УДОЧКОНАЛЕННЯ ІНФРАСТРУКТУРИ ПІДПРИЄСТВА

Продовження табл. 2.8

Виручка від реалізації в 2012 році порівняно з 2011 роком збільшилась на 1149 тис. грн., або на 17 %. Собівартість реалізованої продукції при цьому також збільшилась на 1214,8 тис. грн., або на 13 %, що свідчить про збільшення питомої ваги собівартості одиниці реалізованої продукції.

Одночасно із зниженням обсягів реалізованої продукції відбулося зниження оборотності дебіторської заборгованості, при цьому середній термін оплати за відвантажену продукцію зменшився і склав 28 дні.

За звітний період на підприємстві зросла середньорічна вартість товарно-матеріальних запасів, але оскільки таке зростання відбувалося на фоні зростання обсягів реалізації, оборотність товарно-матеріальних запасів прискорилась з 84 до 73 днів, що позитивно характеризує фінансово-господарську діяльність підприємства.

Прискорення оборотності оборотних активів відповідно призвело до значного прискорення оборотності кредиторської заборгованості та тривалості операційного циклу, значення яких відповідно склало 87, 112 та 101 день. Оскільки темпи збільшення оборотності кредиторської заборгованості перевищили темпи зростання операційного циклу, тривалість фінансового циклу або період часу, протягом якого грошові кошти були вилучені з обороту, зменшився на 13 дня і складає 8 днів.

Розрахунок та аналіз показників прибутковості (рентабельності) є одним з найважливіших аспектів аналізу фінансового стану підприємств. Прибутковість підприємства характеризується сумою прибутку та рівнем рентабельності.

Коефіцієнти рентабельності є відносними показниками, в основі яких лежить співвідношення того чи іншого виду прибутку до певної бази. Дана група показників формується залежно від позиції, з якої намагаються дослідити ефективність фінансово-господарської діяльності підприємства. Експерта може цікавити ефективність використання активів, основних та оборотних засобів, власного та позикового капіталу тощо. Виходячи з цілей аналізу, формуються компоненти показника: величина прибутку (чистий, валовий, операційний, прибуток до сплати відсотків та податків) та величина активу (ресурсів) або капіталу, що забезпечують цей прибуток[18].

Залежно від напрямку вкладення коштів, форми залучення капіталу, а також цілей розрахунку, використовують різні показники рентабельності.

Коефіцієнт рентабельності активів є найбільш узагальнюючим показником прибутковості підприємства. Він розраховується як відношення чистого прибутку або прибутку до сплати відсотків та податків до середньорічної вартості активів підприємства і вказує, скільки грошових одиниць чистого прибутку або прибутку до сплати відсотків та податків отримало підприємство на одну грошову одиницю активів, вкладених в підприємство незалежно від джерел залучення цих активів. Цей показник - є одним з найбільш важливих індикаторів конкурентноздатності підприємства. Рівень конкурентноздатності визначається шляхом порівняння рентабельності всіх активів аналізованого підприємства з середньо галузевим коефіцієнтом.

Коефіцієнт рентабельності реалізації або комерційної рентабельності характеризує прибутковість операційної діяльності підприємства. Розраховується цей показник як відношення прибутку (валового, операційного або чистого) до обсягу реалізованої продукції і показує, скільки грошових одиниць прибутку принесла кожна грошова одиниця реалізованої продукції[3].

Коефіцієнт рентабельності основної діяльності (понесених витрат) характеризує рівень прибутку, отриманий на одиницю витрат на здійснення операційної діяльності підприємства, Розраховується цей показник як відношення прибутку від операційної діяльності до виробничої собівартості реалізованої продукції, адміністративних та збутових витрат.

Коефіцієнт рентабельності власного капіталу дозволяє визначити ефективність використання капіталу, інвестованого власниками. У західних країнах він суттєво впливає на рівень котирування акцій компаній. Цей показник розраховується як відношення чистого прибутку до середньорічної вартості власного капіталу і показує, скільки грошових одиниць чистого прибутку заробила кожна грошова одиниця, вкладена власниками підприємства.

Показники рентабельності, наведені в табл. 2.9[23]., дають підстави зробити такі висновки про ефективність фінансово-господарської діяльності досліджуваного підприємства. Значення всіх показників рентабельності скоротилися в 2012 р. у порівнянні з минулим роком. Основним факторами, які негативно вплинули на рівень рентабельності підприємства, є скорочення обсягів реалізації продукції, зростання виробничих та адміністративних витрат, а також фінансових витрат у зв'язку із залученням довгострокового кредиту для фінансування діяльності підприємства.

Таблиця 2.9

Аналіз показників рентабельності ЗАТ “Ізяславський хлібозавод” в 2010-2012 рр.

Коефіцієнт рентабельності активів скоротився на 4,4 %: якщо в 2010 році на кожну вкладену в активи гривню підприємство отримало операційного прибутку – 27,07 коп., чистого прибутку –21,6 коп., то в 2011 році відповідно 21,9 коп. та 17,2 коп.

Коефіцієнт рентабельності основної діяльності зменшився на 6,5 % і склав в 2011 р. 15,2 коп. на 1 гривню витрат на виробництво та реалізацію продукції.

Рентабельність власного капіталу дозволяє визначити ефективність використання власних джерел коштів; у 2012 році рентабельність власного капіталу за операційним та чистим прибутком нижча проти минулого року, що свідчить про зниження ефективності використання власного капіталу. У звітному році на кожну вкладену гривню власних коштів підприємство отримало 22,2 коп. операційного прибутку та 17,4 коп. чистого прибутку[22].

Аналіз показників рентабельності реалізації показав, що рівень показників у порівнянні з минулим роком знизився. Зокрема, рентабельність реалізованої продукції за валовим прибутком та чистим прибутком зменшилася відповідно на 3,2 та 2,6%. Разом з тим, рентабельність реалізованої продукції за операційним прибутком залишилась без змін.

Для прийняття управлінських фінансових рішень при оцінці рентабельності важливим є визначення факторів, які вплинули на величину досягнутих фінансових результатів. Визначення цих факторів здійснюється як стосовно прибутку, так і стосовно коефіцієнтів рентабельності.

Стосовно показників прибутку найбільш ефективним за аналітичними можливостями є вертикальний аналіз звіту про фінансові результати. Вертикальний аналіз дає змогу зробити висновки про структуру звіту про фінансові результати, а також проаналізувати динаміку цієї структури. Технологія вертикального аналізу полягає в тому, що загальну суму загальних надходжень або виручки від реалізації приймають за 100 %. і кожну статтю фінансового звіту подають у вигляді відсоткової частки від прийнятого базисного значення.

Загальна сума доходів збільшується в 2012 році порівняно з 2011 роком на 1149 тис. грн., але через зростання витрат чистий прибуток в 2012 році порівняно з 2012 роком менше на 109,4 тис. грн. або на 13,3 %.

Загальна величина операційних витрат підприємства в 2012 році збільшилась як в абсолютному значенні, так і у відсотках до чистих обсягів реалізації (на 3,8 %). Зростання частки операційних витрат було обумовлене збільшенням виробничої собівартості (на 5,2 %) та витрат на збут (на 0,41 %).Вертикальний аналіз фінансових результатів аналізованого підприємства наведений в табл. 2.10[23].

Таблиця 2.10

Вертикальний аналіз фінансових результатів ЗАТ “Ізяславський хлібозавод” в 2010-2012 рр.