Вища освіта та Болонський процес

      У 2004–2005 н. р. проведено Міжнародну науково-практичну  конференцію

      "Єдиний  економічний простір: сутність, проблеми  та механізми реалізації", ряд кафедральних конференцій, круглих столів, диспутів щодо інтеграції України в європейський освітній простір. 12–13 травня 2005 р. пройшли треті Ірпінські міжнародні педагогічні читання "Проблеми гуманізації навчання та виховання у вищому закладі освіти", на яких широко висвітлювалась проблема входження України у Болонський процес.

      Робота, проведена персоналом вузу на фінансовому  факультеті, показує, що використання модульної форми організації  навчання позитивно впливає на інтенсифікацію навчального процесу, систематизацію засвоєння навчального матеріалу, підвищення мотивації та відповідальності студентів та курсантів за результати навчання, забезпечення стабільного психологічного стану студентів, курсантів завдяки проведенню наскрізного контролю та складання семестрових екзаменів за особистим бажанням з метою підвищення отриманої підсумкової оцінки, або в разі отримання незадовільної оцінки за результатами модульного контролю.

      Водночас  проміжні результати експерименту показали ряд проблем, протиріч, недоліків, над якими в даний час працює весь науково-педагогічний персонал. Основна увага звертається на такі питання: 1) розробка нового покоління науково-методичного забезпечення навчальних дисциплін, в т. ч. методичне забезпечення дистанційної форми навчання (модульні програми та модульні технології викладання курсів); 2) удосконалення організації індивідуальної та самостійної роботи студентів та курсантів; 3) розробка нових засобів контролю знань (в тому числі за допомогою ПЕОМ); 4) робота над зменшенням аудиторного навчання викладачів та студентів для збільшення часу на консультування та контроль за виконанням самостійних, індивідуальних занять; 5) посилення вивчення студентами іноземних мов, враховуючи можливість навчання за кордоном, участі в міжнародних семінарах, конференціях; 6) укрупнення навчальних дисциплін з метою уникнення дублювання змісту та зменшення кількості дисциплін, кількості годин менше одного кредиту; 7) розробка структурно-логічних схем, яка дозволить визначити певну послідовність у вивченні тих чи інших дисциплін, розподіл навчального часу на певні етапи; 8) забезпечення бібліотеки іноземною літературою з метою використання її в навчальному процесі та ін.

      Підвищення  рейтингу знань студентів і курсантів  може бути досягнуто за умов успішного вирішення комплексу питань, які потребують нового бачення і переосмислення багатьох проблем як на рівні держави, вищої школи, так і безпосередньо університету.

      З метою організації проведення педагогічного  експерименту щодо запровадження кредитно-модульної системи організації навчального процесу у Національній академії ДПС України наказом № 809 від 29.04.2005 року "Про проведення педагогічного експерименту" прийнято рішення з 1 вересня 2005 року на всіх факультетах денної форми навчання запровадити кредитно-модульну систему організації навчального процесу.

      Згідно  з наказом ректора № 640 від 05.04.2005 р. "Про підготовку та випуск інформаційних  пакетів", вищий навчальний заклад повинен мати три основних елемента ECTS: інформаційний пакет; договір  про навчання між студентами і вищим навчальним закладом; академічну довідку оцінювання знань за системою ECTS. Завідуючим кафедрами (за виключенням кафедри військового факультету) доручено розробити і затвердити в установленому порядку робочу програму для кожної дисципліни з урахуванням кредитно-модульної системи організації навчального процесу.

      Зважаючи  на необхідність підвищення рівня знання іноземних мов, було відкрито курси  вивчення іноземних мов для професорсько-викладацького  складу, працівників та студентства. Протягом 2004–2005 н. р. в рамках проведення курсів з англійської та німецької мови для співробітників було створено 7 груп, які відвідують понад 100 чоловік. Проводяться також платні курси та додаткові заняття для студентів з польської, французької, англійської та німецької мов. Працює клуб знавців англійської мови серед студентів "Top Success", членами якого є 25 студентів. Починаючи з вересня 2005 р. планується впровадження навчання студентів англійській мові за програмою "British Council" для професійного спілкування.

      В березні 2005 р. було проведено тестування 73 студентів та 2 аспірантів (комп'ютерний  варіант TOEFL). В результаті студенти з найкращими результатами були рекомендовані  до участі в міжнародних освітніх програмах. В середині травня 2004 р. було проведено тестування 31 особи науково-викладацького складу на предмет володіння ними іноземними мовами, кращі з них рекомендовані до участі в міжнародних програмах обміну. Спільно з Британською Радою в Україні та кафедрою іноземних мов 8 грудня 2004 р. проведено міжвузівський науково-методичний семінар "Сучасні інноваційні технології у викладанні іноземних мов".

      У 2004 р. в підрозділах МЗС України  стажування проходили 9, у 2005 р. – 5 студентів.

      Налагоджено співпрацю відділу міжнародних  зв'язків з Департаментом міжнародного співробітництва та європейської інтеграції Міністерства освіти та науки. Досягнута домовленість про можливість участі вузу в програмах навчання у закордонних навчальних закладах, починаючи з 2005 року.

      На 2005–2006 н. р. урядом Республіки Польща оголошено черговий, третій, тур Стипендіальної програми, яка була розпочата у 2003 році, для молодих науковців ряду країн Європи та Азії, в тому числі України. Стипендіальна програма призначена для молодих науковців у наступних галузях: міжнародні стосунки, історія, політологія, соціологія, етнологія, культурознавство, суспільна психологія, адміністрація та управління.

      Підписано угоду з Вищою школою обліку та комерції м. Познань (Польща); налагоджується співпраця з університетом ім. М. Складовської-Кюрі (м. Люблін, Польща); тривають переговори з Податковою академією Південно-Африканської Республіки.

      Постійно  здійснюється пошук та моніторинг міжнародних  освітніх програм. Програми, за якими оголошено конкурс: ДААД (ФРН), "Програма обміну майбутніми лідерами". Американської асоціації міжнародної освіти, освітня програма Фонду ім. Фулбрайта для випускників вищих навчальних закладів (США), Британська стипендія для післядипломної освіти у Великобританії, Магістерська та кандидатська програми ім. Едмунда Маскі Департаменту з питань культури та освіти США та Ради наукових досліджень та обмінів (США), Євразійська програма обміну студентів Департаменту з питань культури та освіти США та Ради наукових досліджень та обмінів (США). Викладачем кафедри "Економіка підприємства" Паєнтко Т.В. подана заявка на участь у літній школі IREX.

      Досягнуто наступних результатів щодо співробітництва  з вищими навчальними закладами  ЄС: укладено меморандум про співробітництво між Національною академією ДПС України та Європейським колегіумом польських і українських університетів; підписано угоду про наукове і навчальне співробітництво між університетом та Вищою школою адміністрації та управління в Пшемишлі (Польща), налагоджено партнерські стосунки з Женевським університетом. 
 
 
 

      2. Основні завдання та принципи створення зони Європейської вищої освіти.

    Болонською  декларацією визначено шість  основних цілей створення єдиного  європейського простору вищої освіти:

    1. Впровадження зрозумілої і стандартизованої системи освітніх ступенів. Це необхідно для підвищення конкурентоспроможності європейської вищої освіти і полегшення працевлаштування випускників європейських університетів.

    2. Поділ вищої освіти на два етапи - доступеневу (udergraduate) та післяступеневу (graduate). За основу була прийнята система освіти, що давно використовується у Великобританії і США: бакалавр - магістр.

    Перший  етап повинен мати тривалість не менше  трьох років і завершуватися  отриманням диплому бакалавра, при цьому випускник повинен мати закінчену вищу освіту і можливість претендувати на роботу на відповідних посадах.

    Другий  етап вищої освіти передбачає отримання  студентом більш продвинутого рівня  знань у якій-небудь вузькій спеціалізації. Тривати він повинен один - два роки і закінчуватися здобуттям ступеня магістра (або доктора).

    3. Запровадження єдиної системи обліку трудомісткості навчальних програм з використанням залікових одиниць - кредитів. За основу була прийнята Європейська система переведення і накопичення кредитів (European Credit Transfer and Accumulation System, ECTS). Кредитна система необхідна, в першу чергу, для оцінки рівня підготовки студента при переводі з ВНЗ до ВНЗ.

    4. Забезпечення мобільності студентів і викладачів, тобто створення для них можливостей продовжувати освіту (або роботу) в іншому європейському ВУЗі.

    5.Забезпечення високих стандартів вищої освіти в Європі, незалежних від національних урядів. Розробка стандартизованих критеріїв і методик оцінки рівня освіти.

    6. Підвищення привабливості європейської вищої освіти, в тому числі за рахунок міжуніверситетської співпраці, забезпечення мобільності студентів і сумісних програм навчання, проведення наукових досліджень і практичної підготовки.

      Болонська декларація висуває завдання домогтися, щоб вчені ступені мали відповідати європейському ринку праці, а отже, бути свідоцтвом кваліфікації при працевлаштуванні в галузі діяльності, за якою здобута освіта. Класифікація ступенів та кваліфікацій має важливе значення, тому що їх присвоєння свідчить про важливі перехідні рубежі від системи освіти до ринку праці у межах конкретної країни.

      Країни-учасниці Болонського процесу домовилися в межах своєї компетенції  та поважаючи відмінності у культурі, мові, національних освітніх системах, а також автономію університетів проводити політику міжурядового співробітництва із залученням європейських неурядових організацій, що функціонують у сфері вищої освіти.

      Учасники  Болонського форуму схвалили двоетапну систему вищої освіти, зазначаючи, що введення подібної системи бажане і в інших європейських країнах.

      Двоетапна система вищої освіти запроваджується  на основі двох ключових навчальних циклів: незакінчена вища (додипломна) освіта і закінчена вища (післядипломна) освіта, причому тривалість першого циклу – не менш трьох років.

      Вчений (академічний) ступінь, що присвоюється по завершенні першого циклу, на європейському  ринку праці має сприйматися  як відповідний рівень кваліфікації. По завершенні першого циклу вищої  освіти присвоюється вчений (академічний) ступінь бакалавра.

      Кінцевим  результатом другого циклу навчання на протязі 1-2 років має бути вчений (академічний) ступінь магістра, як у багатьох європейських країнах. Навчання на другому циклі йде за індивідуальними програмами, у складанні якої активну участь беруть студент та науковий керівник.

      При здобутті вченого ступеня мають  видаватися стандартизовані Додатки  до дипломів, які містять детальну інформацію про навчання, призначену для навчальних закладів і потенційних роботодавців.

      Головними функціями Додатку до диплома є:

1. гарантування його володарю визнання роботодавцями набутих ним знань і вмінь;
2. зазначення можливості, яку надає отримана кваліфікація щодо доступу до подальшого академічного чи професійного навчання;
3. інформування щодо подробиць, які стосуються прав випускника вищого навчального закладу, відносно його професійного статусу.

      Практика  показує, що далеко не всі форми дипломів добре виконують це завдання. Причиною цього фахівці вважають надто  малу кількість інформації, яку містить диплом. Термін диплом має тут розширене значення, оскільки йдеться про довільні освітні документи атестаційного плану (освітні кваліфікації).

      Класифікація  ступенів та кваліфікацій має важливе  значення, тому що їх присвоєння свідчить про важливі перехідні рубежі від системи освіти до ринку праці у межах конкретної країни.

      У контексті Міжнародній Стандартній  Класифікації Занять (МСКЗ-88) “кваліфікація” визначається як здатність робітника виконувати конкретні завдання та обов’язки у рамках певного виду діяльності. Вона має наступні два параметри:

1. рівень кваліфікації, який визначається складністю і об’ємом завдань та обов’язків, що виконує робітник;
2. кваліфікаційна спеціалізація, яка визначається певною галуззю потрібних знань.

      У сфері праці “кваліфікація” визначається як рівень підготовки, ступінь придатності до якого-небудь виду праці. При цьому підкреслюється, що: