УДОЧКОНАЛЕННЯ ІНФРАСТРУКТУРИ ПІДПРИЄСТВА

 

З таблиці 2.6 можна зробити висновок, що ЗАТ “Ізяславський хлібозавод” є платоспроможним і ліквідним підприємством, тобто його оборотних засобів вистачить, щоб розрахуватись з поточними зобов’язаннями. Коефіцієнт швидкої ліквідності на ЗАТ “Ізяславський хлібозавод” більше 0,5, це говорить про те, що у підприємства достатньо коштів, а також дебіторської заборгованості, як резерву для покриття кредиторської поточної заборгованості.

Коефіцієнт абсолютної ліквідності (платоспроможності) показує, яка частина короткострокових позикових зобов'язань може бути при необхідності погашена негайно за рахунок наявних коштів[14]. Цей коефіцієнт показує, що на ЗАТ “Ізяславський хлібозавод” має багато зобов’язань, які підприємство може негайно погасити.

ЗАТ “Ізяславський хлібозавод” може розрахуватись з кредиторами за рахунок дебіторів протягом року тому, що значення цього коефіцієнту більше нормативного, але в 2010 році значення цього коефіцієнта зменшилось.

Оцінка фінансової стійкості підприємства здійснюється з допомогою абсолютних та відносних показників[19].

Абсолютні показники фінансової стійкості - це показники, що характеризують ступінь забезпеченості запасів та витрат підприємства джерелами їх формування.

Загальна величина запасів і витрат (3В) дорівнює сумі рядків 100-140 та рядка 270 активу балансу. Для характеристики джерел формування запасів і витрат використовуються декілька показників, що відображають різні види джерел:

1. Наявність власних оборотних  коштів (ВОК). Це джерело покриття 3В визначається двома способами: як різниця між оборотними  активами та поточними зобов’язаннями  та як різниця між власним  капіталом і необоротними активам».

2.  Наявність власних та довгострокових позикових джерел формування запасів і витрат (ВД) .

3.  Загальна величина основних  джерел формування запасів і витрат (ЗД).

За розрахованими показниками наявності джерел формування запасів і витрат визначають три показники забезпеченості 3В джерелами формування:

1)  надлишок або нестача власних  оборотних коштів:

∆ ВОК = ВОК - 3В;

2) надлишок або нестача власних  та довгострокових позикових  джерел формування запасів і  витрат:

∆ВД = ВД - 3В;

3)   надлишок або  нестача  загальної величини  основних  джерел формування запасів і витрат:

∆ЗД = ЗД-ЗВ.

Вирахування показників забезпеченості запасів і витрат джерелами їх формування дозволяє виділити такі типи фінансової стійкості:

• абсолютний тип фінансової стійкості - запаси і витрати повністю забезпечуються власними коштами:

3В < ВОК;

•  нормальна фінансова стійкість - запаси і витрати забезпечуються власними та довгостроковими позиковими джерелами:

3В = ВД;

•  нестійка фінансова стійкість - запаси і витрати забезпечуються власними, довгостроковими позиковими джерелами та короткостроковими кредитами і позиками; за такого типу фінансової стійкості порушується   платіжний   баланс,   але   зберігається   можливість відновлення рівноваги  за рахунок залучення тимчасово вільних власних коштів, перевищення обертання нормальної кредиторської над дебіторською заборгованістю, залучення кредитів банків на тимчасове поповнення оборотних активів підприємства:

3В < ВД + КК;

•   кризовий  тин  фінансової стійкості - запаси  і   витрати  не забезпечуються джерелами їх формування і підприємство перебуває на межі банкрутства[14]:

3В > ВД + КК.

Результати аналізу фінансової стійкості занесемо в табл. 2.7. та в табл. 2.8[23].

 

 

 

Таблиця 2.7

Визначення типу фінансової стійкості ЗАТ “Ізяславський хлібозавод”

Показники	2010	2011	2012
1. Власні оборотні кошти, тис. грн.	2268	2782,5	2556,9
2. Запаси і витрати	1308,6	880,6	1575,7
3В < ВОК	1308,6 < 2268	880,6 < 2782,5	1575,7< 2556,9

 

Розрахунки, подані в табл. 2.7, свідчать, що ЗАТ “Ізяславський хлібозавод” зберігає абсолютну фінансову стійкість, оскільки величина власного оборотного капіталу на багато перевищує суму запасів і витрат.

Основними відносними показниками фінансової стійкості підприємства є такі: коефіцієнт концентрації власного капіталу (автономії), коефіцієнт фінансової залежності, коефіцієнт фінансування, коефіцієнт маневреності власного капіталу, коефіцієнт фінансування, коефіцієнт довгострокової фінансової незалежності[19].

Коефіцієнт концентрації власного капіталу (автономії) показує, яка частка власників підприємства в загальній сумі коштів, інвестованих у підприємство. Чим вищий цей коефіцієнт, тим більш фінансове стійким та незалежним від зовнішніх кредиторів є підприємство. Доповненням до цього показника є коефіцієнт концентрації залученого капіталу - їх сума дорівнює 1 або 100 %. Теоретично вважається, що якщо цей коефіцієнт більше або дорівнює 50 %, то ризик кредиторів мінімальний: реалізувавши половину майна, сформованого за рахунок власних коштів, підприємство зможе погасити свої боргові зобов'язання.

Коефіцієнт фінансової залежності - зворотній до коефіцієнта автономії. Зростання цього показника в динаміці означає збільшення частки позикового капіталу у фінансуванні підприємства[16].

Коефіцієнт фінансування характеризує обсяг залучених позикових коштів на одиницю власних коштів. Розраховується цей показник як співвідношення позикових і власних коштів підприємства. Зростання цього показника в динаміці свідчить про посилення залежності підприємства від зовнішніх інвесторів і кредиторів, тобто про зниження фінансової стійкості.

Коефіцієнт маневреності власного капіталу показує, яку частку займає власний капітал, інвестований у оборотні активи підприємства, в загальній сумі власних коштів (тобто, яка частина власного капіталу перебуває у високо оборотній і високоліквідній формі)[9].

Коефіцієнт довгострокової фінансової незалежності покачує питому вагу тих джерел фінансування, які підприємство може використовувати в своїй діяльності тривалий період часу. Розраховується цей показник як співвідношення власних та довгострокових позикових джерел коштів та валюти балансу.

У фінансовій стійкості підприємства відбулися незначні зміни. Значення коефіцієнта автономії, який характеризує частку власників підприємства в загальній сумі вкладених у нього коштів, в 2012 році порівняно з 2011 роком зменшився на 0,05 %, і залишається досить високим - 0,91 (91%) і характеризує підприємство як фінансово стійке і незалежне від зовнішніх джерел фінансування. Такий самий висновок дозволяє зробити коефіцієнт фінансування: на кінець 2012 року на 1 грн. власних коштів, вкладених у активи підприємства, припадає 10 коп. позикових коштів, що на 5 коп. більше, ніж на кінець 2011 р. Але в цілому значення цього показника перебуває в межах нормативу (< 0,5). За даними таблиці, коефіцієнт маневреності власного капіталу в 2012 році зменшився, що свідчить про зменшення обсягів власного капіталу, який спрямовується на фінансування поточної діяльності.

Значення коефіцієнта довгострокової фінансової незалежності на кінець 2012 року зменшився на 0,05 або 5 %, що свідчить про зменшення частки власних коштів та довгострокових позикових джерел, які підприємство може використовувати в своїй діяльності тривалий період часу.

Заключним етапом поглибленого аналізу фінансового стану підприємства є оцінка та аналіз результативності фінансово-господарської діяльності суб'єкта господарювання. Основними індикаторами результативності діяльності підприємства є його ділова активність, рентабельність та ринкова активність.

У рамках фінансового аналізу ділова активність визначається показниками оборотності, які дозволяють проаналізувати, наскільки ефективно підприємство використовує свої ресурси. Вони є індикаторами його виробничо-комерційної активності. Показники оборотності мають велике значення для оцінки фінансового стану, оскільки швидкість обороту його коштів, тобто швидкість перетворення їх у грошову форму, безпосередньо впливає на платоспроможність підприємства. Крім того, збільшення швидкості обороту коштів за інших рівних умов відображає підвищення виробничо-технічного потенціалу підприємства. Вони можуть розраховуватися як в оборотах, так і в днях[22].

У фінансовому аналізі використовуються такі показники оборотності:

Коефіцієнт оборотності активів є узагальнюючим показником ефективності використання ресурсів підприємства; розраховується він як відношення чистого доходу (виручки від реалізації) до підсумку активу балансу. Цей показник характеризує ефективність використання підприємством всіх активів або показує, скільки грошових одиниць реалізованої продукції принесла кожна одиниця активів.

Коефіцієнт оборотності основних засобів (фондовіддача) показує, скільки чистого доходу (виручки від реалізації) припадає на 1 грн. вкладень у основні засоби; розраховується як відношення чистого доходу до середньорічної вартості основних засобів. Підвищення цього коефіцієнта, крім збільшення обсягів реалізованої продукції, може бути досягнуто як за рахунок невисокої питомої ваги основних засобів, так і за рахунок їх більш технічного рівня. Величина цього показника дуже коливається залежно від особливостей галузі та її капіталомісткості. Однак, чим вища фондовіддача, тим нижчими є витрати звітного періоду. Низький рівень фондовіддачі свідчить або про недостатні обсяги реалізації, або про дуже великий рівень вкладень у ці види активів підприємства.

Коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості (ДЗ) визначає швидкість перетворення дебіторської заборгованості в грошові кошти протягом звітного періоду. Він розраховується як відношення чистого доходу (виручки) та середньорічної вартості дебіторської заборгованості. Коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості по суті є результатом, який підприємство отримує від розміщення капіталу в дебіторські рахунки. Чим вища оборотність ДЗ, тим краще для суб'єкта господарювання. Як правило, цей показник прийнято порівнювати з коефіцієнтом оборотності кредиторської заборгованості. Такий підхід дає змогу порівняти умови комерційного кредитування, якими підприємство користується у інших суб'єктів господарювання, з тими умовами кредитування, які підприємство надає іншим підприємствам.

Коефіцієнт оборотності товарно-матеріальних запасів (ТМЗ) відображає швидкість, з якою ТМЗ обертаються протягом звітного періоду. Чим вищий цей показник, тим менше часу продукція підприємства перебуває у складі ТМЗ і, таким чином, тим вищий дохід, який може отримати підприємство від коштів, інвестованих в запаси підприємства. Він розраховується діленням собівартості реалізованої продукції на середньорічну вартість запасів[20].

Вищевказані показники оборотності можна розраховувати в днях. Для цього необхідно кількість днів у році розділити на розглянуті нами показники. Тоді можна визначити, скільки днів необхідно підприємству для здійснення повного циклу виробництва та обігу; скільки в середньому днів вимагається для поповнення запасів та основних засобів підприємства, а також для оплати дебіторських і кредиторських рахунків.

Узагальнюючими показниками оборотності короткострокових активів та зобов'язань є тривалість операційного та фінансового циклів.

Операційний цикл характеризує період, протягом якого фінансові ресурси перебувають у товарно-матеріальних запасах та дебіторській заборгованості і визначає, скільки днів в середньому вимагається для виробництва, реалізації та оплати готової продукції. Тривалість операційного циклу визначається за такою формулою:

ОЦ = ТОЗ + ТОД,

де ТОЗ - тривалість обертання товарно-матеріальних запасів;

ТОД - тривалість обертання дебіторської заборгованості.

Фінансовий цикл - це період, який починається з моменту оплати постачальникам за товарно-матеріальні цінності (погашення кредиторської заборгованості) та закінчується в момент отримання грошей за відвантажену продукцію (погашення дебіторської заборгованості). Тривалість фінансового циклу визначається за формулою:

ФЦ = ТОЗ + ТОД - ТОК,

де ТОК - тривалість обертання кредиторської заборгованості.

Чим вище значення фінансового циклу, тим вища потреба підприємства в залученні додаткових грошових коштів для фінансування оборотних активів.

Скорочення операційного та фінансового циклів у динаміці розглядається як позитивна тенденція. Скорочення операційного циклу може досягатися за рахунок прискорення виробничою процесу та оборотності дебіторської заборгованості, а фінансового циклу як за рахунок вказаних вище факторів, так і за рахунок некритичного сповільнення оборотності кредиторської заборгованості (сповільнення розрахунків за придбані ресурси)[8].

Про рівень ділової активності підприємства також свідчать показники оборотності капіталу, які характеризують, наскільки швидко капітал (або окремі його елементи), що використовуються підприємством, обертається в процесі його господарської діяльності. В основі розрахунку цих показників лежить співвідношення обсягів реалізації продукції та відповідного елементу капіталу (загальна сума капіталу, власний капітал, позиковий капітал тощо).

Аналіз ділової активності за 2010-2012 рр. зображено в таблиці 2.8[23].

Таблиця 2.8

Показники ділової активності ЗАТ “Ізяславський хлібозавод” в 2010-2012 рр.

Показники	Од. виміру	2 010р.	2 011р.	2 012р.	Відхилення
1 . Чистий дохід від реалізації	тис. грн.	7865,6	6710	7859	1149
2. Собівартість реалізованої продукції	тис. грн.	6635	4724	5938,8	1214,8
3. Середньорічна сума дебіт. заборгованості	тис. грн.	204,05	517	585,65	68,65
4. Середньорічна вартість товарно-матеріальних  запасів	тис. грн.	1429,05	1094,6	1228,15	133,55
5. Середньорічна вартість кредиторської  заборгованості	тис. грн.	206,9	210,05	279,6	69,55
6. Середньорічна вартість власного  капіталу	тис. грн.	2629,35	3289,1	3846,4	557,3
7. Коефіцієнт оборотності дебіторської  заборгованості	дні	9	58	28	-30
8. Коефіцієнт оборотності товарно-матеріальних  запасів	дні	78	84	73	-11
9. Коефіцієнт оборотності кредиторської заборгованості	дні	9	11	13	2