Методи економічного аналізу підприємств

Автор: Пользователь скрыл имя, 23 Декабря 2011 в 18:19, курсовая работа

Краткое описание

Ме́тод економі́чного ана́лізу — це науковий спосіб вивчення, становлення та розвитку господарських явищ і процесів. Він є сукупністю прийомів й способів дослідження господарської діяльності будь-якого економічного об'єкта шляхом виявлення та визначення взаємозв'язку і змін його параметрів, кількісного та якісного вимірювання впливу окремих факторів й їх сукупності на ці зміни.

Оглавление

Теоретична частина
Методи економічного аналізу підприємств
Диференційний метод……………………………………….2
Метод ланцюгових підстановок……………………………4
Метод абсолютних різниць………………………………….6
Метод відносних різниць …………………………………..7
Інтегральний метод …………………………………………8
Індексний метод у фактичному аналізі…………………..13
Практична частина………………………………………………….23
Список використаної літератури……………………………

Файлы: 1 файл

Курсак вариант 3.docx

— 286.05 Кб (Скачать)

       Розчленування складних явищ на більш прості або складові здійснюється за такими основними напрямами: утворювальними факторами, якісними ознаками, підрозділами та часом. При проведенні аналізу тією або іншою мірою деталізуються всі загальні показники, які характеризують діяльність підприємства. Проте це не означає, що в кожному випадку проводиться глибока деталізація за кожним показником або фактором. З метою зменшення трудомісткості аналізу застосовують принцип головної ланки, який дає змогу із всієї сукупності інформації виділити найбільш важливу, яка і піддається достатньо глибоків деталізації. Насамкінець слід зауважити, що деталізація є не що інше, як одна із форм прояву аналітичного методу.

       3. Порівняння

       Якісну  оцінку предметів і явищ можна  дати за допомогою порівняння. Порівняння - це метод, за допомогою якого предмет (явище), що вивчається, характеризується через співвідношення, вимірювання, зіставлення з іншими одноякісними предметами (явищами). Звичайно, порівняння проводять з відомими предметами, які виконують роль еталонів певних властивостей, або ознак. Такими еталонами  можуть бути норми, нормативи, планові  показники, ціни, середні дані тощо.

       У практиці економічного аналізу використовують різні види порівнянь. Найчастіше застосовують порівняння з поточними і перспективними планами, з фактичними показниками  за минулий період, з показниками  споріднених підприємств, з найвищими  показниками в галузі, із середніми  показниками, з показниками підприємств  інших країн тощо. Порівняння може проводитися по абсолютних, відносних і середніх величинах.

       Вибір об'єкта для порівняння дуже впливає  на кінцеві оцінки. Тому для зіставлення  треба брати такі об'єкти, які  б дали змогу зробити глибоку  і зважену оцінку предмета або  явища, що вивчаються.

       Порівняння  може дати позитивні результати за умови, що порівнюються предмети, явища, показники, які можна зіставити. Тому порівнянність - одна із суттєвих проблем економічного аналізу. Щоб  показники були порівняними, застосовують такі допоміжні прийоми:

       Нейтралізація цінового фактора (перерахунок показників обсягу в однакову оцінку);

       Нейтралізація можливих кількісних відмінностей (різні  обсяги виробництва);

       Нейтралізація відмінностей в структурі (наприклад, розрахунок індексів фіксованого складу);

       Використання  при порівнянні однакових періодів часу;

       Розрахунок  порівнюваних показників за єдиною методикою;

       Виключення  інших відмінностей в умовах роботи кількох підприємств.

       4. Моделювання

       Для вивчення складних явищ застосовують метод моделювання, за яким будують  зменшені предмети або умовні подоби (образи), що замінюють у нашій  уяві дійсні предмети або явища.

       Моделі  можуть бути матеріальними (фізичними) та абстрактними. Серед останніх слід розрізняти описові (словесні), графічні та математичні. За допомогою моделей  досліджують сутність предметів  і явищ найбільш простим, а подекуди і найбільш дешевим способом. Моделі дають змогу зосередити увагу  дослідників на найсуттєвіших характеристиках  предметів або явищ, сприяють швидкому накопиченню необхідних знань за різних умов роботи. Моделювання добре  поєднується з іншими методами і  технічними прийомами. 

       5. Балансовий метод

       Цей метод уперше набув поширення  як науковий у бухгалтерському обліку. Потім його поступово стали застосовувати і в інших науках. Так, у СРСР балансовий метод був головним в плануванні.

       Використання  балансового методу грунтується  на обмеженості, кінцевості величини матеріальних ресурсів і жорстких взаємозв'язках  між окремими елементами сукупності, які при цьому виникають.

       У процесі аналізу в курсі вивчають баланс товарної продукції, усілякі  баланси окремих відхилень, узгодженість дії факторів. Проте особливо часто  застосовують сальдовий метод як різновид балансового методу. За цим  методом можна визначити величину останнього фактора, якщо вже відомі сумарний вплив усіх інших (крім нього) факторів і загальна зміна результативного  показника. Сальдовий метод доречно  використовувати там, де прямий розрахунок впливу будь-якого фактора є технічно складним або незручним і інших  міркувань (занадто трудомісткий тощо).

       Проте слід дуже обережно користуватися цим  методом, оскільки будь-який прорахунок на попередніх етапах автоматично призводить до помилки на останній стадії розрахунку. До речі, ця помилка має системний характер і зберігає загальний баланс показників або факторів.

       6. Елімінування

       Якщо  на аналізований показник впливають  кілька факторів, потрібно встановити роздільний вплив кожного з них. Для цього застосовують спеціальний  метод - елімінування (від латинського  слова eliminare - виключати, усувати). Суть цього методу полягає в тому, що, абстрагуючись від взаємовпливу факторів, послідовно розглядається  вплив кожного фактора на результативний показник за незмінності інших факторів.

       7. Статистичні методи

       Серед статистичних методів, використовуваних в аналізі, чільне місце посідає  табличний метод.

       Таблиці служать накопиченню, опрацюванню  і зберіганню цифрової інформації. Форму таблиць та їх майбутній  змітс слід передбачати заздалегідь, тобто до початку аналізу явищ. Від усіх інших таблиць аналітична, як правило, відрізняється відносно нескладною будовою, компактністю і  наочністю. Вона повинна мати не лише основу, а й додаткову для порівняння інформацію (планові та середні показники, дані за минулі періоди), а також  проміжні підсумки, відхилення, відсотки.

       У процесі збирання цифрової інформації та заповнення таблиць виникає низка  технічних складностей, якщо інформації забагато. З метою забезпеченості компактності таблиць:

       спрощують чи округлюють (до тисяч, млн тощо) вихідну  інформацію;

       скорочують  або часткова відкидають другорядні дані;

       об'єднують  дані у групи і підраховують проміжні підсумкові показники або передають  через середні показники;

         комбіновано показують частину  показників у деталізованому  вигляді, а інші - розміщують разом  в одному рядку (як “інші”);

       поділяють вихідну інформацію на кілька самостійних  сукупностей з наступним складанням кількох простіших таблиць з  вузьким змістом.

       Таблиці у певному наборі можуть виконувати роль програми або переліку питань, що вивчаються. Проте не слід перебільшувани значенн таблиць: вони є важливими, але здебільшого технічним аспектом аналізу.

       Динамічні ряди - це порівняння не двох, а кількох  предметів, показників. Вирізняються інтервальні  та моментні динамічні ряди. Аналіз їх дає змогу визначити:

       напрям  зміни показників (збільшення, зменшення, сталість або нестабільність, коливність);

       наявність тенденцій у зміні показників;

       середній  рівень показників і варіації.

       Серйозною проблемою для дослідження мають  порушення у динамічих рядах. Це пов'язано з неоднаковими інтервалами  часу, а також із неоднорідними показниками, які потрапили до загальної сукупності даних. Нарешті, виникають перерви в динамічному ряду у зв'язку із браком інформації.

       Широкого  використання набули вибірковий метод  і групування, кореляційний метод, середні  і відносні показники. Особливу увагу  слід приділяти застосуванню в аналізі  графічних методів. Ці методи у поєднанні  з комп'ютерами забезпечують більшу наочність наслідків аналізу.

       8. Економіко-математичні  методи

       В аналізі досить часто використовують методи оптимізації програми робіт, завантаження устаткування або розподілу  ресурсів. Це передусім симплексний  метод, транспортна задача, сітьові методи планування. Такі методи передбачають використання комп'ютерної технології і відповідних програм.

       9. Інші методи

       У практиці економічного аналізу дедалі ширше застосовуються соціологічні методи дослідження. Серед них передусім  слід назвати анкетний, опитування і співбесіди.

       Анкетний  метод - це письмове опитування працівників, причетних до якихось проблем  або виробництва, з метою з'ясування певних питань. Анкетне опитування потребує багато зусиль і часу. Тому частіше звертаються до простішого методу - усного опитування (інтерв'ю). Проте і він потребує старанної  підготовки та кваліфікованої стратегії  спілкування з тими чи іншими виконавцями  або свідками подій.

       Знання  психології людей, їх готовності до співпраці, можливість одержання інформації у  неперекрученому вигляді - дуже важливі  моменти при проведенні досліджень з допомогою соціологічних методів. 
 
 
 

    1. Практична частина
    2. Аналіз виробництва й реалізації продукції.

       Завдання  №1

       Проаналізувати  динаміку обсягу продукції в цілому по підприємству й по окремих видах  продукції.

       Таблиця 1

       Аналіз  темпу росту обсягу продукції

Показники Виробництво за планом звітного року, тис. грн. Фактичне  виробництво, тис. грн. Відхилення, тис. грн. Темп  росту, %
У попередньому році У звітному році Від плану Від попереднього року Відносно плану Відносно попередньго  періоду
Обсяг продукції без ПДВ:  
-
 
-
 
-
 
-
 
-
 
-
 
-
У діючих цінах: 542350 188040,4 560450 18100 372409,6 103,34 298,05
У порівняльних цінах: 78720 63920 79380 660 15460 100,84 124,19
 

ТР = (Фактичне вир-тво у звітному році\ вир-тво за планом) *100%

ТР- темп росту

ТР1= (560450тис грн. / 542350тис грн)*100%=103,34тис грн.

ТР2=(79380тис грн.. / 78720 тис грн..)*100%=100,84тис грн..

ТР3=(560450тис грн. / 188040,4тис грн.)*100%=298,05тис грн..

ТР4=(79380тис грн. / 63920тис грн.)*100%=124,19тис грн..

       Висновок: У звітному році обсяг продукції у діючих цінах виріс на 18100 тис грн. або на 3,34% порівняно з плановими показниками і на 372409,6 тис грн. або на 198,05 % порівняно з попереднім роком, а також обсяг продукції у порівняних цінах виріс на 660 тис грн. або на 0,84% порівняно з плановими показниками і на 15460 тис грн. або на 24,19% порівняно з попереднім роком.

Информация о работе Методи економічного аналізу підприємств