Лекции по "Учету в банках"

     ґ) за офіційним валютним курсом на дату сплати авансу (попередньої

     оплати) гривні відображаються в разі придбання за іноземну валюту немонетарних активів (запасів, основних засобів, нематеріальних активів тощо) та отримання робіт і послуг.

     Дебіторська заборгованість з придбання основних засобів є монетарною статтею і відображається за офіційним валютним курсом на дату сплати авансу. Оприбуткування основних засобів здійснюється за  курсом на день здійснення розрахунків.

     Головною особливістю сучасного обліку валютних операцій банків, як уже згадувалося вище, є принцип мультивалютності. Зв'язок між операціями в іноземній валюті та національній забезпечується використанням технічних рахунків:

     3800 «Позиція банку щодо іноземної валюти та банківських металів»;

     3801 «Еквівалент позиції банку щодо іноземної валюти та банківських металів».

     Технічний рахунок - рахунок, який не несе економічного навантаження і використовується для технічного здійснення операції. Формування фінансової звітності здійснюється без урахування залишків за технічними

     рахунками 3800 АП та 3801 АП.

     У кореспонденції з технічними рахунками відображаються операції банку, що впливають на розмір валютної позиції банку.

     Рахунок 3801 АП «Еквівалент позиції банку щодо іноземної валюти та банківських металів» є контррахунком рахунка 3800 АП «Позиція банку щодо іноземної валюти та банківських металів» для обліку гривневого еквівалента позиції щодо іноземної валюти та банківських металів.

     Наприкінці кожного операційного дня суми в гривневому еквіваленті на технічних рахунках 3800 та 3801 мають бути однаковими.

     Різниця між сумами залишків у відповідній іноземній валюті за аналітичними рахунками 3800 (за офіційним курсом) та 3801 (за курсами договорів) того самого коду іноземної валюти відображається за балансовим рахунком 6204 АП «Результат від торгівлі іноземною валютою та банківськими металами». Курсова різниця від переоцінки грошових коштів та інших монетарних статей в іноземній валюті теж зараховується на цій рахунок (перерахунок гривневого еквівалента залишків іноземної валюти усіх монетарних статей в іноземній валюті здійснюється під час кожної зміни офіційного валютного курсу).

     Серед валютних операцій, безумовно, є ті, які відображаються на позабалансових рахунках.

     До них належать:

     вимоги та зобов'язання банку, які можуть виникнути в майбутні періоди та за якими банк зазнає ризику;

     документи й цінності.

     Усі угоди, за якими в банку виникають вимоги або зобов'язання, відображаються у балансі за датою операції. Залежно від потреб банку в аналітичній інформації, можливостей програмного забезпечення банк самостійно визначає порядок ведення аналітичного обліку за технічними рахунками та технічні аспекти переоцінка рахунків в іноземній валюті.

     У фінансовій звітності немонетарні статті, зарахування яких до балансу

     пов'язане з операціями в іноземній валюті, відображаються в гривнях за валютним курсом на дату здійснення операції.

     Дебіторська заборгованість за авансами з придбання основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей тощо та кредиторська заборгованість з продажу основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей тощо відображаються у фінансовій звітності за офіційним валютним курсом на дату розрахунку.

     Кредиторська заборгованість з придбання за іноземну валюту основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей і дебіторська заборгованість з продажу за іноземну валюту основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей є монетарними (грошовими) статтями балансу, тобто підлягають сплаті та одержанню у визначеній в іноземній валюті сумі і тому переоцінюються під час кожної зміни офіційного валютного курсу.

     Довгострокові вкладення в іноземній валюті в асоційовані та дочірні

     іноземні підприємства, які обліковуються за вартістю їх придбання (історичною вартістю) на рахунках груп 410 «Вкладення в асоційовані компанії» та 420 «Вкладення в дочірні компанії», відображаються за офіційним валютним курсом на дату здійснення операції так само, як і інші немонетарні статті, що відображаються за їх історичною вартістю.

     Довгострокові інвестиції в іноземні підприємства, у яких банк не бере істотної участі, що обліковуються на рахунках групи 320 «Акції та інші вкладення з нефіксованим прибутком у портфелі банку на інвестиції», відображаються за офіційним валютним курсом на дату визначення їх справедливої (ринкової) вартості.

     Цінні папери в іноземній валюті, що придбані з метою продажу, обліковуються в тій, валюті, у якій виражено їх вартість, на рахунках групи 310 «Акції та інші вкладення з нефіксованим прибутком у портфелі банку на продаж» та переоцінюються в порядку, визначеному для монетарних статей в іноземній валюті. 

     13.3. Облік обмінних операцій з іноземною валютою 

     До обмінних операцій з іноземною валютою належать операції, коли одна валюта обмінюється на іншу. До таких операцій належать купівля-продаж іноземної валюти та конвертація, які можуть здійснюватись як у готівковій, так і безготівковій формі.

     Для операцій купівлі-продажу іноземної валюти слід брати до уваги:

     1) дату валютування:

     за операціями купівлі-продажу іноземної валюти (банківських металів) - це обумовлена договором дата, згідно з якою банк отримує право власності на куплену іноземну валюту (банківські метали) і виконує своє зобов'язання щодо передавання контрагенту проданої валюти (банківських металів);

     за операціями купівлі-продажу основних засобів, нематеріальних активів тощо - це дата здійснення оплати куплених активів і одержання плати за продані активи;

     2) дату операції - дата укладення договору про обмінну операцію, згідно з якою банк бере на себе такі зобов'язання:

     купити актив; і на цю дату в нього виникає право отримати від контрагента куплений актив і зобов'язання його оплатити;

     продати актив; і на цю дату в нього виникає зобов'язання передати контрагенту проданий актив і право одержати передбачену договором оплату. Операції за цією датою відображаються у бухгалтерському обліку за позабалансовими рахунками;

     3) дата розрахунку - це дата фактичного проведення розрахунку, у результаті якого банк одержує або сплачує кошти.

     Проведення за балансовими рахунками здійснюються на дату валютування; дата розрахунку та дата валютування можуть збігатися. Різниця між датою розрахунку та датою валютування виникає під час передоплати або відстрочення платежу. Якщо дата розрахунку та дата валютування не збігаються, то використовуються такі рахунки:

     2800 А «Дебіторська заборгованість за операціями з купівлі-продажу іноземної валюти, банківських та дорогоцінних металів для клієнтів»;

     2900 П «Кредиторська заборгованість за операціями з купівлі-продажу іноземної валюти, банківських та дорогоцінних металів для клієнтів»;

     3540 А «Дебіторська заборгованість з придбання та продажу іноземної валюти та банківських металів за рахунок банку»;

     3640 П «Кредиторська заборгованість з придбання іноземної валюти та банківських металів за рахунок банку».

     Нереалізований результат від операцій з іноземною валютою - це:

     позитивний (від'ємний) результат переоцінки активів і зобов'язань банку в іноземній валюті та банківських металах у зв'язку зі зміною офіційного валютного курсу, унаслідок якого змінюється вартість цих активів і зобов'язань у національній валюті, а їх вартість в іноземній валюті (банківських металах) залишається без змін, тобто не відбувається руху коштів в іноземній валюті (банківських металах);

     позитивна (від'ємна) різниця між балансовою вартістю придбаної (проданої) іноземної валюти (банківських металів) та вартістю придбання

     (продажу), якщо курс купівлі (продажу) не збігається з поточним офіційним

     валютним курсом.

     Обмінні операції - операції, які передбачають обмін однієї валюти на іншу.

     Операції купівлі-продажу валюти на умовах спот - це операції з купівлі-продажу однієї валюти за іншу за обумовленим курсом. Поставка валюти за спотовим договором відбувається на другий робочий день з дня укладення договору.

     Реалізований результат від операції з іноземною валютою - це фактично одержані доходи або понесені витрати за операціями купівлі-продажу іноземної валюти (банківських металів).

     Оскільки метою здійснення операцій торгівлі іноземною валютою (крім тих фінансових інструментів, що використовуються з метою хеджування) є отримання прибутку як різниці між вартістю придбання іноземної валюти й вартістю її продажу. Такий прибуток становить реалізований фінансовий результат та розраховується за одним із методів:

     а) перший прийшов, перший пішов (FIFO), Для визначення доходів банку від купівлі-продажу іноземної валюти сума реалізованої іноземної валюти множиться на різницю між курсом продажу та курсами, за якими були придбані перші суми іноземних валют;

     б) метод середньозваженої. Для визначення доходів банку від купівлі-продажу іноземної валюти сума реалізованої валюти множиться на різницю між курсом продажу та середньозваженим курсом, за яким вона була придбана;

     Вибір методу розрахунку реалізованого фінансового результату доцільно обирати залежно від обсягів операцій банку, тенденцій на валютному ринку, попиту на іноземну валюту у певний період, та найголовніше - залежно від коливань курсу іноземної валюти. Так, ураховуючи повільне зростання курсу іноземної валюти або у періоди його стабільності у банківській практиці найбільшого поширення набув метод середньозваженої. 

     13.4. Особливості роботи з готівковою іноземною валютою та платіжними документами в іноземній валюті 

     Згідно з чинним вітчизняним законодавством, національна валюта є єдиним засобом платежу на території України.

     Разом з тим нерезидентам і резидентам України дозволено проводити деякі розрахунки в іноземній валюті без одержання індивідуальних ліцензій від Національного банку України, а саме:

     купівлю паливно-мастильних матеріалів, продуктів харчування, надання послуг на території міжнародних портів, аеропортів, вокзалів України з обслуговування іноземних транспортних засобів (розрахунки здійснюються згідно з контрактом, укладеним із відповідними юридичними особами);

     оплату страхових платежів, готельних послуг;

     купівлю на території міжнародних портів і вокзалів квитків та путівок на міжнародні пасажирські та туристичні рейси;

     оплату дорожніх зборів;

     оплату послуг туристичних і страхових організацій за договорами,  дія яких поширюється на іноземну територію, відповідно до посередницьких угод із зарубіжними партнерами та нерезидентами-посередниками.

     У зв'язку з тим, що в Україні ще діють валютні обмеження на ввезення і вивезення іноземної валюти, установлено порядок переміщення національної та іноземної валют через митний кордон громадянами - резидентами і нерезидентами. Переміщення валюти регламентується нормативним документом - «Порядок переміщення іноземної валюти через митний кордон України».

     Однак більшу частину витрат і готівкових платежів фізичні та юридичні особи здійснюють у національній валюті, і якщо вони отримують від своїх партнерів платежі в іноземній валюті, то в них виникає потреба обмінювати її на національну, тобто валютний ринок тут виконує функцію роздрібної торгівлі іноземною валютою. Операції з обміну валюти фізичні особи - резиденти і нерезиденти здійснюють в Україні через валютні каси уповноважених банків, обмінні пункти уповноважених банків та обмінні пункти, відкриті юридичними особами-резидентами, що уклали з уповноваженими банками агентські угоди.