Економічна модель виробництва

     Ціна  є грошовим вираженням вартості товару, це змінний фактор виробництва. У  курсовій роботі розраховується модель ціни на базі витрат виробництва.  Ціна реалізації (відпускна ціна) розраховується за формулою:

     Ц_р = С_п+П_розр+ПДВ,    (3.3)

     П_{розр =} С_п *(15-30%) (3.3.1)

     П_{розр = 63,24*0,2= 12,65}

     Ц_г = С_п+П_розр (3.3.2)

     Ц_г =63,24 + 12,65 = 75,89

     ПДВ= Ц_{г *} 20% (3.3.3)

     ПДВ=75,89*0,2 =15,18

Ц_р = 63,24+12,65+15,18 = 91,07 грн.

     де  С_п – повна собівартість одиниці продукції (робіт, послуг), грн.;

     П_розр – розрахунковий прибуток на одиницю продукції (робіт, послуг), грн.; встановлюється, виходячи із заданої рентабельності капітальних витрат (обрати в розрахунках 15-30%).

     ПДВ – податок на додану вартість, що відноситься на одиницю продукції (робіт, послуг), грн. Встановлюється за діючою нормою. Складає 20% гуртової ціни.

     (С_п+П_розр) – гуртова ціна, грн.

     Ц_г – гуртова ціна.

     За  результатами розрахунку ціни визначається обсяг товарної продукції за ціною  реалізації:

           (3.4)

     

грн.

     При умові, що вся продукція буде реалізована, обсяг товарної продукції буде дорівнювати  виручці від реалізації. 

3. Обчислення  очікуваного доходу і рентабельності виробництва

     Підсумковим показником результатів виробничо-господарської  діяльності підприємства є дохід  та прибуток.

     Очікуваний  дохід від реалізації продукції (виручка) розраховується за формулою:

     Д_оч=N_i·(Ц_р-С_п),     (3.5)

     Д_оч=190500 ´(91,07-63,24)= 5301615 грн.

     де  N_i – обсяг продукції (робіт, послуг), що планується реалізувати, одиниць;

     Ц_р – ціна реалізації, грн.;

     С_п – повна собівартість одиниці продукції (робіт, послуг), грн.

     Прибуток  від реалізації розраховується за формулою:

     П_реал. = Д_оч – (ПДВ ),    (3.6)

     П_реал. = 5301615-(15,18

190500)=2409825 грн.

     Наявність прибутку дає підстави для визначення рентабельності.

     Рентабельність – це відносний показник, що характеризує рівень ефективності (дохідності) роботи підприємства.

     Рентабельність  продукції характеризує ефективність витрат на її виробництво та збут і розраховується за формулою:

     R_n ,     (3.7)

     R_n

     

=Цр*Ni

     де  П_реал – прибуток від реалізації;

       – повна собівартість реалізованої  продукції. 

     Рентабельність  одного виробу (R_і) визначається за формулою:

           (3.8)

     

 

4. Визначення  критичного обсягу виробництва

     Для забезпечення беззбитковості роботи підприємства, необхідно розрахувати критичний  обсяг виробництва, при якому  витрати на виробництво будуть дорівнювати  доходам підприємства від випуску  даного обсягу виробництва. Тобто, підприємство повністю покриє свої збитки, але його прибуток буде дорівнювати нулю.

     Для цього визначається критичний обсяг  виробництва продукції за формулою:

      ,     (3.9)

                  одиниць 

     де  – критичний обсяг виробництва, або точка беззбитковості;

       – сума умовно-постійних  витрат; (табл.. 2.5+2.4)

       – сума умовно-змінних  витрат; (табл.. 2.4/N_i)

       – ціна реалізації.

1. Виручка від реалізації дорівнює: 17 348  835 грн.
2. Пряма постійних витрат: 277119,09
3. Сумарні витрати дорівнюють:

     В_сум=10912034

     В_сум=В_зм+В_пост грн.

     В_зм=10634915

     В_пост=277119,09

4. Точка перетину прямих виручки і сумарних витрат (N_кр) означає критичний обсяг виробництва або точку беззбитковості.

Графічне  визначення критичного обсягу виробництва  наведено на рис. 3.1. 
 
 
 

Виручка, витрати 

          17348835 
 
 
 
 
 
 

          10912034

         

10634915  
 
 
 
 
 
 
 

2780449                                305309 
 
 
 
 

277119,09

Збитки 
 

                                                                                                        190500

       N_кр          N_шт 

Рис. 3.1. Графічне визначення критичного обсягу виробництва 
 

     Висновок

     Найважливішою умовою ефективної роботи залізничного транспорту є здійснення перевезень вантажів і пасажирів з мінімальними витратами трудових, матеріальних і  грошових ресурсів. Забезпечення цього  досягається за рахунок корінної реконструкції матеріально технічної  бази, упровадження сучасної технології й організації експлуатаційної  роботи, що сприяє поліпшенню економічних  показників.

     У плануванні економічної роботи залізничного транспорту крім показників обсягу перевізних робіт рухливого складу використовуються вартісні показники, найважливішими з  який є фондовіддача і собівартість одиниці перевезень.

       Собівартість  є найважливішим узагальнюючим  показником, що характеризує економічну сторону діяльності підприємства. У  ній відображається якість всієї  роботи -  стан технічної оснащеності, ступінь використання основних засобів, підвищення продуктивності праці,  упровадження нових прогресивних технологій, рівень застосовуваних нормативів витрат усіх видів ресурсів, кадрова політика, якість управлінської праці і багато інших характеристик і показники робіт підприємства.

       Продукцією  дистанції колії є ремонт та утримання  належного технічного стану колії.

       У витратах транспорту відсутні витрати  на сировину, тому на залізницях невелику частину займають прямі витрати  і значна частина припадає на частку непрямих витрат, що розподіляються по видах продукції розрахунковим  шляхом, пропорційно різним вимірникам і показникам роботи.

       На  питому вагу змінних і умовно-постійних витрат впливає не тільки обсяг виконаної роботи, але й умови, в яких виконується виробничий процес і, головним чином об'ємні і якісні показники експлуатаційної роботи.

       На  умовно-постійні витрати певний вплив  робить рівень зносу технічних засобів.

       Калькуляція собівартості - це зведений кошторис витрат, який складається  для визначення собівартості продукції станції  на декілька госпрозрахункових вимірників.

     Підвищення  фондовіддачі й економічної ефективності функціонування залізничного транспорту можна забезпечити за рахунок  технологічних, організаційних і економічних  заходів, тобто подальшого впровадження більш могутнього типу рухливого  складу, прогресивної технології роботи.

     При цьому важливе значення має зниження собівартості перевезень (усієї суми витрат на перевезення вантажів і  пасажирів у грошовій формі).

     Рентабельність  є одним з найважливіших узагальнюючих  показників, що характеризують економічні результати залізничного транспорту і  його підприємств. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

     Список  використаної літератури:

1. Закон України "Про залізничний транспорт" 1996, N 40, ст. 183
2. Закон України "Про підприємство" // Нове законодавство України. Випуск 2 – К.,1992.
3. Пояснювальна записка до звіту Основ’янської дистанції колії за 2007 рік.
4. Журнал «Залізничний транспорт України» №2, 6, 7, 9, 15, 18 за 2005 рік.
5. Шаройко А.В., Вусів А.Г. Економіка, організація, планування матеріально-технічного постачання залізничного транспорту // М: Транспорт, 2005 рік., 304с.
6. Шульга А.М., Смєхова Н.Г. Собівартість залізничних перевезень//М.: Транспорт, 2004 рік.
7. «Економіка залізничного транспорту» за редакцією Бєлова І.В.// Москва, Транспорт 2008 рік.
8. Локомотивное хазяйство: Учебник для вузов железнодорожного транспорта//под ред. Айзинбуда С.Я. -М.: Транспорт 2006 год 286 с.
9. Бойчик І.М., Харів П.С., Хопчан М.І Економіка підприємства: Навч. Посібник. – Львів:Новий світ,2000.- 211 с.
10. Сідун В.А., Пономарьова Ю.В. Економіка під-ва – К., 2003.
11. Бойчик І.М. Економіка підприємства: Навч. посібник. – Київ: Атіка,2002.-475 с.
12. Кулішов В.В. Економіка підприємства: теорія і практика: навчальний посібник. – К.:Ніка-Центр, 2002.- 134 с.
13. Денисенко М.П. Економіка підприємства:пошук шляхів розвитку:Посібник. – К.: МАУП, 2002. – 81 с.
14. Курс экономики: Учебник / Под ред. Б.А.Райзберга. – М.:ИНФРАМ,2005. – 270 с.
15. Семенов Б.М. и др.. Экономика предприятия. – М.:Центр экономики и маркетинга, 2007. – 184 с.