Іменники

Досить часто  і ділових текстах зустрічаються  помилки у виборі відмінкових  форм. Однією з причин їх допущення  є невміння адекватно використовувати  похідні прийменники та прийменникові сполучення:

Особливо важливо  правильно використовувати форми  числа іменників, що позначають предмети, які можна порахувати, стежачи  за тим, щоб не порушити змістової  цілісності висловлювання і не спотворити ситуації мовлення. У реченні Усі мають прийти з паспортом треба вжити форму однини, оскільки йдеться про стосунок до однієї особи. Помилкове застосування форми множини паспортами природно може викликати в адресата запитання. Однину вживають і тоді, коли позначають багато предметів у їх цілісності, нерозчленованості. У складі термінологічних сполук як одиниць наукового мовлення чи ділових паперів іменники із значенням речовинності часто мають форму множини.

 

 

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ТА ЛІТЕРАТУРИ

 

1. Караванський 2001 – Караванський С. Пошук українського слова або боротьба за національне „я” / С. Караванський. – К. : Академія, 2001. – 240 с.;
2. Клименко 1991 – Клименко Н. Ф. Як народжується слово : наук.-

попул. вид. / Н. Ф. Клименко. – К. : Рад. шк., 1991. – 288 с.;

3. Масенко 2007 – Масенко Л. Суржик у системі розмовних форм побутування української мови / Л. Масенко // Дивослово. – 2007. – № 12. – С. 26 – 31;
4. Пилинський 1976 – Пилинський М. М. Мовна норма і стиль :

 монографія / М. М. Пилинський. – К. : Наук, думка, 1976. – 288 с.;

5. Селігей 2009 – Селігей П. О. Структура й типологія мовної свідомості

/П.О.Селігей  // Мовознавство. – 2009. – № 9. –  С. 12 – 29;

6. Семегин 2010 – Семегин Т. Реконструкція слів-імен концептів прекрасне/потворне в англійській та українській мовах / Т. Семегин // Актуальні проблеми сучасної філології. Мовознавчі студії : зб. наук. пр. Рівнен. держ. гуманіт. ун-ту. – Вип. 18. – Рівне : РДГУ, 2010. – С. 224 – 228;
7. Сербенська 1994 – Антисуржик. Вчимося ввічливо поводитись і правильно говорити / за ред. О. Сербенської. – Л. : Світ, 1994. – 152 с.;
8. Сікорська 2010 –Сікорська 3. С. Про особливості вживання прийменника при у професійному мовленні / 3. С. Сікорська // Дослідження з лексикології і граматики української мови : зб. наук. пр. / відп. ред. А. М. Поповський.– Д. : Літограф, 2010. – Вип. 9. – С. 275 – 282.
9. Гінзбург 2007 – Українська ділова і фахова мова : практ. посіб. на щодень / М. Д. Гінзбург, І. О. Требулова, С. Д. Левіна,  І. М. Корніловська ; за ред. М. Д. Гінзбурга. – 2-ге вид., випр. і доп. – К. :Фірма „ІНКХ”, Центр навч. л-ри, 2007. – 672 с.;
10. Єрмоленко 2010 – Єрмоленко С.Культура мови і мовні ідеали суспільства / С. Єрмоленко // Актуальні проблеми сучасної філології. Мовознавчі студії : зб. наук. пр. Рівнен. держ. гуманіт. ун-ту. – Вип. 18. – Рівне : РДГУ, 2010. – С. 90 – 94;

 

 

Додаток 1

Морфологічний розбір іменника

1. Частина мови.

2. Початкова  форма іменника (називний відмінок  однини).

3. Власна чи  загальна назва.

4. Назва істоти  чи неістоти.

5. Змінний чи  незмінний.

6. Назва речовини, матеріалу, ознаки, предмета, дії, процесу, стану.

7. Конкретне  поняття чи абстрактне.

8. Можливо, збірний.

9. Число (однина, множина).

10. Рід (у  множині рід не визначається!) – чоловічий, жіночий, середній.

11. Відмінок  – називний, родовий, давальний,  знахідний, орудний, місцевий, кличний.

12. Відміна (І,  ІІ, ІІІ, ІV).

13. Група –  тверда, м’яка, мішана.

14. Синтаксична  роль.

 

Зразок

В залежності від форми  траєкторії рух може бути прямолінійним  або криволінійним.

Рух-– іменник, поч.ф. –рух, заг. назва, неістота, змінний, назва дії, абстрактне поняття, однина, чол. рід, наз. відмінок, ІІ відміна, мішана група, підмет.

 

Закон складання швидкостей

Швидкостей - іменник, поч.ф. –швидкість, заг. назва, неістота, змінний, назва дії, абстрактне поняття, множина,  род. відмінок, ІІ відміна, мяка група, додаток.