Управлінський облік

Інвентаризація-спосіб виявлення фактичного стану об'єкта. За допомогою інвентаризації визначають відхилення від облікових даних: або невраховані цінності, які втрати, нестачі, розкрадання. Інвентаризація сприяє збереження матеріальних цінностей, контролю за їх використанням, встановленню повноти та достовірності облікової інформації.

Групування та оцінка, використання контрольних рахунків - спосіб вивчення дозволяє накопичувати та систематизувати інформацію про об'єкт. Головними ознаками угруповання об'єктів управлінського обліку вважаються: специфіка виробничої діяльності, технологічна і організаційна структура підприємства, організація управління, цільові функції системи управління. Згрупована інформація про об'єкт дозволяє ефективно її використовувати для оцінки результатів діяльності та зробити необхідні і розумні висновки для прийняття оперативних і стратегічних рішень.

Контрольний рахунок - це підсумковий рахунок, де записи роблять за підсумковими сумами операцій даного періоду.

Планування, нормування та лімітування - входять до системи управління підприємством.

Планування - безперервний циклічний процес, спрямований на приведення у відповідність можливостей підприємства до умов ринку. Воно пов'язане з вирішенням проблем майбутнього. Планування ефективно тільки тоді, коли воно базується на статистичних дослідженнях та аналізі результатів господарської діяльності.

Нормування - процес науково обгрунтованого розрахунку оптимальних норм і нормативів, спрямовані на забезпечення ефективного використання всіх видів ресурсів і пошук шляхів найбільш продуктивного перетворення витрат у випуск продукції. Комплекс норм і нормативів становить нормативне господарство підприємства, яке охоплює всі сфери його діяльності.

Лімітування - перший ступінь контролю за матеріальними витратами, заснована на системі норм запасів і витрат. Ліміт-встановлення меж видачі, виходячи з норм. Система лімітування повинна складатися не лише з розрахунку ліміту відпуску матеріалів цехом, але і з облікових і контрольних операцій. Тому в системі управлінського обліку лімітуванню відводять роль оперативної інформації, що дозволяє активно впливати на формування матеріальних витрат.

Аналіз - в процесі аналізу виявляються відхилення і причини викликали зміни в результатах і ефективності виробництва, приймаються відповідні управлінські рішення.

Контроль - завершальний процес планування й аналізу, що направляє діяльність підприємства на виконання раніше встановлених завдань, що дозволяє розкривати й усувати виникаючі відхилення. Основою системи контролю служить зворотний зв'язок, що дає надійну, необхідну і доцільну інформацію для здійснення контрольно-вимірювальної діяльності. Існують різні системи та види контролю. Вони постійно змінюються, мають відмітними особливостями на кожному підприємстві, відбиваючи його специфічну сферу діяльності.

Всі елементи методу діють не ізольовано один від одного, а в системі організації внутрішніх господарських зв'язків, спрямованої на вирішення цілей управління.

2.2. Принципи та функції управлінського обліку

Управління виробничою діяльністю є складним і комплексним процесом. Система обліку відповідає вимогам управління, також складна й складається з безлічі процедур. До того ж склад елементів системи управлінського обліку може змінюватися в залежності від цілей управління.

До принципів управлінського обліку належать: безперервність діяльності підприємства; використання єдиних для планування та обліку (планово-облікових) одиниць вимірювання, оцінка результатів діяльності підрозділів підприємства; наступність і багаторазове використання первинної і проміжної інформації з метою управління; формування показників внутрішньої звітності, як основа комунікаційних зв'язків між рівнями управління; застосування бюджетного (кошторисного) методу управління витратами, фінансами, комерційною діяльністю; повнота та аналітичність, що забезпечують вичерпну інформацію про об'єкти обліку; періодичність, відбиває виробничий і комерційний цикли підприємства, встановлені обліковою політикою підприємства. Сукупність цих методів і принципів забезпечує дієвість системи управлінського обліку, але не уніфікує обліковий процес [14].

2.3 Предмет і об'єкт управлінського обліку та їх коротка характеристика

Предметом управління є процес впливу на об'єкт або процес управління з метою організації та координування діяльності людей для досягнення максимальної ефективності виробництва. Управління реалізує вплив на предмет управління за допомогою планування, організації, координування, стимулювання та контролю.

Теорія науки про управління формує концепцію й про предмет управлінського обліку. Предметом управлінського обліку в загальному вигляді виступає сукупність об'єктів в процесі всього циклу управління виробництвом.

Розкривають зміст предмета його численні об'єкти, які можна об'єднати у дві групи:

· Виробничі ресурси, щоб забезпечити доцільний праця людей в процесі господарської діяльності підприємства;

· Господарські процеси та їх результати, що складають у сукупності виробничу діяльність підприємства.

До складу виробничих ресурсів входить:

· Основні фонди - це засоби праці (машини, обладнання виробничі будівлі) їх стан та використання;

· Нематеріальні активи - об'єкти довгострокового вкладення (право користування землею, стандарти, ліцензії, товарні знаки і т. д.) їх стану та використання;

· Матеріальні ресурси-предмети праці, призначені для обробки в процесі виробництва за допомогою засобів праці [15].

Ці ресурси в управлінському обліку представлені виробничими запасами на складах підприємства, в коморах цехів та на дільницях, складах виробничого відділу і в процесі їх руху по стадії виробничого циклу до складу готової продукції. Вони включають:

· Сировина як продукт видобувних галузей промисловості, сільського господарства; матеріали зазнали попередньої обробки, як на самому підприємстві, так і на іншому (напівфабрикати-заготовки, поковки, відливання, деталі);

· Трудові ресурси - маса живої праці, яку має підприємство в даний момент, використання трудових ресурсів у процесі доцільної діяльності і результат праці.

До другої групи об'єктів управлінського обліку належать:

· Постачальницько - заготівельна діяльність - придбання, зберігання, забезпечення виробництва сировинними ресурсами, допоміжними матеріалами та виробничим обладнанням з запасними частинами, призначеними для його утримання та ремонту, маркетингова діяльність, пов'язана з постачальними процесами;

· Виробнича діяльність - процеси, обумовлені технологією виробництва продукції, що включають основні і допоміжні операції, операції з удосконалення що випускаються і розробці нових продуктів;

· Фінансово-збутова діяльність - маркетингові дослідження та операції з формування ринку збуту продукції; безпосередньо збутові операції, включаючи упаковку, транспортування та інші види робіт; операції, що сприяють зростанню обсягу продажу починаючи з реклами продукту і закінчуючи встановленням прямих зв'язків із споживачами, контролем якості продукції, що випускається продукції;

· Організаційна діяльність-створення організаційної структури підприємства, виділення з системи підприємства функціональних відділів, служб, цехів, дільниць; організація інформаційної системи на підприємстві з прямого і зворотного зв'язком, що відповідає вимогам внутрішніх комунікацій між структурними підрозділами, різними рівнями управління, відповідної функцій планування, контролю , оцінки виконання плану, стимулювання; операції координування дій внутрішніх виконавців, спрямованих на виконання основної мети підприємства. Може бути обрана інша групування об'єктів управлінського обліку, але в будь-якому випадку вона повинна відповідати основним цілям управління [16].