Автор: Пользователь скрыл имя, 13 Февраля 2013 в 16:13, реферат
Теорія А. Сміта об'єктивно ґрунтувалася на аналізі економічного розвитку Великої Британії, що характеризувався високим рівнем мануфактуризації, переважанням промислового капіталу над торговельним, початком промислового перевороту, негативними впливами протекціоністської політики. Значний вплив на формування економічного світогляду А. Сміта здійснило вчення фізіократів, філософів Т. Гобсона і К. Гельвеція, які визнавали егоїстичний інтерес людини фактором суспільного прогресу. У праці "Теорія моральних почуттів" (1759) А. Сміт використав цю ідею щодо сфери економічної діяльності, стверджуючи, що концепція своєкорисливого інтересу зумовлює політику невтручання або "внутрішньої свободи" людини, у тому числі в галузі господарювання.
1. Ідеологія ринкового лібералізму в економічному вченні А. Сміта:
а) вчення про природний порядок, “невидиму руку”, “економічну людину”;
б) принципи ліберальної економічної політики.
2. Розробка А. Смітом теоритичної системи класичної політичної економії:
а) методологія досліджень;
б) теорія вартості;
в) вчення про поділ праці, обмін, гроші;
г) доходи та їх розподіл;
д) вчення про капітал, його структуру, відтворення, продуктивну та непродуктивну працю.
3. Економічне вчення Д. Рікардо:
а) особливості методології;
б) теорія цінності та концепція витрат виробництва;
в) теорія зарплати, прибутку та кількісна теорія грошей;
г) концепція земельної ренти;
д) проблема відтворення та криз, концепція порівняльних переваг
1. Песимістична течія класичної школи в економічних поглядах Т. Р. Мальтуса:
а) теорія народонаселення;
б) трактування земельної ренти;
2. Оптимізм економічних ідей Ж. Б. Сея:
а) теорія трьох факторів виробництва;
б) теорія ринків та реалізації,”закон Сея”.
3. Теорія економічної гармонії Ф. Бастіа та Г. Ч. Керрі.
4. Економічні погляди У. Н. Сеніора:
а) аналіз цінності та корисності;
б) теорія “утримання”;
в) вчення про монополізацію та ціноутворення, гроші та доходи.
5. Завершення класичної політичної економії Дж. С. Міллем:
а) теорії вартості, ціноутворення та доходів;
б) вчення про капітал та суспільне відтворення;
в) теорія економічної рівноваги;
г) теорія монополії і конкуренції.
Теорію грошей Рікардо будує на основі своєї теорії цінності. Гроші він розглядає як товар, що має цінність. Основу грошової системи у нього становить золото. Цінність золота і срібла, як і всякого товару, визначається витратами праці. При данній цінності грошей їх кількість в обігу залежить від суми товарних цін. Проте використання золота в обігу Рікардо вважає дорогим і нерозумним і розробляє проект системи паперового грошового обігу.
Паперові гроші, писав Рікардо, не мають внутрішньої цінності. Для забезпечення їх цінності необхідно, щоб їх кількість «регулювалась у відповідності з
цінністю металу, який служить грошовою одиницею». Проте Рікардо відійшов від цієї правильної концепції і виступив як прихильник кількісної теорії" грошей. Він заявив, що в обіг може влитись будь-яка кількість не лише паперових знаків, а й золотих монет, якій протистоїть сукупна маса товарів. Співвідношення цих величин і визначає як рівень цін, так і цінність грошей.
Теорія розподілу. Основною проблемою політичної економії Рікардо називав розподіл. Саме тому основу його системи становить теорія заробітної плати, прибутку і ренти. Ці категорії він розглядає з точки зору їх величини і співвідношення.
Заробітна плата у Рікардо це — доход робітника, плата за працю. Праця як товар має природну й ринкову ціни. «Природною ціною праці є та, яка необхідна, щоб робітники мали можливість існувати і продовжувати свій рід без збільшення або зменшення їх кількості»^ Отже, природна ціна праці визначається у Рікардо цінністю засобів споживання робітника і йосо сімї. Природна ціна не є незмінною, нерухомою. «Вона,— писав Рікардо,— змінюється в різні часи в одній і тій же країні і суттєво відрізняється в різних країнах»^. Хоча Рікардо й розумів, що вміст засобів існування визначається історично і залежить від традицій і рівня розвитку продуктивних сил, проте у нього виявляється тенденція зводити природну ціну до мінімуму засобів існування.
Ринкова ціна праці та, що виплачується робітникам. Рікардо ставить її' в залежність від попиту й пропозиції, а це значить, що рух заробітної плати залежить від руху народонаселення. В умовах швидкого зростання населення попит на робочі руки відстає від пропозиції і заробітна плата знижується. Якщо ж внаслідок уповільнення приросту населення на ринку буде відчуватися нестача робочих рук — заробітна плата зростатиме. Отже, під впливом руху народонаселення ринкова заробітна плата має тенденцію до зближення з природною.
Рікардо, на відміну від Сміта, вважав, що становище робітників з розвитком суспільства буде погіршуватись. Цю думку він пояснював тим, що ніби із зростанням населення і збільшенням потреби в продуктах сільського господарства, буде зростати їх цінність. Грошова заробітна плата якщо й буде зростати, то повільніше від зростання цін на продовольчі товари. Отже, реальна заробітна плата буде зменшуватись. Рікардо, солідаризуючись з Мальтусом, зазначає, що робітники не повинні претендувати на більшу долю в суспільному продукті, їх заробітна плата повинна регулюватись законом попиту й пропозиції. Рікардо виступає проти втручання держави в функціонування ринку праці й наполягає на необхідності відміни законів про бідних.
1.
Информация о работе Ідеологія ринкового лібералізму в економічному вченні А. Сміта