Робота з документами, що містить комерційну таємницю

 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

ВСТУП 

     Актуальність теми даної роботи зумовлена, перш за все тим, що на сучасному етапі робота з документами, які становлять комерційну таємницю відіграє значну роль у діяльності управлінських органів будь-якого підприємства. Конфіденційне діловодство поширюється на документи, які містять у собі відомості, що складають комерційну. Комерційна таємниця прямо пов'язана з комерційною діяльністю, є необхідною умовою її існування. Таким чином, комерційна таємниця є свого роду збірним поняттям, що включає різні носії з відповідною інформацією, і захист цих видів таємниці в підсумку зводиться до захисту її носіїв. Все це зумовлює актуальність даної теми.

     Дана тема досліджувалася минулими і сучасними вітчизняними та зарубіжними науковці. Зокрема, Підопригора О.А.,Бутнік-Сверський О.Б., Дроб’язко В.С. «Право інтелектуальноъ власності», Діденко А.Н. «Сучасне діловодство», Шевченко Я.М. «Цивільне право України: Академічний кодекс» та інші.

     Мета  даної роботи полягає в ознайомлені  з поняттям комерційної таємниці та правилами оформлення документів, що містять конфіденційну інформацію.

     Для досягнення поставленої мети необхідно  розглянути наступні завдання:

1. Загальна характеристика комерційної таємниці.

     2.Робота з документами, що містять комерційну таємницю.

     3. Охорона комерційної таємниці.

     Об’єктом даного дослідження є документи, що містять комерційну таємницю.

     Предметом роботи  є відомості, пов’язані з комерційною і господарською діяльністю підприємства: виробнича і технологічна інформація, інформація про управління, фінанси й іншу діяльність. Це можуть бути документи про комерційні переговори підприємства і методи ціноутворенні, документи пов’язані з маркетинговими дослідженнями ринку, відомості про організацію. праці і підбір працівників, інформація про умови збереження документів, тобто відомості, що мають комерційну цінність.

     Курсова робота складається з трьох основних розділів, серед яких: загальна характеристика комерційної таємниці; робота з документами, що містять комерційну таємницю; охорона комерційної таємниці. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

     1.Загальна  характеристика комерційної таємниці 

1. Ознаки  комерційної таємниці

 

     Визнання  прав приватної власності, відмовлення  держави від монополії в сфері  управління економікою і проголошення свободи підприємницької діяльності спричинили за собою появу великої кількості суб’єктів підприємницької діяльності. Підприємці одержали право здійснювати у встановленому законом порядку будь-які види діяльності, вибирати торговельних партнерів і укладати угоди, наймати працівників, самостійно визначати порядок використання отриманого прибутку[1;311].

     Одночасно з новими економічними відносинами  з’явилися нові економічні правопорушення серед самих підприємців —  несумлінна конкуренція. Одним із проявів  неконкурентних дій є неправомірне використання відомостей, що складають комерційну таємницю суб’єкта підприємницької діяльності.

     Комерційна  таємниця – це та виробнича, науково-технічна, управлінська, фінансова та інша документована  інформація, що використовується для  досягнення комерційної мети (отримання прибутку, запобігання збитку, отримання добросовісної переваги над конкурентами), яку підприємець вважає конфіденційною[1;311].

     Термін  «комерційна таємниця» часто  ототожнюють з терміном «конфіденційна інформація». Згідно Закону України «Про інформацію» від 02.10.1992р. конфіденційна інформація це відомості, що знаходяться у володінні, користуванні або розпорядженні окремих фізичних або юридичних осіб і поширюються за їхнім бажанням відповідно до передбаченими ними умовами. Особливістю відомостей, що складають комерційну таємницю, як вид конфіденційної інформації, є їх комерційний і господарський характер. Іншими словами, це інформація, що має економічну цінність, здатна впливати на фінансове становище суб’єкта підприємницької діяльності, розмір одержуваного ним прибутку[10].

     Суть  поняття комерційної таємниці полягає  в таких положеннях:

• це будь-яка ділова інформація, що має дійсну або потенційну цінність для підприємства з комерційних причин, просочення якої може завдати шкоди підприємству;
• вона не є загальновідомою або загальнодоступною на законних підставах;
• ці відомості відповідним чином позначені, і фірма здійснює належні заходи щодо збереження і конфіденційності;
• ця інформація не є державним секретом (поняття державної таємниці дане в статті 1 розділу 1 Закону України «Про державну таємницю» від 21.01.94 р.) і не захищається авторським і патентним правом;
• ця інформація не стосується негативної діяльності підприємства, яка може завдати шкоди суспільству (порушень законів і неефективної роботи, адміністративних помилок, забруднення навколишнього середовища тощо)[8].

     Під комерційною таємницею підприємства маються на увазі відомості, пов’язані з виробництвом, технологічною інформацією, управлінням, фінансами та іншою діяльністю підприємства, що не є державною таємницею, розголошення (передавання, просочування) яких може завдати шкоди його інтересам[6;412].

     «Комерційна таємниця – це відомості, що знаходяться  у володінні, користування або розпорядженні, окремих фізичних чи юридичних осіб і поширюються за їх бажанням відповідно до передбачених умов.» (Закон України  «Про інформацію» від 02.10.92 р., розділ 2, ст..30)[10].

       Комерційна таємниця має наступні, властиві тільки її, відмінні  ознаки. А саме:

     1) предмет комерційної таємниці;

     2) суб’єкт комерційної таємниці;

     3) заборона розголошення відомостей, що складають комерційну таємницю;

     4) наявність збитку і несприятливих  наслідків для особи, що причинили  збиток власникові комерційної  таємниці.

     Предметом «комерційної таємниці» є відомості, пов’язані з комерційною і господарською діяльністю підприємства: виробнича і технологічна інформація, інформація про управління, фінанси й іншу діяльність. Це можуть бути документи про комерційні переговори підприємства і методи ціноутворенні, документи пов’язані з маркетинговими дослідженнями ринку, відомості про організацію праці і підбір працівників, інформація про умови збереження документів, тобто відомості, що мають комерційну цінність[2;303].

     Суб’єкти  «комерційної таємниці». Суб’єктами «комерційної таємниці» є:

     1) суб’єкт підприємницької діяльності;

     2) персонал, працівники суб’єкта підприємницької  діяльності;

     3) службові особи державних організацій  і органів, що проводять перевірку  підприємства.

     Суб’єктом підприємницької діяльності — власником відомостей, що складають комерційну таємницю, — є як юридичні особи, так і фізичні особи — підприємці. Для зручності викладу, надалі по тексту, будемо іменувати обидві категорії суб’єктів підприємницької діяльності підприємцями.

     Організаційна форма і форма власності не мають значення для віднесення суб’єкта права до категорії підприємців. Головне, щоб діяльність здійснювана такою особою була спрямована на одержання прибутку, носила комерційний характер і це було зафіксовано в установчих документах (якщо наявність таких є обов’язковою умовою здійснення підприємницької діяльності). Склад і обсяг відомостей, що складають комерційну таємницю, порядок роботи з ними і їхнього захисту визначається підприємцем самостійно [6;415].

     Працівники  мають право користуватися відомостями, що складають комерційну таємницю, для виконання своїх трудових обов’язків. Ступінь доступу кожного з працівників до такої інформації визначається підприємцем самостійно, а умови користування - документами, затвердженими підприємцем, і трудовим договором (контрактом).

     Службовці державних організацій і органів, що проводять перевірки підприємця, одержують доступ до комерційної  таємниці на підставі відповідних актів  державних органів і організації. Інформацію про «комерційну таємницю»  підприємця вони одержують у рамках адміністративних правовідносин. Обсяг їхнього доступу до такої інформації обмежується напрямком перевірки, про що повинно бути зазначене в документах на перевірку. За розголошення комерційної таємниці службовці державних органів і організації несуть відповідальність, установлену законодавством України [2]. 

1.2 Нормативні документи стосовно комерційної таємниці 

     Згідно  Цивільного Кодексу України,  глава 46 „Право інтелектуальної власності  на комерційну таємницю ”, мова йдеться  про:

     1. Поняття комерційної таємниці

     2. Відомості, які становлять комерційну  таємницю, і які не становлять.

       Майновими правами інтелектуальної  власності на комерційну таємницю  є: 

      1) право на використання комерційної таємниці;    

      2) виключне право дозволяти використання комерційної таємниці;

    3) виключне право перешкоджати неправомірному розголошенню, збиранню або використанню комерційної таємниці;

     4) інші майнові права інтелектуальної власності, встановлені законом [14].

       Майнові права інтелектуальної власності на комерційну таємницю належать особі, яка правомірно визначила інформацію комерційною таємницею, якщо інше не встановлено договором [2;415].

       Органи державної влади зобов'язані  охороняти від недобросовісного  комерційного використання інформацію, яка є комерційною таємницею та створення якої потребує значних зусиль і яка надана їм з метою отримання встановленого законом дозволу на діяльність, пов'язану з фармацевтичними, сільськогосподарськими, хімічними продуктами, що містять нові хімічні сполуки. Ця інформація охороняється органами державної влади також від розголошення, крім випадків, коли розголошення необхідне для забезпечення захисту населення або не вжито заходів щодо її охорони від недобросовісного комерційного використання. Органи державної влади зобов'язані охороняти комерційну таємницю також в інших випадках, передбачених законом [9].

     Згідно  Господарського Кодексу України, глава 3 «Обмеження монополізму та захист суб'єктів господарювання і споживачів від недобросовісної конкуренції», йдеться мова про:

     1. Неправомірне збирання, розголошення та використання відомостей, що є комерційною таємницею.

     2.Правомочності  суб'єктів господарювання щодо  комерційної таємниці.

     3. Суб'єкт господарювання, що є володільцем  технічної, організаційної або іншої комерційної інформації, має право на захист від незаконного використання цієї інформації третіми особами, за умов, що ця інформація має комерційну цінність у зв'язку з тим, що вона невідома третім особам і до неї немає вільного доступу інших осіб на законних підставах, а володілець інформації вживає належних заходів до охорони її конфіденційності.

     4. Строк правової охорони комерційної  таємниці обмежується часом дії  сукупності зазначених у частині  першій цієї статті умов.

     5. Особа, яка протиправно використовує комерційну інформацію, що належить суб'єкту господарювання, зобов'язана відшкодувати завдані йому такими діями збитки відповідно до закону. Особа, яка самостійно і добросовісно одержала інформацію, що є комерційною таємницею, має право використовувати цю інформацію на свій розсуд.

     6. До відносин, пов'язаних з комерційною  таємницею, не врегульованих цим  Кодексом, застосовуються відповідні  положення Цивільного кодексу  України та інших законів[14].

     В Україні вже давно говорять про  недосконалість законодавства у сфері визначення комерційної таємниці. Певним чином ситуацію може виправити законопроект, який наразі опрацьовує комітет із питань економічної політики, управління народного господарства, власності та інвестицій.

     Власне  законопроект “Про комерційну таємницю”, який зареєстрований 20 лютого цього року, визначає правові засади одержання, використання, поширення, зберігання та захисту інформації, яка належить до комерційної таємниці. Його виносять на розгляд депутатів із метою конкретизувати норми Цивільного та Господарського кодексів України, а також удосконалити регулювання інформаційних відносин, захист прав та інтересів власників інформації, яка належить до комерційної таємниці.

     Зокрема, згідно з законопроектом, до комерційної  таємниці належить “інформація, яка має незалежну економічну цінність зважаючи на те, що вона невідома іншим особам, які можуть отримати будь-яку вигоду від її виявлення чи використання ”. Також під визначення цього терміну потрапляє інформація, яка забезпечена заходами щодо захисту, зокрема розробка правил обмеження користування інформацією, набутої власником на законних підставах. Окрім того, до комерційної таємниці пропонують зарахувати інформацію, що не є державною таємницею, інтелектуальною власністю третіх осіб і яка не є відкритою відповідно до чинного законодавства [7;356]