Управлінський облік

У розпорядженні кожного підприємства є різні засоби для здійснення господарських операцій, які складаються в певні господарські процеси, а вони в свою чергу складають сутність господарської діяльності підприємства. Саме господарська діяльність підприємства є предметом бухгалтерського обліку, а кошти підприємства, господарські процеси і результати діяльності підприємства розглядаються як об'єкти бухгалтерського обліку.

Таким чином, об'єктами бухгалтерського обліку є (рис. 1.4):

· Господарські засоби - як матеріальна основа діяльності підприємства;

· Господарські процеси - як зміст самої діяльності підприємства;

· Результати господарської діяльності - прибуток або збитки.

Рис. 1.4. Об'єкти бухгалтерського обліку [9]

Господарські засоби - це кошти підприємства, які знаходяться в його розпорядженні і використовуються ним для здійснення своєї діяльності. Вони постійно перебувають у русі, так як включені в кругообіг господарських операцій.

У цьому кругообігу можна виділити три основні процеси: постачання, виробництво і реалізацію (рис. 1.5). Причому процеси постачання та реалізації в свою чергу складають процес звернення. Підприємства постійно здійснюють процес виробництва і приймають участь у процесі обігу.

У процесі постачання у постачальників купуються обладнання, сировину, матеріали, які необхідні для виготовлення продукції, виконання робіт. Матеріальні запаси, як правило, купуються у великих обсягах і тому надходять спочатку на склади підприємств, а потім вже використовуються у виробництві.

Процес виробництва є основою діяльності підприємства. При його здійсненні використовують:

· Трудові ресурси;

· Матеріальні ресурси - сировина, матеріали, паливо, запасні частини тощо, які є предметами праці і становлять матеріальну основу продукції, що випускається;

· Засоби праці - обладнання, машини та інші основні засоби, які створюють умови виробничого процесу [10].

Результатом процесу виробництва є готова продукція, тому можна сказати, що вже на стадії виробництва закладається майбутній прибуток підприємства.

Процес реалізації являє собою третю стадію кругообігу господарських засобів підприємства. Його завданням є продаж продукції покупцям з метою отримання грошових коштів для відшкодування витрат на виробництво і реалізацію продукції, а також чистого прибутку у складі виручки від реалізації. За рахунок отриманої виручки підприємство набуває нові партії матеріалів, виплачує заробітну плату своїм працівникам, знову виробляє продукцію і продає її покупцям. Таким чином, повторюється цикл виробничої діяльності підприємства.

Рис. 1.5. Схема основних господарських процесів [11]

РОЗДІЛ 2. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ УПРАВЛІНСЬКОГО ОБЛІКУ

2.1. Визначення сутності і методів управлінського обліку

Управлінський облік виступає складовою частиною інформаційної системи підприємства. Ефективність управління виробничою діяльністю забезпечується інформацією про діяльність структурних підрозділів, служб, відділів підприємства. Управлінський облік формує таку інформацію для керівників різних рівнів управління всередині підприємства з метою прийняття ними правильних управлінських рішень. Зміст управлінського обліку визначається цілями управління, воно може бути змінено за рішенням адміністрації в залежності від інтересів і цілей, поставлених перед керівниками внутрішніх підрозділів.

Становлення управлінського обліку походить від калькуляційного обліку, і тому основний його зміст складає облік витрат на виробництво майбутніх і минулих періодів у різних класифікаційних аспектах. Цей момент присутній у визначенні поняття «управлінський облік», який з'явився останнім часом у перекладної і вітчизняної економічної літературі, також у перших роботах з бухгалтерського обліку та його використання в управлінській діяльності [12].

Іншим найважливішим моментом, який відрізняється усіма авторами при визначенні сутності управлінського обліку, є аналітичність інформації. У складі управлінського обліку інформація збирається, групується, ідентифікується, вивчається з метою найбільш чіткого і достовірного відображення результатів діяльності структурних підрозділів і визначення частки участі в отриманні прибутку підприємства. Ефективність виробничої діяльності представлена ​​в обліку як процес зіставлення фактичних і стандартних витрат і результатів від виробничих витрат.

Встановленню сутності управлінського обліку сприяє розгляд сукупності ознак, що характеризують його як цілісну інформаційно-контрольну систему підприємства; безперервність, цілеспрямованість, повнота інформаційного забезпечення, практичне відображення використання об'єктивних економічних законів суспільства, вплив на об'єкти управління при змінних зовнішніх і внутрішніх умовах.

Таким чином, сутність управлінського обліку можна визначити як інтегровану систему обліку витрат і доходів, нормування, планування, контролю та аналізу, яка систематизує інформацію для оперативних управлінських рішень і координації проблем майбутнього розвитку підприємства.

У системі управлінського обліку його об'єкти мають певне специфічне відображення. Перш за все виробничі ресурси відображаються за станом, в русі, доцільності використання в процесі господарської діяльності підприємства.

Сукупність різних прийомів і способів, за допомогою яких відображаються об'єкти управлінського обліку в інформаційній системі підприємства, називається методом управлінського обліку. Він складається з наступних елементів: документація, інвентаризація; оцінка; угруповання і узагальнення в контрольні рахунки; планування; нормування і лімітування; аналіз; контроль.

Документація - первинні документи і машинні носії інформації, що гарантують управлінського обліку досить повне відображення виробничої діяльності підприємства. Первинний облік в загальній системі обліку є основним джерелом інформації для фінансового та управлінського обліку.

Стосовно до специфіки підприємства комплексний підхід до організації первинного обліку забезпечує:

· Подальше вдосконалення оперативно-календарного планування, оперативного контролю та диспетчирування ходу виробництва;

· Розробку та впровадження єдиного для фінансового та управлінського обліку документообігу, упорядкування та уніфікацію первинної документації;

· Суворий контроль за витрачанням матеріальних і трудових ресурсів, за відповідністю розмірів оплати праці, списання матеріалів відповідно до кількості виготовленої продукції;

· Збереження заготовок, деталей, вузлів і напівфабрикатів у процесі їх руху по стадіях обробки, споживання та зберігання;

· Поліпшення організації складського обліку деталей, вузлів і складальних одиниць за рахунок обладнання спеціальних місць зберігання, забезпечення сучасними ваговимірювальними та аналітичними пристроями;

· Закріплення за посадовими особами окремих колективів (бригад, дільниць) функцій з оформлення облікової документації чи збору інформації з машинних пристроїв, підвищення персональної відповідальності за правильність оформлення та повноту збору інформації;

· Достовірність та своєчасність інформіціі про виробництво шляхом використання балансів обліку руху деталей, напівфабрикатів в управлінському та фінансовому обліку у вигляді зведених документів;

· Перехід до механізованого збирання, передачі і обробки інформації про рух деталей, вузлів і напівфабрикатів до отримання на основі первинного обліку результуючої інформації за допомогою персональних ЕОМ на різних рівнях управління;

· Своєчасну і повну протягом певного звітного періоду перевірку даних оперативного обліку в зіставленні сфактіческім станом, розмірами і комплектністю незавершеного виробництва за допомогою інвентаризації, що одночасно дозволяє покращити інформаційну базу планування виробництва і нормування запасів за місцями виникнення і заділів [13].