Виплата заробітної плати працівникам бюджетних установ

Аналітичний облік розрахунків із депонентами за субрахунком 671 ведеться за кожним депонентом у книзі аналітичного обліку депонованої заробітної плати та стипендій (ф. 441). У відповідних стовпцях "Кредит" зазначають місяць і рік, в якому утворилась депонентська заборгованість, номери платіжних (розрахунково-платіжних) відомостей і суми; у стовпцях "Дебет" навпроти прізвищ депонентів записуються номер видаткового касового ордера й виплачена сума. Наприкінці місяця у книзі підраховуються підсумки за стовпцями "Кредит" та "Дебет" і виводиться кредитовий залишок на початок наступного місяця.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Висновки

 

В умовах становлення та розвитку ринкових відносин підприємства можуть самостійно формувати свої фінансові ресурси, основними джерелами яких можуть виступати прибуток, кошти, отримані від продажу цінних паперів, пайові та інші внески акціонерів, юридичних та фізичних осіб, а також кредити та інші надходження, що не суперечать законодавству.

Основним джерелом формування власного власних коштів підприємства є статутний капітал — це сукупність коштів, вкладених у підприємство його власником (власниками). Порядок формування статутного капіталу регулюється законодавством та засновницькими документами.

Статутний капітал виступає невід’ємною складовою частиною будь-якого товариства або підприємства.

Головною метою будь-якого комерційного підприємства є отримання прибутку в розмірі, необхідному для забезпечення нормального функціонування, включаючи інвестування коштів в активи і використання прибутку на цілі споживання. При цьому віддача на вкладений власниками капітал повинна бути не нижче тієї ставки прибутковості, за якою кошти могли б бути розміщені за межами організації. Засновник, надаючи капітал, втрачає можливість отримання доходу від вкладення наявних у нього коштів. Компенсацією повинні стати майбутні доходи.

Не менш важливою для діючого підприємства метою є збереження джерела доходу, тобто власного капіталу. Значимість його для життєздатності та фінансової стійкості підприємства настільки висока, що вона отримала законодавче закріплення в Цивільному кодексі в частині вимог про мінімальну величину статутного капіталу; співвідношенні статутного капіталу і чистих активів; можливості виплати дивідендів в залежності від співвідношення чистих активів і суми статутного і резервного капіталу . Таким чином, очевидно, що статутний капітал грає важливу роль в роботі підприємства.

Обліково-аналітична категорія «розрахунки з оплати праці» відображає зобов’язання роботодавця здійснити оплату, надати винагороду за найману працю згідно з відповідними правовідносинами та з урахуванням норм чинного податкового, соціального й пенсійного законодавства і включає розрахунки із заробітної плати за трудовим договором, розрахунки щодо винагороди за цивільно-правовими договорами та авторських гонорарів.

Зазначені у курсовій роботі рівні регулювання оплати праці в сукупності визначають основу організаційного механізму розрахунків з оплати праці. Водночас проблеми, що склались у сфері державного й договірного регулювання оплати праці, справляють негативний вплив на достовірне й своєчасне формування облікових даних і потребують вирішення, насамперед через прийняття нового Трудового кодексу та реформування системи оподаткування фонду оплати праці.

Також варто зазначити, що процес формування звітної інформації про розрахунки з оплати праці залежить від стану нормування праці, застосовуваних систем оплати та стимулювання праці й інших елементів загального механізму організації оплати праці на окремому підприємстві (9).

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Список використаних джерел

 

1. Бутинець Ф.Ф. Аудит: Підручник для студентів спеціальності „Облік і аудит” вищих навчальних закладів. — 2-ге вид., перероб. і доп. — Житомир: ПП „Рута”, 2002. -672с.

2.  Аудит і ревізія підприємницької діяльності. Навчальний посібник/ Ф.Ф. Бутинець, та ін.; За ред. проф. Ф.Ф. Бутинця. — Житомир: ПП „Рута”, 2001. — 416 с.

3. Національні нормативи аудиту. Кодекс професійної етики аудиторів України. — Аудиторська палата України, К.,1999 — 275с.

4. Завгородний В.П. Бухгалтерский учёт в Украине (с использованием Национальных стандартов): Учебное пособие для студентов вузов. — 5-е изд., доп. и перераб. — К.:А.С.К., 2001. — 848 с.

5. Суйц В.П., Ахметбеков А.Н., Дубровина Т.А. Аудит: общий, банковский, страховой: Учебник. — М.: ИНФРА-М, 2000. — 556 с.

6. Данилевский Ю.А., Шапигузов С.М., Ремизов Н.А., Старовойтова Е.В. Аудит: Учебное пособие. — 2-е изд., перераб. и доп. — М.: ИД ФБК — ПРЕСС, 2002.-544с.

7.  Астахов Володимир - Бухгалтерський (фінансовий) облік. Підручник - Вид.: Фенікс, 2007 р.

8. Бєлікова Тамара - Бухгалтерський і податковий облік і звітність. Самовчитель - Вид.: Пітер, 2008 р.

9. Щирба І.М. Вісник Тернопільського Національного економічного університету 2009 р № 4 «СУТНІСТЬ ОБЛІКОВОЇ ПОЛІТИКИ ПІДПРИЄМСТВА ЩОДО ВИТРАТ НА ОПЛАТУ ПРАЦІ ТА ФАКТОРІВ ВПЛИВУ НА ЇЇ ФОРМУВАННЯ».

10. Закон України “Про оплату праці” від 24.03.1995 р. №108/95-ВР // Відомості Верховної Ради. – 1995. – № 17.– С.121.

11. Наказ Державного комітету статистики України від 13.01.2004 № 5 «Про затвердження Інструкції зі статистики заробітної плати». Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 27 січня 2004 р. за N 114/8713 .

12. Школа бухгалтера № 1 (16.1.2006). Бухгалтерський облік. Розрахунки з оплати праці http://www.dtkt.com.ua/show/3cid01293.html.