Управлінський облік фінансового стану підприємства та шляхи його покращення (на прикладі ВАТ «Підгур’ївське”)

      Саме  тому керівникові Товариства можна  запропонувати планування таких напрямків подальшого розвитку підприємства, як:

1. розроблення (створення) нових видів продукції, тобто розробка, виробництво і продаж нових товарів на вже існуючих для підприємства ринках;
2. розширення ринків збуту, тобто продаж виготовлених товарів на нових ринках;
3. диверсифікація виробничо-збутової діяльності, тобто розробка і виробництво нових товарів з послідуючим продажем їх на нових ринках.

      Якщо, наприклад, підприємство поставить перед собою завдання подальшого росту, а виготовлена ним продукція буде добре себе рекомендувати серед споживачів і користуватися достатньо гнучким попитом, то керівництво підприємства може вибрати для себе стратегію - подальшого просування на ринок і тактику - зниження ціни.

      Завдання  подальшого розвитку підприємства може бути також вирішене шляхом розроблення (створення) нових видів продукції, що потребує витрат на технологічні дослідження, або розширення ринків збуту, що потребує витрат на маркетинг цих ринків.

      Тому  керівникові необхідно буде дати завдання працівникові, який буде займатися новаторством, щоб він зробив кошторис витрат, а також прорахував майбутнє отримання доходів, і надав цю інформацію керівництву на розглядання. Якщо запропоноване буде відповідати планам керівника, а також керівник буде бачити, що ця справа принесе у майбутньому прибуток, то він неодмінно прийме рішення, щодо провадження справи про розроблення (створення) нових видів продукції.

      Заходи щодо поліпшення фінансового стану припускають вироблення рекомендацій, що стосуються всіх сторін господарської діяльності підприємства, включаючи виробничу, маркетингову, і власне фінансову підсистему.  

     Для подальшого успішного існування  Товариства керівництву можна запропонувати  провести політику реорганізації всіх сторін діяльності, яка б припускала:

     - Серйозну постановку маркетингової діяльності підприємства по глибокому і всебічному дослідженню ринків збуту, просування виробленої продукції на ринку.

     - Постановку фінансової функції як в операційної, інвестиційної, так і власне  фінансової діяльності з використання сучасних методик керування фінансами.

     - Ліквідації всіх технологічних недоліків. (придбання оптимальної кількості необхідного устаткування).

     - Упровадження максимально гнучкої системи ціноутворення на ВАТ «Підгур’ївське»  пристосованої до потреб ринків.

     В залежності від змісту запропонованих заходів, спрямованих на поліпшення фінансово-господарського стану підприємства, можливі різні кінцеві результати від їх впровадження:

- зростання  продуктивності праці, обсягів  виробництва і прибутку внаслідок повнішого завантаження виробничих потужностей;

- збільшення  обсягів реалізації і прибутку  внаслідок прискорення обертання оборотних коштів, кращого їх використання;

- збільшення  випуску традиційної продукції і прибутку внаслідок розширення виробничих потужностей, додаткових капітальних вкладень, залучення позикових коштів;

- збільшення  прибутку від впровадження заходів, спрямованих на зниження собівартості продукції;

- збільшення  прибутку внаслідок зростання  випуску вже освоєної конкурентоспроможної продукції;

- збільшення  прибутку шляхом освоєння виробництва нових кон-курентоспроможних виробів;

- покращення  результатів діяльності внаслідок  поліпшення струк тури власних  і

позичених коштів, підвищення ліквідності, більш  раціо нального використання

коштів  і т. ін.

      Отже, розглядаючи вищевикладене хотілося б запропонувати керівникові  Товариства все ж таки створити відділ, який би займався управлінським обліком, або внести в штатний розклад нову посаду «управлінця», який би розглядав ці справи, аналізував і надавав би йому детальну, обґрунтовану інформацію, яка б допомагала керівникові, в прийманні правильних управлінських рішень. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

ВИСНОВКИ 

      Фінансовий  стан – найважливіша характеристика економічної діяльності підприємства. Він відображає конкурентоспроможність підприємства, його потенціал в діловому співробітництві, оцінює в якій мірі гарантовані економічні інтереси самого підприємства та його партнерів за фінансовими та іншими відносинами.

      Без аналізу фінансового стану сьогодні стає неможливим функціонування будь-якого суб'єкта економічної діяльності, включаючи й тих, що з певних причин не переслідують мету максимізації прибутків. Якщо ефективність господарювання є добровільною справою агента економічної діяльності,  то фінансова звітність – обов'язковою: навіть дрібні приватні підприємства зобов'язані аналізувати свою фінансову діяльність, на основі якої вони будують звітність перед органами Державної податкової адміністрації.

      Стійке  фінансове становище формується в процесі всієї виробничо-господарської або комерційної діяльності підприємства. Однак партнерів та акціонерів підприємства цікавить не процес, а результат, тобто саме показники фінансового стану за звітний період, які можна визначити на основі офіційної фінансової звітності.

      Стійка  діяльність підприємства залежить як від обґрунтованості стратегії  розвитку, маркетингової політики, від ефективного використання всіх існуючих в його розпорядженні ресурсів, так і від зовнішніх умов, до числа яких відносять податкову, кредитну, цінову політики держави та ринкову кон'юнктуру. Через це в якості інформаційної бази аналізу фінансового стану повинні виступати звітні дані підприємства, деякі задані економічні параметри і варіанти, при яких змінюються зовнішні умови його діяльності, котрі потрібно враховувати при аналітичних оцінках та прийнятті управлінських рішень.

     В управлінському обліку, розрахувавши і проаналізувавши результати діяльності підприємства, обов’язково необхідно довести їх до відома заінтересованих служб та підрозділів, а також у необхідних випадках — до керівництва підприємства для прийняття управлінських рішень, спрямованих на усунення негативних причин, які сприяють погіршанню фінансового стану.

     Треба враховувати ще й інші моменти, які впливають на управлінські рішення, зокрема, особисті якості особи, яка очолює Товариство, і яка приймає такі рішення, її знання, інтелект, досвід роботи, тобто ті неформальні ознаки, котрі, проте, справляють великий вплив на якість управлінських рішень.

     Тільки  оптимальне поєднання формалізованих (аналітичних) розрахунків і неформалізованих процедур прийняття управлінських рішень забезпечить підприємству перемогу в боротьбі з конкурентами, а також забезпечить стабільність отримання прибутків і подальшого розвитку Товариства  
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

СПИСОК  ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 

1. Закон України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 p., №996-XІV // Відомості Верховної Ради (ВВР). –1999. –№40. – ст.365.

2. Стандарти бухгалтерського обліку №1,2,3,4,5,7,8,9,10,11.

3. Бандурка О.М., Коробов М.Я. та ін. Фінансова діяльність підприємства – К.: ЛИБІДЬ, 1998.

4. Болюх М. А., Бурчевський В. З., Горбаток М. І.; За ред. акад. НАНУ, проф. М. Г. Чумаченка Економічний аналіз: Навч. посібник /. — К.: КНЕУ, 2001. — 540 с.

5. Бутинець Ф.Ф. Економічний аналіз. Навч. посібник. — Житомир: ПП “РУТА”, 2003р. — 680с.

6. Бутинець Ф. Ф., Мних Є. В., Олійник О. В. Економічний аналіз: 
Практикум: Навч. посіб, для студентів вузів. — Житомир: ФІТІ, 2000. — 406с. 
7. Булгакова   С .В.  Бухгалтерский   управленческий  учет:  методические   указния   и   практические   задания (для   заочного   отделения):  учеб.  пособие/ С.В. Булгакова.  –   Воронеж,  Воронежский   государственный   университет, 2006.  – 32с .

8. Донцова Л.В., Никифорова НА. Комплексный анализ бухгалтерской отчетности. — М.: ДИС, 2001

9. Просветов Г.И. Анализ хозяйственной деятельности предприятия: Задачи и решения: Учебно-методическое пособие, 3-е изд.-М.: Издательство РДЛ, 2006. – 192с.

10.  Поддерьогін А.М., Буряк Л. Д., Нам Г. Г., Павліковський А. М., Павловська О. В., Потій В. 3., Куліш А. П., Терещенко О. О., Шульга Н. П., С. А. Булгакова 
Фінанси підприємств: Підручник / Керівник авт. кол. і наук. ред. проф. А. М. Поддєрьогін. 3-тє вид., перероб. та доп. - К.: КНЕУ, 2000. - 460 с.