Становлення ринку землі в україні

  Отже, виходячи із даних таблиці можна  сказати, що майже всі підприємства вносять мінеральні добрива для  покращення врожаю, а в подальшому для збільшення прибутку та рентабельності виробництва. При застосуванні мінеральних добрив рельєфно проявляється дія закону спадаючої доходності. Відповідно до його вимог підприємствам економічно вигідно вносити мінеральні добрива до такого обсягу, за якого вартість додатково одержаної продукції дорівнюватиме додатковим витратам, пов’язаним з придбанням і внесенням цього ресурсу в ґрунт. На практиці аграрні підприємства користуються нині рекомендаціями наукових установ про раціональні дози внесення добрив під окремі культури. Так для озимої пшениці найбільше добрив вносить ВАТ «Терезине» - 433 кг/га, хоча врожайність даної культури є не досить високою – 60,58 ц/га. Для такої культури як кукурудза на зерно найбільше добрив вносить ФГ «Широкоступ» - 244,8 кг/га, а врожайність відповідно становить 94 ц/га (найбільша по даній культурі в сукупності підприємств становить 119,68 ц/га). По таким культурам як ярий ячмінь, соняшник, цукрові буряки найбільше внесення добрив не відповідає найбільшій врожайності, тобто підтверджується закон спадної дохідності. 
 

3.2. Удосконалення системи  мотивації праці  в рослинництві

  В умовах економічної кризи особливо гостро постала потреба у формуванні ефективної системи мотивації праці  в такій багатогалузевій сфері  господарювання як аграрне виробництво. Недостатня мотивація в сучасних умовах не дає змоги аграрним підприємствам  реалізувати свої потенційні можливості. Спонукання людей до праці - об'єктивно  необхідна умова розвитку будь - якого підприємства, тому мотивація  праці вважається вирішальним чинником забезпечення досягнення відповідних  цілей як на макро -, так і на мікрорівні.

  Дослідженням  проблем мотивації праці в  різні часи займалися провідні вчені  різних економічних шкіл: А. Смітт, А. Маслоу, Ф. Герцберг, В. Врум, Л. Портер, Е. Лоулер. Серед вітчизняних науковців  питання мотивації та оплати праці  в аграрному виробництві досліджували О. А. Бугуцький, А. Ф. Бурик, М. Х. Вдовиченко, О. Д. Гудзинський, В. С. Дієсперов, А. М. Колот, Д.П. Богиня, М. Й. Малік, В. П. Мартьянов, М. І. Нижній, М. К. Орлатий, М. П. Поліщук, Л. В. Романова, О. П. Скорук, Л. П. Червінська, О. В. Шкільов та інші.

  Мотивація - це спонукання людей до активної діяльності, процес свідомого вибору людиною  певної лінії поведінки, яка ґрунтується  на мотивах і стимулах. Мотивація  праці в сільському господарстві - процес внутрішнього спонукання людини до високоефективної праці шляхом свідомого  вибору певного комплексу трудових дій, спрямованих на задоволення  особистих потреб працівника та реалізацію його інтересів, пов'язаних із набуттям ним статусу власника земельних  та майнових паїв.

  Селянська праця через свою непривабливість  вважається у нас однією із найнепрестижніших. Недосконалість механізму матеріальної та моральної заінтересованості  працівників села ослаблює їхню творчу активність, трудову дисципліну, знижує кваліфікаційний та культурний рівень. В той же час розробка науково  обґрунтованої системи стимулів і мотивів приводить до підвищення заінтересованості працівників  у результатах сільськогосподарського виробництва. Тому у структурі трудових мотивів працівників сільського господарства нині провідне місце займають матеріальні мотиви. Інші або деформовані, або практично не розвинуті.

  Система мотивації праці в СВК Агрофірмі  «Перемога» передбачає використання в  процесі управління різних видів  стимулювання, серед яких переважають  матеріальні винагороди. Вони включають, насамперед, виплату заробітної плати. Про розмір загального фонду оплати праці в господарстві та його динаміку за останні 3 роки свідчать дані, наведені у таблиці.

  Таблиця 3.2.1

  Фонд  оплати праці в  СВК Агрофірмі  «Перемога»

  Аналізуючи  цей статистичний матеріал, слід відмітити  не досить високий рівень оплати праці в господарстві. В 2008 році спостерігається значне підвищення показника оплати праці порівняно з 2007 роком, але в 2009 році відбувається зниження. Середньооблікова чисельність працівників за три роки зросла з 256 до 260 осіб. Зміна чисельності працівників в тваринництві або рослинництві прямо пропорційно змінюється фонду оплати праці. Так в 2009 році чисельність працівників в тваринництві зменшилась і в свою чергу фонд оплати праці також зменшився. Те ж спостерігається і в рослинництві, тільки в даному випадку відбувається збільшення працівників. Щодо структури заробітної плати, то переважну частину в ній становить тарифна складова, а такий вид матеріального стимулювання як преміювання застосовується лише в деяких випадках. При цьому працівників преміюють за поліпшення якості одержаної продукції та виконаних робіт.

  Щодо  морального стимулювання, то тут варто  зазначити, що в СВК Агрофірмі  «Перемога» збереглися традиції занесення  на Дошку пошани, оголошення подяк, вручення почесних грамот тощо. Проте  ці методи на фоні недостатнього матеріального  стимулювання не забезпечують бажаного мотивуючого впливу на працівників.

  Таким чином, для формування ефективної системи  мотивації праці в СВК Агрофірмі  «Перемога» потрібно здійснити такі заходи як запровадження більш гнучкої  системи преміювання працівників  господарства, застосування моральних заохочень адекватних досягнутим результатам праці, звернути більше уваги на мотивацію працівників апарату управління шляхом підвищення змістовності їх праці, сприяння професійному розвитку, підвищення кваліфікації тощо, застосовуючи при цьому індивідуальний підхід до кожного працівника. Важливо також підвищувати матеріальну зацікавленість і трудових колективів у виконанні планових завдань,зменшенні трудових і матеріальних витрат тощо.