Економічна модель виробництва

Таблиця 2.2. Склад та рух оборотних коштів підприємства

 
 

2. Розрахунок  витратних моделей  виробнвицтва

       Собівартість  комплексно характеризує використання всіх видів ресурсів підприємства , вона є одним з найважливіших  показників ефективності виробництва.

       Витрати підприємства поділяються на змінні та постійні. Їх розрахунок є надзвичайно  важливим для управління динамічним виробництвом. 

1. Визначення  умовно-змінних витрат

       Змінні  витрати – це витрати, які пропорційні діловій активності підприємства, тобто, їх розмір залежить від обсягів виробництва. До них належать:

• витрати на сировину та матеріали;
• напівфабрикати власного виробництва;
• покупні комплектуючі вироби;
• тара;
• оплата праці виробничих робітників.

     Розрахунок  витрат на сировину та матеріали у  грошовому вираженні виконується  на основі норм витрат матеріальних ресурсів на одиницю продукції та обсягу робіт  або послуг з відрахуванням вартості зворотних відходів.

     Витрати на основні матеріали розраховуються за формулою: 

           (2.6)

       

грн.,

де В_ом – витрати на основні матеріали, грн.;

N_і – річна програма  випуску продукції у натуральному виразі, шт.;

Н_заг – вага заготовки (додаток А);

Ц_мат – ціна за одиницю матеріалу без урахування ПДВ, включаючи націнки, витрати на транспортування, зберігання і доставку сторонніми організаціями, брокерські послуги, митні збори та інші націнки, грн.;

Н_ві – вага поворотних  відходів і-того матеріалу, сировини, грн.  (додаток А);

Ц_ві – ціна реалізації відходів і-того матеріалу, сировини, грн.(додаток А);

n –  кількість найменувань матеріалів, сировини, необхідних для виготовлення  виробу, виконання робіт чи надання  послуг. 

2. Витрати на оплату праці виробничих робітників

       Витрати на оплату праці є одним із основних елементів собівартості продукції. Заробітна плата – це грошовий вираз вартості і ціни робочої  сили, який виплачується працівникові за виконану роботу або надані послуги  і спрямований на досягнення матеріальної зацікавленості його у результатах  своєї праці.

     Загальний фонд оплати праці працівників підприємства складається із фонду тарифної заробітної плати робітників-відрядників та фонду оплати праці робітників-погодинників.

       Фонд  оплати праці робітників-відрядників розраховуємо за формулою:

,                                         (2.7)

 грн. 

 де N_it_i – сумарна трудомісткість робіт, н-год/рік;

       – годинна тарифна ставка  робітників-відрядників відповідного розряду, грн.;

     К_дод – коефіцієнт додаткової зарплати (1,2÷1,3);

     К_д – коефіцієнт доплат (1,1÷1,2);

     Ксз – коефіцієнт відрахувань на соціальні заходи (1,375).

     За  структурою витрати на оплату праці  включають витрати основної і  додаткової заробітної прати, доплат і  відрахувань на соціальні заходи.

     Для зменшення змінних витрат підприємства на виробництво продукції важливу  роль відіграє аналіз структури фонду  зарплати робітників-відрядників, тобто визначення абсолютного розміру основної ( ), додаткової зарплати ( ), доплат (Д^від) та відрахувань на соціальні заходи (В_сз), яке здійснюється за наступними формулами: 

,                                                     (2.8)

 грн.

де - приймається у відповідності з прийнятим раніше коефіцієнтом в розмірі  20-30% від основної зарплати;          

- приймається в розмірі  10-20% від суми основної та додаткової зарплати; 

 – 37,5% від суми основної, додаткової зарплати та доплат. 

 грн.

грн.

     

 грн.

     Фонд  оплати праці робітників-погодинників ( ) розраховується за формулою:

,                                        (2.9)

 грн. 

де Ч^пог – чисельність допоміжних робітників з погодинною оплатою праці, чол. (табл. 2.1);

       – дійсний середній фонд  часу роботи одного робітника  на погодинних роботах, год.(8 год×кількість робочих днів у звітному році); 

       – 37,5% від суми основної, додаткової зарплати та доплат. 

     Т – годинна тарифна ставка робітника відповідного розряду на погодинних роботах, год.;

     К_д – коефіцієнт доплат (1,15 1,3);

     К_сз – коефіцієнт відрахувань на соціальні заходи (1,375).

     Розподілення  фонду зарплати робітників-погодинників на структурні складові здійснюється у наступній послідовності:

• основна зарплата

,                                                (2.10)

 грн.

• доплати робітникам погодинникам (Д^пог) приймається у відповідності з обраним коефіцієнтом в розмірі 15-30% від основної зарплати;

 грн.

• відрахування на соціальні заходи – (В_сз) 37,5% від суми основної зарплати та доплат.

 грн.

     Загальний фонд оплати праці виробничих робітників підприємства розраховується за формулою: 

,                                                     (2.11)

 грн.

     Середньомісячна заробітна плата робітників-відрядників  визначається за формулою:

,                                                   (2.12)

 грн.

де  – фонд оплати праці робітників-відрядників;

     Ч_осн – чисельність робітників-відрядників за звітний період.

Для робітників з погодинною оплатою праці середньомісячна з/п складає:

,                                                  (2.13)

 грн.

де  – фонд оплати праці робітників-погодинників;

Ч^пог – чисельність робітників-погодинників.

      Одержані  результати розрахунку витрат на оплату праці необхідно занести в таблицю 2.3 

      Таблиця 2.3. Витрати на оплату праці виробничих робітників