Загальна характеристика екологічно стану Луганської області

 

4.2 Раритетні  види флори, занесені до Червоної  книги України

Сальвінія плаваюча

Salvinia natans (L.) All.

Родина Сальвінієві –  Salviniaceae

Наукове значення. Реліктовий (третинний) вид.

Статус. ІІ категорія.

Поширення. На всій території  України ( в долинах Дніпра, Десна, Південь Бугу, Сіверського Дінця  та інших річок) – спорадично.

Вид поширений також у  Центральній Європі, Середземномор’ї, на Кавказі, у Середній Азії, захід  Сибіру, Китаї, Японії, північної Америці.  

Місце зростання. Мілководдя прісноводних і мало проточних водойм (глибина 0,5-2,5м) з мулисто-піщаними та мулисто-торфовими відкладами. У  пониззях річок характерні угруповання  виду, в інших місцях утворює лише фрагменти угрупувань.

Чисельність. Популяції численні, різко скорочуються в забруднених  водоймах.

Причини зміни чисельності. Осушування екотопів, засолення та забруднення водойм.

Загальна характеристика. Однорічна трав’яниста (папоротева) водяна рослина завдовшки 10-20 см. Стебло ( діаметр 1-2 мм) плаваюче розгалужене. Листки розміщенні кільцями по три: два-плаваючі, яйцевидно еліптичні, розташовані попарно, третій – занурений у воду, розсічений, вкритий бурими волосками. Спороносить у серпні – вересні. Розмножується спорами і вегетативно.

Заходи охорони. Занесено до Червоної книги України (1980). Охороняється в природних заповідниках: Дунайську Плавні, Луганському (Станично-Луганський відділ), Канівському, Розточчя та заказниках загальнодержавного значення (зокрема Святе Озеро у Козилевському районі Чернігівської області). Необхідно дослідити стан популяції.

Дельфіній Сергія

Delphinium sergii Wissjul.

Родина Жотееві -

Ranunculaceae

Наукове значення. Східно-Європейсько Кавказький вид.

Статус. ІІІ категорія.

Поширення. Донецька височина. Вид поширений також у пониззі  Дону, Передкавказзі.

Місце зростання. Узлісся  серед чагарників, трапляється на вапняках.

Чисельність. Характерні ізольовані популяції. У східній частині  ареалу – звичайна рослина.

Причини зміни чисельності. Антропогенне порушення екотопів (випасання  худоби, вирубування лісів тощо).

Загальна характеристика. Багаторічна трав’яниста рослина  заввишки 40-100см, з бульбо видно потовщеним коренем. Стебло прямо стояче, просте або розгалужене. Листки 5-7 пальчасто розсіченні. Квітки яскраво голубі (іноді під деревами білуваті), зібрані в просту або розгалужену китицю. Розмножується насінням і кореневими бульбами. Цвіте у червні-липні. Плодоносить у серпні. Ксеромезофіт. Отруйний.

Заходи охорони. Охороняється у Луганському природному заповіднику (відділ Провальський степ) і на території пам’ятки природи

Півонія тонколиста

Paeonia tenuifolia L.

(P. lithophila Kotov?

P. biebersteiniaca Rupr.)

Родина Півонієві -

Paejniaceae

Наукове значення. Причорноморський ендемічний вид.

Статус. ІІ категорія.

Поширення. Південна частина  лісостепової і степової зони, яйли Гірського Криму. Вид поширений  у Центральній Європі, південно-східних  районах Східно-Європейської рівнини, на Кавказі.

Місця зростання. Плакорні ділянки, степові схили з добре розвиненими чорноземними грунтами (у складі різнотрав’я степових фітоценозів).

Чисельність. Незначна. Трапляються  скупчення рослин на пасовищах, частіше  росте поодинці. Спостерігається  скорочення чисельності виду, особливо поблизу населених пунктів.

Причини зміни чисельності. Розорювання цілинних степових ділянок; витоптування, зривання на букети та збирання як лікарської сировини, викопування.

Загальна характеристика. Багаторічна трав’яниста рослина  заввишки 20-50 см, з бульбовидним коренем. Листки двічі-або тричі перисті, вузько розчленовані. Квітки (діаметр до 8см) одиничні, темно-червоні; пелюстки обернено яйцевидні. Плід – густо опушенні листянки (2-5). Цвіте у квітні – травні. Плодоносить у червні – серпні. Розмножується насінням. Отруйна.

Заходи охорони. Охороняється в Українському степовому (відділ Хомутівський Степ), Луганському (відділ Стрільцівський Степ), Ялтинському гірсько-лісовому та Карадазькому природних заповідниках. Вирощують вид у ботанічних садах

Громовик гранітний

Onosma graniticola Klok.

Родина Шорстколисті –

Boraginacea

Наукове значення. Ендемічний вид.

Статус. І категорія

Поширення. Причорномор’я  та Приазов’я: у Миколаївській області  – на околицях сіл Бузького Арбузинського району та Богданівни Доманівського району, у Луганській області – незначний локалітет у Провальському Степу (відділ Луганського природного заповідника).

Місця зростання. Кам’янисті степові схили (вздовж Південного Бугу вид локалізується переважно  біля гранітних відсолень, у Луганській області пов’язаний з виходами сланцю).

Чисельність. Дуже мала, різко  скорочується. Зростає поодинці або  невеликими групами (10-15) особин.

Причини зміни чисельності. Стенотопність і низька конкурентна здатність виду, знищення екотопів внаслідок спорудження АЕС тощо.

Загальна характеристика. Дворічна монокарпічна рослина заввишки до 40 см. Стебла пірамідально розгалужені. Коренева система стрижнева. Листки лінійно довгасті, звужені біля основи. Чашечки завдовжки 10-11мм, віночок  – 16-18 мм. Цвіте у червні – липні. Плодоносить у липні – серпні. Розмножується насінням. Ксерофіт, Петрофіт.

Заходи охорони. Охороняється у Провальському Степу. Необхідно контролювати стан популяцій, створити заказник загальнодержавного значення, розширити роботи по інтродукції виду в ботанічних садах.

Астрагал крейдолюбний

Astragalus cretophilus Klok.

(A. cornutus auct.)

Родина Бобові –

Fabaceae (Leguminosae)

Наукове значення. Ендемічний вид.

Статус. ІІІ категорія.

Поширення. Басейн Сіверського  Дінця. Вид поширений у степових районах басейну Дону.

Місця зростання. Крейдяні відсолення.

Чисельність. Даних немає.

Причини зміни чисельності. Антропогенне порушення екотопів, зокрема, внаслідок випасання худоби.

Загальна характеристика. Кущик заввишки до 100см. Стовбурці  вкриті бурувато-коричневою потрісканою  корою; річні пагони завдовжки 15-50 см з сріблясто-білою тонкою корою. Листки з 5-7 парами широко еліптичних або  лінійно довгастих, опушених листочків. Квітки в головчастих китицях. Віночок  червонувато-фіолетовий. Біб довгастий (13-20 мм), шорсткий, з циліндричним носиком. Цвіте у червні – серпні. Плодоносить  у липні – вересні. Розмножується  насінням. Ксерофіт. Кальцефіл.

Заходи охорони. Вирощують  у Донецькому ботанічному саду НАН  України. Охороняється в Луганському  природному заповіднику. Необхідно  контролювати стан популяції.[10]

4.3 Луганський  природний заповідник

Луганський природний  заповідник розташований у Луганській області.

Створений у 1968 році з метою  збереження у природному стані типових  та унікальних природних комплексів степової ландшафтної зони. Загальна площа заповідника – 1607,57га. складається  з трьох відділень, розташованих на крайньому південному сході Луганської області: Стрільцівський степ, Провальський степ та Станично-Луганське відділ.