Виплата заробітної плати працівникам бюджетних установ

 

 Гудвіл, що виник у процесі приватизації і відображений в обліку підприємств (на рахунку 19 "Гудвіл") не підлягає амортизації, повністю або частково він може бути списаний лише за рішенням уповноваженого органу (табл.1.4).

 

Таблиця 1.4 - Відображення в обліку гудвілу, що виник у процесі приватизації підприємств

 

Зміст операції	Кореспонденція рахунків
	Дебет	Кредит
За  рішенням уповноваженого органу списано з балансу підприємства гудвіл, що виник у процесі його приватизації	45	19
Зменшено розмір статутного капіталу на вартість списаного гудвілу	40	45

 

 

 Порядок відображення в обліку операцій розподілу чистого прибутку підприємствами державного, комунального секторів економіки на квартальну і річну дату балансу наведено в табл. 1.5.

 

Таблиця 1.5 - Облікове забезпечення розподілу прибутку підприємств (державних та  комунальних)

 

Зміст операції	Кореспонденція рахунків
	Дебет	Кредит
Частину чистого прибутку підприємства спрямовано на розвиток виробництва	443	426
Здійснені капітальні інвестиції (придбання, створення, модернізація, модифікація, реконструкція, добудова, дообладнання тощо необоротних активів) за рахунок створеного  фонду розвитку виробництва	426	4262
Частину чистого прибутку підприємства спрямовано на матеріальне заохочення працівників підприємства	443	66
Частину чистого прибутку підприємства спрямовано на створення інших фондів	443	426
Використано кошти інших фондів	426	426
Частину чистого прибутку підприємства перераховано до бюджету відповідно до законодавства	443	67
За рахунок чистого прибутку здійснені відрахування у централізований фонд відповідно до законодавства та установчих документів	443	682

 

 

 Окрім Положення, Наказом Мінфіну № 1213 затверджені зміни до ряду П(С)БО та Плану рахунків, що впорядковують облік на державних підприємствах у відповідності до прийнятого Положення. Зміни, зокрема, торкнулись П(С)БО 1 "Загальні вимоги до фінансової звітності",  П(С)БО 2 "Баланс", П(С)БО 8 "Нематеріальні активи",  П(С)БО 10 "Дебіторська заборгованість", П(С)БО 19 "Об'єднання підприємств", П(С)БО 25 "Фінансовий звіт суб'єкта малого підприємництва".

Зміни у Плані рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій, затвердженому наказом Міністерства фінансів України від 30.11.99 N 291 торкнулися рахунку 19 "Гудвіл при придбанні", який відтепер називається "Гудвіл", а його субрахунки відповідно:

191"Гудвіл при придбанні" 

192 "Негативний гудвіл"

193 "Гудвіл при приватизації (корпоратизації)"

Як бачимо, даний рахунок доповнений субрахунком 193, за дебетом якого підприємства державного та комунального секторів економіки відображають вартість гудвілу, який виник при приватизації (корпоратизації), за кредитом - суму списаного гудвілу в порядку, визначеному Положенням N 1213. Аналітичний облік гудвілу і негативного гудвілу ведеться за об'єктами придбання. Аналогічні зміни прийняті також в Інструкцію про застосування Плану рахунків.

Як зазначено в Бюджетному кодексі, бюджетні установи ведуть бухгалтерський облік відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку, що затверджуються Міністерством фінансів України, а також інших нормативно-правових актів щодо ведення бухгалтерського обліку.

Порядок ведення бухгалтерського обліку бюджетних установ установлюється Державним казначейством України відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку за згоди з Міністерством фінансів України.

Завдання та функціональні обов'язки бухгалтерських служб, повноваження керівника бухгалтерської служби у бюджетних установах - головного бухгалтера та вимоги щодо його професійно-кваліфікаційного рівня визначаються Кабінетом Міністрів України.

Призначення та звільнення головного бухгалтера бюджетної установи здійснюються відповідно до законодавства про працю з урахуванням типових професійно-кваліфікаційних характеристик головного бухгалтера бюджетної установи, затверджених Кабінетом Міністрів України.

Основним нормативним документом є Закон України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", що встановлює правові засади організації, ведення та складання звітності в Україні і його дія поширюється на бюджетні установи.

Бюджетний кодекс регулює відносини, що виникають у процесі складання, розгляду і затвердження бюджетів, виконання бюджетів та розгляду звітів про їх виконання.

Організація та методологія бухгалтерського обліку в бюджетних установах регулюється також такими документами: інструкції та накази Держказначейства України, Міністерства фінансів, наказами Мінстатистики (Держкомстат) та іншими нормативними актами.

На виконання Стратегії модернізації системи бухгалтерського обліку в державному секторі на 2007-2015 роки, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 16.01.2007 року № 34, а також прийнятого Бюджетного кодексу з 1 січня 2013 року передбачається використання Положень (стандартів) бухгалтерського обліку в державному секторі. Так, уже відредаговані для використання в бюджетних установах діючі Положення бухгалтерського обліку № 1 "Загальні вимоги до фінансової звітності", № 7 "Основні засоби", № 9 "Запаси", № 8 "Нематеріальні активи", затверджено Положення (стандарт) бухгалтерського обліку в державному секторі 101 "Подання фінансової звітності".

Міністерством фінансів спільно з Держказначейством України затверджено ряд інструкцій щодо методології ведення обліку: План рахунків бухгалтерського обліку та Порядок з його застосування, Інструкція з типової кореспонденції рахунків, Інструкції з обліку запасів, Інструкція з обліку необоротних активів, Інструкція з обліку грошових коштів та розрахунків, Інструкція про форми меморіальних ордерів та карток і книг аналітичного обліку, а також ряд інших важливих інструкцій.

Предметом обліку в бюджетних установах є господарські засоби за їх складом та розміщенням, за джерелами їх формування і призначенням у процесі невиробничого споживання.

Об'єктом обліку є доходи і витрати бюджетних установ; фонди і резерви, що створюються в них в процесі виконання кошторису; витрати на утримання бюджетних установ і організацій; грошові кошти в касі та на рахунках в банку та інші активи і зобов'язання.

Метою ведення бухгалтерського обліку бюджетних організацій є формування повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансовий стан, результати діяльності та рух грошових коштів установи.

Функції, що їх виконує облік в бюджетних установах: управлінська, контрольна та інформаційна.

Питання облікової політики, як сукупності визначених в межах чинного законодавства принципів, методів і процедур, що використовуються бюджетними установами для ведення обліку та складання фінансової звітності, визначені основним бухгалтерським законом, і в цілому вона спрямована на правильне і достовірне відображення в обліку доходів та видатків в процесі надання нематеріальних послуг у відповідності з затвердженими кошторисами, збереження та ефективне використання державного майна.

Облікова політика установи визначається за погодженням з головним розпорядником бюджетних коштів або органом, до сфери управління якого належить установа.

Оформлення фінансової звітності:

Відповідно до статті 58 Бюджетного кодексу України, Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" і з метою встановлення єдиних вимог до складання фінансової та бюджетної звітності розпорядниками та одержувачами бюджетних коштів.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2 ОБЛІК СТАТУТНОГО КАПІТАЛУ ТА РОЗРАХУНКІВ З АКЦІОНЕРАМИ

 

2.1 Облік статутного капіталу

 

Статутний капітал відображає зафіксовану в установчих документах загальну вартість активів, які є внеском влісників ( учасників) ло капіталу підприємства.

Облік статутного капіталу ведуть на рахунку 40 “Статутний капітал”.Записи по рахунку 40 виконують тільки в разі збільшення або зменшення статутного капіталу, які здійснюють в установленому порядку, та після внесення відповідних змін в установчи документи підприємства.За кредитом рахунеа відображається збільшення статутного капіталу, за дебетом – його зменшення .Сальдо на цьому рахунку повинне відповідати розміру статутного капіталу, який зафіксовано в установчих документах підприємства, і, для акціонерних товариств, дорівнювати сумарній номінальній вартості випущених акцій підприємства.

При створенні акціонерного товариства спочатку в обліку відображаеться фактичне надходження активів від засновників після підписання установчого договору (для закритого акціонерного товариства) або підписки на акції після реєстрації їх випуску (для відкритого акціонерного товариства).

Оскільки на цьому етапі кошти засновників та передплатників залучаються до реєстрації випуску акцій, імовірність подальшого існування акціонерного товариства не визначена, а розмір статутного капіталу не закріплений установчими документами , надходження від потенційних акціонерів повинні відображатися по дебету рахунків з обліку активів,переданих акціонерами відповідно до укладених договорів, та по кредиту рахунка 68 ”Розрахунки за іншими операціями“ ( субрахунок 685 ”Розрахунки з іншими кредиторами“) за кожним учасником окремо. На суму внесків робиться запис:

Дебет 10 “Основні засоби“

Дебет 12 “Нематеріальні активи”

Дебет 14 “Довгострокові фінансові інвестиції”

Дебет 20 “Виробничі запаси”

Дебет 30 “Каса”

Дебет 31 ”Рахунки в банках”

Дебет 35 “Поточні фінансові інвестиції”

Кредит 68 “Розрахунки за іншими операціями”

У випадку, коли особа, яка підписалася на акції, розірвала договір, ій повертаються зроблені нею внески.

Також у випадку, коли після закінчення терміну підписки за рішенням установчих зборів підписуа була повністю або частково відхилена, кошти внесені особами,яким було відмовлено в підписці, повертаються.

На суму повернення коштів робиться запис:

Дебет 68 “Розрахунки за іншими операціями”

Кредит 30 “Каса”

Кредит 31 “Рахунки в банках”

Сума зареестрованого статутного капіталу відображається записом:

Дебет 46 “Неоплачений капітал”

Кредит 40 “Статутний капітал”

Згідно з п. 1 ст. 144 та п. 1 ст. 155 Цивільного кодексу України статутний капітал визначається мінімальним розміром майна, яке гарантує інтереси його кредиторів. При цьому розмір статутного капіталу не може бути меншим ніж встановлено законодавством.

Починаючи з 1 січня 2004 року необхідно також враховувати вимоги щодо величини статутного капіталу, викладені в п. 4 ст. 144 та п. З ст. 155 Цивільного кодексу. Згідно цих статей, якщо при завершенні другого та кожного наступного фінансового року вартість чистих активів господарського товариства виявиться меншою від статутного капіталу, то товариство зобов’язане об’явити про його зменшення, якщо учасники не прийняли рішення про внесення додаткових внесків. Якщо ж вартість чистих активів стає меншою від визначеного законом мінімального розміру, то підприємство підлягає ліквідації.

Поняття “чисті активи” наведене у п. 4 П(с)БО 19 “Об’єднання підприємств”, а саме: чисті активи — активи підприємства за вирахуванням його зобов'язань

Зобов’язання — заборгованість підприємства, що виникла внаслідок минулих подій і погашення якої в майбутньому, як очікується, приведе до зменшення ресурсів підприємства, що втілюють у собі економічні вигоди (ст. 1 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні”).

Поняття зобов’язання та підстави його виникнення визначене також ст. 509 Цивільного кодексу України. Згідно з Цивільним кодексом “зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Зменшення статутного капіталу товариства з обмеженою відповідальністю допускається після повідомлення в порядку, встановленому законом, усіх його кредиторів. У цьому разі кредитори мають право вимагати дострокового припинення або виконання відповідних зобов’язань товариства та відшкодування їм збитків”. Аналогічні вимоги щодо акціонерних товариств викладені у ст. 155.