Планування фонду заробітної плати. Зобов’язання сторін соціального діалогу з питань зайнятості в документах договірного регулювання со

   - рівень життя;

   - рівень заробітної плати на підприємствах-конкурентах;

   - межі державного регулювання оплати праці;

   - частку коштів на оплату праці в загальних витратах підприємства;

   - співвідношення між темпами росту продуктивності праці і серед-ньої заробітної плати;

   - співвідношення середньої заробітної плати різних категорій персоналу на підприємстві.

      Кожний  вид трудової діяльності вимагає  особливого, адекватного ситуації підходу до організації оплати праці. В сучасних умовах на-були широкого застосування гнучкі системи оплати праці: комісійні виплати, участь у прибутках, участь у досягненні мети, оплата продуктивності, оплата кваліфікації, різноманітні пільги тощо.

Існуючі в Україні форми і системи  оплати праці не забезпечують очевидного росту заробітної плати працівникам  і досягнення висо-кої якості життя  людей.

      Середня заробітна плата в Україні  значно нижча, ніж в багатьох країнах  світу. Так, в Німеччині розмір пого-динної оплати складає в середньому 15,6; США - 12,82; Франції - 11,5; Японії - 10,3; Великій Британії - 7,2; Південній Кореї - 1,5; Росії - 0,9 дол. США. В Україні цей показник складає менше половини долара.

      Спостерігається великий розрив у середній заробітній платі окремих категорій працівників; працівників державних і недержав-них  підприємницьких структур. Значні суми доходів працівників не декларуються.

      Це  свідчить про те, що необхідно вдосконалювати систему соці-ально економічного регулювання заробітної плати і  доходів всіх ка-тегорій персоналу, яка б забезпечувала справедливу  винагороду за працю і компенсувала особисті трудові витрати. 
 
 
 
 
 
 
 

     2. Зобов’язання сторін соціального діалогу з питань зайнятості в документах договірного регулювання соціально-трудових відносин. 

      Соціальний  діалог  -  процес  визначення   та   зближення  
позицій, досягнення спільних домовленостей та прийняття узгоджених  
рішень сторонами соціального діалогу,  які представляють  інтереси  
працівників,  роботодавців  та  органів виконавчої влади і органів  
місцевого  самоврядування,  з  питань  формування  та   реалізації  
державної   соціальної   та   економічної   політики,  регулювання  
трудових, соціальних, економічних відносин

      Законодавство України про соціальний діалог базується  на Конституції України і складається  із законів України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності», «Про організації роботодавців», «Про колективні договори і угоди», «Про порядок вирішення колективних  трудових спорів», цього Закону, трудового  законодавства, інших нормативно-правових актів.

     У процесі колективних переговорів  потрібно дотримуватися таких принципів:

     обов’язковість  участі в переговорному процесі  представників держави, профспілок і роботодавців;

     рівність  сторін на переговорах і недопустимість утиску законних прав трудящих і підприємців;

     довіра  у відносинах;

     визнання  і повага до прав і обов’язків один одного, недопущення конфронтації;

     відкритість і доступність рівноправних переговорів;

     уміння  слухати і почути партнерів;

     строге  дотримання культури полеміки, дискусії, критики (критики позиції, а не особи  опонента);

     обов’язковість  і надійність, дотримання правила: переговори завершувати домовленістю.

     Під час укладання колективних договорів  і угод доцільно дотримуватись таких  принципів:

     дотримання  норм законодавства;

     повноваження  представників сторін;

     рівноправність  сторін;

     свобода вибору і обговорення питань, які  становлять зміст колективних договорів  і угод;

     добровільність  прийняття зобов’язань;

     відповідальність  за прийняття взаємних зобов’язань;

     кожен наступний рівень колективних угод (договорів) не може погіршувати умов угод вищого рівня і має відрізнятись під попереднього більшою вигодою  для трудящих.

     Взаємні консультації і контроль повинні  здійснюватись на основі таких принципів:

     регулярність  проведення консультацій в процесі  співробітництва;

     систематичність контролю і невідворотність відповідальності;

     відповідальність  за ненадання інформації;

     гласність у процесі здійснення контролю за дотриманням договорів, угод.

     Під час вирішення колективних спорів (конфліктів) партнери мають дотримуватись  таких принципів:

     пріоритетність  примирливих методів і процедур, які використовуються примирливими комісіями та трудовим арбітражем;

     застосування  страйку лише як крайнього заходу вирішення трудового конфлікту;

     прагнення сторін до якнайшвидшого врегулювання колективного трудового спору і  укладання угоди.

     Важливим  питанням у системі соціального  партнерства є розподіл ролей  між соціальними партнерами.

     Держава, як правило, бере участь у соціальному  партнерстві на національному, регіональному  та галузевому рівнях, виконуючи функції  гаранта, контролера, уловлювача, арбітра  та ін.

     Держава є гарантом основних громадянських  прав, що дуже важливо для вільної  реалізації прав працівників і підприємців, для ефективного функціонування будь-якої системи соціально-трудових відносин. Як гарант держава організовує, координує і регулює соціально-трудові  відносини. У межах цієї функції  держава розробляє правові основи і організаційні форми соціального  партнерства, правила і механізми  взаємодії сторін, встановлює обґрунтовані розміри і порядок визначення мінімальних соціально-трудових стандартів (мінімальної заробітної плати, соціальних пільг і гарантій тощо). У межах  цієї функції держава може виступати  як незалежний регулятор соціально-трудових відносин, встановлюючи юридичні рамки, що захищають права профспілок і  трудящих і закладають організаційні  та процедурні основи колективних переговорів  і вирішення трудових конфліктів.

       З метою забезпечення гарантій зайнятості населення області, розвитку трудових ресурсів у відповідності з потребами  економіки та реалізації узгодженої політики на ринку праці 

Зобов’язання  обласної державної адміністрації  та органів місцевого самоврядування:

       1. Забезпечити виконання обласної, міських, районних програм зайнятості  населення та заходів щодо  соціального захисту різних верств  населення від безробіття.

       Забезпечити виконання заходів щодо сприяння зайнятості особам, в сім’ї яких два і більше членів не працюють.

       2. Підвищувати конкурентоспроможність  незайнятого населення на ринку  праці, в першу чергу молоді, шляхом удосконалення підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації з професій, які користуються попитом на ринку праці, в наступних напрямках:

       – розвиток матеріально-технічного та методичного  забезпечення системи професійного навчання;

       – створення умов для надання виробничої бази для проходження учнями ПТУ  та студентами вищих навчальних закладів виробничої практики;

       – впровадження прогресивних технологій навчання, зокрема модульних, індивідуальних програм, навчання по заявках роботодавців.

       3. Вивчати стан ринку праці в  регіоні та забезпечити виконання  рішень обласного координаційного  комітету сприяння зайнятості  населення щодо поліпшення ситуації  у сфері зайнятості. Контролювати та здійснювати заходи щодо недопущення застосування нестандартних форм зайнятості, що суперечать трудовому законодавству України.

       4. З метою підвищення престижу робочих професій та орієнтації молоді на отримання професій, які мають попит на ринку праці:

       – продовжити позитивну практику проведення ярмарків вакансій, ярмарків професій, Днів центрів зайнятості, презентацій  робочих професій в кожному місті  та районі області, а також на підприємствах, де планується масове скорочення;

       – сприяти удосконаленню та розвитку системи професійної орієнтації учнів загальноосвітніх шкіл та жителів  області, які шукають роботу;

       – розробити та внести на постійній  основі у плани робіт загальноосвітніх шкіл Донецької області уроки  професійної орієнтації учнів;

       – передбачити оснащення загальноосвітніх шкіл області спеціалізованим обладнанням  для профорієнтації за робочими професіями.

       5. Визначати одним з обов’язкових  умов укладення договорів купівлі-продажу  об’єктів приватизації збереження  і створення робочих місць,  а також забезпечення соціальних  гарантій працівникам. При продажу пакетів акцій за конкурсом до обов’язків покупця також вносити вимоги:

       – забезпечення погашення простроченої заборгованості із заробітної плати  і соціальних виплат та недопущення  у подальшому виникнення заборгованості;

       – укладання та виконання колективного договору;

       – працевлаштування осіб з обмеженими фізичними можливостями, створення  належних умов праці для таких  осіб з урахуванням їх особистих  потреб, відповідного устаткування і  забезпечення до них доступу вказаним особам.

       6. Продовжити роботу щодо створення  в містах і районах цільових  Фондів фінансування громадських  робіт для безробітних, молоді, що працює у вільний від  навчання час та в період  канікул, із залученням коштів  місцевих бюджетів, роботодавців, спонсорів.

       7. Забезпечити організацію громадських  робіт в 2011 році не менше ніж для 25,0 тис. безробітних громадян за направленнями служби зайнятості з урахуванням фінансових можливостей Фонду загальнообов’язкового соціального страхування України на випадок безробіття.

       8. З метою соціальної, трудової  та професійної реабілітації  інвалідів за рахунок коштів  Фонду соціального захисту інвалідів:

       – профінансувати витрати на професійне навчання (професійну підготовку, підвищення кваліфікації та перепідготовку) інвалідів, які зареєстровані у державній  службі зайнятості як безробітні та відповідно до законодавства не мають права  на допомогу по безробіттю, у професійно-технічних, вищих (І-ІV рівня акредитації) та інших навчальних закладах, центрах професійної реабілітації інвалідів для здобуття професії за направленням державної служби зайнятості (з урахуванням бажання інвалідів та середньої вартості навчання у регіонах за отримання відповідної освіти) у сумі 9,0 тис. грн. протягом 2011-2012рр.;

       – надати фінансову допомогу інвалідам  шляхом оплати вартості їх навчання та перекваліфікації у професійно-технічних, вищих (І-ІV рівня акредитації) та інших навчальних закладах, центрах професійної реабілітації інвалідів для здобуття професії на суму 1,0 млн. грн. протягом 2011-2012 рр.

       9. Інформувати профспілкову сторону  та сторону роботодавців:

       – про стан ринку праці в цілому по області (щомісячно);

       – про виконання обласної програми зайнятості, зокрема щодо рівня безробіття (щокварталу);