Управлінський облік

Оперативний облік використовується для повсякденного, поточного керівництва та управління підприємством і дає інформацію про окремі факти господарської діяльності. До оперативного обліку відносяться, наприклад, облік робочого часу, відвантаження продукції і т.п. Такі дані можуть бути отримані з первинних документів, графіків, по телефону, телефаксу або в усній бесіді. Оперативний облік не постійний в часі, так як потреба в ньому виникає в міру необхідності.

Сферою застосування статистичного обліку може бути окреме підприємство, галузь господарства і вся економіка в цілому. Статистичний облік, або статистика, вивчає явища, які носять масовий характер в області економіки, науки, культури, освіти і т.д. Цей облік широко використовує вибіркові методи спостереження та реєстрації. Відомості, отримані в результаті статистичних досліджень, допомагають аналізувати різні процеси та прогнозувати їх подальший розвиток [4].

Рис. 1.2. Види господарського обліку [5]

Бухгалтерський облік займає особливе місце в системі господарського обліку і на відміну від інших видів обліку:

· Суворо документальний - підставою для будь-якої бухгалтерської запису повинен служити спеціально оформлений документ;

· Є суцільним і безперервним у часі, так як при веденні бухгалтерського обліку необхідно фіксувати всі без винятку факти господарської діяльності;

· Відображає всі об'єкти і господарські операції крім натуральних і трудових вимірників в єдиній грошовій оцінці;

· Ведеться на будь-якому підприємстві, що здійснює господарську діяльність, тобто він обмежений рамками окремого підприємства;

· Здійснюється спеціальною службою підприємства - бухгалтерією;

· Суворо регламентований законодавчими та нормативними документами.

Таким чином, бухгалтерський облік здійснює збір, реєстрацію та узагальнення інформації про господарську діяльність підприємства шляхом суцільного, безперервного і документального обліку всіх господарських операцій в єдиному грошовому вимірнику.

Бухгалтерського обліку відводиться основна роль в системі управління підприємством. Ринкові відносини ставлять підприємства перед необхідністю обгрунтування кожного свого кроку. Для цього керівництво підприємства повинно мати об'єктивну і повну інформацію про фактичних витратах, собівартості продукції, що випускається, отриманого прибутку та інших факторах, які впливають на господарські процеси і результати діяльності підприємства. Для збору й обробки такої інформації на підприємстві використовують саме бухгалтерський облік.

У Федеральному законі «Про бухгалтерський облік» від 21.11.96 № 129-ФЗ сформульовані основні завдання, які стоять перед бухгалтерським обліком на сучасному етапі розвитку економічних відносин.

До таких задач відносяться:

· Формування повної і достовірної інформації про діяльність організації та її майновий стан, необхідної внутрішнім користувачам бухгалтерської звітності - керівникам, засновникам і власникам майна організації, а також зовнішнім - інвесторам, кредиторам і ін;

· Забезпечення інформацією, необхідної внутрішнім і зовнішнім користувачам бухгалтерської звітності для контролю за дотриманням законодавства Російської Федерації при здійсненні організацією господарських операцій і їх доцільністю, наявністю і рухом майна і зобов'язань, використанням матеріальних, трудових і фінансових ресурсів відповідно до затверджених норм, нормативами і кошторисами ;

· Запобігання негативних результатів господарської діяльності організації і виявлення внутрішньогосподарських резервів, забезпечення її фінансової стійкості [6].

Виділяють дві основні функції, які виконує бухгалтерський облік в системі управління підприємством:

1. інформаційну;

2. контрольну.

Інформаційна функція є однією з основних функцій обліку. І це цілком зрозуміло, оскільки бухгалтерія представляє собою місце перетину інформаційних потоків на підприємстві. Саме тут збираються всі дані про господарську діяльність з різних підрозділів і служб підприємства, складається загальна картина стану справ підприємства. Від того, наскільки оперативної, повної і точної є інформація про ресурси, доходи, зобов'язання, прибутку залежить вся подальша діяльність підприємства. Без такої інформації неможливо вирішувати поточні проблеми і тим більше будувати плани на майбутнє.

Контрольна функція є не менш важливою в бухгалтерському обліку. Так як в обліку здійснюється відображення всіх без винятку господарських операцій в єдиній грошовій оцінці, це дозволяє враховувати і контролювати використання господарських засобів підприємства і раціонально управляти ними. Саме ці властивості бухгалтерського обліку дозволяють відображати всі зміни, як позитивні, так і негативні, що відбуваються у господарській діяльності. Контрольна функція дозволяє попереджати і припиняти приписки, зловживання, дотримуватися режими економії, раціонально використовувати матеріальні і трудові ресурси, зберігати власність. У зв'язку з цим можна сказати, що контрольна функція бухгалтерського обліку сприяє збільшенню прибутковості підприємств.

1.3. Законодавчі основи бухгалтерського обліку

Бухгалтерський облік часто називають «мовою» бізнесу і підприємництва. Тому в основі організації та ведення бухгалтерського обліку повинні лежати загальні правила, прийняті і виконуються всіма учасниками господарської діяльності. Ці правила регламентуються законодавчими та нормативними актами на рівні держави. У нормативних документах визначається порядок регулювання, організації та ведення бухгалтерського обліку для всіх підприємств і організацій, що є юридичними особами.

Усі правові документи, що стосуються регулювання бухгалтерського обліку, поділяються на чотири рівні (рис. 1.3).

Перший рівень - законодавчий, він представлений федеральними законами, указами Президента Російської Федерації, постановами Уряду Російської Федерації. Основу системи документів такого рівня представляють Цивільний кодекс Російської Федерації (ГК РФ), Федеральний закон «Про бухгалтерський облік» від 21.11.96 № 129-ФЗ і інші законодавчі документи федерального рівня.

Рис. 1.3. Законодавча база бухгалтерського обліку [7]

Другий рівень - нормативний, представлений положеннями Міністерства фінансів Російської Федерації (Мінфіну Росії), тобто стандартами з бухгалтерського обліку, в яких розглядаються окремі питання ведення бухгалтерського обліку. До таких документів відносяться положення з бухгалтерського обліку (ПБО), наприклад:

· ПБУ 1 / 98 «Облікова політика підприємства»;

· ПБУ 4 / 99 «Бухгалтерська звітність підприємства»;

· ПБУ 9 / 99 «Доходи організації»;

· ПБУ 10/99 «Витрати організації»;

· ПБУ 14/2000 «Облік нематеріальних активів»;

· ПБУ 5 / 01 «Облік матеріально-виробничих запасів»;

· ПБУ 6 / 01 «Облік основних засобів» і т.д.

Третій рівень - методичний, він представлений різними наказами, інструкціями та рекомендаціями органів влади з питань конкретного застосування нормативних документів з урахуванням галузевих особливостей, специфіки виробництв і т. п. Основним документом такого рівня є План рахунків бухгалтерського обліку для комерційних і бюджетних організацій.

Четвертий рівень - Рівень господарюючого суб'єкта, представлений організаційно-розпорядчими документами та наказами керівництва підприємства з питань ведення бухгалтерського обліку безпосередньо на підприємстві з урахуванням особливостей його господарської діяльності. Це, перш за все, документи, що розкривають облікову політику підприємства, наприклад, наказ про облікову політику, робочий план рахунків, графік документообігу і т. п. [8]

Нормативне регулювання бухгалтерського обліку дозволяє однозначно трактувати облікову інформацію та визначати відповідальність за порушення, допущені при веденні бухгалтерського обліку.

1.4. Предмет і об'єкт бухгалтерського обліку

Сферою застосування бухгалтерського обліку є окремий господарюючий суб'єкт - підприємство, організація, установа.