Інтенсивність конкурентної боротьби та оцінка її рівня

Автор: Пользователь скрыл имя, 30 Октября 2011 в 23:05, реферат

Краткое описание

Аналіз поточних сил конкуренції на ринку є досить цінним, однак отримана картина - це лише моментальний знімок. Конкуренція й умови на ринку змінюються, тому що в русі знаходяться сили, що створюють умови для змін. Переважна більшість цих сил - рушійні, тому що вони в найбільшій мірі впливають на характер змін у структурі конкуренції на ринку [6]. Ключові рушійні сили наведено в табл.2.3. Даний перелік рушійних сил, здебільшого непередбачуваних, дозволяє зрозуміти, чому ринки й галузі несподівано міняють напрям свого розвитку.

Оглавление

ЗМІСТ 2
ВСТУП 3
1. Основні сили конкуренції за М. Портером 4
2. Інтенсивність конкурентної боротьби 7
3. Темпи зростання ринку та інтенсивність конкуренції 14
ВИСНОВОК 20
ЛІТЕРАТУРА 21

Файлы: 1 файл

конкур.docx

— 195.60 Кб (Скачать)
 

Реферат

Тема: «Інтенсивність конкурентної боротьби та оцінка її рівня» 
 
 
 
 
 
 
 

 

ЗМІСТ

ЗМІСТ 2

ВСТУП 3

1. Основні сили конкуренції за М. Портером 4

2. Інтенсивність конкурентної боротьби 7

3. Темпи зростання ринку та інтенсивність конкуренції 14

ВИСНОВОК 20

ЛІТЕРАТУРА 21

 

ВСТУП

     Аналіз  поточних сил конкуренції на ринку  є досить цінним, однак отримана картина - це лише моментальний знімок. Конкуренція й умови на ринку  змінюються, тому що в русі знаходяться  сили, що створюють умови для змін. Переважна більшість цих сил - рушійні, тому що вони в найбільшій мірі впливають на характер змін у  структурі конкуренції на ринку  [6]. Ключові рушійні сили наведено в табл.2.3. Даний перелік рушійних сил, здебільшого непередбачуваних,  дозволяє зрозуміти, чому ринки й галузі несподівано міняють напрям свого розвитку.

     Однією  з найважливіших характеристик  активності конкурентного середовища підприємства є інтенсивність конкуренції - ступінь протидії конкурентів в боротьбі за споживачів і нові ринкові ніші. Інтенсивність конкуренції проявляється в тому, наскільки ефективно підприємства використовують наявні в їх розпорядженні засоби конкурентної боротьби, зокрема більш низькі ціни, поліпшені характеристики товару, більш високий рівень обслуговування споживачів, випуск нових товарів тощо. Конкуренція в галузі вважається інтенсивною, якщо дії фірм-конкурентів знижують середній прибуток в галузі, прийнятною — якщо більшість фірм одержують цілком помірний прибуток, і слабкою, якщо велика частина компаній галузі може одержувати прибуток вище за середній, інвестуючи лише виробництво.

 

1. Основні сили конкуренції за М. Портером

   Конкуренція — властиве товарному виробництву  змагання між окремими економічними суб’єктами (конкурентами), заінтересованими у створенні найвигідніших умов виробництва та збуту товарів. Класифікацію основних видів конкуренції наведено в табл. 1.1.

   Звернемося  до міжнародного досвіду маркетингового аналізу конкуренції. У свій час Майкл Портер видвинув п’ятифакторну модель галузевого аналізу, яка визначає основні конкурентні сили (рис. 1.1), зосередившись на яких будь-яка компанія бути мати успіх у своїй галузі.

   

   Рис. 1.1 П’ять сил конкурентного середовища

   Де:

    • потенційних конкурентів — підприємців, які можуть з’явитись на даному ринку і розпочати боротьбу за споживачів із діючими тут підприємствами;
    • постачальників — підприємств, що продають підприємствам-споживачам продукцію промислово-технічного призначення, необхідну для виробництва продукції цими споживачами;
    • покупців — підприємств і кінцевих споживачів, які виявляють інтерес до придбання товарів (послуг);
    • товарів-субститутів — продукції інших галузей, яка може замінити товари підприємства, оскільки виконує ті самі функції для тих самих груп споживачів;
    • конкуренцію в галузі — наявну на даному ринку загальну конкурентну ситуацію, що визначається кількістю підприємств-конкурентів, співвідношенням їхніх сил, темпами зростання галузі, умовами диференціації діяльності тощо.
 

   Майкл Портер також виділяв такі види конкуренції (табл.1)

   Таблиця 1.1

   Види  конкуренції

Ознака  класифікації Види конкуренції Сутність конкуренції
1. Родова ознака Вільна (досконала) Боротьба між  великою кількістю відносно невеликих  підприємств
Монопо лістична Боротьба між  великими підприємствами, які утворились у результаті концентрації виробництва
2. Межі взаємозамінності продукції Конкуренція торгових марок Боротьба між  підприємствами, які пропонують подібні  продукти тим самим цільовим групам покупців за однаковими цінами
Галузева Боротьба між  підприємствами, які працюють в одній  галузі
Формальна Боротьба між  підприємствами, що пропонують продукцію  з такими самими характеристиками
Загальна Боротьба між  різними підприємствами, які працюють на тому самому ринку
3. Головні форми виявлення Цінова пряма Безпосереднє  зниження цін
Цінова  непряма Виведення на ринок  нових товарів за цінами попередніх, тобто менш ефективних
Товарна функціо-нальна Конкурування  різних товарів, що задовольняють однакові потреби
Товарна видова Конкурування  товарів, що різняться за певним суттєвим параметром, але призначені для задоволення  однакових потреб
Товарна предметна Конкуренція між  ідентичними товарами
 

   Аналіз  конкурентів підприємства включає  оцінку їхніх сильних та слабких  сторін, а також можливої реакції на дії конкурента (рис. 1.2).

   

   Рис. 1.2. Елементи аналізу реакції конкурента (за М. Портером) 

   Отже  аналіз конкурентів фірми можна проводити за таким планом:

  1. скільки конкурентів у фірми і хто вони;
  2. обсяг їхнього виробництва, частка ринку;
  3. у чому полягає стратегія їхньої конкурентної боротьби;
  4. головні чинники конкурентоспроможності товарів-конкурентів;
  5. практика підприємств-конкурентів щодо реклами, стимулювання збуту, найменувань товарів;
  6. чим приваблює упаковка товарів-конкурентів;
  7. рівень сервісного обслуговування конкурентів;
  8. практика розподілу і збуту в конкурентів;
  9. шанси конкурентів на успіх;
  10. як конкуренти реагуватимуть на можливі стратегічні ходи інших конкурентів, на зміни в навколишньому бізнес-середовищі;
  11. чого хочуть досягти конкуренти;
  12. можливі заходи для запобігання контрзаходам конкурентів.
 
 

2. Інтенсивність конкурентної боротьби

   Інтенсивна  конкуренція - результат структурних факторів, що взаємодіють один із одним. Фактори, які визначають інтенсивність конкуренції, можуть мінятися (у міру старіння галузі темпи, її зростання сповільнюються, що призводить до інтенсивного суперництва, низьких прибутків і (часто) виходу фірми з ринку; придбання однієї компанії іншою породжує цілком індивідуальне обличчя фірми в галузі; технологічні інновації можуть різко підняти рівень фіксованих витрат у виробничому процесі, посилити нестійке становище конкуренції).

   Зважаючи  на складність безпосередньої оцінки взаємозв'язків чинників конкурентного  середовища  можливо непряме вимірювання  інтенсивності конкуренції, в основі якого лежить оцінка реально контрольованих наслідків цих відносин. Одним  з факторів, які визначають інтенсивність  конкуренції, є Ринкова частка фірми. Вона відображає найбільш важливі результати конкурентної боротьби, фіксуючи ступінь  домінування фірми на ринку, її можливості впливати на обсяг і структуру  попиту та пропозиції, ціни і динаміку ринку в цілому.

   У зарубіжній практиці для проведення глибшого аналізу у частці ринку виокремлюють кілька компонент: рівень проникнення (відсоток покупців марки від загального числа покупців, що купують товари певної категорії, до якої належить дана марка );  рівень ексклюзивності (частка, яку покупки марки становлять від всіх покупок цієї марки, що припадають на товарну категорію, до якої відноситься марка ; цей рівень виступає мірою прихильності до марки за умови, що у покупців є можливість урізноманітнити свої покупки і купити товари різних марок однієї категорії); рівень інтенсивності (порівнює середню кількість товарів, що купується покупцем марки, із середньою кількістю, що купується з розрахунку на одного покупця в даній категорії товарів).

   Загальна  частка торгової марки становить  добуток рівнів проникнення, ексклюзивності та інтенсивності:

    ,      (2.1)

   де  - категорія товарів, до якої належить марка ; - кількість покупців ; - кількість покупців ; - кількість , що купує покупець ; - кількість , що купує покупець ; - кількість , що купує покупець .

   Для характеристика ринку у вартісному виразі вводиться  індекс відносної ціни як відношення середньої ціни марки до середньої  ціни по всіх конкуруючих марок.

   Для отримання  повної картини на ринку розраховуються показники частки ринку й інтенсивності  конкуренції (табл.2.1) [1; 265; 306]. 

 

      

      Таблиця 2.1

Показники оцінки розподілу  ринкових часток між  конкурентами та рівня  інтенсивності конкуренції 

Показник Характеристика  показника
Індекс  концентрації ,                                                                                              (2.2)

де  — індекс концентрації певної кількості (п) підприємств, %; — частка продажу і-го підприємства, %

Значення  для трьох найбільших підприємств означає: < 45 % - ринок концентрований; 45 % < < 70 % - ринок помірно концентрований; < 70 % - ринок висококонцентрований.

Чотирьох  частковий показник концентрації ( ) ,                                                                             (2.3)

де  - загальний обсяг реалізації продукції заданого асортименту, тис. грн.; - обсяг реалізації - того підприємства, тис. грн.; для всіх і=1.... п; для всіх і=1…(п-1); для всіх і=1….(п-2); для всіх і=1…(п-3); n — загальна кількість підприємств, які реалізують максимальні обсяги продукції у загальній кількості реалізації продукції на даному ринку.

Показник  являє собою загальну частку 4-х перших підприємств ринку, що реалізують максимальний обсяг продукції в загальному обсязі реалізації продукції на даному ринку. Дозволяє оцінити ступінь монополізації ринку та є величиною, оберненою до інтенсивності конкуренції. Суттєвий недолік показника - нечутливість до різних варіантів розподілу часток між конкурентами. Наприклад, буде однаковим і буде дорівнювати 0,8 у двох різних ситуаціях: 1) одне підприємство контролює 77% ринку, а інші три по 1-му %; 2) чотири рівно потужні підприємства володіють по 20% ринку

Система нерівностей ,                                                                                 (2.4)

де  - показники часток за величиною реалізації на ринку відповідно першого, другого і третього суб'єктів господарювання в загальному обсязі реалізації.

Система нерівностей, з одного боку, показує  ступінь ринкової конкуренції (де — коефіцієнт ринкової концентрації), а з іншою — потужність ринкової влади першого суб'єкта господарювання; характеризує абсолютну ринкову владу домінуючого суб'єкта господарювання на товарному ринку.

 
 
 

Продовження табл.2.5 

Індекс  Херфіндаля ( )        або  ,                                                                      (2.5)

     за  ,                                                                              (2.6)

де  - це частка -го підприємства в загальному обсязі реалізації продукції даного асортименту.

Показник  дає можливість оцінити розподіл ринкових часток за допомогою суми квадратів ринкових часток конкурентів. Значення індексу Херфіндала збільшується по мірі зростання концентрації в галузі и досягає 1 при чистій монополії. В галузі, де діють 100 рівноправних підприємств з рівними частками, .

Індекс  Херфіндаля—Хіршмана (                                                                                        (2.7)

де ННІ— індекс Херфіндаля — Хіршмана, коеф.; - частка продажу кожного з т підприємств галузі, .

Для модифікованого індексу суми квадратів часток розраховуються лише для перших 50 найбільших підприємств, які працюють на ринку, що аналізується. Якщо його значення перевищує 0,18, йдеться про низьку інтенсивність конкуренції та про високу концентрацію ринку, що вимагає втручання держави для нормалізації ситуації на ринку. Проте, не враховує ранги підприємств за ринковими частками.

Індекс  Розенблюту                                                                       (2.8)

Усуває  недоліки індексу Херфіндала—Хершмана, оскільки розраховується з урахуванням порядкового номера підприємства, отриманого на основі ранжирування часток від максимуму до мінімуму

Показник  ентропії                                                                               (2.9)

Застосовується  при оцінці розподілу часток. Середньозваження часток проводиться не на основі рангів підприємств, а за допомогою натуральних логарифмів часток.

Коефіцієнт  Джині  ,                                                        (2.10)

де  - накопичене (кумулятивне) значення часток і найбільших підприємств ринку.

Показник виступає кількісною інтерпретацією графіка  Лоренця.

Информация о работе Інтенсивність конкурентної боротьби та оцінка її рівня