Экономическая эффектиность предприятия

РОЗДІЛ І. ЕКОНОМІЧНИЙ ЗМІСТ ТА ОЦІНКА ЕФЕКТИВНОСТІ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА

1.1. ПОНЯТТЯ ТА ВИДИ ЕКОНОМІЧНОЇ ЕФЕКТИВНОСТІ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА

              Розвиток економіки країни в цілому залежить від того наскільки ефективно працює кожне підприємство, наскільки ефективною є його виробничо-господарська діяльність.

Виробничо-господарська діяльність на будь-якому підприємстві здійснюється за належної взаємодії трьох визна­чальних чинників: персоналу (робочої сили), засобів праці та предметів праці. Використовую­чи наявні засоби праці, персонал підприємства виробляє суспільно корисну продукцію або надає виробничі й побутові послу­ги. Це означає, що, з одного боку, мають місце витрати живої та уречевленої праці, а з іншого — результати діяльності. Останні залежать від масштабів застосовуваних засобів праці, кадрового потенціалу та рівня їх викорис­тання.

Ефективність господарської діяльності — це комплексне відбиття кінце­вих результатів використання засобів та предметів праці й робочої сили (працівників) за певний проміжок часу.

У зарубіжній практиці як синонім терміну «ефективність» чи «результативність господарювання» зазвичай застосовується термін «продуктивність системи виробництва та обслуговування», коли під продуктивні­стю розуміють ефективне використання ресурсів (праці, капіталу, землі, матеріалів, енергії, інформації) за виробництва різноманіт­них товарів і послуг.

Не варто забувати також, що загальна продуктивність системи є поняттям набагато ширшим, ніж продуктивність праці та прибут­ковість виробництва.

Головною ознакою ефективності (продуктивності) є необхідність досягнення мети виробничо-господарської діяльності підприємства (організації) з найменшими витратами суспільної праці або часу.

Ефективність господарської діяльності має поліморфність визначення й застосування для аналітичних оцінок та управлінських рішень. З огляду на це важливим є виокремлювання за окремими ознаками (класифікація) відповідних видів ефективності (продук­тивності), кожний з яких має певне практичне значення для систе­ми господарювання (табл. 1.1).

Таблиця 1.1.

Видова класифікація ефективності діяльності підприємства за окремими ознаками

Продовження табл.1.1.

Примітка: [8]

Відповідні види ефективності діяльності виок­ремлюються переважно на підставі одержуваних ефектів (резуль­татів) господарської діяльності підприємства (організації). У зв'язку з цим виникає необхідність навести сутнісно-змістовну характерис­тику окремих видів ефективності.

• Економічну ефективність відображають через різні вартіс­ні показники, що характеризують проміжні та кінцеві резуль­тати виробництва на підприємстві чи в іншій інтеграційній структурі. До таких показників належать: обсяг то­варної, чистої або реалізованої продукції; величина одержано­го прибутку, рентабельність виробництва (виробів); економія  ресурсів (матеріальних, трудових) або загальна економія від зниження собівартості продукції; продуктивність праці тощо.

• Соціальна ефективність полягає у скороченні тривалості ро­бочого тижня, збільшенні кількості нових робочих місць і рівня зайнятості людей, поліпшенні умов праці та побуту, стану довкіл­ля, безпеки життя тощо. Соціальні наслідки господарської діяльності можуть бути не лише позитивними, а й негативними (безробіття, посилен­ня інфляції, погіршання екологічних показників).

• Локальна (комерційна) ефективність визначає конкретний ре­зультат виробничо-господарської чи іншої діяльності підприємства, внаслідок якої воно має певний зиск (дохід, прибуток).

• Коли ж виробництво продукції на даному підприємстві потре­бує додаткових витрат ресурсів, але її споживання (використання) на іншому підприємстві зв'язане з меншими експлуатаційними витра­тами або іншими позитивними наслідками діяльності, то йдеться про народногосподарську ефективність, тобто сукупний ефект у сфе­рах виробництва та споживання відповідних виробів (послуг).

• Абсолютна ефективність характеризує загальну або питому (у розрахунку на одиницю витрат чи ресурсів) ефективність діяль­ності підприємства (організації) за певний проміжок часу.

• Порівняльна ефективність відображає наслідки порівняння можливих варіантів господарювання і вибору ліпшого з них; рівень порівняльної ефективності відбиває економічні та соціальні пере­ваги вибраного варіанта здійснення господарських рішень (напрям­ку діяльності) проти інших можливих варіантів.

Абсолютна й порівняльна ефективність доповнюють одна одну. Визначення економічно найбільш вигідного варіанта господарю­вання завжди базується на зіставленні показників абсолютної ефек­тивності, а її аналітична оцінка здійснюється порівнянням запла­нованих, нормативних і фактично досягнутих показників, їхньої динаміки за певний період.

• Первинна ефективність — це початковий одноразовий ефект, що його одержано внаслідок здійснення виробничо-господарськоі діяльності підприємства (організації), запровадження прибуткових технічних, організаційних або економічних заходів.

Первинна (початкова) ефективність майже завжди примно­жується завдяки багатоспрямованому та багаторазовому викорис­танню названих заходів не лише на даному, а й на інших підприє­мствах, в інших сферах діяльності. Тоді її можна розглядати як мультиплікаційну ефективність, яка виявляється здебільшого в кількох специфічних формах — дифузійному й резонансному ефектах, а також ефектах «стартового вибуху», супровідних мож­ливостей та акселерації.

Розглянемо ці ефекти більш ширше:

- Дифузійний ефект реалізується тоді, коли певне господарсько-управлінське рішення, нововведення технічного, організаційного, економічного чи соціального характеру поширюється на інші галузі, внаслідок чого відбувається його мультиплікація (наприк­лад, перед тим, як метод безперервного розливання рідкого металу знайшов широке застосування в чорній металургії, ним досить три­валий час користувалися на підприємствах кольорової металургії).

- Резонансний ефект має місце тоді, коли нововведення в певній галузі активізує і стимулює розвиток інших явищ у іншій сфері.

- Ефект «стартового вибуху» — це своєрідна «ланцюгова реакція» в перспективі. Він можливий за умови, коли певний «стартовий вибух» стає початком наступного лавиноподібного збільшення ефекту в тій самій або в іншій галузі виробництва чи діяльності (переконливий приклад — застосування економіко-математичних методів і моделей в управлінні, виробництві, різних галузях науки).

- У процесі створення будь-яких матеріальних цінностей з'яв­ляються супровідні можливості з певним ефектом. Такі можли­вості виявляються у вигляді різних проміжних і побічних резуль­татів (ефектів), використання виробничих і побутових відходів тощо.

- У будь-якій діяльності має місце також ефект акселерації (від лат. accelero — прискорюю), який означає прискорення темпів поширення і застосування конкретного позитив­ного результату.

Межі між окремими формами мультиплікаційної ефективності є досить умовними, рухливими та відносними. Діалектичний взає­мозв'язок цих форм полягає в тому, що всі вони разом формують загальний інтегральний ефект від практичної реалізації управлінського рішення.

• Синергічна ефективність (від гр. synergis — діючий спільно [12]) виражає такий комбінований вплив сукупності тих чи інших інно­вацій на фінансово-економічний стан суб'єкта господарювання, коли загальний ефект перевищує суто арифметичну суму впливу на діяльність кожної інновації зокрема, тобто коли кожна інновація посилює вплив усіх інших.

У взаємозв‘язку з розглядом питання ефективності діяльності підприємства доцільно визначити також поняття “економічної достатності”.

                      Економічна достатність підприємства – це важлива характеристика ділової активності підприємства та його надійності. Вона являється важливої складовою в оцінці потенціалу підприємства, у визначенні його конкурентоспроможності. Економічна достатність характеризує стійке положення підприємства, його властивість працювати прибутково. Економічна достатність являється однією з умов ефективного господарювання. Складовими видами економічної достатності являється виробнича, інвестиційна, фінансова, комерційна, соціальна та економічна достатність ( табл.1.2.). 

Таблиця 1.2.

Порівняльна характеристика видів достатності підприємства

Примітка: [12]             

Визначаючою є виробнича достатність, яка виступає основою для інших видів достатності господарюючого суб’єкту. І в свою  чергу виробнича достатність залежить від технічної, технологічної та організаційної достатності підприємства.   

                Економічні умови господарювання призвані забезпечити виробничу достатність підприємства і на цій основі інші види його достатності. Тісний взаємозв’язок і взаємозалежність між окремими видами достатності пояснюються множиною і нерозривністю функцій економічної достатності. До числа цих функцій відносяться соціальна, екологічна, стимулююча, фінансова, ринкова. Не менш важливий і час управління, тобто проміжок часу від початку збору інформації до видачі розпоряджень в управляючій системі. Чим менше час управління, тим економічно стійкіше підприємство.

           Умовами економічної достатності підприємства є: ресурсне забезпечення, рівень технічного стану, організація праці та виробництва.

           Економічна достатність суттєво залежить від інвестиційного забезпечення фінансово-господарської діяльності підприємства. При  визначенні обсягу інвестицій належить враховувати потребу підприємства в сировині, матеріалах, коштах на реалізацію продукції (оборотному капіталі).

            Система інвестиційного забезпечення фінансово-господарської діяльності підприємства повинна забезпечити обсяг інвестицій, необхідний для планомірного виконання проекту; діяти в напрямку оптимізації структури інвестицій і податкових платежів; забезпечувати зниження капітальних витрат і ризику проекту ; забезпечувати баланс між обсягом залучених фінансових ресурсів та величиною прибутку.

              Отже, видова різноманітність ефективності дає можливість підприємству визначити ефективність будь-якого управлінського рішення за різноманітними напрямками його діяльності.

1.2. ОЦІНКА ЕФЕКТИВНОСТІ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА

Ефективність діяльності будь-якого підприємства є комплексним відбиттям кінцевих результатів використання засобів виробництва та робочої сили за певний проміжок часу.

В зарубіжній практиці та в економічній літературі нарівні з поняттям ”ефективність” уживаються поняття ”результативність” та ”продуктивність”. Загалом під продуктивністю (ефективністю, результативністю) здебільшого розуміють співвідношення досягнутих результатів і витрат на їх досягнення.

Процес вимірювання очікуваного чи досягнутого рівня ефективності діяльності підприємства (організації) методологічно пов'язаний передусім із визначенням належних критеріїв і формуванням відповідної системи показників.