Перспективи розвитку технічних засобів у документознавстві

Можливість доступу  до світових інформаційних ресурсів - це шлях активного акумулювання знань  з метою прискорення прогресу людства у всіх сферах і в управлінській науці зокрема.

Наука управління знаходиться  на стадії свого розвитку. Її розвиток багато в чому буде визначатись наявністю  достатньої кількості емпіричного  матеріалу, необхідного для аналізу  та розробки теорії управління суспільством, громадою, колективом.

Для працівників органів  державного управління та місцевого  самоврядування мережеві технології - це можливість об'єднання зусиль окремих  працівників при виконанні робіт  з обробки інформації у великих  обсягах, перехід до використання безпаперових технологій у виконанні офісних функцій, налагодження оперативного зв'язку між різними рівнями управління та по горизонталі, доступ до найновіших технологій підтримки прийняття рішень і, як наслідок, - підвищення ефективності державного управління.

Магістральним напрямом розвитку мережевих технологій є  розвиток систем збирання та аналізу  інформації з мережевих ресурсів.

Прикладом таких технологій може бути технологія інтеграції новин InfoStream, яка використовується інтернет-холдінгом "ЭЛВИСТИ". Ця технологія забезпечує:

• оперативне отримання інформації з Internet;
• формування тематичних каналів, для яких характерна повнота охоплення інформації;
• формування персональних інформаційних каналів за рахунок створення спеціальних запитів;
• інтерактивний доступ до інформації в режимах пошуку та перегляду з робочих місць корпоративних користувачів;
• автоматичне формування тематичних дайджестів, побудова таблиць взаємних зв'язків та гістограм розподілу понять;

Технологія InfoStream передбачає використання трьох основних складових:

1. Stream-центру збирання та обробки інформації
2. Stream-центру організацій інтерактивного доступу до даних
3. Stream-центру контент-мооніторингу

Stream-центр збирання  та обробки інформації забезпечує  автоматичне збирання даних в Internet, перетворення форматів даних, автоматизоване конфігурування інформаційних ресурсів та їх класифікацію, а також вибіркове розповсюдження інформації. Його структура наведена на рис. 1.1. 

Рис. 1.1. Схема Stream-центру збирання та обробки інформації

 

Stream-центр збирання та обробки  інформації дозволяє автоматично  сканувати доступні інформаційні  ресурси Internet та корпоративних  мереж. При цьому забезпечується сканування як статичних, так і динамічних Web-ресурсів, конвертування інформації, контроль за її дублюванням.

Засоби класифікації та розприділення  інформації - це інформаційно-пошукова система вибіркового розповсюдження інформації. Документи, як і потрапляють в систему, аналізуються з погляду відповідності пошуковим запитам. Релевантні документи класифікуються і розсилаються відповідним користувачам.

Stream-центр організації інтерактивного  доступу до баз даних забезпечує:

• автоматичне створення оперативних та ретроспективних баз даних;
• інтерактивний доступ користувачів до баз даних;
• санкціонований доступ користувачів до баз даних;

Основою Stream-центру організації  інтерактивного доступу до баз даних  є програмно-технічних забезпеченням  для створення баз даних, які містять документи, які поступають з мережі, та доступу до цих баз даних. Структурну схему цього центру наведено на рис. 1.2.

Stream-центр моніторингу  забезпечує формування інформаційних  каналів, формування тематичних  дайджестів, формування таблиць взаємних зв'язків понять та гістограм розприділення вагових коефіцієнтів окремих понять, як це наведено на рис. 1.3.

Stream-центр контент-моніторингу  забезпечує формування двох класів  звітів - текстового і статистичного.  Текстові компоненти контент-моніторингу ґрунтуються на методах автоматичного реферування текстів. Їх практичним результатом є тематичні дайджести, які є відповідно оформленими згрупованими сукупностями інформаційних матеріалів чи їх частин. Статистичні компоненти контент-моніторингу дозволяють формувати таблиці та гістограми роз приділення вагових коефіцієнтів окремих понять в часі, у різних тематичних та оглядових розрізах, а також ефективно виявляти взаємозв'язки та взаємні впливи окремих понять.

 

Рис. 1.2. Схема Stream-центру організації інтерактивного доступу до баз даних

 

 

 

Рис. 1.3. Схема Stream-центру контент-моніторингу

 

Ядром "контент-механізму" InfoStream є повнотекстова інформаційно-пошукова система InfoReS-XL. Потокова технологія забезпечує обробку інформації в трьох основних режимах:

• вибіркового розповсюдження інформації;
• інтерактивного доступу до повнотекстових баз даних;
• контент-моніторингу.

Перспективним напрямом розвитку технології InfoStream сьогодні є  контент-моніторинг, засобами якого  забезпечується вирішення задач  формування тематичних інформаційних  каналів, дайджестів, таблиць взаємних зв'язків та гістограм розприділення окремих понять [6, с. 131].

В порівнянні з традиційними технологіями InfoStream надає наступні переваги:

• надання оперативного доступу до найактуальнішої інформації одночасно з її появою в Internet;
• забезпечення роботи з контрольованим набором джерел;
• включення робочих місць працівників в інформаційний простір;
• своєчасне нагадування про профільну інформацію;
• забезпечення цілеспрямованої роботи працівників, усунення факторів відволікання уваги;
• можливість контролю інформації, яка надається на кожному робочому місці корпоративної мережі;
• надійність доставки інформації;
• захист даних, конфіденційність.

Методи контент-моніторингу  є одним з кращих шляхів покращення якості систем управління контентом та є сьогодні унікальним механізмом вирішення існуючої проблеми екстенсивного розвитку мережевої інтеграції новин, яка полягає в постійному збільшенні кількості джерел та обсягів інформації.

З практичним результатами використання технології InfoStrean можна  ознайомитись на сайті uaport.net/UAcatalog, де наводиться перелік українських Web-ресурсів, згрупований за тематикою. Приклад каталогу українських ресурсів наведено на рис. 1.4. 

Рис. 1.4. Домашня сторінка каталогу українських Web-ресурсів

 

На завершення слід зупинитись на національних інформаційних Web-ресурсах, які стосуються питань державного управління. Сюди відносяться офіційні сайти  Верховної Ради України, національної правової бази, Кабінету Міністрів України, Головдержслужби України, інформаційних ресурсів державних управлінських структур.

Сайт ВРУ має адресу rada.gov.ua. Вигляд домашньої сторінки сайту наведено на рис. 1.5. 

Рис. 1.5. Домашня сторінка сайту Верховної Ради України

 

Тут, як видно, є посилання на багато потрібних ресурсів, зокрема, на базу національного законодавства. Домашня  сторінка сайту національного законодавства має вигляд, наведений на рис. 1.6.

Рис. 1.6. Домашня сторінка сайту національного законодавства

Як видно з рисунка, на цій сторінці організована система пошуку документів за різними критеріями: за словами в назві чи тексті, за видавником документу, за типом, за датою. За необхідності можна скористатись допомогою щодо пошуку необхідних даних в системі. На рис. 1.7. наведено вигляд сторінки сайту з текстом допомоги. 

Рис. 1.7. Сторінки сайту бази законодавства з текстом допомоги

 

Відповідь на організаційні і технічні питання, які виникають стосовно домену інформаційних ресурсів державних управлінських структур, можна також отримати на сайті gov.ua, вигляд домашньої сторінки якого наведено на рис. 1.8.

Рис. 1.8. Домашня сторінка сайту gov.ua

 

Звідси зручно здійснювати  пошук ресурсів органів державного управління та інших національних суб'єктів, користуючись посиланням Whois.com.ua.

 

РОЗДІЛ 2. ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ ТЕХНІЧНИХ ЗАСОБІВ У ДОКУМЕНТОЗНАВСТВІ

2.1. Актуальні електронні засоби документування інформації

 

В сучасному  світі широко використовуються електронні засоби документування інформації, і  з кожним роком вони стають все  більш розповсюдженими. Культура їх використання займає одну з провідних  ролей у розвитку інформаційної культури суспільства, а згідно з цим і у світовому культурному розвитку.

Вивчення електронних  засобів документування інформації є на сьогодні актуальною темою, особливо, беручи до уваги те, що дуже багато документів представлено саме в електронному вигляді. Великі об'єми інформації, наявні на даному етапі, зручніше за все зберігати в електронній формі, а використання електронних носіїв дозволяє вирішувати основні проблеми забезпечення довготривалого зберігання цифрової інформації.

Інформаційну культуру суспільства в різний час приголомшували інформаційні кризи, які призводили до появи нової форми фіксації інформації.

Остання інформаційна криза викликала до життя комп'ютерні технології, що модифікували носій  інформації і автоматизували деякі  інформаційні процеси.

В даний час  інформаційна культура все частіше  формується під впливом інформаційних  технологій і відображає нові зв'язки і стосунки інформаційного суспільства [18].

Вперше проблему електронних засобів документування інформації почали розглядати у другій половині ХХ сторіччя, після так  званого інформаційного „вибуху”. На конгресі 1988 р. в Парижі, головною темою були „архівні документи нового типу”. На захист цієї ідеї був представлений доклад Т.Пітерсона. Специфічні особливості машиночитаємих документів були сформульовані в докладі П.Рене-Базін [7].

На сьогодні розробкою проблеми електронних  засобів документування інформації займаються багато науковців. Серед українських та російських дослідників можна виділити таких як: Г. М.Швецова-Водка, Н.М.Кушнаренко, Ю.І.Палеха, Д.А.Романов, Ю.М Столяров., Г. Асєєв[20; 11; 13; 15; 2].

Електронні  засоби документування з'явилися відносно нещодавно, в середині ХХ століття. Одним з найбільш поширених електронних засобів документування насьогодні є оптичний диск. Перші оптичні диски почали з'являтися на початку 1950-х років. В 1962 р. в США були втілені перші розробки в області оптичних дисків, які почали упроваджуватися в промисловість на початку 1970-х років. Проте широке промислове виробництво почалося лише в 1980-ті роки [10, с. 436].

Виділимо три  хронологічних періоди розвитку технології оптичних носіїв інформації.

Перший період (1980-1985) ознаменувався створенням стандарту цифрового запису звукової інформації й випуском першого програвача дисків.

Другий період (1985-1994) характеризувався подальшим  удосконаленням портативних музичних систем на компакт-дисках і початком розробки стандарту CD-ROM, що був анонсований у 1985 р.

Третій період характеризувався появою стандарту DVD дисків об'ємом 4,7 ГБ. DVD диски швидко стали одними з найрозповсюдженіших  засобів документування, але з  появою флеш-пам'яті вони стали різко  здавати свої позиції.

На відміну  від жорсткого диска флеш-пам'ять  витримує обмежену кількість циклів стирання та запису. Перевагами флеш-пам'яті  є: відсутність рухомих частин, що дозволяє зробити записану інформацію більш компактною й доступною  для користувача [13, с. 225].

На сьогодні флеш-пам'ять є найбільш поширеним  та доступним у використанні новітнім електронним засобом документування. Ємність флеш-накопичувачей з  кожним роком збільшується, та дозволяє зберігати великі об'єми інформації на одному носії, а матеріальний носій є надійним та зручним у використанні. Найбільша ємність флеш-пам'яті на сьогодні складає 128 Гб, але в перспективах значне збільшення ємності.

Завдяки світовому  культурному розвитку з'являються  нові засоби документування. Одним  з найперспективніших засобів документування є голограма.

Голограма - документ, що містить зображення, запис та відтворення якого проводиться  оптичним способом за допомогою лазерного  променя без використання лінз.

Якість зображення голограми залежить від монохроматичності випромінювання лазера та роздільної здатності фотоматеріалів, що використовуються при одержанні голограм. Якщо спектр випромінювання широкий - інтерференційна картина буде нечіткою та розмитою. Тому при виготовленні голограми застосовують лазери з дуже вузькою спектральної лінією випромінювання.

Голограма може бути плоскою та об’ємною. Чим більше об’єм, тим краще реалізуються всі  її якості. Голограму можна використовувати  для найрізноманітніших цілей.