Соціально-орієнтоване ринкове господарство: переваги та наслідки застосування

- обласної програми  молодіжного житлового кредитування  на 2002-2010 роки;

- обласної програми  патріотичного виховання громадян, формування здорового способу життя, розвитку духовності та зміцнення моральних засад суспільства;

- обласної програми  зайнятості населення; 

- обласної програми  підтримки молодих державних  службовців.

Сукупність державних  органів, що реалізують державну молодіжну політику в області, представлена структурними підрозділами обласної та районних державних адміністрацій та міськвиконкомів у справах сім’ї та молоді, службами у справах неповнолітніх та центрами соціальних служб для молоді. Для індивідуалізації в роботі з молоддю на селі в штати виконкомів сільських та селищних рад вводяться посади спеціалістів по роботі з молоддю.

З метою використання всіх можливостей молодіжного кадрового  управлінського потенціалу на державній  службі в області розроблено заходи щодо підготовки та залучення молоді до державної служби на 2003-2006 роки. Заходи спрямовані на формування та реалізацію кадрової політики на державній службі та службі в органах місцевого самоврядування через залучення до неї талановитої молоді, створення умов для зацікавленості останньої у державній службі, прозорості і неупередженості при прийомі та просування по ній.

Формування національної свідомості та патріотичне виховання  молоді.

З метою формування національної свідомості та патріотичного виховання  молоді, в області приділяється значна увага питанню допризовного навчання, військово-патріотичного та фізичного виховання молоді.

За військовими частинами, дислокованими на території області, закріплені загальноосвітні заклади. Проводяться спільні військово-спортивні заходи, на базових первинних осередках районних та міських організацій ТСОУ діють клуби „Майбутній воїн” , „Патріот”.

Традиційним стало проведення обласних спартакіад серед допризовної  та призовної молоді. Результатом  систематичної роботи в даному напрямку є перемога у 2003 році збірної команди області на Всеукраїнській спартакіаді з військово-прикладних видів спорту. Під час призовних кампаній проводяться дні призовника, урочисті проводи юнаків до лав Збройних Сил України.

Молодь бере активну участь у акціях „Дзвони пам’яті”, “З добрим ранком, ветеране!”, „Ветерани живуть поруч”. Нині в області проходить молодіжна естафета „Від обеліску до обеліску”, присвячена 60-річчю Перемоги у Великій Вітчизняній війні, в ході якої впродовж 2003 року упорядковано 270 меморіальних комплексів та могил загиблих воїнів.

Активно залучається  учнівська та студентська молодь до роботи по наданню допомоги ветеранам  Великої Вітчизняної війни, вдовам, інвалідам, іншим соціально незахищеним  верствам населення. Всього в якості волонтерів працюють 7200 юнаків та дівчат. Усі навчальні заклади Сумщини підтримують тісний зв’язок з радами ветеранів. [3]

З метою виховання  молоді на прикладах героїчного минулого українського народу, активізації роботи музеїв бойової слави навчальних закладів, в області проходить огляд - конкурс громадських музеїв „Свята спадщини”.

Для забезпечення працевлаштування пільгових категорій молоді, на підприємствах  області за поданням центрів зайнятості бронюються робочі місця. Щорічно проводяться  “Ярмарки вакансій”, метою яких є залучення підприємств та організацій області до роботи в сфері працевлаштування молоді, пошуку молодих перспективних кадрів, створення нових робочих місць.

З метою ширшого залучення  молоді до підприємницької діяльності, створення умов для ефективного розвитку молодіжного підприємництва щороку проводиться обласний конкурс бізнес-планів підприємницької діяльності. У 2004 році в ньому взяли участь 107 учасників. 

В області щороку проходить  Всеукраїнська акція „Молодіжні трудові загони”. У ВНЗ І-ІV рівнів акредитації, професійно-технічних, загальноосвітніх навчальних закладах області діяли трудові загони, ремонтні та виробничі бригади, які виконували роботи по підготовці навчальних закладів до нового навчального року, працювали на будівництві та виробничих підприємствах, залучались до робіт по збереженню та відтворенню довкілля. Всього в акції “Молодіжні трудові загони” взяло участь близько 10 тисяч молодих людей.

За умов реформування аграрного сектора сільська молодь об’єктивно стає основою формування класу фермерів, тому максимальне наближення консультативної допомоги з підприємництва до тих, кому вона потрібна, є запорукою розвитку аграрного сектора і соціального становлення сільської молоді. У 2003 році в області було організовано 19 виїзних консультативних пунктів, проведено 2 семінари з розвитку підприємництва серед сільської молоді.

З метою сприяння працевлаштуванню молоді, надання інформаційної консультативної  допомоги при управлінні у справах  сім’ї та молоді облдержадміністрації діє молодіжний центр праці. Протягом минулого року до молодіжного центру праці звернулося понад 300 молодих людей. Індивідуальні інформаційно-консультативні та навчальні послуги отримали 126 чоловік, групові – 105, колективні – 86. 180 чоловік забезпечено тимчасовим працевлаштуванням, 15 – працевлаштовано на постійну роботу.

Молодіжні центри праці  створені також при відділах у  справах сім'ї та молоді в містах Конотоп, Білопілля та Краснопілля.

З метою залучення  більш широких мас до молодіжного  підприємництва проведено семінари “Підтримка та розвиток молодіжного підприємництва”, семінар – тренінг для лідерів громадських організацій та студентського активу “Стратегії організації прийняття рішень. Написання проекту”.

Програма молодіжної житлової  політики в області на період до 2010 року розроблена відповідно до Указу Президента України Л.Д.Кучми від 29 березня 2001 року № 221 “Про додаткові заходи з реалізації молодіжної політики ”, розпорядження Президента України від 6 жовтня 1999 року “Про сприяння розвитку молодіжного житлового будівництва”, постанови Кабінету Міністрів України від 2 червня 2000 року №885 “Про організацію житлового кредитування населення України” та на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 29 травня 2001 року №584 “Про порядок надання пільгових довготермінових кредитів молодим сім'ям та одиноким молодим громадянам на будівництво і реконструкцію) житла”. [16]

Метою програми є забезпечення молоді житлом через кредитування та оптимальне використання незавершеного  будівництва.

Програма спрямована на:

- реалізацію державної  молодіжної політики України  у галузі житлового будівництва; 

- збільшення обсягів  індивідуального житлового будівництва  (реконструкції).

Обласна регіональна  програма молодіжного житлового  кредитування визначає порядок надання пільгових довготермінових кредитів молодим сім'ям та одиноким молодим громадянам на будівництво (реконструкцію) житла через Сумське регіональне відділення Державного фонду сприяння молодіжному житловому будівництву, включає низку засобів, які впливають на її виконання. Програми молодіжного житлового кредитування прийняті в містах: Суми, Лебедин, Глухів, Кролевець, Шостка, Середино-Будському, Ямпільському, Конотопському, Недригайлівському районах.

За час впровадження програми (1998 - 2003 рр.) та функціонування регіонального відділення Державного фонду сприяння молодіжному житловому будівництву було отримано коштів:

з державного бюджету  – 13844,8 тис.грн.;

з місцевих бюджетів – 2137,2 тис.грн.

За допомогою даного кредитування в 1999 – 2003рр. введені в експлуатацію 7 житлових будинків загальною площею 13,2тис.кв. м. Квартири отримали 223 молоді сім’ї. Видано кредити на будівництво житла 279 сім’ям. У 2003 році в Сумської області видатки на виконання заходів Державної програми забезпечення молоді житлом на 2002-2012 роки становили: з державного бюджету 3278403 грн., з місцевого – 234500 грн.

Одним з найважливіших  завдань соціальної політики є створення  такого економічного і соціального  середовища, яке б забезпечило  розвиток і використання свого потенціалу кожній соціальній групі, відтак і кожній людині.

 

 

3.3 Проблеми  соціального захисту населення  в сучасній ринковій економіці

 

Мета соціальної політики за сучасних умов полягає у вирішенні  суперечностей суспільного, соціального  розвитку, які гальмують процес формування соціально-орієнтованої економіки, становлення середнього класу, соціальної мобільності, утворення дійових механізмів соціального життєзабезпечення людини як головного суб’єкта соціального розвитку.

Соціальна політика повинна надати особливий захист й допомогу бідним і незахищеним групам, а також розв’язання або полегшення соціальних проблем, що їх можуть спричинити економічні обставини. Крім того, постійним прагненням соціальної політики має бути досягнення значних соціальних цілей, сприяння й посилення соціальної солідарності та загального добробуту населення. У ринковій економіці соціальна політика забезпечує ресурси, можливості та методи відвернення чи обмеження небажаних наслідків ринкової конкурентної діяльності. [7]

В світі дуже серйозно змінюється економічна, політична кон’юнктура, ідуть процеси, які раніше відбувалися  десятиліттями. Тому необхідно працювати  щодо розробки та затвердження річної державної програми соціально-економічного розвитку України і  інших основних напрямів соціально-економічного розвитку держави.

Програма буде мати зміст  і ефективність тільки тоді, коли готуватиметься урядом і прийматиметься Верховною  Радою до розгляду Державного бюджету  України, а не навпаки, як це часто  робиться, з тим, щоб уже Державний бюджет, спираючись на державну програму соціально-економічного розвитку, забезпечував ресурсну базу, виходячи з пріоритетів суспільства, держави, а не на основі лобіювання тих чи інших інтересів, як це часто, на жаль, буває в структурі бюджету.[6]

І тому дуже важливо, консолідуючи зусилля з Верховною Радою, удосконалювати цей механізм. Він, безумовно, позитивно впливатиме на системність, професійність рішень як законодавчої, так і виконавчої влади.

Створення нових робочих  місць, реальне зростання заробітної плати і пенсій, можливості виховувати дітей і впевнено дивитися в завтрашній день –

є головними напрямами  державної політики в економічній  і соціальній сфері.

В своєму виступі перед  учасниками парламентських слухань  Станіслав Гуренко,  голова Комітету Верховної Ради з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та інвестицій, підкреслив, що «такі питання, як реформа заробітної плати, пенсійне забезпечення, зайнятість населення, збалансованість попиту і пропозиції як на внутрішньому ринку, так і на ринку праці, - це якраз ті якісні складові, які повинні бути в основі державної соціальної політики, в тому числі її конкретних результатів. Я впевнений в тому, що невід’ємною складовою нашої взаємодії є подальше вдосконалення як законодавства, так і структури влади в Україні, включаючи адміністративну реформу. Ці питання стосуються соціального діалогу, підвищення ролі не тільки структури влади, а й суб’єктів економіки – роботодавців – за посилення соціального партнерства, відповідальності у вирішенні проблем не тільки зайнятості, а й розвитку населення.»

Тому Комітет Верховної  Ради готує цілу низку пропозицій, наприклад, професійний розвиток персоналу  на виробництві, внесення змін до закону України про зайнятість населення (мається на увазі недержавне пенсійне забезпечення, загальнообов’язкове, пенсійне страхування).

Більше того, коли формулюється державна політика з питань зайнятості, праці, оплати праці, то повинні чітко  розуміти, що мова йде не тільки при  соціальні стандарти. Мова йде про виховання моралі, духовності в суспільстві. Бо те суспільство, де немає критеріїв поваги, достойної оцінки чесної, кваліфікованої праці, ніколи не буде морально здоровим. В такому суспільстві ніколи не буде тієї консолідації, в основі якої є і справжній патріотизм, і вміння жити сучасними методами.

Щоб забезпечити прискорений  розвиток економіки України, приріст  ВВП має випереджати приріст  мінімальної заробітної плати і  фонду оплати праці установ, фінансованих з бюджетних коштів.

Тому, взявши як базу рівень мінімальної заробітної плати на 1 січня 2005p., треба щороку збільшувати її на 80% приросту ВВП у стабільних цінах за попередній рік. Щодо загальної тенденції у визначенні мінімальної заробітної плати та мінімальної пенсії, то слід законодавче закріпити, що мінімальна пенсія має становити 80% мінімальної заробітної плати й автоматично підвищуватися слідом за підвищенням останньої. Тоді, за випереджаючого зростання доходної частини бюджету порівняно із зростанням витрат на оплату праці та соціальні програми, в його видатковій частині постійно збільшуватиметься сума коштів, яку можна буде направити на фінансування фундаментальних і прикладних досліджень, науково обґрунтованих програм відродження промислового й аграрного комплексів країни.

Виступаючи на Майдані  Незалежності в день інавгурації, новий  Президент України В. Ющенко від  імені його влади зобов’язався побудувати в Україні демократичне, солідарне, самоврядне, заможне, культурне, моральне суспільство. Далі він сказав: «Наш шлях у майбутнє – це шлях, яким іде Об’єднана Європа. Ми з її народами належимо до однієї цивілізації, поділяємо одні цінності». У тому якраз і проблема, що українське суспільство належить до слов’яно-православної цивілізації, а не до західної. Воно по-іншому ставиться й до такої цінності, як ринок. Тієї ролі, яку він відіграє на Заході, в Україні він не мав, не має і, очевидно, не матиме. Здобутки в його організації і стали б внеском України у розвиток землян.

 

 

 

Висновок

 

Всі соціальні проблеми в державі можна вирішити тільки на основі конкурентоспроможної ефективної економіки, працюючого виробництва, збільшення кількості нових робочих місць. Там, де втрачається зв’язок між виробництвом і соціальними обіцянками влади, розпочинається дуже жахливий соціально-політичний популізм з відповідними наслідками: руйнування умов розвитку економіки,  довіри людей до влади.