Автор: Пользователь скрыл имя, 17 Марта 2013 в 00:57, курсовая работа
Метою дослідження є формування уявлень про історично сформовану та сучасну систему управління підприємницькою діяльність крізь призму менеджменту. Завданням курсової роботи є дослідження:
історичних передумов формування менеджменту;
філософських поглядів на формування науки про управління;
економічної інтерпретації поняття «менеджмент»;
принципів, законів та основних складових менеджменту;
сучасної проблематики менеджменту.
Вступ 3
Розділ 1. Генезис історичного започаткування менеджменту 4
1.1 Античні витоки зародження менеджменту 4
1.2 Філософські витоки менеджменту 6
1.3 Ранні теорії менеджменту 8
Розділ 2. Формування сучасної науки - менеджмент 13
2.1 Економічна суть менеджменту 13
2.2 Принципи та закономірності функціонування менеджменту 17
2.3 Менеджмент як сучасна наука 23
Розділ 3. Проблематика сучасного менеджменту 26
Висновки 30
Список використаних джерел 31
Сучасний менеджмент спирається на розвинену систему маркетингу, основа якого – задоволення потреб покупця. Основа діяльності фірми – планування. Поєднання стратегічного плану із середньостроковими і поточними планами забезпечує стабільність результатів роботи фірми.
Сучасний менеджмент – це новітні технології прийняття рішень. Широке використання сучасних засобів комунікацій та багато чого іншого. Менеджмент – це мистецтво безконфліктного керівництва, яке перетворює хаотичне співтовариство людей на організовану, цілеспрямовану, продуктивну групу із загальними цілями і завданнями [Менеджмент як наука та мистецтво управління].
Стаднік О.В. вважає, що сучасний менеджмент характеризують наступні положення [21]:
- відмова від пріоритету класичних принципів шкіл менеджменту, згідно з якими успіх підприємства визначається передусім раціональною організацією виробництва продукції, зниженням витрат, розвитком спеціалізації, тобто впливом управління на внутрішні чинники виробництва. Замість цього першорядною стає проблема гнучкості і адаптованості до постійних змін зовнішньої середи. Значення чинників зовнішнього середовища різко підвищується в зв'язку з ускладненням всієї системи суспільних відносин ( в тому числі політичних, соціальних, економічних), що складають середовище менеджменту організації.
- використання в управлінні теорії систем, що полегшує задачу розгляду організації в єдності її складових частин, які нерозривно пов'язані із зовнішнім світом. Головні передумови успіху підприємства знаходяться у зовнішньому середовищі, причому кордони з нею є відкритими, тобто підприємство залежить в своїй діяльності від енергії, інформації і інших ресурсів, що поступає ззовні. Щоб функціонувати, система повинна пристосовуватися до змін у зовнішньому середовищі .
- застосування до управління ситуаційного підходу, згідно з яким функціонування підприємства обумовлюється реакціями на різні за своїй природою впливи ззовні. Центральний момент тут - ситуація, тобто конкретний набір обставин, які впливають істотний чином на роботу організації в даний період часу. Звідси випливає визнання важливості специфічних прийомів виділення найбільш значущих чинників, впливаючи на які, можна ефективно досягати мети.
- нова управлінська парадигма приділяє величезну увагу таким чинникам, як лідерство і стиль керівництва, кваліфікацію і культуру працюючих, мотивація поведінки, взаємовідношення в колективі і реакція людей на зміни.
До найважливіших проблем менеджменту слід віднести:
- скорочення, яке трапляється,
коли організація навмисно
- недостатність та несвоєчасність забезпечення управлінців якісною інформацією для прийняття управлінського рішення;
- недотримання максимального рівня якості;
- недостатність нематеріальної
мотивації працівників на
- заміна у керівництві
компанії засновників
- спонтанність добору
кадрів, нестача професіоналізму;
відсутність посадових
- недовірливе та упереджене ставлення до консалтингу та консатингових фірм. Власникам підприємств потрібен об’єктивний аналіз ефективності їх роботи, «погляд із зовні». Це зумовлює об’єктивну потребу підприємств у зовнішньому аудиті та консалтингу.
- недосконалість організаційних
структур: відсутність чіткої структури
управління компанією,
- поєднання в одній
особі основного власника і
генерального директора.
- страх власників «випустити з рук» управління компанією, як наслідок – криза зростання підприємств..
- ускладнення делегування
через недостатню кількість
На підставі вищенаведеного,
існують певні проблемні
1. Неприпустимо автоматичне
копіювання різних шкіл
2. Варто враховувати
основні тенденції розвитку
3. Центральним моментом адаптації є врахування культурних особливостей та ментальності українського суспільства в цілому, а також їхніх регіональних відмінностей.
4. Надзвичайно важливо
враховувати дуалізм
5. Формування ефективної
організаційної культури
6. При формуванні моделі
українського менеджменту
7. Організаційна культура підприємства повинна враховувати ціннісні орієнтири та цілі діяльності всіх учасників бізнесу: підприємців (акціонерів), менеджерів, фахівців і робітників.
8. Елементи організаційної
культури в достатній мірі
повинні враховувати
9. Необхідно застосовувати інтеграційний підхід, який поєднує системний, ситуаційний, історичний та інші підходи.
Таким чином, вирішувати сучасні проблеми менеджменту необхідно комплексно, і, перш за все на міждержавному економічному та нормативно-правовому рівнях.
На основі вище викладеного, можемо зробити наступні висновки.
Історичною передумовою виникнення сучасної науки – менеджменту була необхідність економічного обґрунтування рентабельності та прибутковості окремих підприємств. Своїми першоджерелами менеджмент сягає глибокої давнини та господарських систем античності. Саме на теренах суднобудування та судноплавства було започатковано первісний вид менеджменту під виглядом капітана корабля як основного керівника та менеджера. Сферою дії даного представника була торгова діяльність в кінцевих пунктах кораблів – портах.
Подальший історичний розвиток античних держав обумовив виникнення філософської думки щодо природи менеджменту. Видатними вченими-науковцями, і, водночас філософами такими як: Ф. Тейлор, М. Вебер, Демокріт, Сократ, Платон. Кожен із них вносив власну частку до загального розуміння сутності менеджменту.
Подальший розвиток менеджменту було обґрунтовано економічними теоріями. До них належать: класична, поведінкова та кількісна.
Еволюцію розвитку та формування цивілізованого менеджменту обґрунтовано в працях провідних вітчизняних та зарубіжних вчених, котрі вважають, що менеджмент – це вміння якісно управляти.
Ефективне функціонування
менеджменту неможливе без
Завершальним етапом нашого дослідження виступає обґрунтування сучасного менеджменту як важливої науки. Окрім того, через аналіз економічних праць провідних науковців, розглянуто найбільш суттєві проблеми сучасного менеджменту та шляхи адаптації щодо їх врегулювання.