Традиційні та новітні технології створення та використання інформаційно-бібліографічної пошукової системи

       Існує суттєва різниця між паперовою і електронною каталогізацією.Для паперової каталогізації результатом є сукупність бібліографічних карток ,які друкуються і розміщуються у відповідних каталогах та картотеках.Для електронної каталогізації результатом є запис, який зберігається в базі даних і використовується для пошуку документа.При цьому паперові картки в разі потреби створюються автоматично.Таким чином для електронної каталогізації на перший план виходить визначення елементів бібліографічного опису, а порядок їх розміщення для тих чи інших карток є прерогативою системи.При електронній каталогізації засоби, які надаються каталогізатору,є набагато потужнішими за друкарську машинку.вони дозволяють ефективно вводити більше елементів,  ніж передбачено в 7.1, зокрема, таких що представляють інтерес для пошуку документів, за читацькою аудиторією, мовою і т.д.

         Завдяки мережі Internet велика кількість бібліотек створили свої web-сайти, на яких надали можливість усім без винятку користувачам працювати з електронними каталогами бібліотек. У результаті з'явилася можливість використовувати у своїй роботі каталоги бібліотек у режимі онлайнового теледоступу, найбільший інтерес викликає робота саме з закордонними бібліотеками, електронний доступ до яких є єдиною можливістю роботи з найбільшими бібліографічними центрами світу.

     Використання  нових інформаційних технологій, в цілому, застосування електронних каталогів зокрема, цілком обгрунтовано і пов'язано це в першу чергу з досягненнями людства в галузі інформатики та комп'ютерних технологій[10].  
           На сьогоднішній день електронні каталоги є важливою складовою бібліотек, так як здійснюється швидкий доступ користувачів до інформації та першоджерел, своєчасне отримання запитуваних матеріалів, а також здійснюється принцип доступності інформації. Однак поява електронної комунікації передбачає вивчення та регулювання організаційних, правових, лексико-семантичних, психолого-фізіологічних проблем, що виникають при здійсненні телекомунікаційного доступу до закордонних електронних каталогів.(Див. Рис. 1.3)

2. ІНФОРМАТИЗАЦІЯ БІБЛІОТЕК:

     2.1 Досягнення;

     ХХ  століття - ера інформаційного суспільства. Останнім часом інформація все частіше  визначається як основний ресурс майбутнього, підвладний лише тим членам суспільства, хто володіє необхідними знаннями і добре підготовлений до навігації в інформаційному просторі. 

     З давніх часів бібліотеки одночасно  були сховищами документів і основною базою для навчання. Роль же сучасної бібліотеки, в першу чергу дитячої, підвищується в багато разів: необхідно передати дітям знання, набуті раніше, і підготувати їх до життя в суспільстві, де накопичення інформаційних масивів йде дуже швидкими темпами. Успішно справитися з цією роллю можна лише при умові активного використання і впровадження сучасних новітніх технологій.

     Комп'ютеризована  бібліотека на сьогодні виконує особливу місію - забезпечує читачам оперативний  доступ до інформаційних ресурсів і  одночасно є центром виховання інформаційної культури. Впровадження автоматизації в наших бібліотеках набирає стрімких темпів, але дуже часто перед бібліотекарями виникає проблема.

     Питання необхідності впровадження автоматизації  не постає, але як це буде зроблено, якими силами і, головне, для чого? Основною особою в бібліотеці залишається бібліотекар, який є користувачем різних технічних новинок, що потрапляють до її стін. Це зовсім не відрізняє його від читача, адже бібліотекар використовує досягнення комп'ютеризації для технологічних цілей, а читач - для споживацьких. В результаті бібліотекар не стає вирішальною ланкою у справі впровадження інформатизації, він скоріше є жертвою прогресу, хай навіть і в доброму розумінні цього слова. Сучасний бібліотекар є посередником між читачем і книгою чи будь-яким іншим носієм інформації.

     В бібліотеках існують і дві  інші категорії людей, що відіграють визначальну роль. Перша - це автоматизатори, це основа прогресу в бібліотеках, в особі яких потрібно знайти союзників, їх потрібно підправляти, їм слід підказувати. На жаль, їм не завжди вистачає професійних знань в галузі традиційної бібліотечної технології. Більшість з них вважають, що встановивши один чи декілька комп'ютерів у відділ каталогізування, вони таким чином зможуть відмінити друкарські машинки та традиційні друковані картки. Друга категорія - це адміністрація, яка не хоче відставати від прогресу, ревниво слідкує за досягненнями своїх колег, щоб не виглядати ретроградом. Важливою для неї є організація вивчення чужого досвіду, ознайомлення з різними системами, що вже встановлені і діють в інших бібліотеках.

     Потрібно  враховувати, що зміни в матеріально-технічній  базі бібліотек викликають і зміни  в структурі кадрів, їхніх знаннях  і вміннях, у структурі фондів. На жаль, ніяка найсучасніша техніка і розвинена технологія, ніякі, навіть найкращі спеціалісти по її використанню не зможуть привести до ефективного розвитку бібліотечної справи, якщо впровадження новітніх технологій не буде супроводжуватись суттєвими змінами у бібліотечній технології. Адміністрація змушена оволодівати основами комп'ютерної грамотності, менеджменту і маркетингу, виступати арбітром у стосунках автоматизаторів і бібліотекарів.

     2.2 Проблеми;

     Сьогодні  ринок телекомунікаційних послуг насичений, але доступ до інформації, як реальна послуга, відсутній, оскільки проблема з суто технічної переходить більше в економічну. Саме адміністрація вирішує фінансові питання, дає добро на придбання технічних засобів і програмного забезпечення. Активне впровадження нових інформаційних технологій вимагає від бібліотек вирішення нагальної проблеми: як у ситуації дефіциту фінансування, коли фонди бібліотек характеризуються обмеженими ресурсними можливостями, задовольнити найрізноманітніші потреби користувачів. Відсутність єдиної державної програми автоматизації бібліотек, сучасної нормативної та методичної баз, низький рівень знань бібліотечних працівників в галузі новітньої інформаційної технології не тільки приводять до невиправданих затрат і без того незначних ресурсів, але й створюють передумови для формування в перспективі "розірваного" інформаційного поля, затрати на виправлення якого з часом стануть більш значними, порівнюючи із сьогоднішніми. Саме тому для бібліотек на перший план виходять завдання не лише створення власних інформаційних ресурсів, а й їх інтеграції в єдиний інформаційний простір. Не тільки заради економії фінансових та технічних засобів, але й в силу необхідності обміну інформацією бібліотеки прийшли до висновку про необхідність координації та кооперування своєї діяльності. Однак досягнення цієї мети залежить від реалізації цілого комплексу завдань. Обслуговування сучасних інформаційних систем потребує особливої професійної підготовки персоналу, підвищення вимог до безпеки бібліотек, чіткої домовленості у питанні використання єдиних правил обробки документів - професійних бібліотечних стандартів. Галузь інформатизації може активно розвиватись лише при наявності відповідної нормативної бази, що регламентує її розвиток як в кожній окремій країні, так і міжнародного законодавства, що враховує інтереси всього світового співтовариства. З активним впровадженням комп'ютерних технологій змінюється і роль та значення бібліотечного працівника, який повинен стати посередником між читачем і носієм інформації, і який має прищеплювати читачеві навички інформаційної культури.

     Логічною  складовою частиною загальнодержавної  програми інформатизації повинно стати  створення інформаційної мережі бібліотек. Цей процес полегшується тим, що перед бібліотеками стоять єдині  і специфічні завдання по обслуговуванню своїх користувачів. Разом з тим він ускладнюється, тому що бібліотеки мають стати невід'ємною складовою частиною інформаційного потенціалу свого регіону. Це означає, що бібліотекам необхідно налагодити взаємодію у використанні місцевих ресурсів для інформаційного забезпечення владних структур, культурно-освітніх закладів, науково-технічних установ, громадських організацій та окремих користувачів, що в кінцевому результаті призведе до створення регіональної інформаційно-комп'ютерної мережі. Було б дуже добре, щоб наукові бібліотеки, в яких рівень автоматизації значно вищий, побачили в бібліотеках гідних партнерів, союзників по співпраці і залучали їх до регіональних програм інформатизації, підключали до участі у конкурсах бібліотечної програми фонду "Відродження" тощо. Особливо це стає актуальним зараз, коли питання економічного та соціального розвитку вирішуються, в основному, на місцях. В цих умовах створення і нормальне функціонування регіональних інформаційних ресурсів отримує особливу значимість[18].

     2.3 Перспективи;

     На  розвиток публічних бібліотек Європи в даний час надає вплив  все велика соціальна орієнтованість суспільства і політики в країнах  Європи, з одного боку, і прогресу, наявного в області інформаційних  технологій (ІТ), з іншого боку. Інформаційні технології стають все більш доступними і можуть використовуватися при організації нових послуг в публічних бібліотеках.

     Публічні  бібліотеки реагують досить швидко на що відбуваються в суспільстві зміни, але все-таки ще недостатньо. Затребуваність стандартних послуг публічних бібліотек, наприклад, видача дорослим читачам художньої літератури, що залишається однією з основних послуг багатьох публічних бібліотек, у деяких регіонах Європи помітно знижується.

     Ймовірно, що дана тенденція є відповіддю на низку явищ, включаючи доступ до інформації через Інтернет, постійно розширюється кількість форм і змісту засобів масової інформації (цифрове телебачення, діяльність на основі комп'ютерних програм і т. д.) і збільшення числа людей, які вважають за краще купувати , ніж брати в бібліотеці більший відсоток з числа тих книг, які вони читають[16].

     Однак, публічні бібліотеки продовжують зберігати  важливу роль у побудові розвинутого  інформаційного суспільства. Підтримка  читання та постійне ознайомлення з друкуванням літературою залишається основним завданням для бібліотек, при її рішенні також можуть застосовуватися можливості ІТ та Інтернет. Цей напрямок діяльності особливо важливо при роботі з дітьми, тому що багатство і масштаб матеріалу існуючого в друкованій формі поки що є не доступним інтерактивно. У тих частинах Європи, які знаходяться все ще на стадії економічної перебудови, надання публічними бібліотеками доступу до читання в його звичайній формі залишається життєво важливим питанням, але ця проблема співіснує з потребою забезпечити доступ до Інтернет і мережевих послуг. Тому публічні бібліотеки в цих країнах стоять перед необхідністю вирішувати обидві задачі, причому досить часто маючи при цьому невеликі фінансові ресурси.

     Здається  цілком імовірним, що збільшення доступності до дистанційних інформаційних служб та використання Інтернет для пошуку інформації призведе до зниження числа фізичних відвідувань публічних бібліотек. Однак, це не так, тому що зберігається потреба в мережевих послуги (мережеві послуги-послуги, які надаються на основі використання можливостей різних мереж і каналів зв'язку), які були б доступні і відповідали б потребам всіх категорій користувачів. Саме публічні бібліотеки займають вкрай зручну позицію для того, щоб грати важливу роль у розвитку та надання таких послуг. Зараз багато дітей з країн Європи отримують можливість розвивати навички використання ІТ та Інтернет. Але залишається багато виключених з даного процесу дорослих і дітей, які не мають ні доступу, ні навичок використання цих послуг. Публічним бібліотекам, можливо, доведеться зосередити більш інтенсивне увагу на потребах саме цих суспільних груп.

     Напрямки  взаємодії між публічними бібліотеками та іншими місцевими культурними  установами, такими як музеї і архіви, також поступово стають більш чіткими. Все більше відчувається потреба розкрити і зробити доступним місцеву цифрову інформацію, в даний час зберігається в архівах і музеях, які можуть підтримувати місцеву, локальну специфіку у все більш і більш глобалізовану в  світі.

     Здатність до взаємодії і безперешкодний доступ до величезного обсягу вже накопиченого матеріалу та інформації, що зберігається в бібліотеках, їх ролі як освітніх і навчальних центрів вже зараз, дають великі додаткові можливості в майбутньому. Одне із завдань - забезпечити доступ до мережевих послуг, які розширюють можливості громадян задовольнити поточні потреби і в той же час дати можливість усвідомити себе як повноцінного члена суспільства, беручи участь в освітніх програмах, у програмі «електронного уряду» і т. д. Такий розвиток представляється важливим для побудови здорового і врівноваженого суспільства у всій Європі.

     Дозвіл  даних проблем неминуче викличе  протягом наступного десятиліття питання, на які зараз нелегко відповісти: питання, щодо місії та масштабів мережі публічних бібліотек, їх природи як фізичного об'єкта та місця у віртуальному середовищі, а також питання, що стосуються штату, категорій персоналу та навичок, для виконання необхідних завдань розвитку бібліотек[19].

     Цифра в 122 млн зареєстрованих користувачів публічних бібліотек у 29 країнах Європи свідчить про важливість і вплив публічних бібліотек у суспільстві. Щоб реалізувати весь свій потенціал в еру цифрових технологій, публічні бібліотеки повинні бути готові запропонувати нові послуги на основі цифрових технологіях, які допомагають громадянам, як успішно досягати індивідуальних цілей в нашому світі, що змінюється, так і сприяти розвитку суспільства в цілому і успіху інтелектуальної економіки в Європі. 
 
 
 
 

     3.Дослідження  традиційних та новітніх інформаційно-бібліографічних пошукових систем.

     3.1 Каталоги картковий та електронний: загальне та особливе.

     (Порівняльний  аналіз.Практична частина 1.)

       Систематичний картковий каталог вимагає від читача, визначеної рухливості і творчої участі. Потрібно переміщатися вздовж шаф у пошуках необхідного розділу, тримати в голові індекс ББК і постійно звіряти його з записами на етикетках ящиків каталогу, продумувати систему пошуку і орієнтуватися на вже знайдені, ділення, розробляючи подальший пошуковий маршрут. Сам пошук припускає перегортання карток, переписування відомостей про джерела.