулювання у сфері автомобілебудування в Україні: теоретичні та практичні аспекти / О.В. Андрєєв // Держава та регіони. Серія: Державне управління. – 2008. – № 4. – С. 5-10.
  8. Андрєєв О.В. Чинники впливу на розвиток підприємств автомобілебудівної промисловості в Україні / О.В. Андрєєв // Актуальні проблеми інноваційно-інвестиційного розвитку економіки України: наук.-практ. конф., 27 лист. 2007 р.: матер. допов. – Х.: Вид-во ХаРІ НАДУ „Магістр”, 2007. – С.9–10.
  9. Розмiщення продуктивних сил України: Пiдручник  С.П. Качан, М. О. Ковтонюк, М. О. Петрига та iн.; За ред. Є. П. Качана.- К.: Вища шк., 1998.
  10. Автомобільна промисловість, № 7, 1998.
  11. Автомобільна промисловість, № 10, 1999.
  12. Авто-Ревю, №2 (165), 1998.
  13. Розміщення продуктивних сил. Підручник. За ред. В.В.Ковалевського, О.Л.Михайлюк, В.Ф.Семенова.К.: Знання. 1998.
  14. Проект Закону України “Про розвиток автомобільної промисловості України” № 3677.

Информация о работе Аналіз ключових проблем та перспектив розвитку автомобілебудування в економіці України