Автор: Пользователь скрыл имя, 09 Марта 2015 в 14:24, курсовая работа
Актуальність теми курсової роботи пов'язана з тим, що ефективне кредитування на сьогоднішній день – це одне з найважливіших і найактуальніших завдань банківської системи України. Кожній фінансово-кредитній установі саме кредитні операції приносять найбільші доходи і від того, наскільки правильно будуть обрані методи і дотримані умови кредитування, в значній мірі, залежить результат кредитної операції.
Метою дослідження являється аналіз теоретико-методологічного апарату організації кредитування в комерційному банку, роблячи наголос на необхідності проведення помірної кредитної політики та мінімізації кредитного ризику.
ВСТУП. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 4
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ БАНКІВСЬКОГО КРЕДИТУВАННЯ. . .7
1.1. Основні поняття ринку кредитних послуг . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 7
1.2. Принципи та основи формування кредитної політики банку. . . . . 14
РОЗДІЛ 2. ОРГАНІЗАЦІЯ КРЕДИТУВАННЯ В БАНКАХ ТА ПРОЦЕС БАНКІВСЬКОГО КРЕДИТУВАННЯ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .20
2.1. Основні умови кредитної угоди . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 20
2.2. Процес банківського кредитування . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 25
ВИСНОВКИ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
У розпорядженні кредитного відділу повинен зазначатись наданий особовому позичковому рахунку позичальника номер рахунку, а також загальні рекомендовані й додаткові параметри, що характеризують позичальника та кредитну угоду і які необхідні для виконання аналітичного обліку. На основі даних розпорядження здійснюється реєстрація позичкового особового рахунку в книзі відкритих рахунків.
Строкове зобов'язання являє собою юридичний документ, який служить основою для погашення кредиту. Кількість примірників строкового зобов'язання залежить від способу погашення кредиту: водночас, по частинах або після обумовленого періоду.
З метою контролю за своєчасним погашенням кредиту та забезпечення нарахування процентів видача позичок може проводитись з окремих позичкових рахунків, в окремих випадках кредит може зараховуватись безпосередньо на поточний рахунок позичальника.
Банк здійснює контроль за виконанням позичальником умов кредитного договору, цільовим використанням кредиту, своєчасним і повним його погашенням. При цьому банк протягом усього строку дії кредитного договору підтримує ділові контакти з позичальником, зобов'язаний проводити перевірки стану збереження заставленого майна, що повинно бути передбачено в кредитному договорі.
Якщо в процесі кредитування змінились умови здійснення кредитованого проекту і це призвело до додаткової потреби в коштах, банк може задовольнити цю потребу на умовах укладання додаткової кредитної угоди.
У разі виявлення фактів використання кредиту не за цільовим призначенням банк має право достроково розірвати кредитний договір, що є підставою для стягнення всіх коштів у межах зобов'язань позичальника за кредитним договором у встановленому чинним законодавством порядку.
П'ятий етап процесу банківського кредитування полягає в поверненні кредиту разом з відсотками. У відповідності з вимогами НБУ відсотки за користування кредитом нараховуються щомісяця. Погашення кредиту і нарахованих за ним відсотків здійснюється платіжним дорученням з поточного рахунку позичальника. Черговість сплати основного боргу та відсотків за кредитом регламентована Ст. 12 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", згідно з якою передусім сплачуються відсотки, а потім гаситься основний борг. Погашення кредиту може здійснюватись одночасно або частинами.
Позичальник по узгодженні з банком може достроково повернути отриманий кредит.
У разі виникнення у позичальника тимчасових фінансових ускладнень сторони можуть подовжувати строк дії кредитного договору (пролонгація). При прийнятті рішення щодо пролонгування кредиту складається додаткова угода між банком та позичальником, яка є невід'ємною частиною кредитної угоди.
При настанні строку погашення кредиту і відсутності у клієнта достатньої суми коштів для його погашення банк починає проводити роботу з проблемними кредитами. У день визначеного строку погашення частина непогашеної або непогашена заборгованість за позичкою переноситься на рахунок прострочених позик.
Труднощі з погашенням позичок можуть виникати з різних причин. Найбільш поширеними з них є: помилки самого банку при розгляді кредитної заявки, при розробці умов кредитної угоди; нерентабельна робота клієнта, що отримав позичку; фактори, непідконтрольні банку, або форс-мажорні обставини.
Існує багато сигналів, що свідчать про погіршення фінансового стану позичальника, які працівник банку повинен вміти розпізнавати. Для цього використовуються аналіз фінансової звітності, особисті контакти з позичальником, повідомлення від третіх осіб.
Якщо банк виявляє проблемну позичку, він негайно повинен вжити заходів для забезпечення повного і своєчасного її повернення. Найдоцільнішим кроком буде розробка разом з позичальником заходів щодо покращення фінансового стану підприємства. Якщо цей спосіб не дасть результатів, банк повинен забезпечити свої інтереси шляхом реалізації забезпечення, пред'явлення претензії до гаранта і т. д. Крайній захід - це порушення питання про оголошення позичальника банкрутом. [1, c 216-218]
Дослідження проведене в роботі показало, що на сучасному етапі розвитку економічних відносин багато уваги кредитуванню, зокрема, умовам та методам надання позичок приділяють як науковці так і практики. У курсовій роботі економічний зміст кредитування показаний як складний і багатогранний процес з його принципами, умовами та методами.
На підставі проведеного в роботі дослідження можна зробити наступні висновки:
Кредит може існувати як у чистому вигляді ( позики, банківські позики) , так і служити складовою частиною різноманітних цивільно -правових зобов'язань. До функцій кредиту як економічної категорії належать : перерозподільна функція , економія витрат обігу , прискорення концентрації капіталу , прискорення науково - технічного процесу . Класифікація кредитів досить обширна , їй можна класифікувати за різними ознаками та критеріями.
У процесі кредитної політики комерційний банк виступає як кредитор . Кредитна політика банку визначається факторами зовнішніми ( політичні та економічні умови, рівень розвитку банківського законодавства , стан міжбанківської конкуренції ; ступінь розвиненості банківської інфраструктури ) і внутрішніми ( ресурсна база банку та її структура; ліквідність кредитної установи , спеціалізація банку; наявність спеціально навченого персоналу). Правильна організація процесу банківського кредитування, розробка ефективної та гнучкої системи управління кредитними операціями виступають основою фінансової стабільності і ринкової стійкості комерційних банків. Визначено, що кредитна політика комерційного банку окреслює коло ключових цілей і завдань банківської діяльності, визначає конкретні прийоми, способи і методи її реалізації з метою максимізації доходності кредитних операцій та досягнення прийнятного рівня ризиків банківської діяльності у сфері кредитування.
У практиці кредитування застосовують такі методи кредитування: метод кредитування по залишку , по обороту та оборотно- сальдовий метод .
Під умовами кредитування розуміються певні вимоги , які пред'являються до учасників кредитної угоди , об'єктах та забезпечення кредиту . До умов кредитування відносяться також дотримання його принципів.
До основних принципів кредитування відносять : строковість, повернення, платність , забезпеченість , цільовий характер кредиту .
Найважливішими видами кредитного забезпечення є: застава , гарантії , порука , переуступка ( цесія ) на користь банку вимог і рахунків позичальника третій особі.