Аналіз ключових проблем та перспектив розвитку автомобілебудування в економіці України

Міністерство  освіти і науки України

Сумський державний  університет

Факультет економіки  та менеджменту

Кафедра економічної теорії

 

 

 

 

 

 

 

Аналіз ключових проблем та перспектив розвитку автомобілебудування в економіці України

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Виконали        Бойко Ю.М.

Ковбаса З.В.

Конопленко  Т.О.

Литвиненко  О.О.

Тараненко О.О.

 

Перевірила        Домашенко М.Д.

 

 

Суми – 2013 

Зміст

 

Вступ 3

Соціально-економічна характеристика 5

Маркетингово-економічна характеристика 10

Фінансова характеристика 13

Державне регулювання 16

Висновок 19

Список використаної літератури 20

 

Вступ

Автомобільна  промисловість – це провідна галузь машинобудування, що суттєво впливає  на вирішення економічних, соціальних, екологічних і науково-технічних  проблем у будь-якій індустріально  розвиненій країні. Розвиток автомобільної  промисловості є активною державною  політикою багатьох країн, націленою  на збільшення та підтримку темпів економічного зростання власної  економіки і рівня зайнятості населення. Об'єктивний аналіз зовнішніх  чинників, що впливають на автомобільну промисловість, а також теоретичних  основ державного регулювання економіки  необхідний для ухвалення адекватних рішень щодо розвитку галузі автомобілебудування. Виходячи з цієї позиції, соціально-економічний  аспект розвитку автомобілебудування  стає основним мірилом ефективності державної політики у галузі автомобілебудування.

Тривалий  час стан автомобільної галузі багато в чому визначав стан всієї економіки  розвинутих країн. Його роль в економіці  надзвичайно велика, майже не існує  галузі господарства, де б не застосовувалася  продукція автомобілебудування. Особлива роль автомобілебудування полягає  в тому, що з ним пов'язаний якісний  переворот у техніці та у прискоренні  темпів НТР; інтенсифікація економічного розвитку та підвищення продуктивності праці як за рахунок постійного технічного прогресу у самій галузі, так і  за рахунок забезпечення всіх галузей  господарства найсучаснішими засобами перевезення.

Автомобілебудування в Україні, як і в усьому колишньому Союзі, ніколи не було розвинене на належному рівні. Це стосується насамперед якості та асортименту продукції, що в умовах загальної економічної  кризи призвело до значного занепаду галузі. В автомобілебудуванні нашої  країни склалася чітка спеціалізація  підприємств по випуску окремих  типів машин. Виникнувши в силу особливостей свого розміщення в промислово розвинутих районах України, де малися найбільше  сприятливі умови для організації  внутрішньої і міжгалузевої кооперації, автомобілебудування зараз почало розвиватися і в нових економічних районах.

Як відомо в колишньому Радянському Союзі  виробництво автотранспортних засобів  розміщувалося нерівномірно (велика частина автозаводів і заводів  по випуску комплектуючих виробів  знаходилась в Росії). Проте майже  кожна колишня республіка СРСР мала (і зберегла) монопольне виробництво  якого-небудь виробу. Так, Україна - єдиний виробник середніх міських, усіх видів  туристських і міжміських автобусів, великовантажних лісовозів, трубовозів і багатоцільових автомобілів, автонавантажувачів вантажопідйомністю 5 т і вище, а  також легкових малолітражних автомобілів  першої групи (типу "Таврія").

Так як українське автомобілебудування значною мірою  залежало від постачання комплектуючих  виробів з країн СНД, що склалося ще за часів існування Союзу, то економічна самостійність, зруйнувала майже всі  економічні зв’язки, що привело до занепаду галузі. Так у порівнянні з 1990 роком, випуск продукції в 1999р скоротився майже на 87%.

На сьогоднішній час до автомобільного комплексу  належать чотири автозаводи, 94 підприємства, які випускають комплектуючі вироби, 150 заводів колишньої оборонної  промисловості та 160 підприємств  інших галузей, що так чи інакше причетні до автопрому. 

Соціально-економічна характеристика

Автомобілебудівна промисловість в Україні включає  підприємства з виробництва легкових, вантажних, спеціалізованих автомобілів, автобусів, деталей та комплектуючих  виробів. На фоні загального спаду виробництва  у 90-х роках багато підприємств  автомобілебудівної галузі опинилися  на межі банкрутства. Виробництво автомобілів  скоротилося на 80-90% порівняно з 1990 роком, технології виробництва відстають  від  світових як мінімум на 25 років. Підприємства не мають коштів для  модернізації виробництва, а їх продукція  не користується попитом через свою погану якість. Сьогодні Україна знаходиться  на тому етапі, коли вона може або назавжди втратити автомобілебудівну промисловість, а з нею і сотні тисяч  робочих місць і потенційні експортні  перспективи, або створити шляхом глибокої реструктуризації, модернізації конкурентоспроможну  і прибуткову галузь промисловості, що зможе вижити на фоні зростаючої конкуренції та глобалізації. Підприємства, що працюють в автомобілебудівній галузі України можна поділити на три  складові (Таб.1):

• Виробники автомобілів
• Складальники автомобілів
• Виробники обладнання

 

Таблиця 1. Основні підприємства автомобілебудівної промисловості України

Виробники автомобілів	Складальники автомобілів	Виробники обладнання
“АвтоЗАЗ-Daewoo”	“АвтоЗАЗ-Daewoo”	Мелітопольський моторний завод
“ЛуАЗ”	“ЛуАЗ”	“АвтоЗАЗ”
“ЛАЗ”	“КримАвтоГАЗсервіс”	“Росава”
Старокостянтинівський завод “Металіст”	“Iveco-Україна”	“Дніпрошина”
Черкаський авторемонтний завод	“Чернігівавтодеталь”	“Валса”
“АвтоКрАЗ”	“УкрВолгатехсервіс”	“Чернігівавтодеталь”
Завод спортивних автомобілів	Київський авторемонтний завод №1	Машинобудівний завод “Прогрес”
“Спецавтотехніка”	Київський авторемонтний завод №5	Харківський завод імені Малишева
Чернігів-Спецавтотранс		“Iveco Моторсіч”
Луцький автомобільний завод		“Iveco-Україна”

 

За даними офіційної статистики, в Україні  розміщені виробництва:

• автобусів — ВАТ"Львівський автобусний завод" і ВАТ "Металіст", “Староконстантинівский завод" (Хмельницька обл ). (Зауважимо, час від часу різні підприємства заявляють про те, що почали робити автобуси. Приміром, АТ "Черкаський авторемонтний завод"(ЧАРЗ) не дуже давно вивів на ринок автобус "Богдан");
• вантажних автомобілів - ВАТ "Холдингова компанія "АвтоКрАЗ" (м. Кременчук);
• малолітражні легкові автомобілі — СП "АвтоЗАЗ-Деу" (м.Запоріжжя), Луцький автомобільний завод, “КримавтоГАЗ” (м.Сімферопіль);
• легкові автомобілі підвищеної прохідності для сільської місцевості — ВАТ "Луцький автомобільний завод" (м.Луцьк);
• автомобілі спортивні — Запорізький завод спортивних автомобілів;
• спецавтомобілі - ТОВ"Спецавтотехніка-М" (автомобілі фургони, автоцистерни харчові, автопаливозаправники, м.Одеса), ВАТ "Чернігівське підприємство спецавтотранспорту", ВАТ "Луцький автомобільний завод" (автомобілі швидкої допомоги);
• мотоцикли — ОАО "Київський мотоциклетний завод";
• моторолери — ОАО "Львівський мотозавод";
• велосипеди — AOЗ "Харківський велосипедний завод ім.Г.И.Петровського», АТ "Львівський мотозавод", Донецький державний завод концерну "Укрмістпром" "СТАРТ'.

Заводів, що випускають двигуни, окремі вузли й  агрегати для автомобілів, куди більше. Назвемо АТЗТ"Моторсервіс" (Полтавська обл.), АТ "Синельниковський ресорний завод" (Дніпропетровська обл.), госпрозрахункове підприємство "АвтоЗАЗ-Мотор" (м.Мелітополь) та інші.

Крім того, українські підприємства роблять шини, акумулятори  і ще багато чого. І  визначити , де закінчується виробництво  автомобілів і починається «машинобудування взагалі» складно. Ті ж підшипники, приміром, використовуються дуже широко.

Автобусний парк України складається приблизно 20 тис. машин ,але реально з них можуть працювати близько половини. Потреба країни в цьому виді транспорту становить 28тис шт. Понад 20% автобусів мають перевищиний строк експлуатації, 1/3 парку треба списати. Щорічна потреба  України в автобусах великої місткості (на 120 пасажирів) - 4тис, а особливо великих (на 180 пасажирів)-500 шт. Внутрішній споживач у зв’язку з проблемами фінансування не має можливостей купувати львівські автобуси. За останн два роки 80% їх реалізується в Росії.

Однією із складних проблем транспортних засобів  для міст тривалий час залишалося виробництво тролейбусів. За часів СРСР Україна не мала власного виробництва тролейбусів, недостатньо розвиненим було воно і в усьому Союзі. Україна купувала потрібні їй машини в Чехії, Румунії, Росії. Тролейбусний парк швидко старів, нині теба списувати до 405машин. Потреба в тролейбусах становить до 1тис штук на рік. Тому в країні було вирішено налагодити власне виробництво (це один з небагатьох прикладів вирішених проблем в останні роки). Зокрема було створено таке виробництво в м.Дніпропетрівську на “Південмаші”, у м.Львові, і на Київському авіаційному заводі. Випуск може бути на рівні 800 шт на рік. Крім тролейбусів Україні потрібне виробництво трамваїв. Цей вид транспорту функціонує у 24 містах України. Трамвайний парк складаєтьсч з70% трамваїв чеського виробництва, 26% - російського, 4% - колишньої НДР. Почали виробляти на Луганському тепловозобудівному заводі, і на “Південмаші”.

Цілеспрямовано розвивається кілька пріоритетних напрямків, що дозволять у майбутньому сформувати значні виробничі потужності. Відрадно, що зміцнилася тенденція не тільки збирати автомобілі з машино-комплектів, але і розробляти нові моделі. Проте, більшість альтернативних складальних проектів – лише метод здешевіти автомобілі іноземного виробництва.

 

Рисунок 1 - Динаміка виробництва автомобілів за 2009-2010 роки

 

Рисунок 2 - Порівняльна характеристика об’ємів виробництва легкових автомобілів за 2009-2010 роки

Рисунок 3 - Порівняльна характеристика об’ємів виробництва вантажних автомобілів за 2009-2010 роки

 

Рисунок 4 - Статистика продажу автобусів в Україні

За даними Консалтингового агентства  «Автоконсалтинг», ЗАТ «Бориспільський  автозавод» за результатами 10 місяців 2009 року займає перше місце з продажу  автобусів малого класу на території  України. Наше підприємство з січня  по жовтень (включно) 2009 року реалізувало 359 одиниць автобусів, що складає 25,23% ринку. Зазначимо, що за результатами жовтня 2009 року частка проданих автобусів  ЗАТ «Бориспільський автозавод» складає 47,45%.

Збереження високого зовнішнього  інвестиційного попиту забезпечує стабільно  високі темпи зростання виробництва  машинобудування.  В листопаді 2010  р.  темпи зростання якого прискорились до 39,2%  в річному вимірі.  Так,  зокрема:  холдингова компанія  «АвтокКрАЗ» за 6 місяців поточного року в порівнянні з відповідним періодом минулого року збільшила виробництво великовантажних автомобілів в 5 разів - до 432 шт; корпорація «Богдан» в січні - червні 2010 року збільшила обсяги виробництва автобусів та тролейбусів в 2.74 рази. За цей період було вироблено 413 автобусів та тролейбусів, з них в червні – 99  штук,  що на 7.6%  перевищує показники травня;  до кінця 2010  року «Дніпровагонмаш»  мав поставити російській залізниці 50  секцій тепловозів та 3220 вантажних вагонів .

Автомобілебудування – це одна із галузей машинобудування, що належить до галузей “вільного  розміщення”, на які менш ніж на інші галузі впливають чинники розміщення.

Так на розміщення автомобільної промисловості не впливають сировинні і паливно-енергетичні  ресурси, слабко впливають райони споживання готової продукції . Розміщення підприємств авомобільної промисловості визначається передусім економічними чинниками, найголовнішим з яких є наявність транспортних магістралей (тому всі виробництва можуть розміщуватися в тих регіонах, що задовольняють чинники розміщення) та трудові ресурси. Так з таблиці 2 видно, що питома вага зайнятих у автомобілебудуванні складає 4,1% від загальної кількості зайнятих у машинобудуванні.

 

Таблиця 2. Структура цивільних галузей машинобудування в Україні у 2010 році, %

 

Маркетингово-економічна характеристика

Найбільші автомобільні заводи України:

• Запорізький автомобілебудівний завод
• Чернігівський автозавод
• ПАТ «АвтоКРАЗ»
• Луцький автомобільний завод Корпорація «БОГДАН»
• Часовоярский ремонтний завод