Конкурентоспроможність підприємства та методи її оцінювання

 Конкурентоспроможність підприємства  та методи її оцінювання

 

План

Вступ

Конкуренція як економічне явище

Методи  оцінки конкурентоспроможності підприємства

Показники і оцінка конкурентоспроможності підприємства "ТОВ „ТММ"

Аналіз  конкурентоспроможності підприємства (аналіз прибутку і рентабельності)"ТОВ „ТММ"

Фактори які  впливають на підвищення конкурентоспроможності підприємства "ТОВ „ТММ"

Шляхи покращення

Висновки

Список  використаних джерел

Додатки

Вступ

Сучасна ринкова  економіка являє собою складний організм, що складається з різноманітних виробничих, комерційних, фінансових та інформаційних структур, які взаємодіють на тлі розгалуженої системи правових норм, і об'єднуються єдиним поняттям - ринок.

За визначенням  ринок - це організована структура, де "зустрічаються" виробники і споживачі, продавці і покупці, де в результаті взаємодії попиту споживачів (попитом називається кількість товару, яку споживачі можуть купити за певною ціною) і пропозиції виробників (пропозиція - це кількість товару, яку виробники продають за певною ціною) встановлюються і ціни товарів, і обсяги продаж. При розгляді структурної організації ринку визначальне значення має кількість виробників (продавців) і кількість споживачів (покупців), що беруть участь у процесі обміну загального еквіваленту вартості (грошей) на якийсь товар. Ця кількість виробників і споживачів, характер і структура відносин між ними визначають взаємодію попиту і пропозиції.

Центральним поняттям, що виражає  сутність ринкових відносин є поняття  конкуренції (competition). Конкуренція - це найважливіша ланка всієї системи ринкового господарства. Стимулом, що спонукає людину до конкурентної боротьби, є прагнення перевершити інших. Предметом конкурентного суперництва на ринках є частки ринку, контрольовані тими чи іншими товаровиробниками. Конкурентна боротьба - це динамічний процес. Он сприяє ліпшому забезпеченню ринку товарами.

В якості засобів в конкурентній боротьбі для поліпшення своїх позицій  на ринку компанії використовують, зокрема, якість виробів, ціну, сервісне обслуговування, асортимент, умови поставок і платежів, рекламу.

Предметом конкуренції є товар  або послуга, за допомогою якого  фірми-конкуренти прагнуть завоювати  визнання на ринку й дістати прибуток. Об'єктом же конкуренції виступає споживач і покупець, які можуть вирішити долю того або іншого товару або послуги. Метою конкурентної боротьби є закономірна, гідна перемога за рахунок високої оцінки споживачем конкурентоспроможності запропонованого товару (послуги).

У цьому зв'язку, залежно від  того, про який різновид конкуренції йде мова, існують різні, критерії й оцінка конкурентоспроможності. Так, із ціновою конкуренцією прийнято пов'язувати економічну складову конкурентоспроможності, а з неціновою конкуренцією - маркетингову й комерційну. Різні й фактори, впливаючи на які можна підвищити рівень конкурентоспроможності продукції. Для того щоб прогнозувати можливість перемоги фірми в конкурентній боротьбі, необхідно вміти визначити кількісно і якісно як її здатність - конкурувати, так і конкурентоспроможність.

Актуальність проблеми конкурентоспроможності українських товарів особливо зросла в цей час, коли наша економіка переходить до ринкових відносин. На сучасному етапі розвитку представляється також актуальним визначення рівня конкурентоспроможності промислової продукції на внутрішньому й зовнішньому ринках. Ця проблема має кілька аспектів, включаючи вибір критерію оцінки рівня конкурентоспроможності, встановлення взаємозв'язку ціни і якості, економічного ефекту й ціни споживання продукції.

При виборі критерію конкурентоспроможності використовуються безліч методик. Це пояснюється різними підходами й складністю оцінки рівня конкурентоспроможності. В сучасних умови, роботи підприємств вважається за необхідне застосування іншого підходу до оцінки властивостей конкурентоспроможності продукції, її сучасного осмислення. Головне - це необхідність вивчення розглянутої проблеми з позиції системного підходу.

Метою цієї роботи є вивчення стану  конкурентоспроможності підприємства. На основі цього в роботі поставлені наступні завдання:

розкрити економічний зміст  конкурентоспроможності і її оцінки;

проаналізувати складові та фактори  впливу на конкурентоспроможність підприємства;

розробити пропозиції по підвищенню рівня конкурентоспроможності підприємства.

Об'єктом дослідження в роботі є конкурентоспроможність підприємства.

Предметом дослідження є процес формування та підвищення рівня конкурентоспроможності.

Конкуренція як економічне явище

Конкуренція - економічне змагання виробників однакових видів продукції на ринку за залучення більшої кількості покупців та одержання максимального доходу в короткостроковому або довгостроковому періодах. Основа конкурентних відносин - свобода вибору - реалізується у формі прагнення кожного одержувати для себе особисто грошовий доход. Конкуренція означає наявність на ринку великої кількості незалежно діючих продавців і покупців.

Широке розсіювання економічної  влади, що становить основу конкуренції, регулює використання цієї влади  й обмежує можливості зловживання  нею.

Чиста конкуренція виникає, коли численні продавці займаються продажем однорідного продукту, й на ринку немає продуктової диференціації.

Здійснена конкуренція - це чиста конкуренція + мобільність ресурсів усередині  ринку й відсутність бар'єрів на вхід і вихід учасників.

Ефективна конкуренція - покупці й продавці оперують незалежно у вільній конкурентній системі.

У процесі конкурентної боротьби учасники переслідують однакові цілі - максимізація прибутку за рахунок завоювання переваг  споживачів. Однак способи й шляхи  досягнення цієї загальної мети різні. Тому в конкурентній боротьбі перемагає той, хто раніше від інших домігся певних конкурентних переваг і захопив стійкий сегмент ринку. Але завоювання переваг - це тільки початок, набагато складніше втриматися на ринку, зберігаючи свої первісні позиції [51].

Теорія конкуренції була узагальнена  Адамом Смітом у праці "Дослідження  про природу й причину багатства  народів" (1776).

Новизна теорії конкуренції А. Сміта  полягає в тому, що він уперше:

сформулював поняття конкуренції  як суперництва, що підвищує ціни (при скороченні пропозиції) і знижує ціни (при надлишку пропозиції);

сформулював головний принцип конкуренції - принцип "невидимої руки", відповідно до якого "смикаючи" за ниточки  маріонеток - підприємців, "рука" змушує їх діяти відповідно до якого-небудь "ідеального" плану розвитку економіки, безжалісно витісняти фірми, зайняті виробництвом непотрібної ринку продукції;

відпрацював теоретично дуже тонкий і гнучкий механізм конкуренції, що об'єктивно врівноважує галузеву норму прибутку, приводить до оптимального розподілу ресурсів між галузями. Тонкість механізму конкуренції полягає в тому, що при скороченні попиту на товар найбільші труднощі випробовують фірми, що випускають неякісну або занадто дорогу продукцію. Гнучкість механізму конкуренції проявляється в його миттєвій реакції на будь-які зміни обстановки в зовнішньому середовищі. Швидко адаптуються до середовища мобільні фірми;

визначив основні умови ефективної конкуренції, що включають наявність  великої кількості продавців  і покупців, що вичерпує інформацію, мобільність використовуваних ресурсів, неможливість кожного продавця впливати на зміну ринкової ціни товару (при збереженні його якості або якості сервісу);

розробив модель посилення й  розвитку конкуренції, довів, що в умовах ринкових відносин можливо максимальне задоволення потреб споживачів і найкраще використання ресурсів у масштабі суспільства в цілому.

Певний внесок у розвиток теорії конкуренції Адама Сміта зробили  Д. Рікардо, Д.С. Міль, Дж. Робінсон, Дж. Кейнс, Й. Шумпетер, П. Хейне, Ф.А. Хайек, Ф. Найт, К.Р. Макконелл, С.Л. Брю, М. Портер, Г.Л. Азоєв, Ю.І. Коробів, Л.Г. Раменський, Д.Ю. Юданов та інші вчені.

Щоб глибше зрозуміти сутність конкуренції, дамо її визначення, сформульовані  деякими авторами [51].

"Конкуренція є прагнення  якнайкраще задовольнити критерії доступу до рідких благ", - вважає сучасний американський економіст П. Хайне.

Ф. Найт визначає конкуренцію як ситуацію, в якій конкуруючих одиниць багато й вони незалежні.

К.Р. Макконелл і С.Л. Брю вважають, що конкуренція - це наявність на ринку великої кількості незалежних покупців і продавців, можливість для покупців і продавців вільно виходити на ринок і залишати його.

И. Шумпетер визначав конкуренцію  як суперництво старого з новим, з інноваціями.

Нобелівський лауреат з економіки 1974 p., австрійський учений Фрідріх А. фон Хайек відзначає, що конкуренція - процес, за допомогою якого люди одержують і передають знання. На його думку, на ринку тільки завдяки конкуренції приховане стає явним.

Конкуренція веде до кращого використання здатностей і знань. Більша частина досягнутих людських благ отримана саме шляхом змагання, конкуренції.

Конкуренція потребує раціонального  поводження як умови перебування  на ринку. Конкуренція стимулює раціональність.

Конкуренція не може функціонувати  серед людей, позбавлених підприємницького духу. Конкуренція - особливий метод виховання розумів, великих винахідників і підприємців.

Прихильники традицій не повинні нав'язувати  іншим свою ворожість до нововведень. Збиток терплять консерватори, що роблять  опір новому.

Конкуренція - процес доведення правоти  меншостей новаторів.

Конкуренція підсилює ефективність, змінює звички, закликає до більшої  уважності, що зовсім даремно в безконкурентних  умовах.

Конкурентів ми сприймаємо з роздратуванням, тому що вони заважають нам спокійно жити [51].

У своїй книзі "Міжнародна конкуренція" М. Портер відзначає, що конкуренція - динамічний процес, що розвивається, безупинно  мінливий ландшафт, на якому з'являються  нові товари, нові шляхи маркетингу, нові виробничі процеси й  нові ринкові сегменти.

Г.Л. Азоєв під конкуренцією розуміє  суперництво на якому-небудь поприщі  між окремими юридичними або фізичними  особами (конкурентами), зацікавленими  в досягненні однієї й тієї ж мети.

А.Ю. Юданов стверджує, що ринкова конкуренція - боротьба фірм за обмежений обсяг платоспроможного попиту споживачів, що ведеться ними на недоступних сегментах ринку.

Разом з тим, А.Ю. Юданов вважає, що дотепер у ТММі відсутнє єдине  поняття "конкуренція". Учені дотримуються однієї із трьох трактувань конкуренції: поведінкової, структурної, функціональної.

Поведінкове трактування конкуренції - боротьба за гроші покупця шляхом задоволення його потреб.

Структурне трактування конкуренції - аналіз структури ринку для визначення міри свободи продавця й покупця  на ринку (форми ринку) і способу виходу з нього.

Функціональне трактування конкуренції - суперництво старого з новим, з інноваціями, коли приховане стає явним.

Аналіз структури й змісту формулювань  і трактувань поняття "конкуренція" дає підстави зробити такі висновки:

а) поняття "конкуренція", запропоновані  різними авторами, не повною мірою  відповідають вимогам системності  й комплексності, тобто вони характеризують тільки один з безлічі аспектів конкуренції, установлених А. Смітом і самими авторами, кожний у своїй галузі дослідження;

б) різноманіття підходів до формулювання поняття: один автор під конкуренцією розуміє суперництво (боротьбу) фірм, тобто юридичних осіб, інші - суперництво  фізичних осіб, треті - як наявність  на ринку достатньої кількості продавців і покупців, четверті - ситуацію, п'яті - прагнення, шості - процес і т.д.;

в) наведені поняття не охоплюють  конкуренцію серед будь-яких соціальних, виробничих і біологічних систем;

г) поняття не відображають конкуренцію  як єдність статики й динаміки суперництва, виживання систем у заздалегідь заданих або невизначених умовах;

ґ) поняття не пов'язані із законодавством.

З урахуванням розглянутих зауважень  пропонується таке визначення: конкуренція - процес управління суб'єктом своїми конкурентними перевагами для одержання перемоги або досягнення інших цілей у боротьбі з конкурентами за задоволення об'єктивних або суб'єктивних потреб у рамках законодавства або в природних умовах [47].

Конкуренція є рушійною силою розвитку суб'єктів і об'єктів управління, суспільства в цілому.

Як було доведено багатьма економістами, конкуренція є рушійною силою  розвитку суспільства, головним інструментом економи ресурсів, підвищення якості товарів і рівня життя населення. Тому конкуренція - дуже складне поняття. Особливо важливо вивчити механізм конкуренції в умовах російської економіки, що тільки починає освоювати цей механізм.

У промислово розвинутих країнах ефективність механізму конкуренції визначається не повнотою, глибиною або точністю терміна "конкуренція", а дією "невидимої руки" А. Сміта. Україна в силу відомих політичних причин у цьому плані залишається ще поки некерованою.

Тому важливо, на початковому етапі  побудови механізму конкуренції  й забезпечення конкурентоспроможності визначитися з термінами й  поняттями. Ми прагнули дотримати принципів системності й комплексності формування терміна "конкуренція".

На сучасному етапі ТММового розвитку конкуренція як рушійна  сила змушує виробників товарів постійно шукати нові шляхи підвищення їхньої якості, зниження ціни, підвищення якості сервісу. У зв'язку з дефіцитністю ресурсів постає нова проблема - економія ресурсів у споживачів товарів за рахунок спрощення їхньої конструкції й підвищення якості. Вважаємо, що в XXI ст. це завдання буде пріоритетним, тому що наприкінці XX ст. витрати ресурсів у споживачів складної техніки за строк її служби перевищували ціну до п'яти разів у промислово розвинутих країнах і до 20 разів - у країнах, що розвиваються [2].

За ступенем інтенсивності конкуренція  може бути:

привабливою, коли в даному сегменті суб'єкт якісніше задовольняє свої потреби або одержує прибутки більші, ніж у попередньому сегменті;

помірною, коли дії суб'єкта конкуренції  підтримують конкурентне середовище в даному сегменті ринку;

запеклою для об'єкта конкуренції, коли суб'єкт поглинає, знищує або витісняє об'єкт із даного сегмента;