Особливості розвитку малого підприємництва в Україні

Автор: Пользователь скрыл имя, 22 Апреля 2012 в 17:59, курсовая работа

Краткое описание

Малі підприємства – це істотна складова ринкового господарства, невід’ємний елемент конкурентного механізму. Існування економічно ефективних малих підприємств дає ринковій економіці гнучкість, мобілізує фінансові і виробничі ресурси населення, несе в собі могутній антимонопольний потенціал, слугує серйозним фактором структурної перебудови, вирішує проблему зайнятості та інші соціальні проблеми ринкового господарства.

Оглавление

Вступ
1. Малі підприємства: сутність та принципи діяльності;
2. Роль малого підприємництва в економіці України;
3. Перспективи розвитку малого підприємництва в Україні.
Висновки
Список використаної літератури

Файлы: 1 файл

Курсовая.doc

— 1,013.50 Кб (Скачать)

     Розв’язання існуючих проблем розвитку малого підприємництва в Україні, створення відповідного середовища потребують докорінної перебудови державної політики в галузі сприяння малому підприємництву. Завдання полягає у тому, щоб суттєво розширити його роль і місце в економічному процесі. Мається на увазі забезпечення протягом найближчих років у структурах зазначеного сектора зайнятості на рівні 25-30% дієздатного населення та виробництва до 25-30% ВВП. Саме з цього слід виходити при розробці та реалізації заходів щодо підтримки малого підприємництва.

     Вирішення цього завдання має зосереджуватися  на таких основних напрямах.

     По-перше: створення відповідної нормативно-правової бази, а саме:

прискорення прийняття Закону України “Про малий  бізнес”, який визначав би загальні правові, організаційні та економічні засади підтримки малого підприємництва, дав би єдине тлумачення відповідних термінів, визначив би основні напрями державного регулювання та підтримки малого підприємництва;

розробка  та прийняття Закону України “Про приватну власність”, мета якого полягає у визначенні правових засад приватної власності, забезпеченні правового захисту та недоторканості приватної власності; розробка та впровадження спрощеної системи бухгалтерського обліку та звітності малих підприємств;

внесення  відповідних змін та доповнень до законів України “Про підприємництво”, “Про підприємства в Україні”, “Про власність” тощо.

       По-друге: вирішення питань щодо організаційного забезпечення малого підприємництва, насамперед: розробити та прийняти цільові і регіональні програми розвитку та підтримки малого підприємництва з відповідним фінансовим та організаційним забезпеченням; впровадити єдину вертикальну систему органів виконавчої влади з питань малого підприємництва від Кабінету Міністрів України до обласних, районних державних адміністрацій; розробити єдину систему реєстрації та легалізації суб’єктів підприємництва; удосконалити мережу та підвищити дієвість роботи громадських об’єднань малого підприємництва.

     По-третє: формування та розвиток системи фінансової підтримки малого підприємництва, для чого в першу чергу необхідно: внести зміни та доповнення до Закону України “Про систему оподаткування” та інші закони, в яких передбачити: скорочення кількості зборів та відрахувань, перехід на єдиний сукупний податок, введення системи патентів для громадян-підприємців (фізичних осіб), звільнення від оподаткування частини прибутку (доходу), що спрямовується на рефінансування суб’єктів малого підприємництва; передбачити використання державних кредитних ліній для підтримки малого підприємництва із зазначенням середнього розміру позики, процентної ставки та секторів кредитування при умові створення нових робочих місць; створити спеціалізовану банківську установу або установи з кредитування малого підприємництва; розробити механізм цільового використання коштів Фонду сприяння зайнятості населення на розвиток малого підприємництва; впровадити порядок кредитування малого підприємництва комерційними банками під гарантії бюджетних коштів;

забезпечити надання малим підприємствам, що підпадають під державні цільові програми підтримки малого підприємництва, державних гарантій, у тому числі у вигляді високо ліквідних державних боргових зобов’язань; впровадити віднесення на собівартість витрат, пов’язаних з формуванням страхового фонду (резерву на покриття можливих витрат) при кредитуванні малих підприємств; ввести пільгове оподаткування прибутку комерційних банків, одержаного за рахунок кредитування малих підприємств; впровадити механізм використання незв’язних іноземних кредитних ліній та гарантій для фінансування цільових програм; визначити чіткий порядок участі донорів і реципієнтів у процесі здійснення міжнародної технічної допомоги.

     По-четверте: інформаційне, консультативне та кадрове  забезпечення, насамперед: відновити щоквартальну статистичну звітність про діяльність суб’єктів малого підприємництва, використовуючи метод вибіркового обстеження; розробити методику прогнозування розвитку малого підприємництва; створити мережу інформаційно-аналітичних центрів малого підприємництва; проводити необхідну пропагандистську роботу, спрямовану на формування сприятливої громадської думки щодо підприємницької діяльності;

організувати  підготовку та перепідготовку кадрів через систему бізнес-центрів, інкубаторів  та технопарків; запровадити в учбові програми навчальних закладів та в 10-11 класах середніх загальноосвітніх шкіл основи підприємницької діяльності та організації малого підприємництва.[12, c.93-96]

     Формування  державної політики щодо підтримки  малого підприєм-ництва, визначення шляхів її реалізації повинно бути не лише “об’єктивною необхідністю” переходу до ринку, а й невід’ємною частиною загальнодержавної доктрини соціально-економічних перстворень в Україні. Це сприятиме формуванню чисельного середнього класу суспільства, який є основою ринкових перетвореньтагарантом їх незворотності.[14, c.50-53]

     Мале підприємництво в Україні має певні риси, які суттєво відрізняють його від підприємництва більшості зарубіжних країн, а саме:

—низький  рівень технічної озброєності при  значному інноваційному потенціалі;

—низький управлінський рівень, брак знань, досвіду та культури ринкових відносин;

—прагнення  до максимальної самостійності (більшість  зарубіжних малих підприємств працюють на умовах франчайзингу, субпідряду тощо, а в нас цього немає);

—поєднання  в межах одного малого підприємства декількох видів діяльності, неможливість у більшості випадків орієнтуватися на однопродуктову модель розвитку;

—немає  системи самоорганізації та недостатня інфраструктура підтримки малого підприємництва;

—немає  повної і вірогідної інформації про стан та кон'юнктуру ринку, низький рівень консультаційних послуг та спеціальних освітніх програм;

—практично  немає державної фінансово-кредитної  підтримки;

—недовіра західних партнерів та негативне  психологічне ставлення населення до підприємців.[10, c.245]

     Темпи зростання малого підприємництва в Україні свідчать про його достатній внутрішній потенціал, а результати аналізу розвитку в умовах ринкових реформ — про необхідність формування та проведення державної політики щодо підтримки малого підприємництва.

     Все це зумовило необхідність прийняття  Національної програми сприяння розвитку малого підприємництва в Україні.

     Метою державної підтримки  малого підприємництва є:

1) створення  умов для позитивних структурних  змін в економіці України;

2) сприяння  формуванню і розвитку малого підприємництва, становлення

малого  підприємництва як провідної сили в  подоланні негативних процесів в  економіці та забезпечення сталого  позитивного розвитку суспільства;

3) підтримка  вітчизняних виробників;

4) формування  умов для забезпечення зайнятості населення України.

     Державна  підтримка малого підприємництва здійснюється Кабінетом Міністрів України  та іншими центральними органами виконавчої влади.

     Основними напрямами державної  підтримки малих  підприємств є:

1. Вдосконалення нормативно-правової бази у сфері підприємницької діяльності

Сьогодні  Україна має велику кількість  нормативних актів, значна частина  яких регулює саме підприємницьку діяльність. Проте нормативне регулювання підприємницької діяльності залишається надто складним. Відсутність системності породила багато дублюючих правових норм, закріплених у нормативних актах різної юридичної сили. Нагромадження зайвих регулюючих документів значно ускладнює як початок, так і здійснення підприємницької діяльності.

Тому  одним з напрямів Програми е максимальне спрощення юридичних процедур у правовідносинах "держава — підприємець". Адміністрування підприємництва повинно займати якомога менше часу і коштів. Економічна ситуація в Україні вимагає ще більшого спрощення та здешевлення процедур реєстрації, реорганізації та ліквідації суб'єктів підприємницької діяльності.

Шляхами вдосконалення правового забезпечення розвитку малого підприємництва є:

  • створення дієвих механізмів захисту прав і свобод підприємців;
  • гармонізація українського законодавства з законодавством ЄСта СНД;
  • забезпечення законодавчої гарантії незмінності та довготривалості державної політики щодо підтримки малого підприємництва;
  • розробка нормативно-правової бази, яка регулює відносини між державою та підприємцями, роботодавцями і найманими працівниками, у тому числі і для забезпечення їх соціального захисту, встановлює норми і правила здійснення підприємницької діяльності;
  • вдосконалення функціональної та організаційної структури центральних та місцевих органів виконавчої влади в частині забезпечення розвитку і державної підтримки малого підприємництва.

2. Формування єдиної державної регуляторної політики у сфері підприємницької діяльності

Впровадження  державної регуляторної політики забезпечується шляхом:

  • координації діяльності органів різних рівнів виконавчої влади з планування регуляторної діяльності, підготовки проектів регуляторних актів із застосуванням процедури публічного обговорення;
  • визначення ефективності проектів регуляторних актів та оцінки економічних і соціальних результатів їх впровадження;
  • удосконалення законодавства з метою зменшення надмірного державного втручання у сферу підприємництва;
  • вдосконалення дозвільної системи у сфері підприємництва, спрощення процедури державної реєстрації суб'єктів підприємницької діяльності.

3. Активізація фінансово-кредитної та інвестиційної підтримки малого підприємництва

Фінансово-кредитна підтримка малого підприємництва спрямована на:

  • формування мережі регіональних фондів підтримки підприємництва та кредитно-гарантійних установ;
  • розроблення та запровадження ефективних кредитно-гарантійних механізмів мікрокредитування суб'єктів малого підприємництва;
  • створення та підтримку фінансових інститутів, які працюють на розвиток малого підприємництва.

     Фінансова підтримка малого підприємництва здійснюється фондами через уповноважені банки, які визначаються за результатами тендеру.

4. Сприяння створенню  інфраструктури розвитку  малого підприємництва

Чинники щодо покращення розвитку інфраструктури малого підприємництва:

  • системи інформаційного та-консультаційного обслуговування малого підприємництва, спеціалізованихфірм, що надають послуги малим підприємствам (бухгалтерські та аудиторські фірми, рекламні агентства тощо);
  • бізнес-центрів та центрів розвитку малих підприємств, бізнес-інкубаторів, виробничих та технологічних парків;
  • навчальних центрів з підготовки та перепідготовки спеціалістів для роботи на малих підприємствах, формування економічних знань і набуття практичних навичок роботи в умовах ринкової економіки.[11, 77-86]

     Отже, всі вищезазначені напрями державної підтримки малого підприємництва в сукупності з ефективно функціонуючою системою управління малих підприємств, яка орієнтована на адаптацію до умов конкурентного середовища, допоможуть їм суттєво покращити свою діяльність та зайняти вагоме місце в стратегії економічного зростання України.

       Мале  підприємництво потребує здійснення комплексу  заходів, які спрямовані на зміцнення  його основних функцій. Серед них  важливими є державна підтримка, в основі якої необхідно створення відповідної правової бази розвитку малого підприємництва, матеріально-технічну та фінансово-кредитну підтримку, розширити кадрове забезпечення, розвивати впровадження наукових та інноваційних технологій, а головне – захищати  права як підприємців-роботодавців так і найманих працівників, які є важливою ланкою у підвищенні зайнятості населення країни.

       З метою розвитку підприємництва на сучасному  етапі в Україні вкрай важливо  відокремити бізнес від політики, тому що підприємець, який має у своїх  руках владу обов’язково скористається нею в своїх корисних інтересах. В цілому законодавство повинне забезпечувати легалізацію економічної діяльності своїх суб’єктів малого підприємництва, а не заганяти їх в “тінь”. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

       ВИСНОВОК

       Аналізуючи  результати проведеного дослідження, можна стверджувати, що мале підприємництво є важливим  фактором вирішення багатьох  регіональних проблем. Саме тому в більшості країн світу мале підприємництво є не тільки об'єктом державної політики, але й розглядається як один з чинників національної безпеки. Роль та функції малого підприємництва полягають не тільки в тому, що воно є одним із найважливіших дійових факторів економічного розвитку суспільства, яке спирається на ринкові методи господарювання. Його важливою функцією є сприяння соціально-політичній стабільності суспільства, тобто воно відкриває простір вільному вибору шляхів і методів роботи на користь суспільства та забезпечення власного добробуту.

Информация о работе Особливості розвитку малого підприємництва в Україні