Суспільні блага та державне регулювання їх виробництва

Потреби суспільства  в благах генетично й історично  – першопричина людської діяльності, але разом з тим вони є і результатом цієї діяльності. 

Діяльність  це спосіб існування суспільства. Так  само як і рух - це спосіб існування матерії наприклад. Кожний з нас підкоряється закону потреб в тих чи інших благах сам і не розуміючи цього, тому, що наші потреби будують сьогодення і майбутнє. Такі потреби створили й історію. Це звучить занадто різко, але це істина. Щоб зрозуміти це досить задуматися про причини своїх дій, я вже не говорю про первинні потреби, я маю через вищі потреби, тому що багатий підприємець виявляється може жити і на мільйонну частку своїх доходів. Але ж ні, він заробляє все більші суми грошей. Це та ж діяльність, першопричиною якої є потреби, що у даному випадку вступають на ще більш високий рівень – азарт, гонка, як у спорті.  

Створюється враження, що абсолютно усе залежить від  наших потреб. Це так. Людина еволюціонувала і стала «хазяїном світу» завдяки  своїм потребам.    Зараз в Україні відбувається переведення благ суспільного споживання переважно на фінансування за рахунок коштів їхніх окремих споживачів. Той факт, що виробництво деяких благ переходить на приватне, змішане фінансування, не може розглядатися як зміна статусу блага з суспільного на благо приватного споживання. Але у кожному разі невиправдане звуження фінансової основи важливої для усього суспільства продукції може сприяти її зменшенню, повній ліквідації. Для запобігання таким процесам треба жорстко окреслити коло суспільних благ, які життєво необхідні Україні.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Буздуган Я. Виробництво та організація системи суспільних   благ //Підприємництво, господарство і право. - 2007. - № 12. - C. 115-116.  

2. Зятковський  І. В. Фінансове забезпечення  бюджетних установ в умовах  реорганізації сфери виробництва  суспільних благ //Фінанси України. - 2006. - № 1. - С.13-23.   3. Мікроекономіка : підручник / Катерина Базилевич, Анжела Ігнатюк, Сергій Слухай ; ред. : Віктор Базилеч. - К. : Знання, 2007. - 677 с.            

 4. Мортіков В. Суспільні блага та економічна політика //Україна: аспекти праці. - 2007. - № 2. - C. 29-32.                                                                            

5. Мортіков В. В. Фінансування створення суспільних благ //Фінанси України. - 2005. - № 10. - С.76-82.        

6. Мортіков В. До питання про сутність локальних суспільних благ //Економіка України. - 2007. - № 3. - C. 68-73.

7. Мікроекономіка – конспект лекцій (КНЕУ) . [Електронний ресурс].  – Режим доступу: http://books.br.com.ua/themes/394/400.

8. Маршалл А.  Принципы экономической науки. Т.1. – М.: Прогресс, Универс, 2003.

9.Сутність, функції і роль ринкового регулювання: головні суперечності і неспроможності ринку [Електронний ресурс].  – Режим доступу: http://www.academia.org.ua/?p=950

10. Сміт А.  Дослідження про природу і  причини багатства народів. –  М.: Соцекгиз., 2001.-с. 345.

12. Веріан Гел Р. Мікроекономіка: проміжний рівень . Київ.:Лібра, 2006.

13. Баранова  Л. Я., А. И. Левин, «Потребности. Доходы. Потребление». Москва: «ЭКОНОМИКА», 2001.-с.452.

14. Камаев В.  Д., «Экономическая теория». Москва: «ВЛАДОС», 2002.- с.354.

15.  Марченко  Т. А. «Потребность - как социальное явление». Москва, 2000.-с.411.

16.  Менгер  К. Основания политической экономии. Одесса 2003.- с.267.

17. Соловьев  Б. А. «Потребности. Рынок. Спрос». Москва, 2004.- с. 452.

18. Чепурин «Основы  экономической теории». Изд-е  4-е. Москва, 2000.-с.324.

19. Базилевич  В.Д .Мікроекономіка. Київ.:Знання, 2007.-с.367.

20. Веріан Гел  Р. Мікроекономіка: проміжний рівень . Київ.:Лібра, 2006.-с.427.

Індивідуальне завдання. Виграш споживача від суспільних благ або «проблема зайця»

Нерідко спроби вирішити проблеми виробництва суспільних благ на базі ринкових відносин обертається зростанням витрат. Одна з основних причин різкого підвищення трансакційних витрат - це «проблема зайця». 

«Проблема зайця» виникає тоді, коли один з економічних  суб'єктів може отримати вигоду від дії іншого і при цьому не оплачує її. Якщо благо суспільне, то ніхто з потенційних споживачів, не буде схильний оплачувати споживання подібного блага. Споживач, який оплатив суспільне благо, не отримує жодних переваг перед не заплативши. Виникає проблема: якщо неможливо потенційних "зайців" захистити від споживання суспільного блага, то як же змусити їх заплатити. Традиційний шлях вирішення проблеми - збільшити штат ревізорів контролерів, охоронців, ростуть судові витрати, вводитися система ліцензій.

Класичними прикладами виникнення проблеми "зайця" можна вважати  споживання таких суспільних благ, як: послуги громадського транспорту, комунального господарства. Винахідливість споживачів може значно збільшити перелік  подібних благ, а виробники останніх збільшують витрати, пов'язані зі спробою змусити примусово оплатити послуги.

Якщо в економіці досить чітко визначені права власності, і ринок прав функціонує ефективно, то трансакційні витрати будуть невеликі. Так, споживачі електроенергії, які  не бажають своєчасно оплачувати послуги, повинні знати, що у енергетичній компанії є право вимагати виконання умов договору і вдаватися до штрафних санкцій, які значно перевищують позитивні ефекти для «зайця». По суті це означає, що трансакційні витрати оплачуватиме споживач і йому стає вигідніше перейти до категорії сумлінних платників [14,с.136].

Але, з іншого боку, якщо в  економці порушується рівновага  на ринку прав (несвоєчасна виплати  заробітної плати, зниження якості або  значне підвищення цін на послуги, непередбачені договором), то це дає підставу споживачам суспільних благ відмовитися від їх оплати. Виникає конфлікт, що вимагає втручання держави.

Підводячи підсумок, можна  помітити, що необхідність виробництва  суспільних благ ставить перед економікою двояке завдання: як досягти економічно оптимального обсягу виробництва таких благ і при цьому мінімізувати трансакційні витрати при наявності "безбілетників".