Загальна характеристика екологічно стану Луганської області

·           забруднення підземних вод;

·           підтоплення і заболочування аграрно-освоєних земель й територій промислово- цивільної забудови;

·           зсуви гірських порід і осідання поверхні;

·           локальні надходження мінералізованих шахтних і забруднених стічних вод в поверхневі і підземні водні об'єкти;

·           прискорення міграції техногенного забруднення з різних накопичувачів твердих і рідких відходів у геологічне середовище і біологічні об'єкти;

·           практично не контрольоване поширення шляхів міграції вибухонебезпечних газів.

Зміни геологічного середовища при закритті шахт в загальному плані  під впливом двох груп процесів.

Оборотні процеси:

·           підйом рівня підземних вод до відміток, що близькі природно історичних;

·           відновлення площинного дренування підземних вод, як гідрографічною сіткою, так і за рахунок виходу їх у вигляді струмків на денну поверхню в понижених ділянках рельєфу і зонах розвитку тектонічних порушень.

Необоротні процеси:

·           пониження денної поверхні і зсув породи в зонах прямого впливу гірничих робіт;

·           пониження механічної міцності порід в зонах обвалів, зсувів і розвитку техногенної тектонічної тріщинуватості, а також внаслідок впливу водонасищення;

·           руйнування регіональних водоупорів і активізація міграції мінералізованих вод, а також зміна структури потоків вибухонебезпечних газів.[9]

3.4 Розрахунок  коефіцієнту екологічної стійкості  ландшафту

Нераціональне використання природоохоронних ресурсів забруднюючих атмосферу, воду, грунти, невиправдане втручання в ландшафт, накопичення відходів, застаріння інфраструктури та виробничих технологій, що практикуються протягом багатьох років і мають місце зараз, стали причинами багатьох погіршень в різних регіонів України, в тій чи іншій мірі. Це відбивається на здоров’ї та тривалості життя людини. Несприятливо впливає на інші екосистеми та генофонд культурних та диких рослин і тварин. 

Все це вимагає зміни підходу  до створення та використання ландшафту, при цьому виникає задача оцінки сучасного стану ландшафту. Необхідної якості основи для розробки екологічно-оптимальних  методів господарювання в межах  ландшафту, його форм використання та захисту. Для такої оцінки використовується метод визначення ступеня екологічної  стійкості (стабілізації) ландшафту  КЕСЛ – коефіцієнт екологічної стійкості  ландшафту. 

Оцінку ступеня екологічної  стійкості ландшафту можна проводити  різними способами, зокрема шляхом визначення КЕСЛ з використанням  якісних та абіотичних елементів  ландшафту. 

Методи визначення КЕСЛ₁ базується на співставленні площ, які зайняті різними елементами ландшафту з врахуванням позитивних або негативних дій на природну систему. В цьому випадку КЕСЛ₁ виражається співвідношенням.

КЕСЛ= ∑F_cт. ∑F_нест.

де: F_ст. – площі, які зайняті сільськогосподарськими кормами і рослинними угрупуваннями, які мають позитивний вплив на ландшафт (ліси, зелені насадження, природні луки, заповідники, заказники, орні землі, які використовуються для вирощування багаторічних трав – конюшина, люцерна, трав’янистих сумішей тощо). 

F_нест. – площі ,які займають нестабільні елементи ландшафту (оранка, землі з нестабільним трав’яним покривом, площі під забудови та дороги, замулені евтрофованні водойми, місце видобутку корисних копалин та інше, ділянки земель, які підлягають антропогенному спустошенню).  

За допомогою розрахункового значення КЕСЛ з екологічної точки  зору ландшафту, тобто території  ціле можна охарактеризувати наступним  чином. Ландшафт поділяється на:

1.         нестабільний з яскраво вираженою нестабільністю (КЕСЛ < 0,5);

2.         нестабільний (КЕСЛ = 0,51 – 1);

3.         умовно стабільний (КЕСЛ= 1,1 – 4,5);

4.         стабільний з чітко вираженою стабільністю (КЕСЛ>4,5).

 

Площі елементів ландшафту  Луганської області

F_ст. = 11865 тис.га (44,44)

F_нест.= 14835 тис.га (55,56)

КЕСЛ= F_ст. / F_нест. 

 

КЕСЛ=44,44/55,56=0,8

Виходячи з даного розрахунку ми робимо висновок, що територія Луганської області знаходиться в нестабільних еколого-ландшафтних умовах (КЕСЛ=0,8)

 
Розділ  ІV. Раритетні види флори. Природно-заповідний фонд 

 

4.1 Загальна  характеристика природоохоронного  стану в області

Луганщина – один з найбідніших  в Україні регіонів по кількості  заповідників (точніше по їх загальній  площі). З 1995 року була розширена заповідна  сітка, були створені:

v Ландшафтний заказник  “Самсонівська заводь” (Білокурканський район);

v Ботанічний пам’ятник  природи “Велика долина” (Білокурканський район);

v Ландшафтний заказник  “ Краснянське водосховище” (Красно донський район);

v Ландшафтний заказник  “Міус” (Чернухінське лісництво, Перевальський район);

v Ботанічний заказник  “Гончаровський” (Сватівський район);

v Загально зоологічний  замовник “Меловатський лиман” (Сватівський район) 

В останні роки в області  були створені три іхтіологічні заказники: Деркульський, Донецький та Мускій. Проведений перший етап будівництва ракового питомника в селі Колядовка Новоайдарського району.  

Дякуючи Старобельській районній організації Українського товариства мисливців та рибалок фауну Старобельщини поповнили фазани, лосі, кабани тощо, за рахунок членських внесків обладнують годівники, площадки для підкорму птахів та звірів, щорічно засіваються кормові поля. 

Багато проблем по лісним ресурсам. По віку і стану більшість  дубових насаджень підлягають суцільним  вирубкам, при цьому іде зміна  цінних порід на менш цінні. Велика площа лісів гине в результаті дії водозаборів (знижується рівень ґрунтових вод). 

Кожний 4-й вид флори  області зустрічається тут дуже рідко і в одному екземплярі. Заповідні  території, котрі утримують близько 75% видового складу флори, займають всього лиш 0,005% площі. 

В кінці ΧVIII ст. на території  нинішнього Біловодського району була створена міжнародна станція і лабораторія  по вивченню незайманих степів. Її очолили  видатні вчені-географи та ґрунтознавці Докучаєв і Юніцкий. Задача, поставлена перед ними – раціональне лісорозведення у степу. Під їх керівництвом і особисто ними тут було посаджено в голому степу 90 га насаджень, причому таких, котрі ніколи раніше в цих районах не проростали. Були закріплені овраги. Більша частина насаджень збереглась до нашого часу. Тепер ця ділянка має назву Урочище Юнацького і оголошена пам’ятником природи. В будинку, де жив Докучаєв, створений музей степового лісорозведення, там же і встановлені їхні пам’ятники.  

Однією із кращих на Україні  вважається мінеральна вода “Біловодська”, створена на основі місцевих цілющих  джерел і не поступаючи, а часто  і перевищуюча по своїй якості багатьох зарубіжних аналогів. Вона експортується  по багатьох зарубіжних країнах.

Заповідні Кременецькі ліси – самі найбільші масиви на півдні лівобережної України, які займають 35.5 тис. га. Складається з 15-ти урочищ, де голубі озера та болота розташувалися. Знаходиться на відстані близько 140 км. від Луганська. Кременецькі ліси здавна славилися своїм корабельними соснами та могутніми дубами. По свідченням, звідси за часів Петра 1 переправлялась по річкам деревина для  будівництва військових та торгівельних кораблів на Воронезькому судноверхв’ї. Спеціалісти відмічають хороший стан ліса: він густий і компактний. Але лише третя частина його – природного походження. Тут проростає близько 60 видів дерев і кущів.[7]