Органи управління центрального банку України, їх склад, повноваження та вплив на його діяльність

   Голову  Національного банку призначає  Верховна Рада України за поданням Президента України строком на п’ять  років. Статус, повноваження, обов’язки  та підстави для звільнення з посади голови Національного банку передбачаються в Законі «Про Національний банк України».

   Голова  Національного банку керує діяльністю Банку і забезпечує таким чином  реалізацію покладених на банк функцій. Він діє від імені Національного  банку і представляє його інтереси без доручення у відносинах з  органами державної влади, банками, міжнародними організаціями та іншими установами і організаціями. Голова Національного банку веде засідання  Правління НБУ; підписує протоколи, постанови Правління Національного  банку, угоди, що укладаються Банком; видає розпорядчі акти, обов’язкові  для всіх службовців Національного  банку; призначає та звільняє з посади своїх заступників за погодженням  з Радою Національного банку; призначає та звільняє з посад  директорів департаментів та начальників  територіальних управлінь Національного  банку. Він може брати участь у  засіданнях Кабінету Міністрів України  з правом дорадчого голосу. У свою чергу, члени Кабінету Міністрів  України можуть брати участь у  засіданнях Правління Національного  банку теж з правом дорадчого  голосу.

   Закон передбачає одноосібну відповідальність Голови Національного банку перед  Верховною Радою України та Президентом  України за діяльність НБУ. Водночас Голова Національного банку не є  одночасно Головою Ради Національного  банку. Це положення викликає зауваження з правового погляду. Зокрема, як уже зазначалося, Основні засади грошово-кредитної політики розробляє  Рада Національного банку, і в  тому разі, коли Голова Національного  банку не очолює Раду, він не може нести відповідальність (одноосібно) за реалізацію грошово-кредитної політики.

   У країнах, де існує дворівнева система  керівних органів центрального банку, Голова банку зазвичай очолює як орган, що визначає грошово-кредитну політику (Раду), так і виконавчий орган (Правління), наприклад Голова (Президент) Європейського  центрального банку. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

       Список  використаної літератури 
 

1. Закон України "Про Національний банк України  на 2000 рік" // Уряд, кур'єр.— 1999. — № 120-121.
2. Закон України "Про банки і банківську діяльність"// Діло. — 1994. — № 84.
3. Бугулов В. М., Бугулова Т. В. Національний банк та його операції: Конспект лекцій. — К.: МАУП, 1997.
4. Голубцова О. А. Сучасний стан банківської системи України та напрямки її реформування у контексті інтеграції до Європейського Союзу // Актуальні проблеми економіки. — 2002. — №6.
5. Доллан Э.Дж., Кемпбелл К.Д., Кемпбелл Р.Дж. Деньги, банковское дело и денежно-кредитная политика. М.-Л., 1998., Гл. 14-20.
6. Дорош Н. Складові елементи системи внутрішнього контролю // Вісн. Терноп. акад. нар. госп-ва. — 1996. — № 6.
7. Опарін В. М. Фінансова система: теоретичні засади та практичні аспекти її розбудови в Україні // Фінанси України. — 1998. — № 8.
8. Паламарчук В. О., Бойченко О. К. Банківська діяльність за умов перехідної економіки: економіко-правові аспекти // Фінанси України. — 1998. — №3.
9. Усоскин В.М. «Денежный мир» Милтона Фридмена., М., 1989.

 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Реферат

з курсу  «Центральний банк та грошово-кредитна політика»

на тему:

Органи  управління центрального банку України, їх склад, повноваження та вплив на його діяльність