Класифікація комерційних банків та види операцій, які вони здійснюють. Структура, форми організації та функції комерційних банків

Розглянуті  вище форми розрахунків не є гарантованими, участь банків у них полягає у  виконанні чітких наказів клієнтів, що обмежує ризик неплатоспроможності  клієнтів. Але в практичній діяльності певні операції, пов’язані із недостатніми знаннями партнера, великими сумами розрахунків тощо, вимагають додаткових гарантій як з боку платника, так і з боку продавця. Надати такі гарантії можуть банки шляхом емісії акредитивів.

Акредитив – договір, що містить зобов’язання банку-емітента, за яким цей банк за дорученням клієнта (заявника акредитива) або від свого імені проти документів, які відповідають умовам акредитива, зобов’язаний виконати платіж на користь бенефіціара або доручає іншому (виконуючому) банку здійснити цей платіж.

Акредитив – це умовне грошове зобов’язання, що надається банком-емітентом за дорученням та з інструкціями клієнта-наказодавця (апліканта, заявника, наказодавця, емітента) акредитива (та від його імені) або від власного імені:

здійснити платіж на користь одержувача коштів (бенефіціара) чи визначеної ним особи бенефіціара або акцептувати і сплатити виставлені бенефіціаром переказні векселі (тратти);

уповноважити інший банк (виконуючий) провести такий платіж – або акцептувати і сплатити переказні векселі (тратти), або надати повноваження іншому банку здійснити негоціацію (купити або врахувати переказні векселі) проти передбачених документів з урахуванням дотримання умов акредитива.

У здійсненні операцій за акредитивом  беруть участь:

1) заявник акредитива (імпортер, покупець, платник, аплікант, емітент, наказодавець) – особа, за дорученням якої банк-емітент відкриває акредитив;

2) продавець (експортер, бенефіціар) – особа, на користь якої відкритий акредитив;

3) банк-емітент – банк платника, що відкриває акредитив за дорученням свого клієнта;

4) виконуючий банк – банк отримувача коштів або інший банк, що за

дорученням  банку-емітента виконує акредитив;

5) авізуючий банк – банк, який у відповідь на звернення банку-емітента авізує (повідомляє) умови акредитива отримувачу коштів без зобов’язань виконати платіж або акцептувати чи негоціювати переказний вексель (тратту), виписаний відповідно до умов акредитива;

6) підтверджуючий банк – банк, уповноважений банком-емітентом, або до якого звернувся банк-емітент з проханням додати своє підтвердження стосовно зобов’язання такого банку здійснити платіж, акцептувати або негоціювати тратти проти документів, які за зовнішніми ознаками відповідають умовам акредитива, та якому банк-емітент зобов’язується надати відшкодування. Підтверджуючий банк приймає на себе та несе такі самі зобов’язання, як і банк-емітент. Це лише основні учасники акредитивної операції, причому дуже часто один і той самий банк може виступати в різноманітних функціях. Так, авізуючий банк може виступати і як виконуючий, і як підтверджуючий: підтверджуючий банк звичайно є виконуючим; банк-емітент може фактично виступати в ролі наказодавця, якщо відкрив акредитив за власними операціями і від власного імені і т. п.

В операціях з акредитивами всі  учасники мають справу з документами, а не з товарами або послугами, з якими можуть бути пов’язані ці документи. Умови та порядок проведення розрахунків за акредитивами передбачаються в контрактах (договорах) між бенефіціаром і заявником.

Акредитивна форма розрахунків  застосовується переважно при проведенні суб’єктами господарювання розрахунків за експортно-імпортними операціями, що обумовлено наявністю ризиків, у тому числі спричинених діяльністю в різних країнах.

Відповідно  до нормативних документів, що регламентують  порядок здійснення банками розрахунків  з використанням акредитивної форми  в межах України, банк-емітент  може відкривати такі види акредитивів:

а) покритий – акредитив, для здійснення платежів за яким завчасно бронюються кошти платника в повній сумі на окремому рахунку в банку-емітенті або у виконуючому банку;

б) непокритий – акредитив, оплата за яким (якщо тимчасово немає коштів на рахунку платника) гарантується банком-емітентом за рахунок банківського кредиту.

Акредитив може бути відкличним або безвідкличним.

Відкличний акредитив – акредитив, який може бути змінений або анульований банком-емітентом у будь-який час без попереднього повідомлення бенефіціара (наприклад, у разі недотримання умов, передбачених договором, дострокової відмови банку-емітента від гарантування платежів за акредитивом).

Виконуючий банк не має права  приймати розпорядження безпосередньо від заявника акредитива (за винятком, якщо банк-емітент є виконуючим банком).

Виконуючий банк зобов’язаний оплатити документи, які відповідають умовам акредитива, виставлені бенефіціаром і прийняті виконуючим банком, до отримання останнім повідомлення про зміну або анулювання акредитива. У разі здійснення виконуючим банком платежу до отримання ним повідомлення про зміну або анулювання акредитива проти документів, які за зовнішніми ознаками відповідають умовам акредитива, банк-емітент зобов’язаний надати відшкодування виконуючому банку, уповноваженому на здійснення платежу.

Безвідкличний акредитив – акредитив, який може бути анульований або умови якого можуть бути змінені лише за згодою на це бенефіціара, на користь якого він був відкритий.

Безвідкличний акредитив, що підтверджений  виконуючим банком, не може бути змінений або анульований без згоди виконуючого банку. По суті, безвідкличний акредитив – це зобов’язання банку-емітента сплатити кошти в порядку та в строки, визначені умовами акредитива, якщо документи, передбачені ним, подані до банку, зазначеному в акредитиві, або банку-емітента та дотримані строки й умови акредитива.

Умови акредитива є чинними для бенефіціара, поки він не повідомить про згоду на внесення змін до нього того банку, який авізував ці зміни. Бенефіціар має  письмово повідомити про погодження або відмову щодо внесення змін. Прийняття часткових змін не дозволяється.

Бенефіціар може достроково відмовитися  від використання акредитива.

Відносини між банком-емітентом  і авізуючим та / або виконуючим банком у разі необхідності регулюються  договорами. Акредитив може бути авізований бенефіціару через інший (авізуючий) банк. Авізуючий банк, якщо він не визначений виконуючим банком, не несе зобов’язань щодо сплати за акредитивом.

Якщо відкривається покритий акредитив, депонований у виконуючому банку, який не є банком-емітентом, то заявник, крім заяви, подає до банку-емітента платіжне доручення на перерахування коштів для бронювання їх у виконуючому банку. Банк-емітент перераховує кошти заявника з рахунка на аналітичний рахунок «Розрахунки за акредитивами» у виконуючому банку та повідомляє його про умови акредитива.

У разі відкриття покритого акредитива клієнт подає заяву, як правило, у чотирьох примірниках. Перший примірник заяви банк-емітент обліковує за відповідним позабалансовим рахунком, що призначений для обліку акредитивів – 9802 А «Акредитиви до виконання», другий (з потрібною позначкою банку про дату надходження) – разом з випискою з рахунка він видає заявнику як розписку банку про відкриття акредитива, третій та четвертий – використовуються для інформування виконуючого банку та бенефіціара про умови акредитива.

Для відкриття  непокритого акредитива платник подає заяву в чотирьох примірниках. У реквізиті заяви «Вид акредитива» має додатково зазначатися «непокритий». Перший примірник заяви в цьому разі обліковується банком-емітентом за позабалансовим рахунком, призначеним для обліку непокритих акредитивів.

Виконуючий  банк обліковує примірник заяви  або повідомлення, отримані від банку-емітента, за відповідним позабалансовим рахунком, що призначений для обліку акредитивів.

Такий облік  ведеться окремо від обліку повідомлень  про відкриття покритих акредитивів.

Банк-емітент  інформує виконуючий (авізуючий) банк про відкриття акредитива шляхом надсилання йому електронною поштою (електронне повідомлення) або іншими засобами зв’язку, що передбачені договорами між банками, заяви або повідомлення.

Заяву або  повідомлення банк-емітент надсилає авізуючому банку не пізніше наступного робочого дня після отримання  заяви від клієнта.

Повідомлення  має містити номер акредитива, усі його умови, спосіб платежу, місце  виконання та строк дії акредитива.

Виконуючий (авізуючий) банк про відкриття та умови акредитива повідомляє бенефіціара (авізує акредитив) протягом 10 робочих днів з дня отримання повідомлення від банку-емітента (авізуючого банку).

Після відвантаження  продукції (виконання робіт, надання  послуг) бенефіціар подає виконуючому  банку потрібні документи, передбачені  умовами акредитива, разом з реєстром документів за акредитивом.

Реєстр  документів за акредитивом складається  за відповідною формою та подається  до банку зазвичай у чотирьох примірниках.

У разі неотримання  відповіді протягом семи робочих днів після відправлення повідомлення або надходження негативної відповіді, виконуючий банк повертає бенефіціару всі документи за акредитивом, зазначивши на зворотному боці першого примірника реєстру документів за акредитивом причини повернення документів і засвідчивши цей запис підписами відповідального виконавця та працівника, на якого покладено функції контролера, і відбитком штампа банку.

Якщо умовами акредитива передбачено  акцепт заявника акредитива, то для його здійснення уповноважена особа заявника має подати бенефіціару:

документ, що засвідчує її особу;

зразок її підпису, засвідчений  заявником акредитива (якщо його немає у виконуючому банку);

доручення, видане заявником акредитива, щодо її повноважень.

У виконуючому банку відповідальний виконавець перевіряє наявність акцептного напису та відповідність його поданому зразку.

Виконуючий  банк під час використання акредитива, кошти за яким заброньовано в банку-емітенті, перевіряє за дорученням цього банку виконання всіх умов акредитива за поданим бенефіціаром реєстром документів за акредитивом та іншими документами, що передбачені акредитивом.

Перший  та другий примірники реєстру документів за акредитивом разом з іншими документами виконуючий банк надсилає до банку-емітента, третій – використовує для списання суми заяви з відповідного позабалансового рахунка, призначеного для обліку акредитивів (після надходження коштів від банку-емітента), четвертий (з потрібними відмітками банку про дату одержання) – видає бенефіціару.

Банк-емітент, перевіривши виконання  всіх умов акредитива, на підставі першого примірника реєстру документів за акредитивом списує кошти з аналітичного рахунка «Розрахунки за акредитивами» і перераховує їх на рахунок бенефіціар.

Якщо банк-емітент одержав прийняті виконуючим банком документи і вважає, що вони не відповідають за зовнішніми ознаками умовам акредитива, то він має право відмовитися від їх прийняття і вимагати від виконуючого банку суму, яка сплачена бенефіціару з порушенням умов акредитива.

Виплати бенефіціару за акредитивом, кошти за яким заброньовано у виконуючому банку, здійснюються з аналітичного рахунка «Розрахунки за акредитивами».

Списання коштів з аналітичного рахунка «Розрахунки за акредитивами» виконуючий банк здійснює на підставі першого примірника реєстру документів за акредитивом, який наданий разом з іншими документами, що відповідають умовам акредитива.

Перший примірник реєстру документів за акредитивом залишається в документах дня виконуючого банку, другий (із необхідними відмітками банку про дату одержання та виконання) – видається бенефіціару, третій та четвертий – разом із документами, передбаченими умовами акредитива, надсилаються до банку-емітента, у якому третій примірник використовується для списання суми заяви з відповідного позабалансового рахунка, що призначений для обліку акредитивів, а четвертий – видається заявникові акредитива разом з іншими документами за акредитивом.

У всіх акредитивах  обов’язково має передбачатися  дата закінчення строку і місце подання документів для платежу. Дата, яку зазначено в заяві, є останнім днем для подання бенефіціаром до оплати реєстру документів за акредитивом та документів, передбачених умовами акредитива. Банки мають здійснювати контроль за строком дії акредитива, який зазначений у заяві.

У день закінчення строку дії акредитива, кошти за яким заброньовані у виконуючому банку, останній у кінці операційного дня списує їх з аналітичного рахунка «Розрахунки за акредитивами» та перераховує в банк-емітент на рахунок, з якого вони надійшли. Банк-емітент зараховує одержані кошти на рахунок заявника акредитива та списує потрібну суму з відповідного позабалансового рахунка, призначеного для обліку акредитивів.

Акредитив, кошти за яким заброньовані в банку-емітенті, закривається ним після закінчення строку, зазначеного в акредитиві, з урахуванням нормативного строку проходження документів спецзв’язком від виконуючого банку до банку-емітента або після отримання від виконуючого банку підтвердження про невиконання акредитива.

Наприкінці операційного дня банк-емітент  перераховує кошти з аналітичного рахунка «Розрахунки за акредитивами» на рахунок заявника акредитива і надсилає повідомлення виконуючому банку для їх списання з відповідного позабалансового рахунка, що призначений для обліку акредитивів.