Сутність та економічні наслідки монополії

Головна ціль цього втручання  полягає в захисті і зберіганні вільної конкуренції, якої загрожують монопольні тенденції. Конкретно можна  сформулювати такі цілі: обмеження  монополій, підтримка і сприяння малому бізнесу, захист прав споживача.

Існують дві основні форми  боротьби з монополіями:   попередження створення монополій; обмеження  використання монопольної влади.

Для проведення антимонопольної  політики держава створює антимонопольні служби, основною задачею яких є  контроль монополістичних тенденцій  у країні. Антимонопольні служби не є частиною законодавчої влади, але  їхня компетенція дозволяє їм виконувати дорадчу функцію. Подібні організації  не мають права діяти авторитарними  методами, наприклад, закривати підприємства. Але вони можуть змусити підприємство, що домінує на ринку, відновити постачання продукції тому одержувачу, якому  в цих постачаннях було противозаконно відмовлено. Усе їхні рішення обов'язкові для виконання. У противному випадку  накладаються грошові штрафи, передбачені  законодавством за порушення антимонопольного закону. При цьому необхідно відзначити, що всі рішення антимонопольної  служби повинні підлягати перевірці  державними судами[4, c. 68-69].

Крім здійснення процесу  демонополізації антимонопольна служба покликана боротися зі зловживаннями. Така боротьба може бути ефективної тільки при активній участі споживачів. Тому широкі маси населення повинні розуміти практичне значення антимонопольної  політики в повсякденному житті. Допомогти в цьому повинна  насамперед преса й інші засоби масової  інформації. Пресі повинно даватися право на відповідне повідомлення, але лише в об'єктивній і чесній формі, без якийсь дискредитації. Кожна  антимонопольна служба повинна мати співробітника для зв'язку з пресою, що повідомляє про діяльність служби і коментує її.На Україні єдиною монопольною службою держави, крім самої держави, є Антимонопольний  комітет України, про функції  і задачі котрого вже було сказано  вище.

Безумовно, від проведення антимонопольної політики в теперішніх важких економічних умовах України  чудес очікувати не припадає. Але  дуже важливо, щоб проведення антимонопольної  політики завоювало довіру і підтримку  населення, щоб люди знали, що вони можуть звернутися в антимонопольні служби зі своїми проблемами. Необхідно переконати людей, що вільна конкуренція є добром для усіх.

Отже, українським законодавцям треба працювати в заданому напрямку, враховуючи іноземний досвід, а також  розробити свої нові методи боротьби зі зловживаннями монопольним становищем, а також недопущенням та попередженням  створення монополій[13, c. 59-6

Висновки

За “Оксфордським словником  для ділового світу”, монополія  – “Володіння торгівлею товарами чи послугами, або контроль над нею, який здійснює продавець чи продуцент”. Серед численних видів монополій  їх можна звести до трьох основних: прирізної, адміністративної і економічної.

Сучасна економічна теорія розглядає також кілька видів  монополістичних етапів: чиста монополія, олігополія, монопсонія, олігопсонія.

Взагалі слово “монополія”  зазвичай асоціюється лише з негативними  наслідками для суспільства, але  є певні види монополій, усунення яких лише зашкодить прогресу суспільства, тому держава не лише не усуває їх, а  навпаки, сприяє їм. Це монополія на результати винахідництва, іншу творчу діяльність, а також на використання товарних знаків.

До завоювання підприємцями монопольного становища на ринку  ведуть такі основні шляхи, як конкуренція  виробництва і централізація  виробництва і капіталу.

Умови й особливості виникнення монополій безпосередньо пов'язані  з рядом умов, за якими монополія  існує. Серед них: відсутність досконалих замінників, відсутність можливості вільного входу на ринок (в галузь), тобто наявність вхідних бар'єрів (наявність у підприємств–монополістів патентів на продукцію чи застосовувану  при її виробництва технологію; існування  державних ліцензій; контроль монополістом джерел необхідної сировини чи інших  спеціальних товарів; наявність  значної економії на масштабі і т.д.). Монопольного становища на ринку  фірма може досягти за допомогою  заходів недобросовісної конкуренції (“грабіжницьке ціноутворення”, “бійцівська  марка”, “неціновий грабіж” і т.д.).

Ще одним поширеним  шляхом досягнення монопольного становища  є змова між кількома великими фірмами.

Процес монополізації  економіки має як позитивні так  і негативні наслідки, проте ніхто  не заперечує, що недоліків у монополії  значно більше, і перший з них  – практика встановлення монопольних  цін, такі ціни створюють додаткові  прибутки монополістам, а покупці  змушені купувати товари за цінами вищими, ніж за умов конкурентного  ринку. Існує й така точка зору, що монополія веде до гальмування  науково-технічного прогресу.

Щоб запобігти деяким з  цих негативних наслідків, держава  змушена проводити антимонопольну політику, до складу якої входить видання  актів, законів, обмеження сфер впливу монополістичних об’єднань. Основними  обов’язками держави у її діяльності щодо проведення антимонопольної політики є створення антимонопольного законодавства, яке б регулювало діяльність вже  існуючих монополій, а також прийняття  законів, які б не допускали антиконкурентних дій, а також передбачали відповідальність за недобросовісну конкуренцію.

Формування антимонопольної  політики держав світу почалося з  того, що навколо них формувалась  негативна громадська думка, яка  вимагала захисту споживачів від свавілля монополістів, обмеження діяльності останніх.

Необхідність антимонопольного законодавства та практики зарубіжних країн не викликає сумнівів, адже досвід України в цій галузі вимірюється  в 6-10 років, в той час як багато інших держав працюють в цій сфері  вже десятки років.

Українським законодавцем треба  працювати, враховуючи іноземний досвід, а також розробити свої нові методи боротьби зі споживанням монопольним  становищем, а також недопущенням та попередженням створення монополій.

Список використаної літератури

1. Закон України “Про Антимонопольний комітет України”.
2. Закон України “Про захист від недобросовісної конкуренції”.
3. Закон України “Про обмеження монополізму та недопущення недобросовісної конкуренції у підприємницькій діяльності”.
4. Архангельський Ю. Чи є шкода від монополії? //Економіка України. - 2006. - № 11. - C. 62-69
5. Биконя С. Ф. Поведінка монополій в умовах перехідної економіки/ //Актуальні проблеми економіки. - 2005. - № 5. - C. 4 - 14.
6. Борисенко З.М. Основи конкурентної політики: Підручник/ З.М. Борисенко, 2004. - 697с.
7. Гальчинський А.С. Основи економічних знань: Навч. посібник для учнів ліцеїв, гімназій та середніх загальньоосвітніх закладів/ А.С. Гальчинський, П.С. Єщенко, Ю.І. Палкін, 2002. - 543с.
8. Економічна теорія: Посібник для вищої школи/ Ред. Є.М. Воробйов, 2003. - 704с.
9. Косік А.Ф. Мікроекономіка: Навч. посібник/ А.Ф. Косік, Г.Е. Гронтковська, 2004. - 415с.
10. Кравченко Ю. Природні монополії в економіці України //Економіст. - 2005. - № 12. - C. 46-48
11. Крупка М.І. Основи економічної теорії: Підручник/М.І. Крупка, П.І. ОстроверхБ С.К. Ревевчук Б. 2005. - 344с.
12. Кулішов В.В. Мікроекономіка: основи теорії і практикум: Навч. посібник/ В.В. Кулішов, 2004. -331с.
13. Лагутін В. Шкода від монополії і користь від конкуренції: чи все так просто? //Економіка України. - 2007. - № 4. - C. 55-61
14. Мініна О.В. Мікроекономіка: Навчальний посібник для студ. вищих навч. закладів/ О.В. Мініна, О.Я. Базілінська, 2004. - 350с.
15. Мочерний С.В. Основи економічних знань: Підручник/ С.В. Мочерний, 2002. -312с.
16. Пономаренко О.І. Сучасний економічний аналіз: У 2 ч.: Навч. посібник. Ч. 1: Мікроекономіка, 2004. - 262с.
17. Стадницький Ю. Причини виникнення та існування природних монополій //Актуальні проблеми економіки. - 2003. - № 10. - С.25-40.
18. Стратегія економічного розвитку України: Наук. зб/Ред. О.П.Степанов. Вин. 2(9), 2002. - 567с.
19. Супрун В. Проблеми державного регулювання природних монополій в Україні: розвиток та перспективи //Актуальні проблеми економіки. - 2003. - № 12. - С.20-25.
20. Филюк Г. Соціально-економічні наслідки монополії: теоретичний і практичний аспект //Економіка України. - 2008. - № 1. - C. 30-41
21. Шаповал В.М. Економіка підприємства: Навчальний посібник/ В.М. Шаповал, Р.Н. Аврамчук, О.В. Ткаченко; Ред. В.А. Ткаченко, 2003. - 288с.