Аналіз джерел формування фінансових ресурсів підприємства

Система прибутків і доходів  складається із прибутку від реалізації продукції, прибутку від іншої реалізації, доходів з позареалізаційних  операцій, балансового прибутку, чистого  прибутку. Прибуток від реалізації продукції являє собою різницю  між виручкою від реалізації продукції  без податку на додану вартість, акцизів, мита і витратами на виробництво  і реалізацію, які входять до собівартості продукції.

Собівартість продукції - вартісна оцінка використовуваних в процесі виробництва товарів, природних ресурсів, сировини, матеріалів, палива, енергії, основних фондів, трудових ресурсів, а також інших затрат на її виробництво та реалізацію.

Прибуток від іншої  реалізації – це прибуток отриманий від реалізації основних фондів та іншої власності господарюючого суб'єкта, відходів, нематеріальних активів та інш. Прибуток від іншої реалізації визначається як різниця між виручкою від реалізації та витратами на цю реалізацію

Балансовий прибуток являє  собою суму прибутків від реалізації продукції, від іншої реалізації і доходів від позареалізаційними операціями за вирахуванням витрат.

Резервний фонд формується господарюючими суб'єктами на випадок припинення їх діяльності для покриття кредиторської заборгованості. Формування резервного фонду є обов'язковим для акціонерного товариства, кооператива, підприємства з іноземними інвестиціями. Фонд накопичення являє собою джерело засобів господарюючого суб'єкта, який використовує прибуток та інші джерела для формування нової власності, придбання основних фондів, оборотних засобів тощо.

Фонд споживання є джерелом засобів господарюючого суб'єкта, який резервується для здійснення заходів щодо соціального розвитку і матеріальному заохоченні колектива.

Амортизаційні відрахування є стійким джерелом фінансових ресурсів. Амортизаційні відрахування здійснюються тільки до повного переносу балансової вартості фондів на собівартість продукції. [8]

Пайовий внесок. Пай, або пайовий внесок, являє собою суму грошового вкладу, який оплачується фізичними або юридичними особами при вступі в колективне виробництво. Пайовий внесок обов'язковий для вступу в товариство з обмеженою відповідальністю, в змішане підприємство. Пайовий внесок часто вноситься і при вступі в кооператив. Пайовий вклад може бути внесений грошовими коштами; шляхом передачі у власність господарюючого суб'єкта майна та інших матеріальних цінностей; прав користування землею, водою та іншими природними ресурсами; майнових прав; шляхом відрахуваннь від заробітньої плати працівників на протязі певного періоду часу. [20]

“Ноу-хау” – сукупність технічних знань та комерційних таємниць. “Ноу-хау” технічного характеру включають: виробничий досвід; опис технологій; знання та навички в області бухгалтерської, статистичної та фінансової звітності; знання торгових та митних правил та ін. Під “ноу-хау” комерційного характеру розуміють: данні про організацію та ефективність виробництва; картотеки клієнтів; картотеки поставщиків; методи та форми реклами та ін.

Інвестиційний внесок являє собою інструмент самокредитування господарюючого суб'єкта. Інвестиційний внесок - це грошовий вклад робітника в розвиток даного господарюючого суб'єкта, який вкладчику нараховує процент в розмірах і в терміни, визначені договором або положенням про інвестиційний взнос.

Кредит, коли мова йде про надання в борг грошей або товарів. Кредити бувають банківські, комерційні, лізингові, державні.

Банківський кредит – це економічні відносини між кредитором та позичальником з приводу надання коштів банком підприємству на умовах терміновості, платності, повернення, матеріального забезпечення. Банківський кредит надається суб'єктам господарювання всіх форм власності на умовах, передбачених кредитним договором.

Комерційний кредит – економічні, кредитні відносини, які виникають між окремими підприємствами.

Державний кредит – це економічні, кредитні відносини між державою та суб'єктами господарювання. Джерелом державного кредиту є кошти державного бюджету, які спрямовуються в уповноважені банки для здійснення кредитування підприємств.

Лізинговий кредит – це стосунки між суб'єктами господарювання, які виникають за орендування майна (майновий кредит або лізинг-кредит).

До надходжень грошових коштів відносяться також надходження грошових коштів за рахунок пожертувань, благодійних взносів, страхових взносів, спонсорських взносів.

Спонсор –  юридична або фізична особа, яка фінансує ті або інші заходи.

 

 

 

 

РОЗДІЛ ІІ. АНАЛІЗ ФОРМУВАННЯ ФІНАНСОВИХ РЕСУРСІВ ТОВ «ІМПЕДАНС»

2.1. Загальна організаційно-економічна  характеристика ТОВ «Імпеданс»

 

Досліджуване підприємство ТОВ «Імпеданс» займається випуском контрольно-вимірювальної апаратури  для хімічної і харчової промисловості.

Підприємство розташовано  в м. Києві за адресою вул. Полковника Шутова, 16. Фінансова звітність підприємства наведена в Додатку А, Додатку  Б та Додатку В.

Підприємство в минулому являлося науково-дослідним підрозділом  заводу «Аналітприлад». В процесі  приватизації було перетворено в  товариство з обмеженою відповідальністю. Якщо говорити про фінансово-економічне становище, то підприємство переживає  далеко не найкращі часи. Як видно з табл. 2.1 за останні три роки підприємство працює зі збитком.

Таблиця 2.1

Основні фінансові результати ТОВ «Імпеданс» за період 2009 –2011 рр.

Показник	2009 р.	2010 р.	2011 р.
Чистий доход від реалізації продукції, тис. грн.	2565	2691,9	2907,8
Собівартість реалізованої продукції, тис. грн.	1748	2692,9	2353
Чистий прибуток (збиток), тис. грн.	(153,8)	(489,6)	(1003)

 

За останній рік ріст збитків  підприємства перевищив 100% відносно попереднього року, що говорить про значні труднощів, яке має підприємство у своїй  діяльності, а також про незадовільне використання фінансових та інших ресурсів.

Чистий дохід від реалізації продукції проявляє загалом позитивну  динаміку.

В 2010 році частка собівартості продукції становила 100%, що означає неприбутковість реалізації внаслідок високих витрат на виготовлення продукції з однієї сторони і неможливості встановити на неї високі ціни (щоб отримати прибуток) через її низьку конкурентоздатність. В 2003 році ситуація виправилася на краще, собівартість вдалося знизити на 13% при тому, що доходи від реалізації зросли на 8%, що вказує на те, що підприємству вдалося знизити собівартість одиниці продукції (частка її у доходах від реалізації склала 81%). Однак така загалом позитивна динаміка не вплинула належним чином на прибутковість підприємства, більше того його збитки зросли в порівнянні з попереднім роком.(Див. табл.2.2)

Таблиця 2.2

Показники динаміки збитків  досліджуваного підприємства

Показник	2009 р.	2010 р.	2011 р.
Сума збитків, тис. грн.	153,8	489,6	1003
Абсолютний приріст, тис. грн.	-	335,8	513,4
Відносний приріст, %	-	218	105

 

Як свідчить таблиця 2.2 ситуація з прибутковістю підприємства просто катастрофічна. Уже в 2009 році підприємство працювало зі збитком. В 2010 році збитки зросли втричі, а в 2011 році – ще раз подвоїлися. Таким чином за два роки збитковість виросла в шість разів. Щоб прояснити причину такої ситуації необхідно звернутися до форми №2 фінансової звітності підприємства.

Привертає до себе стаття “Адміністративні витрати”. Привертає як значною  величиною, так і тенденцією до росту  за умови загальної збитковості  підприємства. Показники динаміки даної  статті витрат наведено в таблиці 2.3.

Таблиця 2.3

Показники динаміки адміністративних витрат досліджуваного підприємства

Показник	2009 р.	2010 р.	2011 р.
Сума адміністративних витрат, тис. грн.	790,6	878,9	1119
Абсолютний приріст, тис. грн.	-	88,3	240,1
Відносний приріст, %	-	11	27

 

Як бачимо, адміністративні витрати зросли в 2010 році на 11%, і на фоні подальшої збитковості підприємства ще на 27% (майже на третину) в 2011. Як показало вивчення оборотів за відповідними рахунками, основна причина росту адміністративних витрат – часті тривалі відрядження значної групи адміністративного песоналу за кордон: у Францію та США. Причина відряджень – стажування на підприємствах, що займаються аналогічною діяльністю, однак для того, щоб виявити, чи принесуть такі витрати позитивний ефект, необхідний подальший моніторинг результатів його діяльності. У всякому разі, на кінець 2011 року ніяких позитивних ефектів не спостерігалося.

Проте у всякому випадку  величина адміністративних витрат є  невиправданою, так як по абсолютному  обсягу вона переважає величину валового прибутку від реалізації продукції (таблиця 2.4).

Таблиця 2.4

Валовий прибуток і адміністративні  витрати досліджуваного підприємства

Показник	2009 р.	2010 р.	2011 р.
Адміністративні витрати, тис. грн.	790,6	878,9	1119
Валовий прибуток, тис. грн.	817	-1	554,8

 

Якщо в 2009 році адміністративні витрати хоч і були значними, але все ж меншими за величину реалізаційного прибутку, то в 2010 на фоні відсутності прибутку від реалізації така їх сума пояснювалася необхідністю перебудови управління підприємством, але і в 2011 році адміністративні витрати вдвічі більші за прибуток від реалізації.

Отже, загальна картина діяльності підприємства вказує на те, що воно має  цілу низку проблем, серед яких головними  є проблема значної собівартості продукції та високий рівень адміністративних витрат, що зумовлює уже тривалу  загальну збитковість підприємства.

 

2.2. Аналіз джерел формування  фінансових ресурсів ТОВ «Імпеданс»

Загальний обсяг усіх фінансових ресурсів, які змогло залучити для  своєї діяльності підприємство показує  валюта балансу.

Динаміка валюти балансу  свідчить про незадовільну фінансову  діяльність підприємства, так як у 2011 році відбулося скорочення загального обсягу коштів, які ТОВ “Імпеданс” змогло залучити для фінансування своєї діяльності з усіх джерел.

Зіставимо темпи збільшення обсягу продажів з темпами збільшення виробничих запасів. Якщо темпи зростання обсягу продажів будуть перевищувати темпи зростання виробничих запасів,   це завжди буде свідчити про стабільний фінансовий стан підприємства (табл.2.5).

Таблиця 2.5

Динаміка обсягів реалізації і запасів на підприємстві ТОВ  «Імпеданс» за 2009-2011 рр.

Показник	2009	2010	2011
Запаси	2957,6	1971,8	1535,1
приріст (збиток), тис. грн.	-	-985,8	-436,7
Виручка від реалізації продукції, тис. грн.	2565	2691,9	2907,8
приріст (збиток), тис. грн.	-	126,9	215,9

 

З таблиці 2.5 видно, що запаси підприємства зменшуються, у той час як обсяги реалізації ростуть. Таке сильне зменшення запасів підприємства не можна назвати позитивним тому що вже в найближчому майбутньому підприємство почне випробувати недостачу матеріальних ресурсів, що може привести до порушення стабільності роботи підприємства. Можна говорити про те, що йде фактичне фінансування діяльності за рахунок запасів, зроблених раніше, без належного їх поповнення, з тим, щоб забезпечити функціонування підприємства в майбутніх періодах. Отже, попереднє ознайомлення з фінансово-економічною ситуацією на підприємстві вказує на те, що з фінансової точки зору на підприємстві не все гаразд.

В самому загальному випадку  по джерелам формування всі ресурси  підприємства можна розділити на внутрішні і зовнішні. До внутрішніх джерел належать власний капітал та прирівнювані до нього кошти. Всі решта джерел являються зовнішніми.