Урбанізація. Її соціальна суть та екологічні наслідки

Для міського ландшафту важливим є наявність іонів, що містяться  в повітрі, - аероіонів з позитивними  чи негативними зарядами і різними  масами. Найбільш сприятливий вплив  на навколишнє середовище від легких негативних іонів. Молекули диму, водного  пилу, пару, що забруднюють повітря, несуть, як правило позитивні заряди. Кількість легких іонів в одному куб. дециметрі повітря над лісами складає 2000-3000, у міському парку - 800, в промисловому районі -200-400, в закритому  багатолюдному приміщенні - 25-100.

Незважаючи на переваги міського життя, міське середовище для людей  є штучним і відірваним від  природного, в якому тисячоліттями  проходило їх життя. Штучне міське середовище шкідливо впливає на здоров'я населення  через забруднення атмосферного повітря, дефіцит сонячного проміння, якість питної води, а також скупченість населення, недостатність зелених насаджень тощо. Небезпеку для здоров'я людей у місті становлять шумові, вібраційні навантаження, транспортні проблеми, вплив електричних, магнітних, електромагнітних, іонізуючих випромінювань. Тому в міському середовищі треба всіма засобами відтворювати природні умови за рахунок озеленення, штучних водоймищ, запобігати забрудненню повітря; водних ресурсів, ґрунтів, збільшуючи "життєвий" простір.

Такі "переваги" міського життя сприяють виникненню хвороб та їх швидкому розповсюдженню з-за високої  щільності населення. Через це збільшується захворюваність та смертність населення, формуються патології у дітей. Всі  ці фактори вивчає демографічна екологія. Демографія (гр. демос - народ, населення та гр. графо - писати) - наука про народонаселення, його структуру, просторово-часові та якісні, кількісні характеристики - статеві, вікові, майнові. Демографія - розділ соціології, але він дуже тісно пов'язаний з екологічними проблемами, тому і кажуть про соціальну екологію. Основу демографії складають біологія (біологія людини), географія, антропологія.

Висновок

Приблизна рівність потенціалів  адміністративно-територіальних одиниць  певного рівня вирівнює можливості щодо сталого їх розвитку, а також  складність завдань місцевого самоврядування. Цілком зрозуміло, що значення кожної окремо взятої характеристики векторного простору адміністративно-територіальних одиниць можуть суттєво різнитися  між собою. В одній може переважати трудовий потенціал, в іншій - природний, ще в іншій - земельний. Така різноманітність  зумовлює відмінність напрямів їх функціонування та важливість гармонійного розвитку держави загалом.

Ті форми розселення (у  т. ч. урбанізованого), які забезпечуватимуть  ефективніше з соціальної, екологічної  та економічної сторони використання, матимуть більшу перспективу. Просторовий  потенціал держави доволі рівномірно розподілений її територією. З аналізу  випливає, що найвищу ефективність його використання забезпечують адміністративно-територіальні  утворення з системою міського розселення без надвеликих міст. Якщо виходити з фактора природних умов, зокрема  наявності лісових масивів, то найбільш перспективними для розвитку міст є  території лісостепу. У центрі держави  знаходяться найцінніші сільськогосподарські території, тож постає завдання зберегти їх аграрний характер. Активізація  робіт з поліпшення екологічного стану в містах, наявність обмежень та вищої вартості землі, розукрупнення  промисловості та інші явища прискорюють  процес деконцентралізації виробництва, а відповідно - зменшення ролі великих  міст у державі.

Список використаної літератури

1. Безуглий В. Економічна і соціальна географія зарубіжних країн: навчальний посібник/ Віталій Безуглий. - К.: Академія, 2007. - 703 с.
2. Голиков А. Вступ до економічної і соціальної географії: Підручник для студ. вуз./ Артур Голиков, Ярослав Олійник, Анатолій Степаненко. - К.: Либідь, 1997. - 318 с.
3. Зінь Е. Регіональна економіка: навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів/ Едуард Зінь; М-во освіти і науки України. - 2-ге видання. - К.: Професіонал, 2008. - 524с.
4. Карпінський Ю. Аналіз проблем сучасного стану адміністративно-територіального устрою України // Реформа для людини : зб. матеріалів про шляхи реформи в Україні. - К.: Секретаріат КМ України, 2005. - С. 57-75.
5. Клюшніченко Є.Є. Соціально-економічні основи планування та забудови міст / Є Є. Клюшніченко. - К.: УАА, НДПІ містобудування, 1999. - 348 с.
6. Осітнянко А.П. Планування розвитку міст : моногр. / А.П. Осітнянко. -К.: КНУБА, 2001. - 460 с.
7. Плешкановська А.М. Фуркціонально-планувальна оптимізація використання міських територій / А. М. Плешкановська. - К.: Ін-т урбаністики, 2005, - 190 с.