Юридична відповідальність в екологічному праві

 

3. Види юридичної відповідальності:

1. Кримінальна відповідальність за екологічні злочини:

Кримінальна відповідальність в екологічній  сфері — це найсуворіший вид відповідальності. Підставою для її застосування є  вчинення екологічного злочину, тобто  найнебезпечнішого екологічного правопорушення, відповідальність за яке передбачено Кримінальним кодексом України.

Родовим об'єктом  екологічних злочинів є охоронювані  кримінальним законом природоохоронні  відносини, які охоплюють екологічну безпеку, інформування про стан довкілля, санітарно-гігієнічний захист населення, поліпшення довкілля, раціональне використання й відтворення природних ресурсів, збереження природного стану об'єктів природи. Предметом екологічних злочинів є різноманітні об'єкти як природного походження, так і створені чи змінені людиною, але які зберігають екологічні зв'язки з біосферою, життя та здоров'я людини.

Об'єктивна сторона  екологічних злочинів включає суспільно  небезпечні діяння (дії чи бездіяльність), які полягають у знищенні (пошкодженні) або захопленні  (привласненні) об'єктів природи чи іншого порушення порядку користування ними. У багатьох складах екологічних злочинів обов'язковою ознакою є певний спосіб посягання, знаряддя і засоби вчинення злочину: наприклад, знищення або пошкодження лісових масивів, зелених насаджень вогнем чи іншим загально небезпечним способом.   

Суб'єктом екологічних  злочинів можуть бути як службові особи, так і інші особи, що досягли 16-річного віку. У ряді злочинів проти довкілля суб'єкт має бути наділений спеціальними ознаками. Так, за частиною 2 статті 244 Кримінального кодексу України відповідальність за порушення законодавства про континентальний шельф України несуть лише іноземці, за частиною 1 статті 238 КК - службові особи, а за частиною З статті 243 КК - спеціально відповідальні особи. Суб'єктивна сторона екологічних злочинів характеризується лише виною. Мотив і мета не є обов'язковими ознаками складів цих злочинів. Деякі екологічні злочини можуть бути вчинені тільки умисно (умисне перекручення службовою собою відомостей про екологічний, у тому числі радіаційний стан (частина 1 статті 238 КК); умисне знищення або пошкодження територій, узятих під охорону держави, та об'єктів природно-заповідного фонду (частина 1 статті 252КК).  У багатьох випадках об'єктивна сторона екологічного злочину вимагає наявності значної шкоди чи тяжких наслідків (створили небезпеку для життя, здоров'я людей, тяжких технологічних аварій або екологічних катастроф, а також спричинило загибель людей, їх масове захворювання, екологічне забруднення значних територій, масову загибель об'єктів тваринного та рослинного світу, тривале зниження або втрату родючості земель, виведення їх з сільськогосподарського обороту, змивання гумусного шару, порушення структури ґрунту тощо.

 Чинним Кримінальним  кодексом України у розділі VIII передбачаються наступні екологічні злочини:

-   порушення  правил екологічної безпеки (стаття 236 КК) ,- порушення порядку проведення  екологічної експертизи, правил  екологічної безпеки під час  проектування, розміщення, будівництва,  реконструкції, введення в експлуатацію, експлуатації та ліквідації підприємств, споруд, пересувних засобів та інших об'єктів, якщо це спричинило загибель людей, екологічне забруднення значних територій або інші тяжкі наслідки;

- невжиття заходів  щодо ліквідації наслідків екологічного забруднення (ст.237КК),

-ухилення від  проведення або неналежне проведення  на території, що зазнала забруднення  небезпечними речовинами або  ви­промінюванням, дезактиваційних  чи інших відновлювальних заходів  щодо ліквідації або усунення  наслідків екологічного забруднення особою, на яку покладено такий обов'язок, якщо це спричинило загибель людей або інші тяжкі наслідки;

- приховування  або  умисне перекручення службовою  особою відомостей про екологічний  стан або захворюваність населення  (стаття 238 КК) ,- приховування або умисне перекручення службовою особою відомостей про екологічний, у тому числі радіаційний, стан, який пов'язаний із забрудненням земель, водних ресурсів, атмосферного повітря, харчових продуктів і продовольчої сировини й такий, що негативно впливає на здоров'я людей, рослинний і тваринний світ, а також про стан захворюваності населення в районах з підвищеною екологічною небезпекою;

-забруднення  або псування земель (стаття 239 КК);

-порушення правил  охорони надр (стаття 240 КК);

-забруднення атмосферного повітря (стаття 241 КК);

-порушення правил  охорони вод (стаття 242 КК);

-забруднення  моря (стаття 243 КК);

-порушення законодавства  про континентальний шельф України  (стаття 244 КК);

-знищення або  пошкодження лісових масивів  (стаття 245 КК);

-незаконна порубка  лісу (стаття 246 КК);

-порушення законодавства  про захист рослин (стаття 247 КК);

-незаконне полювання  (стаття 248 КК);

-незаконне зайняття  рибним, звіриним або іншим водним  добувним промислом (стаття 249 КК);

-проведення  вибухових робіт з порушенням правил охорони рибних запасів (стаття 250 КК);

-порушення ветеринарних  правил (стаття 251КК);

-умисне знищення  або пошкодження територій, взятих  під охорону держави, та об'єктів  природно-заповідного фонду (стаття 252 КК);

-проектування  чи експлуатація споруд без систем захисту довкілля (стаття 253КК);

-безгосподарське   використання   земель    (стаття 254 КК).

До екологічних  злочинів слід віднести й злочини, передбачені  іншими розділами Кримінального  кодексу України. Це, зокрема, заготівля, переробка або збут радіоактивно забруднених продуктів харчування чи іншої продукції (стаття 327 КК), жорстоке поводження з тваринами (стаття 299 КК), порушення правил зберігання, використання, обліку, перевезення радіоактивних матеріалів (ст. 267 КК), незаконне придбання, зберігання, використання, передача або руйнування радіоактивних матеріалів (стаття 265 КК).

Отже, розглянуті специфічні особливості злочинів проти  навколишнього природного середовища дозволяють вважати їх самостійною  групою злочинів, що і було реалізовано у чинному КК України.

2. Адміністративна відповідальність за екологічні правопорушення:

Кваліфікуючими  ознаками адміністративної відповідальності є: підстава адміністративної відповідальності — адміністративне правопорушення (адміністративний проступок); наявність особливого набору засобів впливу — адміністративних стягнень; наявність системи органів адміністративної юрисдикції, які є суб’єктами виконавчої влади, в процесі реалізації якої, вони накладають адміністративні стягнення; особливий порядок реалізації адміністративної відповідальності. Особливості адміністративної відповідальності за екологічні правопорушення визначають такі основні риси: по-перше, специфічний характер правовідносин, який складається внаслідок поєднання екологічних та адміністративних чинників у змісті цього правового явища, і, по-друге, особливі підстави виникнення правовідносин адміністративної відповідальності — екологічне адміністративне правопорушення.

До  видів  адміністративних правопорушень належать: порушення вимог екологічної безпеки (безпеки довкілля, його компонентів, безпеки життя і здоров’я людини) і пов’язані з цією групою порушення екологічних прав громадян та порушення вимог охорони і використання компонентів довкілля (природних ресурсів, об’єктів, екосистем). Друга група - це група екологічних правопорушень, яка посідає значне місце в системі адміністративних правопорушень, що зумовлено характером правового регулювання в цій сфері, зокрема встановлення відповідальності за діяння, які можуть завдати шкоду також і довкіллю.

При конструюванні  в новому адміністративно-деліктному законодавстві норм, пов’язаних з  охороною довкілля чи зумовлених ним  цінностей необхідно виходити з  того, що вони мають бути спрямовані на запобігання негативного впливу на довкілля, припинення діяльності, що його спричиняє чи створює ймовірність такого впливу.⁹

Адміністративні екологічні правопорушення визначені  у главі 7 Кодексу України про  адміністративні правопорушення. Ці правопорушення згруповані, переважно  за галузевою ознакою, а саме:

- земельні правопорушення (статті 52 - 56);

- правопорушення в галузі  використання й охорони надр (статті 57 - 58);

- водні правопорушення ( статті 59 - 62);

- лісові правопорушення  та порушення вимог щодо випалювання  рослинності, захисту рослин (статті 63 -77-1, 83-1);

- правопорушення в галузі  охорони атмосферного повітря  (статті 78-79, 84);

- правопорушення в галузі  використання й охорони тваринного  й рослинного світу (статті 77-1, 83-1, 85-90, 91).

Окрему групу  складають правопорушення, пов'язані з недотриманням екологічних вимог при проектуванні, розміщенні, будівництві, реконструкції та прийнятті в експлуатацію об'єктів або споруд, створенні біотехнологій, у процесі експлуатації транспортних та інших пересувних засобів, поводженні з відходами, пестицидами, агрохімікатами, токсичними речовинами, у процесі впровадження відкриттів, винаходів, корисних моделей, промислових зразків, раціоналізаторських пропозицій, нової техніки, технологій і систем, речовин і матеріалів (статті 79-1 - 83, 90-1, 91-3). Також передбачена адміністративна відповідальність за перевищення лімітів і нормативів використання природних ресурсів (стаття 92-2) та відмову від надання чи несвоєчасне надання екологічної інформації (стаття 91-4).

Залежно від характеру, змісту та виду екологічного правопорушення, відповідно до статті 24 Кодексу України про адміністративні правопорушення, можуть застосовуватися такі адміністративні стягнення: попередження, штраф, оплатне вилучення предмета, який став знаряддям вчинення або безпосереднім об'єктом адміністративного правопорушення; конфіскація: предмета, який став знаряддям вчинення або безпосереднім об'єктом адміністративного правопорушення; позбавлення спеціального права, наданого даному громадянинові (права полювання). Попередження як захід адміністративного стягнення виноситься в письмовій формі. У передбачених законом випадках попередження фіксується іншим установленим способом. Штраф є грошовим стягненням, що накладається на громадян і посадових осіб за адміністративні правопорушення у випадках і розмірі, встановлених цим Кодексом та іншими законами України.

Позбавлення спеціального права, наданого даному громадянинові (права  полювання), застосовується на строк  до трьох років за грубе або  систематичне порушення порядку  користування цим правом. Позбавлення права полювання не може застосовуватись до осіб, для яких полювання є основним джерелом існування.

Справи про адміністративні  правопорушення розглядаються, як правило, відповідно до протоколів про адміністративне  екологічне правопорушення, складених уповноваженими органами (стаття 255 Кодексу України про адміністративні правопорушення). У такому протоколі має зазначатися: дата й місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу порушника; місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення порушника; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі. Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка вчинила адміністративне правопорушення; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами. У разі відмовлення особи, яка вчинила правопорушення, від підписання протоколу, в ньому робиться запис про це. Особа, яка вчинила правопорушення, має право подати пояснення і заува­ження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви свого відмовлення від його   підписання   (стаття   256   Кодексу   України   про адміністративні правопорушення). Протокол надсилається органові (посадовій особі), уповноваженому розглядати справу про адміністративне правопорушення.

Протокол не складається в разі вчинення адміністративних екологічних правопорушень, передбачених статтями 70, 73, 77, частинами першою та третьою статті 85 Кодексу України про адміністративні правопорушення. У цих випадках штраф накладається і стягується, а попередження оформлюється на місці вчинення правопорушення. Якщо порушник оспорює стягнення, що на нього накладається за вчинення правопорушення, то складається протокол про адміністративне правопорушення.

Справи про  екологічні адміністративні правопорушення розглядають у межах своїх  повноважень:

-   судді  районних, районних у місті, міських  чи міськрайонних судів - справи  про адміністративні правопорушення, передбачені частинами другою, четвертою та п'ятою статті 85, статтями 85-1, 88-88-2, 90, 91 Кодексу України про адміністративні правопо­рушення;

- органи державного  геологічного контролю- справи про порушення законодавчих та інших нормативних актів, які встановлюють порядок, правила та вимоги щодо проведення робіт по геологічному вивченню надр України (статті 57, 58 Кодексу про адміністративні правопорушення);

- органи, установи  та заклади державної санітарно-епідеміологічної  служби - справи про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 78, 80-83, 90-1 Кодексу про адміністративні правопорушення;

- органи земельних  ресурсів - справи про адміністративні  правопорушення, пов'язані з порушенням  законодавства в галузі використання  й охорони земель та порядку регулювання земельних відносин (статті 52, 53, 53-1, 53-2, 54, 55, 56 цього Кодексу);

- спеціально  уповноважені органи виконавчої  влади у сфері захисту рослин - справи про адміністративні  правопорушення, пов'язані з порушенням  законодавства про захист рослин (стаття 83-1 Кодексу про адміністративні правопорушення);

- органи спеціально  уповноваженого центрального органу  виконавчої влади в галузі  водного господарства розглядають  справи про адміністративні правопорушення, пов'язані з порушенням правил використання, охорони водних ресурсів (статті 59, 60, 61 (за винят­ком випадків забруднення та вичерпання підземних вод або порушення водоохоронного режиму на водозборах, яке спричинило забруднення цих вод);

- органи рибоохорони  - справи про адміністративні правопорушення, пов'язані з порушенням правил рибальства й охорони рибних запасів, передбачені частиною третьою статті 85, статтями 86-1, 91-2 цього Кодексу;

- органи лісового  господарства - справи про адміністративні  правопорушення, передбачені статтями 49, 63-70, 73, 75, 77 цього Кодексу;

-   органи  мисливського господарства-справи  про адміністративні правопорушення, пов'язані з порушенням правил  ведення мисливського господарства  і полювання, передбачені частиною  першою статті 85, статтями 91-2 цього Кодексу;