Iнвестиційний розвиток фінансово - господарської діяльності на основі спеціалізації

     Різниця в темпах зростання виробничих витрат на одиницю земельної площі і приросту вартості валової продукції не суперечить об'єктивним закономірностям інтенсифікації сільськогосподарського виробництва. Тому випадок зниження продуктивності додаткових вкладень є однаково можливим, як і випадок підвищення їхньої ефективності.

     Підвищення економічної ефективності інтенсифікації сільського господарства досягають комплексним використанням земельних, матеріально-технічних і трудових ресурсів на основі впровадження досягнень науково-технічного прогресу [27].

      РОЗДІЛ 2

      АНАЛІЗ  ФІНАНСОВО – ГОСПОДАРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ФЕРМЕРСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА 

      2.1. Характеристика фермерського господарства «Наталія» 

      Фермерське  господарство «Наталія» розташоване  в с. Відрадне Запорізького району Запорізької  області.

      Селянське фермерське господарство - це, як правило, сімейно-трудове об'єднання мешканців села, життя і побут яких пов'язані з рільництвом, особистою працею, спрямованою на виробництво товарної маси продуктів харчування, продовольства і сировини та на одержання доходів, а отже, й на забезпечення існування цього господарства та добробуту його членів.

      З прийняттям 22 червня 1993 р. нової редакції Закону "Про селянське (фермерське) господарство" воно стало визначатись і як форма підприємництва громадян України, що виявили бажання виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, займатися її переробкою і реалізацією (ст. 2).

      Селянське (фермерське) господарство характеризується певними ознаками. Його основу зазвичай становить окрема сім'я, до складу якої входять подружжя, батьки, діти (однак лише ті, що досягли 16-річного віку) та інші родичі, котрі об'єднуються для роботи в цьому господарстві; воно утворюється для виробництва продовольства і сировини рослинного і тваринного походження; члени цього суб'єкта підприємництва підтримують між собою трудові зв'язки, беруть особисту участь у веденні господарства (фактичному господарюванні), тобто існує "інститут правового регулювання членства в селянському (фермерському) господарстві".

      Виробничо-економічні відносини такого господарства з державними, колективними та іншими підприємствами й організаціями, господарськими товариствами, окремими громадянами будуються на підставі договорів. Розрахункові операції провадяться як на безготівковій основі, так і готівкою.

      Держава гарантує додержання і захист майнових та інших прав і законних інтересів селянського (фермерського) господарства, створює пільгові умови для кредитування, оподаткування, страхування, матеріально-технічного забезпечення останнього у період його трирічного становлення. Втручання в господарську або іншу діяльність цього господарства з боку державних чи інших органів, а також посадових осіб не допускається. Збитки, заподіяні господарству неправомірним втручанням у його діяльність, підлягають відшкодуванню за рахунок винних. Спори про відшкодування збитків вирішуються загальним, арбітражним або третейським судом. Проте дане положення не обмежує передбаченого зазначеним Законом права державних органів здійснювати контроль за діяльністю селянських (фермерських) господарств.

      Рівноправність селянського (фермерського) господарства з іншими аграрними товаровиробниками дістає вияв, зокрема, в тому, що воно має право бути засновником або членом асоціацій, консорціумів, корпорацій, акціонерних товариств, інших об'єднань, кооперативів, спільних підприємств із виробництва, переробки та реалізації сільськогосподарської продукції, які обслуговують агропромисловий комплекс, а також несільськогосподарських підприємств та організацій, в тому числі за участю іноземних партнерів, брати участь у створенні комерційних банків або бути їх членом.

      Зміст "інституту правового регулювання  членства в селянському (фермерському) господарстві" полягає в обов'язковості особистої трудової участі всіх його членів у процесі господарювання, в їх праві на участь в управлінні справами цього господарства, на оплату праці, укладення договору про спільну діяльність всіх його членів тощо.

      Селянське (фермерське) господарство як юридична особа і суб'єкт права власності  користується всіма правами власника майна, передбаченими Цивільним кодексом України. Володіння, користування і розпорядження майном здійснюються за взаємною домовленістю між його членами. Управління майном від імені господарства здійснює його голова, яким, зазвичай, є громадянин, котрому належить земельна ділянка за правом приватної власності чи користування, в тому числі й на умовах оренди.

      Як  колективний власник селянське (фермерське) господарство має право продавати і передавати підприємствам, організаціям і громадянам, обмінювати, здавати в оренду, надавати в тимчасове користування майно, належне йому за правом власності. Це правило стосується земельної ділянки, якою громадянин, котрому вона належить за правом власності чи користування, розпоряджається особисто. Своєю чергою, селянське фермерське господарство має право набувати, брати у тимчасове користування, в тому числі й на умовах оренди, майно у підприємств, об'єднань, організацій, інших селянських (фермерських) господарств і громадян.

      Майнові правовідносини селянського (фермерського) господарства регулюються цивільним законодавством. Майнові спори між його членами вирішуються судом. При цьому суд керується правилами цивільного законодавства про спільну сумісну чи спільну часткову власність, а також правилами, передбаченими Кодексом про шлюб та сім'ю України, що стосуються відносин між подружжям.

      До  складу фермерського господарства входить: тракторний парк, ремонтна майстерня, служба збуту та постачання, 2 склади.

      Загальна  земельна площа господарства 500 га, в тому числі ріллі 480 га. Господарство налічує 12 чол. облікового складу.

      Вартість основних засобів  на 2010р. складає 6207,7 т.грн, оборотних активів – 995,4 т.грн.

      Фермерське  господарство використовує як статутний  капітал – 1955 т.грн, так і додатково  вкладений капітал – 6062,5 т.грн.

      Підприємство займається в основному вирощуванням зернових, соняшнику, овочів.

      Основні абсолютні економічні показники  фермерського господарства наведені в таблиці 2.1.

      З таблиці можна зробити висновки, що практично кожний показник на протязі  п’яти років зазнав зменшення.

      Додатково вкладений капітал у зв’язку  з вилученням коштів членами фермерського господарства зменшився на 867,9 т.грн (12,5 %).

      Таблиця 2.1

      Основні економічні показники фермерського господарства «Наталія» 

 

      Зменшується з кожним роком вартість предметів і засобів праці. Вартість основних засобів скоротилась на 1509 т.грн, основні засоби морально та фізично зношенні (рівень зносу досягає 50 – 60%). Вимиваються і оборотні засоби фермерського господарства, їх вартість зменшилась на 16 %.

      Чисельність персоналу фермерського господарства «Наталія» зменшилось на 18 чол., скорочення персоналу склало 71 %.

      Прибутковість господарства мізерна, наростаючим  підсумком за п’ять років чистий прибуток склав 12,2 т.грн.

Якщо  порівнювати 2010 р. з 2006р. спостерігається різке зниження валюти балансу господарства до показника 9118,6 т.грн (темп зростання складає 86%).

     В структурі основних засобів більшу частину займають засоби виробничого  призначення – 99,41-99,9 %, невиробничого  призначення – 0,17 – 0,59%. Питома вага засобів виробничого призначення збільшується, але нажаль їх вартість  з кожним роком зменшується, якщо порівнювати 2010 р. до 2006р. цей абсолютний показник скоротився на -1 538,9 т.грн.

     Таблиця 2.2.

     Динаміка  основних засобів фермерського господарства 

 

     Найбільшу питому вагу в засобах виробничого призначення займають будівлі та споруди – 89,32 – 94,56 %, на другому місці машини та обладнання – 2,49 – 6,73%, на третьому транспортні засоби – 2,57 – 4,36%.

     Вартість  невиробничих основних засобів практично  не змінюється за останні чотири роки і складає незначну питому вагу в загальній вартості основних засобів – 0,61%.

     Вартість  будівель та споруд зменшилась на  23,7%, вартість машин та транспортних засобів збільшилась відповідно на 11,8% . Вартість транспортних засобів за останні чотири роки має спадну тенденцію, якщо порівнювати 2010р. з 2006р. показник скоротився на 60 т.грн (27,3%).

     Розрахована структура основних засобів наведена в табл. 2.3.

     Таблиця 2.3.

     Структура основних засобів, %